Люксембург, країна банкірів і фінансистів, традиційно лояльно ставиться до Росії. Це недивно: значна частина економіки Великого герцогства пов'язана з російським капіталом. Тим сумніші для Люксембургу персональні й секторальні санкції ЄС проти РФ, яких він змушений дотримуватися. Гроші люблять тишу, а не скандали, кризи й ембарго.
Читайте про вплив Росії на інші країни-члени Євросоюзу в проекті "Викрадення Європи".
Голос столиці
Для Люксембургу, який пишається тим, що він є одним із засновників Європейського Союзу, важлива єдність клубу демократичних країн. Але співрозмовники DT.UA стверджують: хоча люксембурзькі політики і не кажуть про це вголос, але вони проти санкцій. Особливо схильна до пошуку компромісів з Москвою соціал-демократична частина правлячої "гамбійської коаліції" - члени уряду від Соціалістичної партії.
Тому, дотримуючись рішення Євросоюзу щодо "української кризи", підписуючи і ратифікуючи Угоду про асоціацію Україна-ЄС, люксембурзький істеблішмент, однак, усіляко опирається посиленню діючих проти РФ санкцій, постійно закликаючи їх послабити. На думку Люксембургу, Євросоюз не повинен "дестабілізувати" РФ.
Після анексії Криму, боїв в Іловайську, Донецькому аеропорту, Дебальцевому, Широкиному, обстрілів Маріуполя і Волновахи очільник люксембурзького МЗС і член Соціалістичної партії Жан Ассельборн неодноразово заявляв своїм колегам з Євросоюзу, що запроваджувати нові економічні санкції проти Росії або посилювати вже діючі недоцільно. На його думку, ці кроки не дадуть результату, а РФ і так уже завдано втрат існуючими заборонами ЄС і США, через які помітно подешевшав рубль і просіли біржові індекси.
Ж.Ассельборн не раз давав зрозуміти Москві, що якщо "українська криза" вирішуватиметься, то санкції проти РФ послаблять. Так, у липні, після переговорів із Сергієм Лавровим, Ассельборн пообіцяв, що у разі виконання Мінських угод "після 31 грудня 2015 р., ключової дати, може бути перегляд санкцій. Якщо ми досягнемо реального прогресу до цієї дати у здійсненні Мінська-2, то зможемо думати про полегшення або зняття санкцій".
При цьому у Великому герцогстві вважають, що "якщо не дотримуватися Мінських угод, то можна одержати заморожений конфлікт в Україні на роки". Втім, ілюзія вирішення конфлікту цілком влаштовує місцевий істеблішмент, який прагне до якнайшвидшого відновлення "докризових" відносин з Росією. Таким настроям сприяє і те, що біженці з Сирії та Магрибу штурмом беруть кордони ЄС. І сьогодні для Брюсселя головне питання - як вирішити проблему мігрантів.
А от кроків, які можуть розлютити Кремль, у Люксембурзі не сприймають. У тому числі і з цієї причини Велике герцогство виступає проти посилення присутності НАТО в Східній Європі.
Наприкінці серпня прем'єр-міністр Ксав'є Беттель заявив в інтерв'ю виданню Euractiv, що в ситуації з обмежувальними заходами і РФ, і ЄС ходять по колу. "Досі діє модель: санкції - реакція, санкції - реакція. Це шкодить усім - і Росії, і Європі", - вважає голова уряду. За словами К.Беттеля, "потрібна стратегія виходу, щоб знайти рішення, з якими кожен може жити".
Чи має цю "стратегію виходу" Велике герцогство? У Люксембурзі, який головує нині в Євросоюзі, заявляють, що його місія - "будувати мости". А коментуючи майбутній візит до Києва і Москви К.Беттеля, який збирається "заохотити діалог між конфліктуючими сторонами", у кулуарах говорять: "Це дуже важливо, оскільки без участі Москви не можна й думати про вирішення сирійського конфлікту".
Така позиція Люксембургу - бальзам для кремлівських стратегів і пропагандистів, що роблять усе для розколу єдності Євросоюзу. У Москві були б лише раді, якби вдалося здійснити операцію - в обмін на підтримку Кремля у вирішенні сирійської кризи та в боротьбі з ІДІЛ домогтися зняття або послаблення санкцій проти РФ.
Радник директора Російського інституту стратегічних досліджень Олена Хотькова в коментарі для радіо Sputnik сказала: "Беттель правий, коли говорить, що ми потрапили в порочне коло, і від цього ніхто не виграє, шкода завдається всім. У Люксембурзі розуміють порочність такого підходу. І потім, є розчарування в подіях в Україні, у перспективах існування української держави. Поява такого конфлікту в центрі Європи теж нікого не влаштовує".
