У неділю 13 жовтня в Польщі відбулися чергові парламентські вибори.
Наші західні сусіди обирали Сейм дев'ятої каденції та Сенат десятої каденції, починаючи з 1989-го року. Правляча партія "Право і Справедливість" перемогла в нижній палаті і здобула 235 місць. Більшість у Сенаті отримала опозиція.
Чотири роки тому, після сенсаційної перемоги на президентських виборах кандидата від "Права і Справедливості" Анджея Дуди, поляки підтвердили своє бажання змін і на парламентських виборах, віддавши 37,5% голосів "Праву і Справедливості", що дало можливість цій партії одноособово, без створення коаліцій, приймати закони і створювати уряд.
Попри чисельні скандали, що супроводжували чотири роки правління "Права і Справедливості" (зокрема, протести проти судової реформи та звинувачення в узурпації влади, напружені відносини з офіційним Брюсселем та інше), подібна переконлива перемога очікувалась й зараз.
Основними темами виборчої кампанії "Права і Справедливості" стали успіхи в соціальній політиці уряду останніх років. Успіхи доволі відчутні для виборця: у 2016 році було впроваджено програму 500+, згідно з якою кожна родина, що має дитину, може отримувати додаткових 500 злотих щомісяця до повноліття дитини. Фактично, перед виборами - в серпні 2019 року - було впроваджено програму PIT zero, що звільняє від сплати податку PIT осіб віком до 26 років. У травні ж нинішнього року більшості польських пенсіонерів (9,8 млн. осіб) уперше виплатили "тринадцяту пенсію". З 2021 року Ярослав Качинський обіцяє виплату ще й "чотирнадцятої пенсії". Крім того, два роки тому знижено пенсійний вік. Саме на цих досягненнях акцентувала "Право і Справедливість" під час виборчої кампанії, обіцяючи у разі переобрання розширити і збільшити наявні соціальні програми. Таким чином, "Право і Справедливість" мали свої меседжі майже до кожної групи населення. До цього слід додати дуже добре організовану і професійну виборчу кампанію: пройшли сотні зустрічей по всій країні, активно використовувалися соціальні мережі й медіа (а найбільші державні медіа давно стали засобом урядової пропаганди), вміло акцентувалася увага на плюсах і замовчувалися важкі питання. Свій "внесок" у рейтинг "ПіС" зробив і Дональд Трамп, за тиждень до виборів оголосивши про впровадження безвізового режиму у США для громадян Польщі
На відміну від попередніх волевиявлень, основні опозиційні партії цього разу пішли на вибори єдиним фронтом: "Громадянська платформа" об'єдналася з партією "Сучасна" та польськими "зеленими", і на виборах (як і навесні на виборах до Європарламенту) вони виступили під назвою "Громадянська коаліція". Виборча кампанія загалом будувалася на тотальній критиці урядової партії та закликах до захисту демократії в Польщі. "ПіС" звинувачували в узурпації влади, підпорядкуванні державних ЗМІ, авторитарному стилі правління та погіршенні відносин з офіційним ЄС і західними союзниками. Соціальні програми "ПіС", згідно з риторикою кандидатів "Громадянської коаліції", матимуть катастрофічні наслідки для польської економіки в майбутньому. В економічній політиці "ПіС" звинувачують у безвідповідальності та популізмі. Проте аргументи "Громадянської коаліції", що спрямовані на роздуми над середньо- й довгостроковою перспективою сьогоднішніх рішень уряду, не можуть бути однаково ефективними для всіх груп населення, і в цьому виборча кампанія опозиціонерів значно програвала чітким та конкретним тезам "ПіС".
Крім того, справжню ведмежу послугу "Громадянській коаліції" зробив колишній президент Лех Валенса. 30 вересня помер засновник організації Solidarność Walcząca ("Солідарність, що бореться", створена у 1982 році) і батько нинішнього прем'єр-міністра Матеуша Моравецького - Корнель Моравецький. У суботу 5 жовтня його поховали, а наступного дня, 6 жовтня, у Варшаві пройшов з'їзд "Громадянської коаліції", на якому почесним гостем був Лех Валенса. Під час свого виступу Валенса не добирав слів на адресу небіжчика: "Я вибачив шефу "Солідарності, що бореться", бо по-християнському так належить робити. А вони що з нього зробили? Героя. В часи військового стану, коли нас атакують з усіх боків, він створює "Солідарність, що бореться". Що це було? Зрада! Зрадник! Така є правда", - емоційно висловився Валенса на тлі символіки "Громадянської коаліції". Звісно, цей скандальний виступ наступного дня після похорону Корнеля Моравецького лише забрав частину голосів у "Громадянської коаліції".
Цьогорічні вибори були важливими для польських лівих, яким чотири роки тому забракнуло менше 0,5% для потрапляння в парламент. Ще влітку на базі "Союзу демократичних лівих сил" об'єдналися основні ліві партії країни, у тому числі радикально-ліберальна партія "Весна" Роберта Бедроня, молода партія "Ліві Разом", створена у 2015 році, та інші менші партії. На тлі багатьох старих облич у "Громадянській коаліції" ліві на цих виборах були як свіже повітря на ліберально-демократичному фланзі. Активна риторика щодо захисту прав ЛГБТ і при цьому типова для лівих соціальна спрямованість допомогли партії знайти свого виборця, особливо серед молодих поляків.
