Молдовська опозиція змінює тактику і готується до затяжних протестів, оскільки влада не демонструє бажання йти на компроміси, хоча й згодна на діалог із протестувальниками.
Нагадаємо, що акції протесту розпочалися в Молдові 6 вересня через великий фінансовий скандал, у якому вбачають елементи корупційних дій із боку чиновників. Природа молдовських протестів і гасла змінилися - вимоги боротьби з корупцією та економічною злочинністю, безчинством олігархів поступилися місцем закликам до відставки керівників країни та проведення дострокових виборів як президента, так і парламенту. При цьому проросійські сили в Молдові теж активізувалися і заявляють, що у разі приходу до влади переглянуть Угоду Молдови про асоціацію з Євросоюзом.
Початок жовтня в Молдові вже традиційно став часом проведення Національного дня вина, коли напоєм, яким славиться країна, пригощають прямо на вулицях міст і сіл. Цього разу веселе свято не вдалося - молдовська опозиція віддала перевагу вуличним протестам. Особливістю протестних акцій 3–4 жовтня було те, що їх учасники стали поводитися агресивніше. Комусь ці протести навіть нагадали події квітня 2009-го, коли був розгромлений молдовський парламент. Демонстранти також пробували прорватися до нього через кордони поліції. Тим часом учасників протестних акцій стає менше, і в минулі вихідні їх було 15–20 тис. чол., тоді як у протестах першої половини вересня брали участь від 40 до 100 тис.
Влада проігнорувала вимоги й ультиматуми опозиції, яка до початку жовтня чекала від президента і прем'єра добровільної відставки та розпуску парламенту. Згідно з Конституцією країни, за півроку до виборів президента Молдови (а повноваження чинного глави держави Ніколає Тімофті спливають у березні
2016 р.) він уже не може розпускати парламент, який обирає президента. Тепер виходом із кризи демонстранти бачать тільки примусову відставку - цього разу через рішення Конституційного суду. Крім того, протестувальники з коаліції громадських організацій - Громадянська платформа DA (Demnitate si Adevar - "Гідність і правда") - добиваються переходу до виборів глави держави загальнонаціональним голосуванням. Однак ключовою вимогою залишається покарання винних у скандалі про зниклий мільярд доларів, що спричинило банкрутства найбільших банків країни (див. DT.UA №33 від
11 вересня 2015 р.), а також відставка корумпованих чиновників, які прикривають причетних до цієї справи олігархів.
"Ця влада перетворилася на режим злочинної хунти. Молдовою управляє хунта!" - заявив 4 жовтня присутнім на площі Великих національних зборів лідер Платформи DA Андрій Нестасе. Він закликав до страйків та актів громадянської непокори по всій країні, а також закликав громадян не оплачувати комунальні послуги, вартість яких завищена в півтора разу і на яких наживаються олігархи. Демонстранти не тільки пікетували парламент Молдови, а й влаштували похід до офісу заступника голови правлячої демпартії Володимира Плахотнюка - відомого в країні товстосума.
Тим часом ліва опозиція - Партія соціалістів (ПСРМ) і "Наша партія" під керівництвом Ігоря Додона та Ренато Усатого - прийняла рішення з 27 вересня приєднатися до антиурядових виступів. Однак діяти вирішили за власним планом. Минулої суботи їхні прибічники перекрили столичний проспект Штефана чел Маре, встановивши намети на проїжджій частині (правда, потім їх довелося прибрати). Але лідери заявили, що перекриття доріг може бути використане й надалі.
Крім того, соціалісти вирішили діяти через парламент - скликати 4 жовтня надзвичайне засідання законодавчого органу, на якому оголосити вотум недовіри як президентові, так і прем'єру. Але вранці в неділю в зал парламенту ніхто з депутатів, крім членів фракції соціалістів, не з'явився.
У центрі Кишинева напнуті два наметових містечка: в одному живуть протестувальники від платформи DA; другий, що виник буквально днями, населений прибічниками лівих партій - соціалістами й "нашистами". Вони вже почали готуватися до ймовірної "зимівлі", хоча лідери підбадьорюють мешканців наметів, що владній "хунті" залишилося, від сили, кілька тижнів, і, можливо, їм не доведеться мерзнути довго.
Слід зазначити, що, за винятком загальної мети - повалення нинішнього уряду, Платформа DA і ліві розходяться в питанні дальшого курсу для Молдови. Політики, які об'єдналися під гаслом "Гідність і правда", виступають за інтеграцію Молдови в Європу та тісні зв'язки з Румунією. На їхню думку, нинішня влада Молдови багато в чому дискредитує ідею європейської інтеграції саме тим, що в проєвропейському уряді буяє корупція і влада крізь пальці дивиться на злочинні дії олігархів. З цієї причини Європа і США згортають свої програми допомоги країні. Що цікаво, Євросоюз підтримав "антиолігархічні" установки активістів із DA, чим дуже засмутив правлячу коаліцію, лідери якої довгий час вважали, що тільки вони можуть бути виразниками європейських ідей для громадян Молдови. Тепер їхній авторитет підірваний. Але Платформа DA також об'єднує досить різношерсту публіку - останній місяць усе помітніше, що всередині неї між політиками точиться боротьба за лідерство, і в останні місяці з народного руху Платформа дедалі більше трансформується в популістську партію, щоправда - проєвропейську.
