UA / RU
Підтримати ZN.ua

Поділ майна

Російська дипломатія постійно пресує Київ, намагаючись вичавити з нього ратифікацію «Угоди між У...

Автор: Володимир Кравченко

Російська дипломатія постійно пресує Київ, намагаючись вичавити з нього ратифікацію «Угоди між Україною і Росією про врегулювання питань правонаступності щодо зовнішнього державного боргу і активів колишнього СРСР», більше відомої як «нульовий варіант». Ось і нинішньої весни росіяни активно розробляли ідею про те, щоб в обмін на скасування ПДВ на російські нафтопродукти, експортовані до України, Верховна Рада ратифікувала горезвісний документ. На щастя, розмін не відбувся. Втім, це не означає, що Київ на переговорах із Москвою не дотримується букви угоди про «нульовий варіант».

Серед представників українського дипломатичного корпусу побутує думка, що немає потреби знову порушувати питання активів та пасивів колишнього Радянського Союзу, оскільки це вже все в минулому, а треба ратифікувати угоду про «нульовий варіант». Мовляв, рішення це непопулярне, але необхідне. Аргументуючи свою позицію, українські дипломати кажуть, що відсутність ратифікації — серйозний подразник у двосторонніх відносинах, яким свого часу була проблема юридично неврегульованого перебування Чорноморського флоту в Севастополі. Сьогодні ж слід вирішувати більш практичні питання. І якнайшвидше. Зокрема про передачу Україні низки об’єктів закордонної власності колишнього Союзу. Насамперед у Японії та в деяких державах Західної Європи, оскільки відсутність власних будинків під посольства в цих країнах і необхідність оренди приміщень лягає серйозним тягарем на український бюджет. До того ж, додають українські дипломати, і час грає не на користь України. З 1992 року Москва не може перереєструвати закордонне нерухоме майно колишнього СРСР, оскільки цьому перешкоджають ноти, направлені Києвом зовнішньополітичним відомствам ряду країн. Проте з часом Російська Федерація як сумлінний користувач може отримати право власності на спірні об’єкти.

Важко погодитися з такою точкою зору. На наш погляд, угода про «нульовий варіант» залишається одним із тих небагатьох механізмів впливу, що його може використовувати Київ у своєму непростому діалозі з північним сусідом. У свою чергу, не поділяють її й деякі українські політики, які досі чекають від Москви повної інформації про розміри золотого запасу і Алмазного фонду СРСР, майнового та вартісного опису активів Союзу в Держбанку, Держхрані, Зовнішекономбанку СРСР і закордонрадбанках, повного погашення заборгованості Зовнішекономбанку СРСР перед юридичними та фізичними особами України. Тобто виконання умов, записаних ще 1997 року в постанові українського парламенту «Про порядок ратифікації угоди між Україною і Російською Федерацією про врегулювання питань правонаступності з зовнішнього державного боргу і активів колишнього СРСР».

На думку народного депутата Сергія Терьохіна, українські дипломати на переговорах більше відстоюють свої відомчі інтереси, тоді як росіяни — державні: «Для російських дипломатів важливо не те, хто кому що віддасть, а те, що до Росії не буде більше претензій стосовно фінансових зобов’язань Москви перед Києвом. Україна ж при «нульовому варіанті» залишається з проблемами, які їй створила Москва. І ми самостійно виплачуватимемо українським громадянам знецінені вклади в Ощадбанку СРСР бог знає скільки часу». Думаю, читачам цікаво буде довідатися, що уряд планує в бюджеті-2005 виділити на повернення заощаджень колишнім вкладникам радянського Ощадбанку 13 млрд. гривень...

Проте саме ідея «нульового варіанта» лежить в основі позиції української делегації на переговорах з поділу нерухомої власності колишнього Радянського Союзу за кордоном. Показово: якщо в дев’яності роки українські дипломати говорили з росіянами про передачу частини цього майна у власність Україні, то сьогодні йдеться про користування, тобто — довгострокову оренду. На останньому раунді переговорів, які відбулися в останній декаді вересня, предметом розмови були самі об’єкти власності. За повідомленням прес-служби українського МЗС, у вересні делегації узгодили ряд об’єктів нерухомості СРСР за кордоном, які будуть передані нашій країні.

Як відомо, рік тому українці і росіяни домовилися, що російська сторона надасть Києву інформацію про те, яку власність може Росія передати Україні. Через дев’ять місяців у Києві отримали довгоочікуваний список. За нашою інформацією, щодо деяких будинків та країн українські і російські дипломати домовилися ще на попередніх раундах. Частина ж об’єктів, запропонованих росіянами, не влаштовувала Київ. Насамперед тому, що запропоновані будинки перебувають в аварійному стані і знадобляться великі капіталовкладення, аби ввести їх в експлуатацію. А це, з урахуванням того, що будинки пропонуються в оренду (терміном на 25 чи на 49 років), і зовсім не вигідно. Отже, сьогодні в Києві чекають додаткових пропозицій від росіян.

Що ж до механізму передачі майна, то Київ вважає передчасним обговорювати це питання на нинішньому етапі переговорів: перереєстрація закордонної власності колишнього Радянського Союзу має відбутися лише тоді, коли буде знайдено компромісний варіант щодо всіх країн та об’єктів. Річ у тому, що в Києві побоюються: якщо розпочнеться перереєстрація в одній країні, то буде створений прецедент, який, у свою чергу, поставить хрест на переговорному процесі. Виходячи з цих міркувань, українські дипломати відкинули пропозицію росіян складати договори про передачу об’єктів по деяких країнах.

Побоювання Києва небезпідставні: росіяни активно працюють з урядами тих держав, де міститься власність колишнього СРСР, домагаючись її перереєстрації. У деяких країнах Україна навіть змушена була звернутися в суд.

Попри те, що офіційні представники Києва й Москви декларують бажання швидше закінчити з поділом закордонної власності колишнього Радянського Союзу, складається враження, що в переговорах нині настала якась пауза. І в цьому контексті характерно, що російську делегацію на переговорах у вересні очолював генеральний директор російського МЗС Доку Завгаєв, колишній партійний функціонер, екс-глава Чеченської Республіки, що причетний до дипломатії лише віднедавна і не дуже тямить у тонкощах переговорного процесу стосовно закордонного майна. Вочевидь, у Москві розуміють, що переговори з поділу закордонвласності екс-СРСР ввійдуть в активну фазу після президентських виборів в Україні. У Києві про це кажуть з усією визначеністю. Цілком можливо, що після 31 жовтня зміниться і концепція української позиції в питанні закордонної власності колишнього СРСР угоди з «нульового варіанту».