В Україні розпочала роботу місія спостереження ОБСЄ за президентськими виборами. Крім 12 міжнародних експертів, які постійно перебувають у Києві, до її складу ввійшли 45 довгострокових спостерігачів, які вже цього тижня прибули до нашої країни. Невдовзі вони роз’їдуться по регіонах, де, відповідно до Копенгагенських критеріїв ОБСЄ і вимог національного законодавства, здійснюватимуть нагляд за проведенням виборчої кампанії та її висвітленням мас-медіа, за роботою урядових установ, відповідальних за проведення виборів, розвитком політичної ситуації. Місія також має намір відстежувати процеси розгляду скарг у судах та роль судів у цьому процесі. Крім іншого, представники ОБСЄ вивчатимуть досвід попередніх виборів і вестимуть активний діалог із усіма учасниками президентської кампанії.
Ще 600 короткочасних спостерігачів, яких очолить почесний президент Парламентської асамблеї ОБСЄ Брюс Джордж, почнуть приїжджати в Україну з 26 жовтня. Вони будуть розподілені по всій країні для моніторингу відкриття виборчих дільниць, процесу голосування, підрахунку бюлетенів та складання зведень результатів виборів. А за кілька днів до виборів українського президента з короткочасними спостерігачами проведуть ознайомлювальні брифінги, де розкажуть про українські особливості проведення президентської кампанії.
Виступаючи на прес-конференції, глава довгострокової місії спостереження Герт Аренс заявив, що це одна з найбільших місій, яку будь-коли формувала й відсилала ОБСЄ, і «з такою кількістю висококваліфікованих спостерігачів ми зможемо організувати ефективне спостереження за виборами». За його словами, багато хто з них уже має досвід участі в таких кампаніях у пострадянських країнах. (За словами віце-президента Парламентської асамблеї ОБСЄ, народного депутата Ігоря Осташа, як свідчить попередній досвід, близько 70% спостерігачів, котрі приїжджають у нашу країну, постійно беруть участь у виборах в Україні.)
Тим часом ряд представників української опозиції висловлює сумніви, що цієї кількості спостерігачів буде достатньо для забезпечення прозорості виборів і запобігання порушенням, у тому числі підробкам бюлетенів. Наприкінці серпня лідер Народного руху України Борис Тарасюк закликав збільшити чисельність спостерігачів від ОБСЄ до двох тисяч чоловік. У відповідь пан Аренс визнав: «ці вибори дуже важливі для демократичного розвитку України», однак «ми посилаємо таку кількість спостерігачів, яка відповідає нормам ОБСЄ».
На думку представників Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів та прав людини (БДІПЛ), 657 спостерігачів цілком достатньо для виконання головного завдання польової місії — спостереження за умовами виборів і визначення, чи дається громадянам України право зробити вибір. Від працівників БДІПЛ доводиться чути, що, оскільки в нашій країні створено вже понад 32 тисячі дільничних виборчкомів, то якби ОБСЄ надіслало і дві тисячі спостерігачів, вони все одно не змогли б бути присутніми на всіх. Тому, вважають у цій євроатлантичній організації, дуже важлива присутність на дільницях власне українських позапартійних спостерігачів.
Утім, представники опозиції сподіваються, що кількість спостерігачів від ОБСЄ усе ж таки не обмежиться 657-ма. За оптимістичними прогнозами Ігоря Осташа, оскільки інтерес до президентських виборів в Україні великий, то їх прибуде таки понад тисячу чоловік. Включно з парламентаріями із країн — учасниць ОБСЄ, котрі цікавляться подіями в Україні. До того ж, своїх спостерігачів надішлють й інші організації — Європейський парламент, Міжпарламентська асамблея СНД, Парламентські асамблеї Ради Європи, НАТО і навіть Західноєвропейського Союзу... У кожному разі, найближчим часом очікується візит до Києва керівників парламентських асамблей ОБСЄ і Ради Європи, а також Європарламенту, які, зокрема, обговорять з українськими партнерами і питання участі у виборах спостерігачів із цих організацій.
