Учора в Білорусі відбувалися досить дивні події. За десять днів до президентських виборів Олександр Лукашенко, який зіштовхнувся із найсерйознішою політичною кризою у своїй кар’єрі, спробував різко перевернути ситуацію. Уже кілька тижнів як загрозу, що може дозволити йому реалізувати силовий сценарій, він використовує Росію. Однак колись усе обмежувалося словами — просто усними обвинуваченнями на адресу неназваних російських кіл, які нібито бажають змінити владу в Білорусі у своїх інтересах.
29 липня ці обвинувачення несподівано стали досить відчутними. У санаторії під Мінськом у ніч із 28 на 29 липня затримали 32 російських громадян, яких КДБ Білорусі назвав бойовиками ПВК «Вагнер», що прибули для дестабілізації обстановки в країні. (Ще одного «бойовика» заарештували на півдні країни.) Білоруське державне інформагентство БелТА написало про це 29 липня о 12.40, повідомивши, що йдеться про бійців іноземної приватної військової компанії.
Дві години по тому БелТА опублікувало подробиці, включаючи прізвища затриманих. Швидко з’ясувалося, що деякі прізвища публікувалися до цього ЗМІ в списках бійців військової компанії. Крім того, 14 чоловік, як виявилося, були уродженцями України або воювали на боці ЛНР/ДНР, або і те й друге.
Увечері голова КДБ Білорусі Валерій Вакульчик уперше офіційно підтвердив належність затриманих до ПВК «Вагнер», а кадри затримання показав державний телеканал «Беларусь 1».
Усього, за даними білоруських спецслужб, у Білорусь прибуло понад 200 бойовиків «для дестабілізації обстановки в період виборчої кампанії». «Приїжджі привернули до себе увагу нехарактерною для російських туристів поведінкою й одноманітним одягом у стилі мілітарі. Спиртного не вживали, розважальних закладів не відвідували, трималися відокремлено, намагаючись не привертати до себе уваги. Вони невеликими групами уважно вивчили територію й оточення санаторію», — повідомило в докладній новині про затримання БелТА.
Увечері того ж дня Олександр Лукашенко провів нараду з Радою безпеки країни, де перед телекамерами вимагав негайно звернутися до відповідних структур Російської Федерації, аби вони пояснили, що відбувається. Голова Радбезу Андрій Равков доповів, що жодної інформації про «вагнерівців» не надходило ні по лінії російського ФСБ, ні по лінії ГРУ. «Я дивлюся на реакцію росіян. Вони вже, виправдовуючись, кажуть, що ми мало не самі їх сюди завезли. Ясно, треба ж якось виправдати свої брудні наміри, — заявив Лукашенко. Але, втім, додав: — У нас немає жодних цілей опорочити близьку нам країну».
Також 29 липня Андрій Равков пафосно розповідав журналістам: «У затриманих людей чітко спостерігаються певні напрями — снайпери, підривники, айтішники».
От тільки проблема білоруського КДБ у тому, що в діях росіян немає жодної ознаки складу злочину. Вони нікого не підірвали, не підстрелили, й немає доказів, що мали намір це зробити. Немає й зброї. Взагалі все виглядає так, що росіян заздалегідь довго пасли, але на момент арешту не змогли знайти бодай найменшого натяку на підготовку злочину.
Незалежні ЗМІ Білорусі відразу згадали, що Лукашенко ще 24 липня, виступаючи перед спецпризначенцями (він об’їхав за останні тижні багато військових частин), заявив, що до протестів у Білорусі можуть підтягнути спеціально навчених іноземців.
«На майдан, якщо своїх немає (у нас обмаль «майданутих»), їх підтягнуть зі сторони. Це професійні військові, бандити, яких спеціально готують, в основному в рамках ПВК», — сказав білоруський президент. Тоді ніхто не звернув уваги на ці слова — легкість думки й мови Бацьки відома всім. Однак тепер звернули.
Високопоставлене джерело у МВС Білорусі ще 29 липня розповіло своє бачення того, що відбулося, і воно руйнує картину російського втручання у вибори, яку старанно малює офіційний Мінськ.
«Це все просто велика маніпуляція громадською думкою. Білоруські силовики, та й не тільки вони, чудово знали, що білоруські санаторії — місце збору, перевалочний пункт для бійців ПВК «Вагнер» перед закиданням в Африку. Ліпше ж летіти через невелику східноєвропейську країну, ніж військовим бортом із Тамбова, — розповіло джерело. — Так що це просто КДБ вирішив використати бойовиків, які перебувають у країні, але збираються їхати у Лівію у своїх справах і зупинилися тут відпочити перед відрядженням, а точніше, сформувати підрозділи. Їм фактично й пред’явити нічого, немає складу злочину, зброї не було, тільки ручна поклажа, — явно хлопці просто збиралися в аеропорт».
