Румунські соціал-демократи намагаються за всяку ціну проштовхнути реформу правової системи країни, яка має посилити вплив чиновників уряду на органи правосуддя й антикорупційний директорат.
Румунські парламентарії розпочали дебати щодо відповідних змін законодавства і мають намір проголосувати пакет законів, які стосуються реформи правової системи, до кінця цієї сесії. Однак у минулі вихідні понад 20 тисяч громадян брали участь у демонстраціях та акціях протесту в Бухаресті безпосередньо біля будинку парламенту і в інших містах країни з вимогою не допустити перегляду законодавства. "Ми не хочемо бути нацією злодіїв", "Правосуддю - так, корупції - ні!" - скандували вони.
Дипломати ЄС і США, а також президент країни Клаус Йоханніс упевнені: якщо такі зміни ухвалять, то це перекреслить усі досягнення Румунії у сфері боротьби з корупцією за 10 років. Країна втратить перспективи незабаром підписати Шенгенську угоду, а також перейти на євро.
Брюссель, а також МВФ попереджають румунську владу, що готові піти на рішучі заходи, якщо законодавство у сфері правосуддя буде змінено: фінансова допомога країні з бюджету ЄС і міжнародних фінансових інституцій залежатиме від того, чи продовжуватиме Румунія і далі активно боротися з корупцією.
Закон - як дишло
Про суть запропонованих румунськими есдеками реформ і проблеми боротьби з корупцією в Румунії DT.UA вже писало ("Не києм, то палицею", №32, 2-8 вересня 2017 р.). Відтоді прихильники зміни законів іще більше зміцнилися у своєму бажанні довести задумане до логічного кінця.
Наприкінці жовтня міністр юстиції Румунії Тудорел Тоадер представив у парламентському комітеті новий варіант запропонованих змін до законодавства. Вони не зазнали суттєвих змін порівняно з оприлюдненими наприкінці серпня.
Зокрема, президент країни втрачає право призначати генерального прокурора, але залишає за собою слово у призначенні прокурора антикорупційного директорату. Міністр юстиції отримує право призначати генерального прокурора і його заступників, а також затверджувати створення офісів Національного антикорупційного директорату (НАД) і проводити розслідування щодо суддів, контролювати роботу органів з питань боротьби з організованою злочинністю. Буде створено окрему незалежну інспекцію для контролю діяльності суддів. Міністр юстиції звітуватиме перед парламентом про діяльність антикорупційних органів.
Несприйняття цих рішень президентом і громадськістю пояснюється тим, що в такому разі чиновники, яких контролює домінуюча політична сила, впливатимуть на призначення й рішення прокурорів і слідчих в антикорупційних справах. Усе це робиться, очевидно, для того, щоб переглянути справи, ініційовані раніше проти політиків, частина з яких є членами правлячої соціал-демократичної партії.
Нагадаємо, що розслідування торкнулося й нинішнього лідера румунських есдеків і голови нижньої палати депутатів Лівіу Драгня, якого викрито у фальсифікації результатів референдуму 2012 р. щодо зняття з посади президента Траяна Бесеску. За цей злочин його засуджено на два роки умовно. Усі його спроби оскаржити вирок провалилися.
Тепер же однопартійці Драгня (серед них і міністр юстиції) заявляють, що запропоновані зміни цілком демократичні, і навіть посилаються на досвід США, де генпрокурора обирає Конгрес. Однак у країні, яка, згідно з даними Transparency International, вважається однією з найкорумпованіших у Європі, такі заяви сприймаються як знущання над демократією.
У жовтні правлячу партію та уряд струсонув новий скандал. Національний антикорупційний директорат (НАД) відкрив провадження проти двох членів чинного кабінету - віце-прем'єр-міністра Севіл Шайдех і міністра європейських фондів Ровани Плумб. Чиновниць підозрюють у тому, що 2013 року вони сприяли рішенню про виведення з державної власності 324 га землі на річці Дунай.
Ідеться про острів Белліна. Раніше він перебував у розпорядженні міністерства навколишнього середовища (тоді його очолювала Плумб) і був переданий у повіт Талеорман, яким до кінця 2012 р. керував нинішній лідер есдеків Драгня. Потім цю землю передали в оренду приватній структурі, за якою, імовірно, стоїть Лівіу Драгня або пов'язані з ним особи.
Відомо, що Шайдех (обіймала посаду держсекретаря в міністерстві регіонального розвитку та громадської адміністрації тоді, коли міністром відомства був Драгня) тісно пов'язана з лідером есдеків. Саме її він пропонував на посаду прем'єр-міністра в грудні минулого року, коли румунська соціал-демократична партія виграла парламентські вибори. Але тоді президент країни відхилив її кандидатуру.