Проте хоча Люксембург до кінця року й головує в Євросоюзі, для якого "українська криза" - серед пріоритетів, ця країна, на глибоке розчарування Москви, не може вплинути на вироблення позиції ЄС.
По-перше, цього не дозволяють функції головуючої країни. По-друге, політична вага Великого герцогства непорівнянна із впливом Німеччини, яка виступає в ЄС "мотором" жорстких заходів.
Торговельні зв'язки та інвестиції
Хоча Люксембург і "карликова" держава, але це дуже багатий "карлик". За даними Eurostat, ВВП країни на душу населення на 40% перевищує середньоєвропейський. Міністр економіки, торгівлі та оборони Етьєн Шнайдер описав нинішній стан економіки Великого герцогства як благополучний із прогнозом зростання 3,3% ВВП у 2015 р. і 3,7% у 2016–2018 рр. У 2015–2018 рр. очікується впевнене економічне зростання. Усі рейтингові агентства підтверджують високий рейтинг країни на рівні ААА.
Основу економіки становить розвинена сфера послуг, у тому числі у фінансовій галузі. Велике герцогство, входячи до числа найбільших банківських центрів світу, давно зарекомендувало себе як "поважна європейська юрисдикція", що надає інвесторові широкий набір можливостей для "податкової оптимізації". А серед росіян Велике герцогство стало особливо популярним після кіпрської кризи 2013 р.
Документи, оприлюднені під час скандалу Luxleaks, показали, що Люксембург охоче надавав компаніям, у тому числі й російським, податкові лазівки. Щоб на законних підставах ухилятися від сплати податків у Росії, до послуг Великого герцогства вдавалися як приватні компанії, так і державні (!) - "Газпром", "Сбербанк", Evraz, "Альфа-Групп", Volga Group, "Ростех".
Зокрема, за інформацією Міжнародного консорціуму журналістів (ICIJ), металургійна і гірничодобувна компанія Evraz зареєструвала у Великому герцогстві Evraz Group S.A., на яку замкнула свої фінансові потоки.
"У Люксембурзі таке законодавство, що там зручно залучати фінансування. Ми щось порушили? Ні. Люксембург - європейська країна, не якийсь острівний офшор, усе прозоро і законно", - заявив, у свою чергу, "Газета.ру" офіційний представник "Газпрому" Сергій Купріянов, коментуючи інформацію, що російський газовий монополіст зареєстрував у Великому герцогстві в 2009 р. Gazprom ECP.
Тож недивно, що після Кіпру й Нідерландів Люксембург - найбільший іноземний інвестор Росії. За російськими даними, на початок 2014 р. обсяг накопичених інвестицій з Великого герцогства в РФ становив близько 47 млрд дол. ( з них прямих -
1,3 млрд), обсяг накопичених російських інвестицій у Люксембурзі дорівнював 6,8 млрд дол. (з них прямих - 4,1 млрд).
Серед найбільших люксембурзьких компаній, що інвестували в Росію, - Paul WURTH, Guardian Industries, Astron Buildings, Cargolux. При цьому експерти особливо звертають увагу, що вливання російського капіталу в Люксембург "здійснюються не завжди прямо, а в тому числі й через треті країни, із залученням можливостей, які надають інвестиційні фонди. Це важливо мати на увазі при формуванні висновків на основі даних офіційної статистики".
У російській пресі з іронією зазначають, що у 2013 р. Люксембург "якимось дивним чином став головним інвестором в економіку Санкт-Петербурга, закачавши туди 4,6 млрд дол., хоча ніякої реальної роботи ці гроші не виконали. Це породило підозри в тому, що Юрій Ковальчук, який уже опинився під західними санкціями, облюбував карликову державу для підконтрольних йому структур - "Согаза", "Газпромбанка" і банку "Россия".
Серед російських компаній і банків, що інвестували в Люксембург, назвемо, зокрема, "Ренова" (контролюється Віктором Вексельбергом), "Московский банк реконструкции и развития", "Газпромбанк". На тлі цього інвестиційного "вторгнення" Росії в Люксембург торгівля товарами між країнами - незначна й другорядна.
За даними сайту Trade map, у 2013 р. товарообіг становив 220,13 млн дол., а в 2014-му - 197,94 млн. При цьому імпорт з Росії 2013-го дорівнював
18,337 млн дол., а вже наступного - 44,4 млн. Зростання відбулося за рахунок великих поставок у Велике Герцогство алюмінію і виробів з нього. А от експорт торік порівняно з попереднім упав на 24% - з 201,79 млн дол. до 153,54 млн. З Росії в Люксембург і назад поставляють недорогоцінні метали й вироби з них, машини та обладнання, пластик і каучук тощо.