Не слід випускати з уваги, що своїх спостерігачів надішлють і сусідні з Україною держави, і політичні партії з країн — учасниць ОБСЄ. (За оцінками експертів, саме представники партій є найбільш підготовленими спостерігачами на виборах.) Зареєструються в Центральній виборчій комісії і працівники дипломатичних представництв в Україні. До речі, деякі представники посольств уже скористалися цією можливістю.
23 російських дипломати дружно відгукнулися на заклик Віктора Черномирдіна і разом зі своїм шефом цього тижня зареєструвалися в ЦВК спостерігачами. У цілому ж, як повідомив член ЦВК Роман Князевич, уже зареєстровано 203 офіційних спостерігачі від іноземних держав та міжнародних організацій. Усього ж, за прогнозами Ігоря Осташа, очікується на українських виборах 2—4 тисячі спостерігачів. Однак значно більше доводиться хвилюватися не так за кількість спостерігачів, як за їхню професійну підготовленість. Безумовно, по приїзді до країни, в якій відбуваються вибори, короткочасні спостерігачі від ОБСЄ, наприклад, одержують проміжний звіт, підготовлений експертами та довгостроковими спостерігачами. Він містить у собі аналіз медіа-ситуації, політичного контексту виборів, місцевого законодавства, звіт про наявні порушення на попередніх виборах та під час нинішньої виборчої кампанії. Крім того, відбуваються зустрічі з представниками різних політичних сил, які беруть участь у виборах, недержавних організацій, владних структур. Планується все це і в Україні. Зокрема у спостерігачів від ОБСЄ на підготовку буде три-чотири дні. Цього цілком досить, якщо спостерігач — не банальний «політичний турист», який приїде до нашої країни просто щоб відпочити й розслабитися, а не моніторити вибори.
Серйозною проблемою, як визнають самі представники БДІПЛ, є й те, що чимало спостерігачів не знають російської або української мови. (До речі, саме тому в Україні в штабах кандидатів у президенти великі надії покладають на ті країни, в яких живе українська діаспора. Перший крок уже зроблено. В ЦВК зареєструвалися представники від Світового конгресу українців, а також від Українського конгресового комітету Америки.) Втім, є вихід і в цій ситуації: у кожній групі спостерігачів на виборах обов’язково буде присутній перекладач.
Цікаво, що БДІПЛ ще влітку розіслало в дипломатичні установи країн—учасниць ОБСЄ лист із закликом направити спостерігачів на президентські вибори в Україну. В цій організації певні надії покладали на спостерігачів із країн СНД. Зокрема тому, що вони знають російську мову... Невідомо, чи будуть присутні представники від країн СНД у групі короткострокових спостерігачів (у кожному разі, на це дуже сподіваються), але від держав Співдружності немає жодного посланця у групі довгострокових спостерігачів. І це досить показово, з огляду на ті почуття, які плекають до ОБСЄ власті в Росії та центральноазіатських державах, незадоволених діяльністю польових місій цієї євроатлантичної організації. Недаремно ж на прийдешньому саміті СНД в Астані президенти країн — учасниць цієї організації мають намір прийняти звернення, в якому знову буде піддано критиці діяльність ОБСЄ...
Втім, проблеми з підготовкою спостерігачів вирішувані. Було б тільки бажання дізнатися якомога більше про Україну. Значно більше запитань викликає розміщення груп спостерігачів від різних міжнародних організацій та країн на виборчих дільницях. Досить часто спостерігачі зосереджуються в столицях та великих містах країни, тоді як у провінції, де сильніший вплив влади і більше можливостей для порушень, їх не так багато. І якщо ОБСЄ відправляє своїх спостерігачів у регіони, то немає гарантій, що й інші організації зроблять так само, а не обмежаться лише Києвом, що, в кінцевому підсумку, може зіграти на руку тим, хто зацікавлений у фальсифікації результатів виборів...