Приниження. Це почуття переживають багато українців, проходячи прикордонний контроль в аеропорту імені Бен-Гуріона.
Стандартна процедура перетворюється на багатогодинні принизливі перевірки, під час яких ізраїльтяни систематично дозволяють собі щодо наших співгромадян грубощі, нехтують елементарними правами людини, ігнорують документи, які підтверджують мету візиту. Нерідко все закінчується для громадян України відмовою у в'їзді в Ізраїль.
Не дивно, що подібна ситуація викликає в українців обурення.
Ретельність перевірок на кордоні й зростання кількості "відмовників" у Тель-Авіві пояснюють превентивною боротьбою з нелегальними трудовими мігрантами з України. Київ ці пояснення не влаштовують. Адже можна проводити перевірку не порушуючи при цьому прав людини.
Окрім того, попри те що українці й ізраїльтяни проводили переговори щодо режиму прикордонконтролю й почастішання фактів відмови у в'їзді, ізраїльська сторона, по суті, нічого не робила для виправлення ситуації на кордоні, через яку страждають законослухняні українці. Адже те, що пропонували ізраїльтяни, не розв'язувало проблеми, а поглиблювало її.
З кінця минулого року українська влада зважилася на радикальний крок.
Формальним приводом до цього стало посилення режиму пропуску іноземців через кордон України з огляду на війну з Росією, запровадження воєнного стану і проведення президентської кампанії. "З осені наші силові структури почали працювати жорсткіше. Прикордонники уважно перевіряють приїжджих, у тому числі й тих, що прибули з країн Близького Сходу й Магрибу - Лівії, Тунісу, Ізраїлю та ін.", - пояснюють українські чиновники.
Причинами відмови ізраїльтянам у в'їзді в нашу країну стали, по-перше, не підтвердження ними мети запланованого візиту в Україну, по-друге, відсутність фінансового забезпечення для перебування в країні. За перші два місяці 2019 р. Україна не впустила на свою територію 162 ізраїльтян. (При тому, що за аналогічний період Ізраїль відмовив у в'їзді 643 українцям.)
"Ситуація, пов'язана з перевірками ізраїльською службою безпеки українських громадян при проходженні паспортного контролю, перезріла. Вона давно вимагала жорсткої реакції з боку української влади. Бо такого, як в Ізраїлі, нетолерантного ставлення до українських громадян при проходженні контролю в аеропорту немає ніде у світі", - зазначив у розмові з DT.UA виконавчий директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос.
Але "дзеркальні дії" української влади викликали непропорційну за жорсткістю відповідь ізраїльської сторони. Загострило реакцію Тель-Авіва те, що Ізраїль, як і Україна, переживає передвиборний період: 9 квітня відбудуться вибори до Кнесету. А ізраїльські політики (як, утім, і їхні колеги з інших країн) люблять здаватися в очах своїх виборців ревними захисниками співгромадян.
Спочатку ізраїльтяни, які не звикли до таких дій Києва, відправляли ноти й зустрічалися з представниками української влади, намагаючись вирішити проблему недопуску ізраїльських громадян в Україну. От і минулого тижня посол Ізраїлю в Україні Йоель Ліон обговорював це питання з українським заступником міністра внутрішніх справ Тетяною Ковальчук.
Проте піком ізраїльсько-української "аеропортної війни" стали події 15 лютого, коли в "Борисполі" затримали групу з 35 ізраїльських туристів. У відповідь ізраїльтяни демонстративно затримали цілий літак зі 140 українськими пасажирами. Пізніше ізраїльтян усе ж таки впустили в Україну, а українців, після семи годин тримання, відпустили. Втім, сімом нашим співгромадянам таки відмовили у в'їзді в Ізраїль.
Після цього інциденту в Києві вголос заговорили про готовність скасувати безвізовий режим з Ізраїлем. "Україна може застосувати й жорсткіші заходи стосовно ізраїльтян", - попереджають українські чиновники. Отже, маємо кризу, яка може вплинути і на економічні відносини двох країн, і на політичні. Але ситуація з посиленими прикордонними перевірками українців та ізраїльтян не вибухнула раптом і випадково.
