Будь-які вибори сьогодні є тестом для держави - перевіркою на демократію, на політичну культуру та здорову конкуренцію, перевіркою роботи правоохоронних органів і незалежності гілок влади. Для Косово і Сербії вибори є перевіркою на мир та можливість співіснування.
3 листопада 2013 р. в Косово відбулися муніципальні вибори, за якими всі спостерігачі стежили не менш, а то й більш прискіпливо, ніж за парламентськими. А все тому, що ці вибори стали першими після квітневої угоди між Приштиною та Белградом, яку називали проривом у відносинах двох країн: відповідно до цього документа Сербія визнала косовську юрисдикцію на всій території, а сербські анклави отримали певну автономію, включно з поліцією та правом розвитку місцевої інфраструктури. Крім того, у квітні сторони домовилися не перешкоджати європейській інтеграції одна одної. Саме тому так багато важила позиція самого Белграда щодо участі сербських громад у цих виборах, особливо на півночі Косово - в Митровиці.
Муніципальні вибори в листопаді стали першим справжнім випробуванням квітневих домовленостей. А також перевіркою готовності Сербії до європейської інтеграції, оскільки нормалізація відносин із Косово - одна з її передумов. Для Косово - це перевірка на згуртованість і самостійність, оскільки останні парламентські вибори відбулися зі значними порушеннями, а попередні місцеві - без участі сербів.
Вибори пройшли контроверсійно. Якщо загальна ситуація по країні була спокійна і визнана демократичною, не фіксувалося проблем і в сербських анклавах на півдні Косово, то Північна Митровиця знову стала кризовою точкою. Важливо, що вперше косовська влада організувала вибори самостійно, за підтримки ОБСЄ, відповідно до косовського законодавства. За виборами, в яких могли взяти участь 1,7 млн осіб, спостерігали 28 тис. спостерігачів, із них - близько 500 іноземців. Виборці обирали мерів та членів місцевих рад у 38 муніципалітетах. З 1,7 млн. виборців 120 тис. - серби, які живуть по всій країні, і з них приблизно 40 тис. - на півночі Косово.
Радикально налаштовані серби на півночі лякали косовських сербів, щоб ті не йшли на виборчі дільниці. Так, одну з дільниць у Митровиці довелося зачинити вже о 5 год. вечора, бо люди в масках забігли на її територію і влаштували погром. Схожі події сталися ще на двох дільницях, внаслідок чого персонал ОБСЄ був терміново евакуйований із півночі.
Тим часом офіційна влада Сербії підтримала проведення виборів і закликала сербів, котрі мешкають у Косово, неодмінно прийти на дільниці, оскільки це вперше давало можливість сформувати сербські муніципалітети. У попередніх виборах - в 2009 р. - сербська спільнота участі не брала. Багато людей, як у самій Сербії, так і в сербських анклавах Косово, не сприйняли таку зміну в позиції офіційного Белграда, який доти роками радив їм бойкотувати вибори, а тут усе впродовж кількох місяців радикально змінилося.
Логіка сербської влади, окрім євроінтеграційних, базується ще на одному аргументі. Як зазначила свого часу член парламенту Косово від сербської громади Косово Ясміна Живковіч: "Тільки перебуваючи при владі, ми будемо справді в змозі захищати свої права, в нас буде набагато більше інструментів для розвитку власної громади". Однак розуміння цього є на півдні, і його немає на півночі Косово. На думку Я.Живковіч, причина, не в останню чергу, та, що на півночі Митровиці вже 14 років не функціонують нормально поліція, суди та органи влади, і така ситуація - досить вигідна для певних груп. А ці вибори можуть справді змінити ситуацію.
У результаті, якщо на півночі Косово явка становила в середньому 10%, на деяких дільницях сягаючи 22%, то в шести сербських анклавах на півдні Косово явка сягнула 50%.
Активну кампанію було розгорнуто з двох сторін. Сербська влада наполягала, що треба прийти на вибори, підтримати сербських кандидатів і довіряти тому, що каже Белград ("Якщо ви не довіряєте своїй державі, то чому щомісячно отримуєте в неї гроші?" - був один зі слоганів). Праворадикальні групи закликали бойкотувати вибори, не визнаючи легітимність косовської влади. Банерів із "НІ" було в рази більше, ніж із агітацією за будь-якого кандидата на виборах. Це певною мірою вплинуло на людей, адже явка у Північній Митровиці, перш ніж вибори було взагалі зірвано, становила дуже малий відсоток.
Цікавим виявився один момент у передвиборний період. За косовським законодавством, іноземцям заборонено вести агітацію під час виборів. Тим часом, щоб примусити сербів іти на вибори, потрібна була підтримка з Белграда - тих політиків, котрим довіряють на півночі Косово. В результаті екстрених переговорів компроміс знайшли, і косовська влада пішла на поступки в цьому питанні.
Другою проблемою стали списки виборців. Через відсутність нормальної місцевої влади, незважаючи на зусилля ОБСЄ, у списках було багато пропусків, дублювань та інших помилок. Якщо в самому Косово ці проблеми вдалося звести до мінімуму, то на півночі вони сягнули серйозного рівня, бувало, що навіть кандидати в мери не могли знайти себе у списках.