Ліві, які вважаються виразниками проросійських сил, у вересні підкоригували свої позиції в питанні відносин із Європою. Тепер вони не мають наміру розривати Угоду про асоціацію з Євросоюзом (про що говорили раніше) у разі свого приходу до влади в результаті дострокових виборів. Вони виступають за перегляд лише деяких положень цієї Угоди. "Я проти т.зв. європейської інтеграції, коли нам нав'язують чужі цінності. Наприклад, антидискримінаційний закон, який безпосередньо зазіхає на християнські цінності молдовського народу. Якщо нам удасться прийти до влади в результаті дострокових виборів, ми переглянемо деякі положення Угоди про асоціацію. Крім того, відновимо добрі відносини з Російською Федерацією. Однак головне - боротьба з корупцією", - заявив Додон.
Мер Кишинева Дорін Кіртоаке вважає, що протести з боку лівих сил організовані Росією. Він також визнав, що приблизно 30% громадян хочуть зближення з "Москвою й Азією", - але це, на думку чиновника, "ментальні проблеми" цих людей. Тим часом провладні ЗМІ звинуватили платформу DA в тому, що вона готує силові акції й навіть не виключає спроби державного перевороту в країні. Втім, на тлі тиражування повідомлень про "загрози" дивним виглядає, наприклад, те, що в день протестів
4 жовтня молдовський прем'єр Валеріу Стрелец відвідав виноробне підприємство в провінції й не демонстрував особливої заклопотаності з приводу подій у столиці.
Судячи з усього, молдовська влада не розглядає загрози з кишинівського "майдану" як такі, що потребують негайної реакції. Імовірно, вона очікує, що протести самі собою зійдуть нанівець. Ряд спостерігачів вважає, що така тактика помилкова, - опозиція може активізуватися й розпочати силові дії. Втім, уже минулого тижня прем'єр-міністр Валеріу Стрелец заявив, що обстановку в країні потрібно "розрядити". Він пропонує опозиції дорожню карту з діями, до яких має вдатися влада, та терміни реалізації цих дій, і якщо їх не буде виконано, тоді з'являться підстави говорити про відставку. При цьому радитися глава уряду має намір тільки з активістами Платформи DA. Прем'єр запропонував президентові й лідерам політсил у парламенті розробити механізм для такого діалогу. Також, за словами глави уряду, він, перебуваючи у США, домовився з американцями з компанії Kroll, що буде продовжене розслідування справи про вкрадені кошти з банків, і будуть виявлені всі, хто доклав руку до цього. Однак процес цей тривалий, і, на думку представників опозиції, влада поки що не піде так далеко, щоб відкрито визнати змову олігархів і політиків у розграбуванні країни.
За словами представника руху Antimafie Серджіу Мокану, за схемою відмивання грошей стоять Володимир Плахотнюк та екс-прем'єр Володимир Філат, а партнери, бенефіціари і спільники перебувають у Європі, "у двох із трьох балтійських країн". За словами Мокану, до схеми причетний також колишній прем'єр Юріє Лянке, президент країни Ніколає Тімофті та президент Національного банку Дорін Дрегуцану.
Якщо ці факти буде доведено, то, безумовно, відставок і дострокових виборів країні не уникнути, і партії правлячої коаліції, найімовірніше, опиняться в незавидному становищі. Останні тижні в молдовських ЗМІ також мусуються версії (озвучені Ренато Усатим), що Європа, незадоволена діями молдовського кабінету, зробила ставку на екс-міністра освіти країни Майю Санду і готує її вихід на політичну арену країни на чолі нової проєвропейської політсили, яка має згуртувати правий електорат і здобути підтримку Платформи DA. Сама Санду ухильно відповідала на ймовірність такого сценарію. Але вона підтримує вимоги Платформи DA й заявляє, що у влади в нинішній її конфігурації практично не залишилося можливості відновити довіру. Вона також критикувала уряд за те, що він не проявляє інтересу до реформ, і висловила ідею, що "здорові праві сили" можуть дати шанс Молдові повернутися на шлях змін і змінити "політичний клас" у країні шляхом виборів у нинішньому або в наступному році. Одночасно Санду побоюється, що, у разі проведення виборів зараз, імовірний сценарій перемоги лівих сил, які не тільки поховають перспективи реформ, а й посилять вплив Росії на Молдову.
У найближчі тижні й місяці ситуація в Молдові змінюватиметься. Питання тільки в тому, хто буде режисером цих змін - уряд, демонстранти, Європа чи Росія.