Переговори з розмежування азово-керченської акваторії поки що залишаються тією ділянкою україно-російських відносин, де українська дипломатія міцно тримає оборону перед постійним тиском росіян, продовжуючи й далі відстоювати національні інтереси держави. Понад те, у цьому вона навіть досягла певного успіху. Раніше російська делегація вже погодилася провести лінію державного кордону в класичному її розумінні не лише в Азовському морі, а й у Керченській протоці, а також пристала на пропозицію українців застосувати до вирішення питань азово-керченської акваторії пакетний підхід.
Останній раунд переговорів, що відбувся минулого тижня в Москві, засвідчив: російські дипломати, схоже, уже готові погодитися з українським баченням пакета. Йдеться про підготовку нинішнього пакета документів, так званого кольє, — одночасну підготовку договору про кордон в Азовському та Чорному морях і Керченській протоці, а також угод зі співробітництва в галузі судноплавства, рибальства та охорони довкілля. Нагадаємо, раніше російська сторона виступала за включення в один договір як положень про державний кордон, так і статей, що стосуються принципів співпраці у цих сферах. Паралельно з цим документом пропонувалося підписати й окремі угоди зі співпраці.
На зустрічі в Москві українські і російські дипломати дійшли ще однієї принципової згоди. «Ми домовилися щодо встановлення початкової точки фіксації лінії державного кордону в Азовському морі. Ця початкова точка є одночасно останньою точкою лінії сухопутного кордону між Україною і Росією. Крім того, домовлено, що кінцева точка лінії українсько-російського кордону в Азовському морі й одночасно початкова точка кордону в Керченській протоці міститиметься на лінії, яка з’єднує мис Хроні (Україна) і мис Ахіллеон (Російська Федерація). Було домовлено, що остання точка українсько-російського кордону в Керченській протоці й початкова точка цього самого кордону в Чорному морі міститиметься на лінії, яка з’єднує мис Киз-Аул (Україна) і мис Залізний Ріг (Російська Федерація)», — сказав журналістам глава української делегації, заступник міністра закордонних справ Олександр Моцик.
Нарешті у Москві росіяни погодилися з українською пропозицією провести поетапну делімітацію азово-керченської акваторії — спочатку розділити Азов, а потім — Керченську протоку. Раніше вони пропонували українським дипломатам спочатку виробити загальну методологію визначення довжини берегових ліній азово-керченської акваторії, а вже потім усе розмежувати одним махом. На наступному раунді переговорів, який відбудеться в Україні 22—23 червня, дипломати саме й вироблятимуть цю методологію. Зокрема вирішуватиметься, чи враховувати ліміти при визначенні довжини берегових ліній. Це необхідно тому, що в міжнародному праві є принцип пропорційності: чим більша довжина берегової лінії, тим більша акваторія, над якою здійснюється суверенітет держави. Лимани ж подовжують берегову лінію...
Все це, безумовно, досягнення московського раунду україно-російських переговорів. Тепер про те, з яких питань Україна і Москва поки що не готові корегувати свою позицію і робити кроки назустріч одна одній. Останній раунд переговорів зафіксував незмінність української позиції щодо Керченської протоки: Київ наполягає, аби Москва підтвердила лінію кордону, який існує ще від радянських часів. Але 20-й раунд також зафіксував і незмінність позиції росіян. Вони категорично проти визнання лінії кордону, зафіксованого рішеннями влади Краснодарського краю РРФСР і Кримської області УРСР ще 1973 року як адміністративний і визнаного державним Верховною Радою Росії 1993-го. У Москві, де стурбовані збереженням свободи проходження російських кораблів із Чорного моря в Азовське, пропонують провести кордон Керч-Єникальським каналом.
У переговорах із розмежування азово-керченської акваторії насторожує дуже двозначна поведінка російської дипломатії в питанні приналежності острова Коса Тузла. Так, глава російської делегації на переговорах Віктор Калюжний неодноразово підкреслював, що цей острів належить Україні. Підтвердив він це й на останньому раунді переговорів. Водночас глава російського зовнішньополітичного відомства Сергій Лавров під час ратифікації в Держдумі угоди з ЄЕП і договору про співробітництво у використанні Азовського моря та Керченської протоки заявив, що долю цього острова Росією й Україною на цей час не визначено. І хоча Олександр Моцик каже, що питання острова Коса Тузла на переговорах не порушується, оскільки Україна вважає його невід’ємною частиною своєї території, очевидно, що росіяни спробують вирішити це питання на свою користь.
Притому, схоже, що питання приналежності острова Коса Тузла, як і розмежування Керченської протоки, росіяни спробують вирішити руками президентів. Не випадково на переговорах Віктор Калюжний пропонує, щоб дипломати двох країн домовилися про делімітацію Азовського моря, а долю протоки, за прикладом Каспію, нехай вирішують президенти. Проте поки що українська дипломатія наполягає на підтвердженні вже наявної лінії держкордону в Керченській протоці. Якщо росіяни підуть на це, то в Києві готові до компромісу в питанні поділу Азовського моря. Нагадаємо: якщо в Москві пропонують поділити Азов навпіл, то в Києві, де відстоюють проходження кордону за принципом серединної лінії і врахування принципу пропорційності, претендують на 62% акваторії моря.