Ізраїльська держава, яка живе в постійному очікуванні нового теракту, традиційно чутлива до питання безпеки. Тому в ізраїльських аеропортах завжди була посилена перевірка. І не тільки українців, а й громадян інших країн. Уважно ізраїльські служби ставляться і до нелегальних мігрантів на території своєї держави, бачачи в них загрозу безпеці Ізраїлю.
"Уряд Ізраїлю рішуче налаштований і надалі захищати наші кордони від нелегальних мігрантів", - заявив минулого тижня Йоель Ліон. При цьому ізраїльська влада стверджує, що дедалі більше громадян колишнього СРСР, з якими Ізраїль має угоди про безвізовий режим (Росія, Україна, Білорусь і Грузія), намагаються незаконно осісти в цій країні. Як наслідок, на кордоні відбувається більш серйозне "відсівання".
Свою роль у посиленні політики Тель-Авіва, як можемо припустити, відіграв і особистісний фактор: лідер ультрарелігійної партії ШАС Ар'є Дері, відомий своєю ортодоксальністю й нелюбов'ю до вихідців з країн колишнього СРСР, у січні 2016 р. став міністром внутрішніх справ. Себе він оголосив "охоронцем брами Ерец-Ісраель" (тобто Землі Ізраїльської. - В.К.), а МВС - відомством, покликаним захистити єврейський характер держави. Ар'є Дері також підтримує рабинів, які вимагають від вихідців з колишнього СРСР пройти ДНК-тест для встановлення єврейства.
Так, у перші роки після підписання Києвом і Тель-Авівом угоди про безвізовий режим в 2011 р. кількість відмов українцям у в'їзді в Ізраїль не перевищувала одного відсотка прибулих. І це при тому, що кількість українських туристів тоді доходила до 100 тисяч на рік.
Усе змінилося в 2014 і 2015 рр.: при збільшенні кількості українців, які в'їжджали, зростала й кількість відмов, що становила 1,79% (2088 осіб) і 2,46% (3023 осіб) відповідно. А вже в 2016 р. (саме після приходу нового очільника ізраїльського МВС) з прибулих до Ізраїлю 142 811 громадян України не впустили 6366 осіб (4,46%), у 2017-му з 169 050 осіб - 8453 (5%), а в 2018-му з 158 310 осіб - 3647 (4,88%).
"Оскільки існує безвізовий режим, є й громадяни, які хочуть ним скористатися, щоб нелегально працювати в Ізраїлі. На сьогодні в нашій країні незаконно перебуває 17 781 українець. Це ті люди, чий легальний термін перебування минув, і вони не виїхали назад в Україну. Наша служба безпеки вирішила боротися з нелегалами, у тому числі посиливши перевірку приїжджих на кордоні", - пояснив у розмові з DT.UA мотиви дій ізраїльської влади заступник посла Ізраїлю в Україні Еміль Бен Нафталі.
Багато українців і справді вирушають в економічно благополучні країни, маючи намір лишитися там жити. У тому числі й в Ізраїль. Донедавна українці намагалися облаштуватися в цій країні, попросивши в місцевої влади "політичного притулку": за даними посольства Ізраїлю в Україні, у 2017 р. отримати статус біженця хотіли 7711 українців. Але після того як у жовтні 2017 р. Ізраїль визнав Україну безпечною країною, кількість прохачів політичного притулку становила всього 1765 осіб.
Є й ті, хто свідомо їде в Ізраїль на заробітки без оформленого дозволу. При цьому квота в дві тисячі будівельників, яка дозволяє українцям на законних підставах в'їхати в Ізраїль і легально працевлаштуватися, нашими громадянами повною мірою не заповнюється. Наприклад, у 2018 р. в рамках міжурядової українсько-ізраїльської угоди про працевлаштування українців на ізраїльському ринку праці, в Ізраїль в'їхало всього лише 150 робітників.
У Києві й Тель-Авіві по-різному бачать причину, через яку не працює угода про працевлаштування. В Україні вважають, що ізраїльська влада не задіює її механізмів. А в Ізраїлі звинувачують українську владу в тому, що вона не інформує своїх громадян про наявні можливості, внаслідок чого українці, які бажають працювати в Ізраїлі, працюють в країні нелегально.
Але чи так багато серед українців охочих залишитися в Ізраїлі як нелегальні працівники? Українські експерти не впевнені у цьому. "До безвізового режиму з Євросоюзом українці розглядали Ізраїль як перспективний ринок праці. Але для потенційних нелегалів зараз він не такий привабливий, як євросоюзівський, який і більший, і багатший, і більш легкодоступний", - зазначив Ігор Семиволос.
