Косовська дипломатія молода, але вельми активна. Сьогодні для Приштини важливо, щоб світ сприймав її як рівного партнера. Перш за все - Белград.
19 квітня 2013 р. відбулася, на думку деяких політиків, історична подія: Сербія та Косово, після п'яти років з моменту проголошення незалежності останнього, підписали угоду про нормалізацію відносин. Вона відкрила шлях до Європейського Союзу для Сербії та дала надію на повне визнання незалежності Косово. Ми скористалися цією нагодою, щоб поставити запитання заступникові міністра закордонних справ Косово Петріту Селімі, який, зокрема, є національним координатором виконання угоди про регіональне співробітництво з Сербією. Він упевнений: настане час, коли й Україна виявиться готовою порушувати це питання, адже з першим кроком Сербії на шляху до остаточного визнання краю всім іншим державам буде важко продовжувати ігнорувати це питання.
- Наскільки перспектива європейської інтеграції вплинула на бажання Приштини і Белграда знайти компроміс?
- Я впевнений, що сербське рішення підписати угоду про нормалізацію відносин базувалося на необхідності остаточно отримати статус кандидата у члени Європейського Союзу. Для косовського уряду - це був додатковий бонус, аби показати, що навіть Белград почав сприймати Косово як незалежну державу, яка має власну конституцію. Оскільки в угоді чітко прописано, що законів та конституції краю дотримуватимуться всі, й що Сербія більше не матиме права блокувати інтеграцію нашої країни з Євросоюзом.
- Чи існує опозиція всередині Косово щодо європейської інтеграції країни?
- Всі основні політичні партії, які становлять 2/3 парламенту, повністю підтримують інтеграцію з НАТО і ЄС. Згідно з опитуваннями громадської думки, підтримка Європейського Союзу і Сполучених Штатів сягає 90%. Ви маєте пам'ятати, що ми вважаємо американців та європейців своїми рятівниками від армії Мілошевича у 1999 р. Рятівниками, які принесли нам свободу. Крім того, вони є основними прибічниками косовської незалежності, яка сьогодні визнана майже 100 членами ООН.
- Чи позначиться підписання цієї угоди на визнанні незалежності Косово з боку інших члені ЄС, які досі цього не зробили?
- Я впевнений, це дуже допоможе. Наступного дня після підписання угоди румунський прем'єр-міністр Віктор Понта заявив, що Румунія повинна обговорити найближчим часом питання визнання Косово у парламенті. Крім того, вже помітне пом'якшення позиції Греції і Словаччини.
Зараз ми багато працюємо, аби пояснити країнам світу, що "вони не можуть бути більшими католиками, ніж Папа Римський". Якщо прем'єр-міністр Сербії Івіца Дачич зустрівся на рівних із прем'єр-міністром Косово, і якщо вони вже підписали угоду про нормалізацію, хоч це ще й не є повним визнанням, - то чому інші країни мусять соромитися прямих контактів із нашою республікою?
Сьогодні ми – суверені члени Світового банку та Міжнародного валютного фонду, а також Європейського банку реконструкції та розвитку. Крім того, Сербія погодилася не блокувати вступ Косово до європейських інституцій. Ми сподіваємось, що Україна також зверне увагу на цю угоду й активізує взаємодію з нашою країною.
- На які поступки готове Косово задля остаточного вирішення конфлікту з Сербією та щоб бути визнаним?
- Остаточного рішення щодо Косово вдалося досягнути під час так званого процесу Ахтісаарі. Косовари були готові на компроміс у 1990-х під час мирного опору, але Мілошевич скористався жорсткою силою для знищення мирного руху. Ми також були готові до компромісу під час переговорів у Рамбує (Париж) у 1998 р., але Сербія відмовилась від угоди.
Ми також вели переговори з допомогою спеціального представника ООН, президента Ахтісаарі, але Белград, знову ж таки, відмовився від угоди. Світові демократії відзначили, що Сербія тоді не дуже й хотіла домовлятися, тому вони і визнали Косово як незалежну та суверенну державу. Отож не може бути нічого більш остаточного, ніж це.
Перед Сербією буде поставлено вимогу визнати Косово, якщо вона хоче стати членом ЄС, - це напевно. Час грає на руку нашій країні: чим більше Белград зволікає, тим більше проблем це створить для нього.
- Чи вважаєте ви, що Косово все ще потребує залучення місії НАТО на своїй території?
- Так, НАТО повинно бути задіяним.
Сербії не подобається роль, яку відіграє Північноатлантичний альянс, але новий уряд на чолі з Івіцею Дачичем попросив цю організацію бути гарантом угоди, і ми задоволені, оскільки це означає більшу безпеку для наших громадян. Ми сподіваємось приєднатися до програми НАТО "Партнерство заради миру". Поступово, у майбутньому косовські сили оборони досягнуть свого "повноліття", і ми станемо членом організації, як Албанія або Хорватія. Це все ще віддалена перспектива. Сьогодні ж потрібно, аби НАТО в невеликій кількості залишилось у республіці, щоб люди почувалися більше захищеними всередині країни. Крім того, це буде й попередженням для сербських націоналістів, які можуть мріяти повернутися до Косово або створити певні проблеми.