На хвилі зовнішньополітичних досягнень Кремля зі створення під своїм патронатом інтеграційних об'єднань на пострадянському просторі киргизький президент Алмазбек Атамбаєв несподівано влаштував фронду. Він раптом заявив, що Бішкек не влаштовує "дорожня карта" приєднання Киргизстану до Митного союзу. "За "дорожньою картою", затвердженою без нашої участі, ми не вступатимемо в цей союз, це я гарантую. Ми підемо лише шляхом, який відповідає інтересам громадян Киргизстану", - повідомив А.Атамбаєв. Вторячи президентові, перший віце-прем'єр Джоомарт Оторбаєв, своєю чергою, сказав, що в такому вигляді "дорожню карту" не можна прийняти, бо це може призвести до значних соціальних проблем у країні.
Зважаючи на цілеспрямовану політику киргизького керівництва із входження країни до Митного союзу, позиція Бішкека видається несподіваною. Але тільки на перший погляд. Насправді йдеться не про кардинальний перегляд пріоритетів. Киргизи лише прагнуть виторгувати кращі умови. Загалом, заява керівництва цієї центральноазійської країни цілком уписується в традиційну модель киргизької зовнішньої політики. Згадаємо хоча б історію з Центром транзитних перевезень "Манас", який використовувався американцями як перевалочний пункт для поставок вантажів військам антитерористичної коаліції в Афганістані.
Киргизстан ще 2011-го подав заявку на вступ до Митного союзу. Адже, як визнає Алмазбек Атамбаєв, у республіки "мало альтернатив" цьому інтеграційному об'єднанню. І справді, межуючи з Китаєм, Росією та Казахстаном, Киргизстан значною мірою залежить від своїх сусідів із пострадянського простору: киргизька економіка сьогодні фактично базується на реекспорті китайських товарів на російський і казахський ринки.
У Бішкеку порахували, що входження до Митного союзу створить умови для піднесення економіки країни: безмитна торгівля полегшить потрапляння киргизької продукції в Росію, Казахстан, Білорусь. Росія ж сьогодні - торговий партнер номер один для Киргизстану. І вплив Москви в країні досить великий. Він посилився після того, як "Газпрому" продали національну газову компанію "Киргизгаз" за символічну суму - один долар.
До речі, киргизи вважають, що членство в Митному союзі має ще одну важливу перевагу - джерела енергії всередині країн об'єднання продаватимуться без експортних та імпортних мит. Крім того, у Бішкеку також розраховують, що входження Киргизстану до МС полегшить становище багатьох киргизьких трудових мігрантів, які отримають рівні права з громадянами, що живуть у Росії, Білорусі, Казахстані. У цих країнах, за приблизними оцінками експертів, працюють близько півмільйона киргизів, які підтримують своїми грошовими переказами економіку цієї центральноазійської держави.
Невходження ж до Митного союзу, на думку експертів із Наглядової ради при киргизькому Міністерстві економічного регулювання Киргизстану, означатиме, що Бішкек зіштовхнеться з великими труднощами в торгівлі з країнами МС. А це катастрофічно позначиться на економіці країни.
Прикметно, що самі країни-засновниці Митного союзу донедавна не горіли бажанням приймати до своїх лав одну з найбідніших країн на пострадянському просторі. Перманентна внутрішньополітична нестабільність у цій країні, соціальна напруженість, високий рівень корупції, проблемна економіка, низький рівень доходів населення - все це примушувало учасників Митного союзу насторожено ставитися до перспектив появи Киргизстану серед нових членів об'єднання. Лише недавно було прийнято рішення і розроблена "дорожня карта" вступу Киргизстану в цей союз.
То чому ж Бішкек здає назад, коли, здавалося, ось-ось досягне бажаного? Вся річ - в умовах вступу. А вони киргизів не влаштовують: Бішкек вимагає преференцій, яких йому поки що не надають. Адже, незважаючи на переваги для киргизької економіки, існують і серйозні ризики входження країни до Митного союзу.
По-перше, під загрозою опиняться торгові відносини з Китаєм і знизяться надходження до бюджету від таких великих оптових ринків як "Дордой", "Мадіна", "Кара-Суу". А за рахунок надходження з Китаю на ці ринки товарів 75% киргизького імпорту йде на реекспорт у сусідні країни. Але зменшаться не тільки надходження до бюджету, зменшиться й кількість робочих місць у сфері торгівлі.
По-друге, Бішкеку доведеться приводити національні тарифи у відповідність до єдиних тарифів Митного союзу. І якщо нинішній тариф у Киргизстані становить 5,1%, то в Митному союзі єдиний тариф - 10,6%. Таким чином, Бішкеку доведеться удвічі підвищувати тарифні мита. Це означає, що знизиться конкурентоспроможність киргизьких товарів, вироблених із ввезеної сировини. Крім того, неминучі великі проблеми у рамках СОТ.
Загалом, оцінюючи перспективи вступу Киргизстану до Митного союзу, міністр економіки Темір Сарієв стверджує, що "при приєднанні до МС відбудеться "ізоляція" від решти ринків, скорочення діапазону доступних товарів, матеріалів, сировини".
Сьогодні представники уряду одностайно запевняють: у Бішкеку готові підписати "дорожню карту". Але якщо країни - члени Митного союзу - врахують чотири умови:1) вільне пересування мігрантів у країнах цього інтеграційного об'єднання; 2) створення стабілізаційного фонду допомоги економіці Киргизстану; 3) підтримка і подальше функціонування оптових ринків "Дордой", "Мадіна" та "Кара-Суу"; 4) створення на території країни фінансових інститутів. Певна річ, киргизи також хотіли б, аби було зафіксовано й відстрочку запровадження стандартних тарифів, що стосуються діяльності ряду окремих галузей киргизької економіки.
Міністр економіки Темір Сарієв заявляє, що уряд наполягатиме на створенні спеціального фонду підтримки підприємців республіки при вступі до Митного союзу. Цей інститут має щорічно впродовж п'яти-семи років акумулювати по 200 млн дол., які підуть на підтримку бізнесу. Гроші у вигляді гранту, на думку п. Сарієва, мають виділяти країни Митного союзу. Крім того, Киргизстан чекає від них одноразової фінансової допомоги на суму 215 млн дол. для оснащення пропускних митних і прикордонних пунктів на кордоні з Китаєм, Узбекистаном і Таджикистаном. Окрім цього, кошти необхідні для впорядкування механізмів контролю санітарних і фітосанітарних норм.
Враховуючи економічні проблеми Киргизстану, заяву Алмазбека Атамбаєва слід розглядати як заклик провести прямі переговори з Володимиром Путіним, під час яких киргизький президент постарається отримати ряд преференцій від Росії в обмін на входження до Митного союзу. Ці сподівання киргизів отримати дивіденди обґрунтовані. Принаймні експерти прогнозують, що "дорожню карту", як і планувалося, підпишуть 24 грудня 2013 р. у Москві під час засідання Вищої ради Євразійської економічної комісії.
Примітно, що Бішкек і Москва вже обговорюють питання компенсацій Киргизстану на суму 1,5 млрд дол. за вступ до Митного союзу. Зокрема на засіданні міжурядової киргизько-російської ради, що відбулося у грудні. Правда, за словами голови російської частини комісії, керівника Федеральної митної служби Андрія Бельянінова, "процес обговорення цього питання триває, і рішення щодо нього буде прийняте виключно доцільне, таке, що відповідатиме інтересам діючих членів МС". Однак історія інтеграційних об'єднань на пострадянському просторі демонструє, що задля геополітичних амбіцій російських президентів Кремль готовий піти на серйозні фінансові втрати.