Про ПВК «Вагнер» повідомили від самого початку два джерела — офіціозне інформагентство БелТА й український сайт «Миротворець». Але невдовзі анонімні джерела вказали інше місце роботи затриманих — ПВОК «Мар». Росіяни, за цією версією, направлялися транзитом через Білорусь у Туреччину за контрактом із Національною нафтовою корпорацією (ННК) Лівії про охорону нафтоналивного порту Зувара. І насправді, в затриманих знайдено, крім іншого, авіаквитки Мінськ–Анкара.
Після того, що сталося, ЦВК Білорусі викликала у четвер вранці на термінову зустріч усіх допущених до виборів кандидатів у президенти. Що там обговорюватимуть, кандидатам не повідомили.
Треба сказати, цю зустріч білоруський політикум очікував, як кажуть, на нервах. Висували безліч можливих варіантів того, як можуть розвиватися події: скасування виборів і запровадження надзвичайного стану, арешт кандидатів, відсторонення від виборів Світлани Тихановської (найбільш рейтингового суперника Лукашенка), заборона проведення передвиборних мітингів… Але, на превелике здивування, кандидатам усього лише пообіцяли посилити охорону на мітингах. Усе звелося до простої політінформації.
Того ж дня ввечері ситуація ще більше заплуталася. Ще один державний телеканал — ОНТ — повідомив про затримання в Мінську відомого в Росії політтехнолога білоруського походження Віталія Шклярова. Він консультував одного із суперників Лукашенка на виборах — Сергія Тихановського, точніше, Тихановського кинули у в’язницю при спробі зареєструватися кандидатом, але змогла зареєструватися й тепер веде кампанію його дружина Світлана.
Однак Світлана Тихановська заперечує, що працювала зі Шкляровим. А білоруське телебачення тим часом ліпить із затриманого політтехнолога мало не головну «руку Кремля» на нинішніх президентських виборах.
Офіційної реакції Москви на затримання 33 російських громадян фактично не було. Ні МЗС, ні прес-секретар Владіміра Путіна Дмітрій Пєсков ситуації не коментували. Російське посольство в Мінську обмежилося запитом офіційних даних про затримання.
Нагадаємо, що 9 серпня в Білорусі відбудуться президентські вибори. Для Олександра Лукашенка, який править країною беззмінно вже 26 років, це найсерйозніше випробування за всю президентську кар’єру: люди від нього відверто стомилися, а економіка перебуває в занепаді. Незалежної соціології в Білорусі немає, але в опитуваннях на сайтах із мільйонною аудиторією Лукашенко не входить навіть до трійки лідерів. Усіх трьох найпопулярніших суперників Лукашенка не допустили до виборів, але єдиним протестним кандидатом стала дружина одного з них — Світлана Тихановська.
Тепер головне запитання: навіщо білоруській владі знадобилася ця вистава з затриманням російських найманців, насправді «приготовлених» для зовсім іншої країни?
Білорусь — хоч і не в усьому вірний, але останній союзник Росії на пострадянському просторі Європи. Мета затримання «вагнерівців» під Мінськом очевидна — створити умови для тією чи іншою мірою силового вирішення ситуації з виборами. Друга мета — максимально втягнути Кремль у білоруські вибори. Проблема Лукашенка в тому, що Путін так досі й не підтримав його публічно. А така підтримка була б дуже важливою для Лукашенка, бо в дуже русифікованому білоруському суспільстві Путін — авторитет.
Ключове запитання: що робили в Білорусі бійці російської ПВК й чи погоджував Мінськ усю цю спецоперацію з Кремлем? Якому, зауважимо, навряд чи потрібні додаткові приводи для нових американських санкцій, цього разу за втручання у внутрішні справи Білорусі. Майже повна відсутність реакції Москви може говорити як за, так і проти. Але в попередньому місяці Олександр Лукашенко зустрічався з Владіміром Путіним двічі — і на параді Перемоги в Москві 24 червня, і на відкритті меморіалу в Ржеві 30-го.
Поки ж проти найманців приватної військової компанії, затриманих у Білорусі, порушили кримінальну справу про підготовку теракту. За словами держсекретаря білоруської Ради безпеки Андрія Равкова, на території країни перебували понад 200 найманців, 33 із них затримано, інших шукають силовики. «Йде пошук, це як голка в копиці сіна», — сказав держсекретар. У Кримінальному кодексі Білорусі є стаття 290, що передбачає відповідальність за «загрозу здійснення акту тероризму». Згідно з нею загроза теракту, здійснена групою осіб за попередньою змовою, передбачає від трьох до восьми років позбавлення волі.
Утім, такі інциденти в Білорусі відбуваються перед кожними президентськими виборами. То джипи зі зброєю з України через кордон прориваються, то виявляють якихось «бойовиків Білого легіону», то просто «екстремістів, що пройшли підготовку в таборах Польщі, Литви й України». От тільки жодне таке гучне викриття не одержало розвитку у вигляді кримінальної справи та судового рішення.
Зате Лукашенко щоразу тріумфально переобирався.