Угода у Скоп'є показує, як Європа засвоїла уроки української кризи
Посередникам з ЄС і США в Македонії, схоже, вдалося зробити те, що не вийшло в Україні в лютому 2014-го. 15 липня вироблено такий спосіб подолання внутрішньополітичної кризи, який має допомогти запобігти насильству в цьому вибухонебезпечному куточку Балкан. DT.UA вже писало про те, як навесні через "касетний скандал" і нехтування конституційними нормами влада у Скоп'є постала перед загрозою масових протестів. Водночас вона була змушена провести власне "міні-АТО" на півночі країни, щоб у зародку придушити дії сил, які називають у країні "албанськими сепаратистами" (див. DT.UA №16-17, 15 травня 2015 р.).
По двох місяцях напружених переговорів досягнуто компромісу. Він не став фіналом кризи, але окреслює шляхи виходу з ситуації, що склалася. Реалізувавши всі домовленості, Македонія, можливо, отримає додаткові переваги у процесі євроатлантичної інтеграції.
На відміну від українських політиків, яких звіяло в політичне небуття вітром з Майдану, керівники в Македонії, яких спіткала загроза розколу країни та силового протистояння, діяли мудріше. Відразу після початку безстрокових акцій протесту опозиції 18 травня вони прийняли посередництво Євросоюзу у подоланні кризи.
Нагадаємо, що на початку лютого опозиційні лідери оприлюднили аудіозаписи, передані їм з надр місцевого МВС македонським "послідовником" майора Мельниченка. Плівки свідчили про системне стеження влади за 20 тисячами активних громадян країни (при тому, що все населення Македонії ледь перевищує 2 млн). Стежили не лише за представниками опозиції, а й за чиновниками, артистами, журналістами, правозахисниками, лідерами НУО та ін. Прослуховування велося з 2009 р, ще до того, як у 2010-му влада намагалася легалізувати його спеціальним законом, який було визнано неконституційним. Однак потім його знову протягли через парламент у 2012-му.
Влада і правоохоронці знали все про всіх. Загальний обсяг аудіоархіву становить 670 тис. файлів. Але, потрапивши до рук опозиції, записи стали ефективною зброєю проти самої влади і, зокрема, прем'єра Ніколи Груєвського. Було оприлюднено окремі факти приховування владою злочинів, корупції, втручання в перебіг виборів, провокування міжетнічних зіткнень між македонцями та албанцями.
Прийнявши посередництво Євросоюзу і США для проведення розслідування цієї справи та початку внутрішнього діалогу, влада змогла зупинити розвиток ситуації за гіршим зі сценаріїв. На 12-годинній зустрічі у Страсбурзі 19 травня Груєвський і головний лідер опозиції Зорян Заєв (який оприлюднив зміст скандальних записів) погодилися провести переговори. Надалі вони проходили у Скоп'є і, зрештою, 2 червня
2015 р. увінчалися угодою правлячої партії ВМРО-ДПМНЄ (Внутрішня македонська революційна організація - Демократична партія македонської національної єдності) з опозиційними соціал-демократами Заєва про те, що у країні відбудуться дострокові вибори не пізніше ніж у квітні
2016-го, тобто на два роки раніше від запланованого терміну.
8 червня представники Євросоюзу підтвердили автентичність плівок, що стало додатковим стимулом для тиску на Груєвського. Опозиція вимагала його добровільної відставки до 1 липня, проте, можливо під тиском європейців, Заєв та інші опозиційні діячі все ж таки вирішили утриматися від радикальних дій та акцій непокори. ЄС переконав македонців, що країна має всі необхідні закони, щоб розв'язати кризу у правовій площині.
Проте знадобилося ще кілька додаткових раундів переговорів, щоб вирішити, як вчинити зі скандальними аудіозаписами і гарантувати, аби Нікола Груєвський, який очолював македонський уряд з 2006 р., не зміг вплинути на результати майбутніх виборів.
Нову угоду від 15 липня, яку патронував особисто єврокомісар з питань розширення ЄС Йоханнес Ган, підписали Нікола Груєвський (ВМРО-ДПМНЄ), Зорян Заєв (СДСМ) і представники албанських партій країни - Алі Ахметі (Демократичний союз за інтеграцію) і Мендух Тачі (Партія демократичного процвітання). Визначено точну дату виборів - 24 квітня 2016 р. Крім того, вирішено, що Груєвський залишить свою посаду до кінця ц.р., щоб уже з 15 січня 2016-го перехідний уряд розпочав підготовку до проведення виборів, а сам екс-прем'єр не мав можливості впливати на цей процес. Ще одним важливим рішенням є те, що соціал-демократи вже у вересні повернуться до роботи в парламенті і запропонують на посаду міністра внутрішніх справ кандидатуру, яку б підтримали всі політсили. А до 15 вересня буде створено незалежну комісію і призначено прокурора для розслідування "касетного скандалу". Воно має визначити винуватість тих представників влади (а можливо, й самого прем'єра), які були ініціаторами незаконного прослуховування. Також належить з'ясувати, чи використовував лідер опозиції Заєв аудіозаписи для підбурювання людей до антиурядових виступів і шантажування політиків.
