«Без Європи ми не зможемо всі разом представляти свої цінності та ідеали», -заявила канцлер Німеччини Ангела Меркель в інтерв’ю німецькому телеканалу ZDF іще в середині липня 2012-го. Тоді ж вона підтвердила своє бажання взяти участь у виборах і посісти пост канцлера третій строк поспіль, пояснивши, що робота приносить їй задоволення. І далі, без тіні іронії, сказала: «Майбутнє Європи залежить від виборів до Бундестагу в 2013 році». Нескромна заява політика, зроблена дуже скромною жінкою. Вона резонно вирішила, що мала на неї право: в неї за спиною німецька економіка, четверта у світі, найстабільніша в Європі, а перед нею - зростаюча кількість партнерів по єврозоні, які потребують фінансової допомоги.
«Я хочу, щоб Греція залишилася в єврозоні»
Напередодні візиту канцлера Німеччини грецька влада безпрецедентно посилила заходи безпеки. Зокрема, в Афіни було стягнуто з інших регіонів 7 тис. поліцейських, запроваджено заборону на масові акції в центрі столиці. Всю трасу від аеропорту перекрили й патрулювали вертольотами, на дахах будинків чергували снайпери, а сама Ангела Меркель прибула з більшою кількістю охоронців, ніж зазвичай. Проте по дорозі в машину грецького прем’єра кинули кілька пластикових пляшок із водою, але до автівки Меркель вони не долетіли.
Профспілки, як і обіцяли, оголосили тригодинний страйк - якраз на час переговорів двох прем’єрів. Попри заборону, на вулиці Афін вийшло 25 тис. людей, багато хто з плакатами, прикрашеними свастикою та обуреними гаслами. Загалом протест був мирним, і лише пополудні, коли на площі Сінтагма перед парламентом підлітки почали кидати каміння, поліцейським довелося скористатися кийками й сльозогінним газом.
Для чого Ангела Меркель 9 жовтня відвідала Грецію? Щоб особисто закликати керівництво країни до виконання даних обіцянок стосовно подолання кризи й нагадати прем’єр-міністрові, що термін цих обіцянок минув напередодні? Однак усе це можна було сказати по телефону. Навіщо летіти в країну, де озлоблені громадяни в усіх своїх негараздах обвинувачують саме канцлера Німеччини? Ба більше, вона знала, що вулиці Афін готувалися зустріти її плакатами зі свастикою та її портретами в нацистській уніформі, не кажучи вже про образи, надруковані на перших сторінках газет. Знала, але полетіла.
Візит справді був не офіційний, а просто робочий, загалом тривав шість годин, і, крім прем’єра Самараса, канцлер зустрілася із президентом Греції Папуліасом. Це перший візит канцлера Німеччини до Афін від початку в Європі фінансової кризи. На нього покладалася місія доброї волі: підтримати Грецію та її уряд у проведенні непростих і болючих реформ. Бо Меркель, як пишуть німецькі ЗМІ, боротиметься за перебування Греції в єврозоні до останнього патрона. Що вона й підтвердила в Афінах, заявивши після закінчення зустрічі: «Я хочу, щоб Греція залишилася в єврозоні».
«Багато чого вже зроблено, але багато чого ще треба буде досягти»
Крім усього іншого, багато оглядачів помітили, що за останні два-три місяці тон виступів Меркель із приводу Греції став спокійнішим і менш вимогливим. Можливо, канцлер зрозуміла, що помилялася, коли три роки тому вважала, що криза локальна, й винні в ній безгосподарні греки, а може, тому, що до влади в Греції після повторних виборів у червні прийшла партія консервативного крила, близька до партії ХДС, очолюваної Меркель.
Візит до Греції «залізного канцлера» обійшовся без подарунків. Під час нього не було озвучено ні політичних, ні економічних послаблень або інших пільг, тим більше не було мови про нові кредити. Єдині позитивні слова було сказано про те, що уряд в Афінах досяг великих успіхів на шляху реформ, але «багато чого ще треба буде досягти», підкреслила Меркель, маючи на увазі податкову політику та схему скорочення витрат. Іще німецький канцлер не забула сказати, що знає, яким важким тягарем лягає вихід із кризи на плечі грецьких громадян. Але впевнена, що ці болючі заходи потрібні в ім’я майбутніх поколінь.
Проте на роль винуватця всіх своїх негараздів греки «призначили» очільницю німецького уряду, обвинувачуючи її в надто жорсткому рецепті економії, який нібито прописала Меркель для лікування від кризи. Саме затягування бюджетного паска, яке повинен (і зобов’язався) провести уряд Греції, щоб отримати новий транш допомоги, доводить простих греків до зубожіння й виводить їх на протести. Тим часом не Меркель винна в грецьких фінансових проблемах - бюджетних, боргових, податкових. «Провина» її лише в тому, що як лідер економічно сильної країни вона зобов’язана нести тягар відповідальності за всю єврозону. А грекам хтось повинен сказати, що справа порятунку потопаючого - справа рук його самого.
До слова, Португалія свої планові заходи з бюджетної економії виконала, про що ревізори «трійки» написали звіт. Тому 8 жовтня на зустрічі в Люксембурзі міністри фінансів Єврогрупи дали згоду на виділення нового траншу Португалії (4,3 млрд. євро з кредиту на загальну суму 78 млрд. євро). Греції ж додали 10 днів для виконання умов за кредитом і встановили граничній термін - 18 жовтня.
