Київ на порозі великого скандалу з Баку. А все через негласне рішення Володимира Зеленського призупинити виконання контракту «Укрспецекспорту» з Азербайджаном на поставки комплектуючих для радіолокаційних станцій П-18.
Але контракт продовжує виконуватися. Чому?
Як повідомили джерела ZN.UA, доручення призупинити виконання контракту з Азербайджаном Зеленський дав усно близько місяця тому, після того, як Баку розпочав військову кампанію з відновлення суверенітету над Нагірним Карабахом та «поясом безпеки» довкола нього.
Сама угода не передбачає поставок озброєння (як, утім, і чотири інші контракти, укладені з азербайджанцями «Укрспецекспортом» та «Укрінмашем» у 2017–2018 роках, які українська сторона або вже фактично виконала, або виконує), Баку не перебуває під збройовим ембарго ООН, а Київ підтримує територіальну цілісність Азербайджану. Тому є всі формальні підстави продовжувати виконувати угоду, укладену з цією південнокавказькою державою. Зрештою, 2014 року Україна сама перебувала в ситуації, що нагадує нинішню азербайджанську. І продовження ВТС з Азербайджаном було б реальною демонстрацією стратегічного партнерства Києва і Баку.
Проте на Банковій вирішили інакше.
Як випливає з пояснень наших співрозмовників, свою роль зіграла не тільки наявність в Україні чималої вірменської діаспори, один із впливових представників якої — глава МВС Арсен Аваков — є членом уряду. Не тільки побоювання можливих масових протестів із її боку: хоч, як визнає президент Азербайджану Ільхам Алієв, основний постачальник озброєння його країні — Росія, вірмени вважають, що озброює азербайджанську армію Україна. Не тільки тривога про безпеку українців, які перебувають у Вірменії.
На позицію Зеленського вплинула також реакція Франції та Сполучених Штатів, незадоволених діями Азербайджану й Туреччини. (Нагадаємо, що після відновлення воєнних дій у Нагірному Карабасі українські політики пропонували допомагати Баку зброєю, але президент заявив, що варіант військової допомоги Вірменії або Азербайджану навіть не розглядається.)
Утім, не зовсім зрозуміло, чому Зеленський, вирішивши призупинити поставки українських комплектуючих для РЛС, не призупинив також і ремонт азербайджанських літаків МіГ-29 та Л-39 на Львівському і Чугуївському авіаремонтних заводах. Пояснити причину цього не змогли й наші співрозмовники.
Про рішення президента було усно поінформовано віцепрем'єр-міністра, міністра з питань стратегічних галузей промисловості Олега Уруського та міністра закордонних справ Дмитра Кулебу. Уруський, що курирує «оборонку», мав дати відповідне доручення главам «Укроборонпрому» й «Укрспецекспорту» Ігорю Фоменку та Вадиму Ноздрі. Але наприкінці жовтня з невеликою допомогою глави МВС Арсена Авакова президент дізнався, що його рішення про призупинення контракту з Азербайджаном не виконане: «Укрспецекспорт» відправив у цю країну літак із комплектуючими для П-18. Вибухнув скандал.
Я звернувся до Олега Уруського з проханням прокоментувати ситуацію, що склалася. Віцепрем'єр прочитав повідомлення, однак волів не відповідати.
Та ось що дізналося ZN.UA від своїх джерел.
Минулої суботи в ОП відбулася нарада з участю Володимира Зеленського, Андрія Єрмака, Олега Уруського, Дмитра Кулеби, а також Ігоря Фоменка. На порядку денному стояли одвічні питання «хто винен?» і «що робити?». З'ясовували відносини гучно. Як випливало з пояснень Уруського, які він дав на зустрічі в президента, рішення глави держави він довів до відома одного зі своїх заступників, а той передав розпорядження по ланцюжку. Проте поставки за контрактом тривали.
З іншого боку — а на підставі чого «Укрспецекспорт» як суб'єкт господарської діяльності мав припиняти поставки комплектуючих для азербайджанських РЛС? Адже розпорядження Зеленського не було оформлене письмово — ні указом президента на введення в дію рішення РНБО, ні окремим указом, ні навіть витягом із протоколу наради. І в разі перевірки діяльності держкомпанії будь-яким контрольним органом неодмінно постало б запитання: чому керівництво «Укрспецекспорту» призупинило виконання контракту, внаслідок чого Українська держава зазнала репутаційних і фінансових втрат?
Прикметно, що Єрмак, який конфліктує з Аваковим, на нараді теж говорив про те, що до керівництва «Укрспецекспорту» не може бути претензій. А до нього самого? Адже, зокрема, і з вини глави офісу президента виникла ситуація, що дозволила «Укрспецекпорту» проігнорувати рішення глави держави й продовжити виконувати контракт: президентська канцелярія мала підготувати указ президента, який би дав керівникові держкомпанії юридичні підстави для припинення поставок комплектуючих до П-18 в Азербайджан.
Наприклад, припиненню ВТС України з Вірменією у 2018 році передувало засідання РНБО, рішення якого пізніше було оформлене закритим указом президента. Що завадило зробити так і цього разу, якщо вже Зеленський прийняв таке половинчасте рішення стосовно Азербайджану?
До якихось оргвисновків на нараді в президента не дійшли. Але подальші поставки комплектуючих до П-18 знову негласно поставлені на паузу. При цьому в офісі президента й уряді перекидають одне одному, як гарячу картоплину, сумнівне право формалізувати в документі усне розпорядження президента про призупинення виконання контракту з Азербайджаном: ніхто не хоче брати на себе відповідальність.
Одночасно в Києві також готуються і до пояснень азербайджанській стороні. Адже в результаті завдано удару по репутації України як надійного партнера Азербайджану у сфері військово-технічного співробітництва. Попереду — перспектива погіршення україно-азербайджанських відносин і втрата надій на кредит від Баку на суму 300 млн дол.
Але ця історія — ще й ілюстрація проблем функціонування Української держави, коли в роботі механізмів держмашини відбуваються системні збої і не реалізовуються розпорядження президента. Як і приклад того, що ігнорування главою держави та його офісом бюрократичних процедур з оформлення ухвалених рішень дає чиновникам і менеджерам держкомпаній законні підстави не виконувати їх.
Усі статті Володимира Кравченка читайте тут.