Обізнані з перебігом переговорів стверджують, що фінальну крапку в угоді вдалося поставити під тиском Вікторії Нуланд, помічника державного секретаря США у справах Європи і Євразії. Вона прилетіла до Скоп'є у критичний момент переговорів і, ймовірно, "дотиснула" Груєвського в питанні його "добровільно-примусової" дострокової відставки, на яку той не погоджувався.
Однак навіть після підписання угоди Груєвський і Заєв продовжували сперечатися. Прем'єр звинувачував опозицію в тому, що вона не зацікавлена у проведенні чесних виборів, оскільки все одно не має шансів на перемогу. "Позачергові вибори знищать їх", - заявив Груєвський трохи раніше і додав, що наступної весни, після перемоги, він поверне собі посаду прем'єра Македонії. А тим часом Заєв вважає головним досягненням те, що угода гарантує відставку Груєвського зі своєї посади.
Ці складні для підписантів моменти, на думку місцевих спостерігачів, можуть призвести до того, що сторони не дотримуватимуться домовленостей, і події все ще можуть піти за "українським сценарієм", коли ситуація вийде з-під контролю. Хоча ця загроза сьогодні видається малоймовірною, "брокери" угоди мають докласти чимало зусиль, щоб усе, про що домовилися, було виконано. Уже минулого вівторка, 21 липня, представники ВМРО-ДПМНЄ проігнорували засідання, на якому планувалося обговорити питання реформування Центрвиборчкому.
Наразі ж Брюссель і Вашингтон задоволені результатами своїх зусиль у Македонії: вони утримали країну від сповзання в безодню конфлікту. Уже під час переговорів македонській владі й опозиціонерам цілком відверто натякали, що від виконання антикризового плану залежатимуть рішення про інтеграцію країни до ЄС і НАТО.
Річ у тому, що в "сінях" НАТО Македонія нудиться з 1999 р, коли погодилася стати ключовим плацдармом для альянсу в діях проти Югославії. А кандидатом у ЄС Македонія є вже понад 10 років, проте переговори про вступ так і не почалися. Як відомо, Греція блокує початок переговорів про членство Скоп'є, мотивуючи тим, що назва Македонії збігається з назвою однієї з грецьких провінцій, і вимагає від македонців змінити назву своєї країни.
Через цей конфлікт, за словами президента Македонії Гєорге Іванова, Євросоюз і НАТО вже впродовж тривалого часу не можуть сформулювати політичну лінію щодо країн Південно-Східної Європи. Цим, за його словами, вміло користується Росія, яка готова заповнити цей "вакуум".
У Москві кризу в Македонії розглядали як один з елементів протистояння із Заходом. Вважали, що касетний скандал був організований західними спецслужбами для того, щоб покарати Груєвського за підтримку Росії та плани участі в газових проектах "Газпрому". Спостерігачі зазначили, що в розпал травневих протестів у Скоп'є Москва різко збільшила число своїх співробітників у посольстві у столиці Македонії, а російські прапори було помічено на проурядових мітингах. Проте далі такої демонстрації своєї присутності та словесної критики на адресу Заходу Москва не пішла.
Для вирішення давніх проблем з євроінтеграцією для Македонії настає слушний момент. Під час свого туру балканськими країнами цього місяця канцлер Німеччини Ангела Меркель заявила, що ніхто не збирається зводити штучні бар'єри і створювати перепони на шляху балканських країн до Євросоюзу. Цей процес має регулюватися лише виконанням країнами-кандидатами критеріїв. Що ж до всіх інших проблем стосовно цього процесу (канцлер явно натякала на греко-македонські протиріччя), то "ми повинні йти крок за кроком".
Груєвський також скористався найгострішим моментом у відносинах Брюсселя й Афін (коли греки готували референдум про відносини з кредиторами), аби заявити, що європейські політики мали би посилити тиск на Грецію. За його словами, Македонія виконала всі критерії для початку переговорів про вступ до ЄС уже в 2009 р., а для початку переговорів про вступ до НАТО - ще роком раніше. "Але весь цей час, шість років, ми перебуваємо під жорстким тиском однієї з країн, яка хоче, щоб ми змінили назву країни і нашу культуру. Хіба припустимо, щоб одна країна таким чином позбавляла нас майбутнього?" - заявив Груєвський. Він однозначно підтвердив свою чітку орієнтацію на ЄС і НАТО, тоді як із Москвою Скоп'є готове розвивати відносини, виключно виходячи з пріоритету євро-атлантичної інтеграції.
Отже, представники Європи і США продемонстрували злагоджену роботу з подолання Македонської кризи, що забезпечило досить швидкий результат. При цьому політичні сили у Скоп'є погодилися на компроміс заради європейських перспектив своєї країни, які було озвучено дуже виразно, але без зазначення конкретних часових рамок. Напевно, до квітневих виборів ЄС і НАТО мають спробувати зі свого боку прибрати всі перешкоди, які заважають прийняти Македонію, бо інакше підписанти липневих угод і громадяни цієї країни будуть дуже розчаровані.