Дані російських статистиків розходяться з інформацією їхніх люксембурзьких колег буквально на кілька мільйонів. Примітно, але, на відміну від інших країн, у двосторонньому обороті відсутній імпорт з Росії "блакитного палива" і "чорного золота": майже всі енергоносії - нафта, природний газ, кам'яне вугілля імпортуються з Бельгії, Франції, Нідерландів і Німеччини.
Вплив санкцій
Аналізуючи наслідки запровадження російського ембарго на продукцію сільського господарства і харчової промисловості, європейські експерти в середині 2014 р. оцінювали втрати Люксембургу від обмежень у торгівлі з Росією в 5 млн євро. Це становило 0,1% від загальних прогнозованих втрат Європейського Союзу. Для країни, чия економіка тримається на банківському секторі, це незначні втрати. Що й продемонстрували поточні економічні показники Великого герцогства.
Люксембурзькі економісти говорять про те, що у фінансовому секторі ситуація сприятлива. Активи люксембурзьких інвестиційних фондів різко збільшилися на початку нинішнього року й продовжували демонструвати позитивні результати в травні, коли рівень інвестицій залишався відносно високим (понад 30 млрд євро). А загальний обсяг інвестицій у Люксембург перевищує 3600 млрд євро.
От і посол Великого герцогства в Росії П'єр Ферринг вважає, що у 2014 р. політичні перешкоди не позначилися на розвитку бізнес-відносин, які залишаються дружніми. Та й чого, власне, бити на сполох? Адже санкції не зачепили головне - банківський сектор Великого герцогства. Втім, якщо вони його й зачеплять, країна не постраждає.
На думку директора Торгової палати Люксембургу Карло Телена, Росія відіграє лише незначну роль у фондовому ринку країни. І якщо російські олігархи вирішать забрати свої гроші з європейських банків у результаті посилення напруженості між РФ та Європою, то, як вважає К.Телен, Люксембург постраждає менше, ніж, наприклад, Лондон чи Кіпр.
Кремлівська колона
"Російська тематика в люксембурзьких ЗМІ подається переважно в контексті позиції Росії у вирішенні конфлікту в Україні", - рефреном звучить в оглядах люксембурзької преси, підготовлених посольством РФ у Великому герцогстві. Можливо, російські дипломати у своєму традиційному прагненні прикрасити дійсність і пересмикують факти. Але, як і в будь-якій іншій країні, росіяни намагаються вплинути на громадську думку Люксембургу. І активно "обробляють" журналістів, граючи на неприйнятті демократичним суспільством ідеології нацизму.
У результаті нехай і нечасто, але з'являються публікації на кшталт "Київ не Афіни" в одному з липневих номерів у Tageblatt. У статті, присвяченій збройному конфлікту між "Правим сектором" і силовими структурами в Закарпатті, серед іншого йшлося і про те, що "виступи неонацистів в Україні загрожують безпеці Євросоюзу. А всілякі попередження Москви про зростання фашизму в Україні наївно розглядаються в Брюсселі як російська пропаганда".
Прагнучи вплинути на громадську думку Люксембургу, російські дипломати і їхні "суміжники" з Ясенево активно працюють з політиками. Показова історія, що трапилася кілька місяців тому.
У Люксембурзі на площі перед ратушею українські дипломати разом з міською владою влаштували фотовиставку, присвячену АТО. Через кілька днів муніципальний радник Гі Фоетц звернувся до влади з проханням обговорити виставку, оскільки там було представлено фото бійців "Азова" з "неонацистською символікою". До честі міської влади, вона не знайшла нічого негожого у фотографіях.
У Москві також не залишають без уваги бізнесменів, фінансистів і політиків: Люксембург, цей "гаманець Європи й світу", надає прекрасні можливості для того, щоб впливати на позицію сильних світу цього. Адже багато з них мають ґешефт у Росії.
Та, всупереч зусиллям Кремля й незважаючи на бажання самих люксембурзьких політиків швидше повернутися до старих, "докризових" відносин з Росією, Велике герцогство підтримує санкції. І цієї позиції Люксембург дотримуватиметься доти, доки в Європейському Союзі не вирішать інакше. А якщо в Донбасі відновиться масштабне збройне протистояння, люксембурзький уряд проголосує і за посилення санкцій проти Росії.