У жовтні чиновницям висунули обвинувачення у зловживанні службовим становищем, і НАД зажадав притягнути їх до відповідальності. Однак парламент дав згоду на зняття імунітету тільки з Шайдех. Попри це, нинішній прем'єр-міністр країни Міхай Тудосе заявив, що не терпітиме у складі свого кабінету людей, у яких є проблеми з законом. Він зажадав відставки чиновників, які, за його словами, псують імідж румунського уряду перед Брюсселем.
Новий конфлікт у стані соціал-демократів
Очільник румунського уряду чітко дав зрозуміти, що не піде на змову з Лівіу Драгня. Міхай Тудосе заявив, що піде у відставку, якщо його пропозицію про відставку чиновників керівництво правлячої партії заблокує. Зробивши так, Тудосе цілком міг повторити долю свого попередника - прем'єр-міністра Соріна Гріндяну, який втратив свою посаду в червні цього року, відмовившись танцювати під дудку лідера есдеків.
Однак цього разу Драгня вирішив, що буде правильніше не вводити країну і партію в новий виток кризи, і погодився здати своїх соратників. Можливо, на це рішення вплинули дані соцопитувань, згідно з якими соціал-демократи втратили за нинішній рік 10% своїх прихильників (їхній рейтинг упав з 49% до 38,8) саме через відставку Гріндяну та спроби протягнути правову реформу.
Рейтинг самого Драгня впав до 18%, тоді як довіра до нинішнього прем'єра становила 23%. Крім того, президент країни Клаус Йоханніс попередив, що в разі колапсу другого соціал-демократичного уряду країни менш ніж за півроку він запропонує сформувати наступний кабінет іншій партії.
13 жовтня після майже шестигодинної дискусії в керівництві соціал-демократичної партії було оголошено про косметичні перестановки в румунському уряді. Свої посади в результаті втратили троє чиновників. Крім Севіл Шайдех і Ровани Плумб, про відставку повідомив також міністр транспорту Резван Кук. Його відхід пов'язаний з критикою з боку прем'єра Міхая Тудосе. Він публічно звинувачував Кука у повільній реалізації інфраструктурних проектів у Румунії. Драгня погодився з цією втратою, адже на його місце він зміг поставити лояльного нового міністра.
Тудосе хотів також прибрати з уряду міністра з питань зв'язків з парламентом Віорела Іліє, представника Альянсу лібералів і демократів (АЛДЄ). Головний прокурор Національного антикорупційного директорату Румунії Лаура Кодруца Кьовеші звернулася до Сенату з проханням дозволити кримінальне переслідування Іліє, якого підозрюють у незаконному використанні таємної інформації.
Однак голова Сенату і лідер АЛДЄ Келін Попеску Теричану виступив проти. Він заявив, що не дозволить, щоб антикорупційні органи втручалися в роботу уряду, порівнявши їхню діяльність з практикою "путінської Росії", де політиків можуть будь-якими способами запроторити за ґрати.
Очільник Сенату навіть заявив, що сам звернеться до Конституційного суду країни з вимогою розслідувати діяльність Національного антикорупційного директорату. На його думку, румунський НАД не мав права розслідувати питання про передачу дунайського острова, оскільки "це суто адміністративне рішення" і воно виходить за рамки компетенції антикорупційного прокурора.
Боротьба за закон
Прихильники зміни правового законодавства, очевидно, змогли консолідуватися перед новим витком боротьби за потрібні їм закони. Однак протести на вулицях румунських міст продемонстрували, що громадяни й частина опозиційних політиків не приймуть змін. Нагадаємо, що минулої зими спроби уряду протягнути зміни в правові акти спеціальною постановою викликали найбільш масові з 1989 р. демонстрації та протести в Румунії. Нині ситуація може повторитися.
Минулого тижня очільника румунського міністерства юстиції Тудорела Тоадера запросили до Брюсселя для обговорення змін до румунського законодавства з першим заступником голови Єврокомісії Франсом Тіммермансом. Той нагадав румунському гостеві, що було б бажано, аби проект змін розглянула Венеційська комісія і надала свій висновок, перш ніж виносити закони на голосування. У такому разі румунським політикам вдалося б уникнути зайвих проблем.
Утім, поки що незрозуміло, чи скористаються цією порадою в Бухаресті. Хоча Тоадер дав зрозуміти, що, ймовірно, частину запланованих змін (які викликають найбільшу дискусію) можна надіслати на розгляд Венеційській комісії.
У Брюсселі також нагадали, що Румунія, як і Болгарія, все ще перебувають під дією спеціального моніторингового механізму з боку ЄС, створеного спеціально для відстеження процесів боротьби з корупцією. Нинішній голова єврокомісії Жан-Клод Юнкер обіцяв, що цей режим знімуть до 2019 р., якщо Бухарест не робитиме спроб переглянути антикорупційну стратегію. Якщо думки ЄС не врахують, і це все-таки станеться, Румунія може втратити можливість для подальшого зміцнення зв'язків з європейськими інститутами, її прагнення в майбутньому стати частиною Єврозони та Шенгенської угоди можуть поставити в залежність від рішень парламенту щодо зміни правової системи.