«Нам потрібно більше Європи»
Так заявила Меркель в інтерв’ю німецькому телеканалу ARD у червні 2012-го, виступаючи за створення єдиної бюджетної політики ЄС і формування сильного політичного союзу в рамках ЄС. Там же вона згадала, що Європа єдина, хоча й рухається вперед «на різних швидкостях». І зауважила, що учасники валютного союзу повинні діяти згуртовано, не стояти на місці, навіть якщо хтось не хоче йти в ногу (маючи на увазі Британію та Данію, які не приєдналися до євро).
Однак не в усіх європейців таке вороже ставлення до Німеччини та її канцлера, як у греків. Візит Ангели Меркель до Іспанії, що відбувся на початку вересня, проходив у зовсім іншій атмосфері. Напередодні було проведено опитування громадської думки про ставлення іспанців до канцлера Німеччини. Виявилося, що більшість громадян Іспанії вважають допомогу німецького уряду і його глави необхідною. Правда, люди похилого віку називали Меркель «тираном» за жорсткі умови виділення допомоги Іспанії. Але загалом більша частина країни ставиться до Меркель позитивно, а Німеччину вважає своїм стратегічним партнером.
Найбільш позитивні емоції стосовно Меркель проявила іспанська молодь. Особливо добре студенти запам’ятали, як керівник німецького уряду запрошувала їх на роботу в Німеччину. Саме тому торік на роботу на території ФРН їх улаштувалося на 21% більше, ніж 2010 року. Нині іспанські студенти мріють вирушити працювати в Німеччину, «до тітоньки Меркель», бо безробіття в самій Іспанії досягло свого критичного максимуму - 25%. Опитування серед молоді також показало, що рейтинг Меркель вищий, ніж в іспанського прем’єра.
Цікаві стосунки склалися у фрау Меркель з італійськими синьйорами. На початку серпня чинний прем’єр Італії Маріо Монті висловився на сторінках німецького журналу Spiegel про наростання в Європі німеччинофобії. Через невдоволення громадян більшості країн ЄС вимогами бюджетної дисципліни та жорсткої економії, що лунають з Берліна. Через місяць цю ж антинімецьку тему підхопив екс-прем’єр Берлусконі. Він назвав Німеччину «гегемоном», який диктує своїм європейським партнерам правила економії та дисципліни. Тут іще можна згадати посталого з історичного забуття екс-голову Єврокомісії Романо Проді, котрий також вирішив висловитися на тему «німецького шоу однієї учасниці, яке розігрується від імені Європи», маючи на увазі лідируючу позицію Ангели Меркель у Європі.
Кожен із них забув, можливо, що Ангела Меркель закінчує на посту канцлера Німеччини другий строк. І збирається на третій, оскільки має не тільки шанс, а й право. За сім років правління вона не скомпрометувала себе ні відвертою дурістю, ні зловживанням владою, ні цинічною аморальністю. Ніхто не каже, що вона найкраща. Ідеальних людей немає. Але є такі, які люблять свою роботу й роблять її чесно, навіть якщо ця робота - канцлер федеративної республіки.
«Ми в Європі несемо відповідальність одне за одного»
Напередодні візиту Ангели Меркель до Афін оглядач Хуго Мюллер-Фогг із німецького таблоїда Bild висловив обурення багатьох німців тим, як грецька преса знущається з канцлера Німеччини, вдаючись до фашистської символіки. Насправді, вважає журналіст, греки повинні зустрічати Меркель привітними усмішками і з прапорцями, бо ніхто не допомагає Греції сьогодні більше, ніж Німеччина. Він має рацію. Всупереч неоднозначним настроям у себе на батьківщині, Меркель не поспішає виштовхувати Грецію з євро, вона, по суті, взяла на себе відповідальність за долю Греції.
Тим часом суперечки про вихід Греції з зони єдиної валюти вже втратили свою гостроту. Думки розділилися. Більшість лідерів ЄС вважають, що вихід Греції з зони євро неможливий, оскільки не принесе користі ані Євросоюзу, ані самій Греції. Відомо, зокрема, що, на думку Ангели Меркель, прецедент Греції спровокує ланцюгову реакцію на теренах єврозони. У свою чергу переважна більшість експертів вважає, що Греція ніколи не зможе виконати свої зобов’язання перед ЄС та іншими кредиторами. Тому шлях її один - на вихід. Залишилися останні тижні до моменту розв’язки: на листопад заплановано звіт «трійки» кредиторів про виконання Грецією заходів оздоровлення економіки.
Водночас більшість німців під час опитувань висловлюються за вихід Греції з єврозони. 49% вважають, що без Євросоюзу їм жилося б набагато краще. А от жителі Півдня Європи оптимістичніші: 70% іспанців і 88% італійців вірять, що грецький уряд урятує країну.
Ангела Меркель, канцлер ФРН, більш оптимістична, ніж її співвітчизники. Можливо, тому, що по-особливому відчуває тягар відповідальності за майбутнє - Німеччини й усієї Європи. Їй за посадою треба бути оптимістом.