На свій традиційний відсоток претендувала "Польська селянська партія", що, починаючи з 1991-го року, завжди мала своє невелике представництво в Сеймі. Партія була опозиційно налаштована до уряду "ПіС" і свою передвиборну риторику побудувала навколо захисту інтересів працівників сільського господарства. Саме від "Польської селянської партії" цьогоріч балотувався сенсація польської політики 2015 року Павел Кукіз, який тоді набрав 20% на президентських виборах, і провів свою партію в парламент з 8% голосів.
Радикально правий фланг політичної думки на виборах представляла партія "Конфедерація", що об'єднала три праві сили - "Національний Рух", партію "Корвін" (лідером якої є скандальний Януш Корвін-Мікке, прибічник Владіміра Путіна, що 2015-го року відвідував окупований Крим і відомий своїми екстравагантними висловами, наприклад - "треба ще довести, що Гітлер знав про Голокост") та невелику партію "Союз християнських родин". Риторика була традиційною для такого типу політичних сил - популістичні обіцянки в економіці (наприклад, 3 злотих за літр бензину), великий акцент на боротьбі з "пропагандою ЛГБТ", зміна міграційної політики і т.п.
Інші партії брали участь у виборах лише в кількох округах і не претендували на серйозний результат.
Кілька слів треба сказати про стиль ведення виборчої кампанії, особливо порівняно з українськими традиціями. Завдяки відкритим спискам кандидати не лише представляють свою партію, а й конкурують між собою, що примушує кожного кандидата створювати свої власні виборчі програми та обіцянки. Кандидати в Польщі дуже заангажовані у власну передвиборну програму, і не лише на рівні публічних виступів, - кандидата можна зустріти, коли він роздає інформаційні програмки про себе, роздає каву на вулицях або клеїть плакати з власним обличчям. До речі, щодо зовнішньої реклами: її в польських містах доволі багато, особливо в останній тиждень перед виборами. Але розміщується вона передусім не на білбордах, а у вигляді невеликих плакатів на спеціяльних дошках, призначених для передвиборної реклами. Самі плакати креативністю дуже поступаються українській політичній рекламі. Тут ви навряд чи знайдете оригінальні, цікаві й незвичайні гасла або фото чи картинки. Переважно на плакатах ми побачимо обличчя кандидата, його ім'я, номер у списку та партію, яку він представляє. Може ще бути якесь дуже просте (коли не сказати - банальне) гасло, наприклад "прошу вашого голосу", "п'ятий у списку", "вирішуєш ти, а не місце у списку" і т.п.
Результати виборів принесли кілька несподіванок, хоча "ПіС" прогнозовано взяв одноособову більшість (235 мандатів з 231 потрібного для більшості), "Громадянська коаліція" - майже вдвічі менше. Першою несподіванкою став високий результат "Союзу демократичних лівих сил", які отримали 12,5% голосів, що дало 49 мандатів у Сеймі. "Польська селянська партія" отримала 8,5% - традиційний результат для цієї політичної сили, чий електорат дуже стабільний і незмінний. Друга несподіванка цих виборів - потрапляння в Сейм ультраправих із "Конфедерації", що отримали майже 6,8% голосів і 11 мандатів у Сеймі, один із яких належатиме згаданому вище Янушу Корвіну-Мікке.
Та, мабуть, найбільшою несподіванкою стало те, що "ПіС" втратила більшість у Сенаті, - правляча партія здобула 48 мандатів зі ста, 43 сенатори матиме "Громадянська коаліція", три - "Союз демократичних лівих сил", два - "Польська селянська партія". Ще чотири сенатори будуть незалежними. Оскільки три останні партії - опозиційні до нинішнього уряду, цілком імовірно, що вони утворять коаліцію в Сенаті, й найбільш контроверсійні ініціативи "ПіС" блокуватимуться на рівні Сенату. Таким чином, найближчими роками Польщу можуть очікувати серйозні протистояння Сейму з Сенатом.
Лідер "Права і Справедливості" Ярослав Качинський одразу після оголошення результатів екзит-полів привітав однопартійців та прибічників партії, однак зазначив, що результат міг бути кращим. "Маємо перемогу. Незважаючи на потужний фронт, що діяв проти нас, ми змогли перемогти. Ми отримали багато, але заслуговуємо на більше", - зазначив Ярослав Качинський.
Натомість лідер "Громадянської коаліції" Ґжеґож Схетина підкреслив непрості умови, в яких його політичній силі довелося проводити виборчу кампанію, і пообіцяв перемогу на президентських виборах весною наступного року. "У нас не було відчуття, що ми стартуємо в чесній боротьбі, що противник застосовує чесні методи. Ми віримо в перемогу в Сенаті та в подальшу інтеграцію опозиційних партій, адже це єдиний шлях. Перед нами ще президентські вибори, ми будемо готовими до них, і ми виграємо, це наша обіцянка", - заявив Схетина.