Не можна казати, що Сербія повністю змирилася з втратою Косово або що заради вступу до ЄС сербські політики готові на все, у тому числі й на незалежність краю. Однак, фактично, вони знайшли для себе внутрішній компроміс: не заперечувати, але й не приймати, - на якому могтимуть балансувати доти, доки ще п'ять членів ЄС - Іспанія, Румунія, Греція, Словаччина та Кіпр - не визнають незалежність Косово.
12 листопада Центральна виборча комісія оголосила результати. Відповідно до них, у трьох містах, переважно населених сербами (це Лепосавич, Звецан та Зубін Поток), перемогу отримали кандидати від громадянської ініціативи "Сербська", яку підтримував офіційний Белград. Вибори на трьох дільницях Північної Митровиці визнали недійсними.
Як написав у своїй статті спеціальний кореспондент "Економіст", погроми на трьох дільницях - це гарна картинка для ТБ, але ж це не вибори у всій країні, які пройшли напрочуд спокійно та добре організовано, однак про це, фактично, не йдеться у світових медіа.
Показово, що перевибори на трьох проблемних дільницях відбулися всього лише через два тижні після першої спроби - 17 листопада. У своєму інтерв'ю для "Гардіан" прем'єр-міністр Косово Хашим Тачі напередодні другої спроби провести вибори сказав, що вони не бояться інтеграції 120 тис. сербів, для Косово набагато гірше, якщо ці серби не інтегруються. Йому доводиться постійно відповідати на критику щодо поступок Белграду, але його позиція чітка - "як ще нам вирішувати ситуацію з Сербією? Розпочати нову війну та повбивати одне одного?"
Прем'єр-міністр Сербії Дачич особисто відвідав Митровицю за два дні до виборів і закликав прийти на дільниці, аби не сталося так, що албанський мер керуватиме сербським містом. Він просив п'ятитисячний мітинг сприймати ці вибори як крок до створення автономної спільноти сербських муніципалітетів, що означатиме: влада, поліція та суди - підконтрольні сербам. Без сербських мерів і рад це зробити неможливо. Відтак, у день виборів у місті спостерігались організовані колони працівників місцевих адміністрацій, пожежників, інших, які, на "настійну рекомендацію", йшли голосувати. Дехто з сербів сприйняв це позитивно, оскільки цього разу не боявся з'явитися на дільницю через погрози. Дехто був не в захопленні, називаючи таку організацію іншою формою диктату. Не дивно, що саме ця категорія була насамперед активізована на вибори, оскільки лише в Митровиці близько 5 тис. осіб працює на посадах, фінансованих урядом Сербії. Окремі місцеві в коментарях журналістам говорили про підкуп виборців, але то був незвичний, як для України, підкуп: не за того чи іншого кандидата, а за те, аби люди прийшли на виборчі дільниці.
Цікаво, що й представники МЗС Росії під час зустрічі зі своїми сербськими колегами підтримали ідею активної участі сербської спільноти у місцевих виборах. Росія відома своєю чіткою підтримкою Сербії в питанні незалежності Косово, не визнаючи його і блокуючи наміри стати повноправним членом ООН. Тим часом сьогодні офіційна позиція Москви почала трохи пом'якшуватися, там визнають: якщо на поступки піде Сербія, і незалежність Косово визнає Белград, то це зробить і Росія.
Проте навіть такі заходи дали тільки 22% явки виборців, що міжнародна спільнота вже вважає успіхом, як для дільниць, на яких попередня явка була на рівні 4%. Взагалі, в більшості європейських країн загальна явка виборців на місцевих виборах значно нижча, ніж на загальнонаціональних. Однак якщо вибори до місцевої ради є такими, що відбулися, то вибори голови Північної Митровиці продовжаться під час другого туру.
Поки що загальні вибори неможливо вважати завершеними, оскільки в першому турі обрали мерів лише 10 муніципалітетів, 24 чекають другого туру, який заплановано на 1 грудня. За оцінками ЦВК Косово, на виборах лідирує Демократична ліга Косово, створена покійним косовським лідером - борцем за незалежність Ібрагімом Руговою. На другому місці - правляча Демократична партія Косово, яку очолює прем'єр-міністр Хашим Тачі. Тим часом слід відзначити, що до третьої позиції підтягується відносно нова політична сила "Солідарність", чия позиція - не підтримувати переговори з Белградом, доки там не визнають незалежність Косово.
Взагалі, за інцидентами в Північній Митровиці загубилися важливіші моменти, які продемонстрували ці вибори. Якщо ще рік тому всі поступки, на які йшов Белград, називали лише реакцією на європейські вмовляння чи такі, що продиктовані лише бажанням подальшої європейської інтеграції, то сьогодні ми можемо чітко визнати: не тільки цей аргумент впливає на відносини двох столиць. 10 грудня відбудеться важливе засідання ЄС, на якому належить прийняти остаточне рішення щодо того, чи розпочнуться з 1 січня офіційні переговори про приєднання Сербії до ЄС. Але ті домовленості, які починають реалізовуватися тепер, дають новий заділ розвитку сербської спільноти в Косово.