Революція в Македонії, якій торік політики країни і представники ЄС змогли запобігти, все-таки почалася.
Вже два тижні вулиці Скоп'є та інших міст країни розфарбовуються у строкаті кольори революції, яка в Македонії справді дуже кольорова. Революціонери (серед них багато молоді, студентів) виходять на демонстрації в яскравому строкатому одязі, а ще - наповнюють різнокольоровою фарбою повітряні кульки й додають туди пісок для важкості, щоб кульки було зручніше кидати. Такими різнобарвними "бомбами" протестувальники щовечора "обстрілюють" фасади урядових закладів у столиці. Влада в Скоп'є каже, що в країні запущено "український сценарій" революції за підтримки ззовні (таку ж версію активно розкручують російські ЗМІ, звинувачуючи в усьому НАТО і Євросоюз). Тим часом Євросоюз наразі виявився без інструментів впливу на ситуацію й не здатен посадити опонентів за стіл переговорів, оскільки опозиція не вірить в ефективність механізму переговорів із владою, а суспільство розчаровується в європейській перспективі.
До політичної кризи в Македонії призвів касетний скандал, який виявив, що чиновники впродовж кількох років незаконно вели стеження за 20 тисячами громадян країни (Див. "Македонія: революція скасовується!", DT.UA №27 від 24 липня 2015 р.). Торік, за посередництва ЄС і США, представники правлячої партії ВМРО-ДПМНЄ (Македонської революційної організації-демократична партія македонської національної єдності) та соціал-демократичної опозиції досягли згоди, що прем'єр-міністр Нікола Груєвський добровільно залишить свій пост (що він і зробив у січні ц.р.), а спеціальна прокуратура запустить розслідування проти нього, а також членів його кабінету й партії, причетних до організації прослуховування та інших злочинів і правопорушень. Найсерйозніші з них - приховання факту вбивства, а також фальсифікація результатів попередніх виборів, корупція і перевищення владних повноважень. Крім того, угода від 15 липня 2015 р. передбачає проведення дострокових парламентських виборів не пізніше квітня 2016 р.
Сторони загалом дотримувалися угоди, хоча офіс спеціального прокурора з розслідування касетного скандалу створили з запізненням, а дострокові парламентські вибори відбудуться не у квітні, а 5 червня ц.р.
Усе це опозиція терпіла до моменту, коли президент Македонії Георге Іванов 12 квітня несподівано прийняв рішення про згортання діяльності спеціальної прокуратури й вирішив простити 56 фігурантам касетного скандалу, більшість яких - соратники Груєвського або члени ВМРО-ДПМНЄ. Своє рішення президент мотивував тим, що воно захищає інтереси держави.
Після цього демонстранти, яких активно підтримали опозиція та представники громадських організацій, вирішили щодня після 18.00 марширувати від прокурорського офісу до будинку резиденції глави держави, закидаючи по ходу адміністративні приміщення кольоровими "бомбами" або просто пакетами з соком. Протести загалом мирні, хоча в перші дні було розгромлено приймальню президентської адміністрації, тоді як навколо інших будинків стояли кордони поліції. Кількох активних учасників протесту взяли під домашній арешт із 25 квітня.
Минулого тижня в столиці Македонії Скоп'є проходили вже не тільки антиурядові акції, а й демонстрації прихильників нинішньої влади з Громадянського руху на захист Македонії (Citizen Movement for Defense of Macedonia - GDOM). Їхнє гасло - "Македонія - це все, що в нас є". Але в цих демонстрантів були і антиєвропейські, і антинатовські плакати. Вони також закликали до заборони неурядових організацій як агентів іноземного впливу. Є свідчення, що на проурядові мітинги людей організовано привозили в столицю з регіонів.
Своєю чергою, учасники "кольорової" революції в Македонії з громадського руху Protestiram ("Я протестую"), що виник стихійно, крім скасування рішення президента від 12 квітня, тепер вимагають його імпічменту, а також домагаються закріплених Конституційним судом гарантій незалежного розслідування проти чиновників, причетних до касетного скандалу. Вони також підтримують ідею лівої опозиції - соціал-демократів і менших лівих партій - домагатися відстрочки вже призначених на 5 червня виборів. В умовах нинішньої виборчої системи партія Груєвського знову отримає більшість, і це лише загострить кризу. Лідер есдеків Зоран Заєв вважає, що перед виборами слід переглянути списки виборців, забезпечити незалежне висвітлення виборів у ЗМІ, а також створити механізм для запобігання партійному впливу на виборців.
Євросоюз знову спробував виступити посередником у переговорах. На п'ятницю, 22 квітня, було призначено переговори у Відні з участю єврокомісара з питань європейської політики сусідства Йоханнеса Хана, а також послів ЄС і США в Македонії. Лідер ВМРО-ДПМНЄ Груєвський відразу погодився приїхати на цю зустріч, Заєв же заявив, що консультуватиметься з рухом Protestiram. У результаті, представники останнього зажадали для себе рівної з лідерами партій участі в організованих Євросоюзом переговорах і урахування їхніх вимог.
Після цього стало відомо, що Євросоюз несподівано скасував Віденську зустріч, а в коментарі з Брюсселя заявили: "Відповідальність за забезпечення демократичного прогресу та просування шляхом євроатлантичної інтеграції лежить на партіях, котрі виступають від імені громадян їхньої країни". В ЄС не відмовилися допомагати надалі, але попередили, що спроби політиків зірвати торішні домовленості можуть мати наслідки. Таке рішення стало розчаруванням, насамперед для учасників протестів, але навіть деякі єврочиновники середнього рангу, котрі розуміються трохи більше на македонській ситуації, вважають, що, відмовляючись вести діалог із македонським суспільством, не бажаючи почути "майдан", Євросоюз робить велику помилку.
"Морквини більше немає, а палиця в руках єврочиновників стала набагато коротшою", - так прокоментував ситуацію експерт політичного права з університету в Скоп'є Ненад Маркович для The Economist. Заявка Македонії на членство в ЄС лежить без руху вже 20 років, і торішні обіцянки, що Скоп'є може дочекатися певних просувань у разі реалізації угоди від 15 липня минулого року, також залишилися лише словами. Тим часом, в умовах кризи з мігрантами, Євросоюз став активніше підтримувати нинішню владу Македонії, яка запровадила жорсткі заходи до мігрантів із Близького Сходу й не пропускає їх через кордон із Грецією. Скоп'є тепер має значно більше можливостей шантажувати Брюссель. "Європа втратила вплив на Македонію", - вважає експерт.
Заклики низки європейських політиків до готовності запровадити санкції проти македонських лідерів або навіть ізолювати Македонію у разі їх реалізації були б найгіршим із варіантів для ЄС і НАТО, оскільки цей вакуум швидко заповнить своїм впливом Росія.
Ось чому сьогодні так багато важить рішучість людей на "майданах" у Скоп'є та інших містах Македонії, від яких саме тепер більш, ніж будь-коли, залежить вибір майбутнього своєї країни.