Закликаючи Тель-Авів поважати права українських туристів, у Києві одночасно говорять і про те, що незаконне працевлаштування українців ізраїльтянами - це форма експлуатації, що порушує права людини. І, звертаючись до ізраїльського уряду, українська дипломатія закликає його не тільки посилювати перевірку на кордоні, а й виконувати власні закони - боротися з нелегальним наймом ізраїльськими роботодавцями українських громадян, а також із тими, хто організовує схеми, які дозволяють працевлаштовувати нелегалів.
"Корінь проблеми не в українцях, а в ізраїльтянах, які незаконні схеми створюють", - наголосив один з українських чиновників, зауваживши при цьому, що йому не відомі випадки, коли ізраїльтян було покарано за організацію приїзду й працевлаштування нелегалів. Ізраїльтяни у свою чергу стверджують, що їхні правоохоронні органи борються з організаторами каналів працевлаштування нелегальних мігрантів. При цьому вони впевнені, що в Україні вибудувана ціла система, яка дозволяє українцям влаштуватися на нелегальну роботу в Ізраїлі.
Та хоч би які пояснення давали представники ізраїльської держави, боротьба з нелегальними трудовими мігрантами ніяк не виправдовує співробітників ізраїльських служб, що порушують права людини.
"Ізраїльтяни - уважні слухачі. Ми хочемо поліпшити ситуацію на кордоні. Торік в Україні перебувала ізраїльська делегація, яка обговорювала з українською стороною цю проблему. Робота над цим триває. Зараз проходить тренінг ізраїльських прикордонників для поліпшення їхньої роботи з українцями. Є технічні проблеми, і їх треба вирішувати, щоб вони не переросли в політичні. Ми не хочемо, щоб проблеми безвізового режиму стали показником наших відносин", - запевняє Еміль Бен Нафталі.
Нині і ізраїльська, і українська сторони стверджують, що відносини України й Ізраїлю - на підйомі. Незважаючи на негативне ставлення ізраїльтян до таких фігур української історії, як Хмельницький і Бандера, та їхнє стійке небажання визнавати Голодомор геноцидом, не емоції формують українсько-ізраїльські відносини. Та й не політика, хоча нині дві країни навіть солідарно голосують в ООН. Як зазначає Ігор Семиволос, для Києва й Тель-Авіва ключовими є економічні відносини.
Підписана нещодавно угода про вільну торгівлю (ВТ), вигідніша Ізраїлю, ніж Україні, бо відкриває можливості для ізраїльських інвестицій в українську економіку й співробітництва двох країн у сфері IT. На підході й угода про вільну торгівлю у сфері послуг. Та Еміль Бен Нафталі побоюється, що питання з кордоном може негативно позначитися на роботі угоди про ВТ. "Я сподіваюся, що вирішення проблеми щодо кордону дозволить угоді про вільну торгівлю працювати без додаткових бар'єрів", - каже ізраїльський дипломат.
Але Києву важливо, щоб проблема нарешті вирішилася - ізраїльська служба безпеки з повагою ставилася б до прав українців, а правоохоронні органи почали боротися з тими, хто влаштовує нелегалів на роботу в Ізраїлі. У цій ситуації погроза, яка лунає з української столиці, переглянути безвізовий режим для громадян тих країн, де систематично порушуються права українців, - заклик, який у Тель-Авіві не повинні проігнорувати.
Об'єктивно у збереженні безвізу більше зацікавлені в Тель-Авіві: торік в Україну приїхало 318 тисяч ізраїльтян, що вдвічі більше, ніж українців - в Ізраїль. Втім, наші українські співрозмовники відразу визнають, що "гробити" безвізовий режим не будуть: жоден український уряд не візьме на себе таку відповідальність.
Але Києву важливо, щоб проблема "посиленого прикордонконтролю для боротьби з українськими нелегалами" стала частиною внутрішньоізраїльського обговорення, щоб самі ізраїльтяни були зацікавлені в її вирішенні. Зрозуміло, що врегулювання проблеми не слід очікувати до закінчення непростих передвиборних кампаній в обох країнах. Однак це цілком можливо зробити після виборів.