За "супервівторком" 3 березня в попередній виборчій кампанії демократичної партії - праймеріз - настав ще один великий вівторок, цього разу 10 березня. До його результатів було тільки одне істотне запитання: чи підтвердиться тенденція, котра намітилася тижнем раніше? Чи розвине колишній віцепрезидент Джо Байден свою ініціативу? Відповідь на це запитання отримана, і вона позитивна.
Власне, перелом у перегонах намітився за кілька днів до того, а саме - в останній день зими, 29 лютого, коли праймеріз відбулися у штаті Південна Кароліна. Тоді Джо Байден переміг. Але річ була навіть не в тому, що він просто виграв, а в тому, що виграв дуже переконливо. Тим самим він подав сигнал, що його ще рано списувати з рахунків. Очевидно, чимало демократів чекали цього сигналу, бо в наступні дні події розвивалися стрімко, як сходження снігової лавини.
Насамперед, із перегонів вийшли кілька кандидатів, розчистивши тим самим простір Байдену. Два зробили це ще до "супервівторка" - Піт Бутіджич і Емі Клобучар, а Майкл Блумберг - наступного дня після "супервівторка". Всі вони заявили про свою підтримку Байдена. Всі ці люди - представники поміркованого центристського крила партії (як і Байден), тому їхній вихід із перегонів став важливим поштовхом його кампанії.
Нарешті, невдовзі з перегонів вибула й сенаторка Елізабет Воррен. Вона, своєю чергою, представляла більш ліве "прогресистське" крило партії, як і сенатор Берні Сандерс. Тому дехто очікував, що її вихід саме прислужиться кампанії Сандерса. Однак цього не сталося. Спочатку соціологічні опитування, а тепер і вчорашні результати продемонстрували, що електорат Воррен майже рівномірно розподілився між Байденом та Сандерсом. Ініціатива залишилася в Байдена і, схоже, назавжди покинула Сандерса.
Отже, вчора, 10 березня, голосування відбувалося в шести штатах. З різних причин увагу було прикуто насамперед до двох - Мічигану та Вашингтону, і меншою мірою - до Міссурі й Міссісіпі.
Мічиган - великий штат із чималою кількістю - 125 - делегатів з'їзду демократичної партії, який має відбутися в липні нинішнього року, і є критично важливим регіоном Середнього Заходу. Значення цього регіону важко переоцінити в контексті майбутніх загальнонаціональних виборів. У праймеріз 2016 року Берні Сандерс випередив тут Гілларі Клінтон (яка згодом зовсім трохи поступилася Дональду Трампу). Цього разу Джо Байден одержав у Мічигані переконливу перемогу. На час написання матеріалу результат був 52,9% за Байдена проти 36,6% за Сандерса.
У штаті Вашингтон (89 делегатів) підрахунок голосів триває. Голосування тут закінчилося пізно. Крім того, слід брати до уваги, що саме цей штат поки що найсильніше зачепило поширення коронавірусу, що не могло не загальмувати процесу визначення результатів. Наразі підрахували трохи менше половини поданих голосів. Сандерс випереджає Байдена, але з дуже невеликим відривом - менше одного відсотка. Очевидно, що це можна вважати ще одним невдалим результатом Сандерса, навіть якщо зрештою він вийде переможцем.
По-перше, всі західні штати (одним із яких є Вашингтон) вважаються такими, в яких позиції саме лівого крила партії традиційно особливо сильні. Це показали і результати в Каліфорнії (де через тиждень після голосування офіційно голоси все ще не підраховані повністю). Вашингтон же, цілком можливо, є найбільш лівим штатом, коли говорити саме про прибічників демократів. У праймеріз 2016 року Сандерс виграв тут без жодних проблем. Тепер же бачимо, що його позиції, практично, дорівнюють позиціям Байдена.
По-друге, оскільки результати підраховуються за пропорційною системою, це означає, що навіть якщо Сандерс приходить першим, то Байден однак отримає багато голосів делегатів. По суті, вони зберуть приблизно однакову кількість голосів делегатів. Але ж цей штат кампанія Сандерса розглядала як свою вотчину. Якщо Сандерс не зможе забезпечити собі переконливу перевагу в такому штаті як Вашингтон, то більше цю перевагу йому отримати просто ніде. Ресурс для пошуку прибічників у Сандерса виявився досить обмеженим.
На відміну від Сандерса, ресурс для отримання переваги в кількості голосів делегатів у Байдена величезний. Візьмемо, наприклад, ще один "учорашній" штат - Міссурі. Це штат південної частини Середнього Заходу, що примикає до американського Півдня. Тут у Байдена 60,36% проти 34,70% у Сандерса.
Цікаво також, що саме тут учора відбувся епізод, який підтвердив, що з організацією виборчого процесу в США далеко не все гаразд. Коли на праймериз прийшов голосувати мер найбільшого міста регіону - Канзас-Сіті - Куїнтон Лукас, то він не знайшов себе в списках. У зв'язку з цим багато американців переймаються запитанням: якщо таке сталося з мером великого міста, то як бути з пересічними виборцями?
Нарешті, вибори в південному штаті Міссісіпі дали величезний розрив на користь Байдена: 81% проти 14,8% у Сандерса. Тут, як і всюди на Півдні, ніхто й не сумнівався, що переможе Байден. Однак питання було в тому, наскільки переконливою буде ця перемога. І вона виявилася просто розгромною. Сандерс у Міссісіпі опинився на межі неотримання голосів делегатів узагалі. Річ у тім, що тут, як і в інших штатах, діє "правило 15%". Щоб отримати хоч якісь голоси делегатів, потрібно набрати понад 15% голосів виборців. У випадку, якщо кандидат недобирає до 15%, його голоси переходять переможцю перегонів. Таким чином, Сандерс може отримати в графі "делегати" у Міссісіпі цифру 0. Тут вирішується доля лише 35 делегатів, але переконливі результати в усіх південних штатах дають Байдену в результаті серйозний приріст.
Одна з причин такого успішного виступу Джо Байдена на півдні країни полягає в підтримці його афроамериканським населенням. Воно становить тут помітну частину електорату демократів. Цікаво, що багаторічний політичний досвід Байдена включає, з погляду афроамериканців, і деякі негативні епізоди. Але все переважує той факт, що Джо Байден протягом восьми років був віцепрезидентом при президенті Бараку Обамі. Обама зберігає феноменально високу популярність серед усіх демократів, не тільки афроамериканців. Поки що він утримується від формального схвалення на адресу одного з кандидатів. Але, здається, тепер заява від нього про підтримку Байдена вже не за горами.
Електоральна коаліція Берні Сандерса виявилася значно вужчою, ніж багато хто очікував. По суті, у ній тільки демократи з найбільш лівими поглядами та молодь. Як з'ясувалося, ліві не становлять більшості. Що ж до молоді, то вона голосує не надто активно. За підсумками "супервівторка" стало відомо, що люди віком від 18 до 29 років становили лише 13% тих, хто проголосував. У виборців старших вікових груп вистачає часу не лише на те, щоб написати пост у соціальні медіа, а й щоб фізично прийти на дільницю та віддати голос.
Соціальною базою для Сандерса також були й представники "латинос", або "гіспанікс", тобто іспаномовні вихідці з країн Центральної Америки та з Мексики. Але якщо в деяких штатах їхня питома вага досить помітна, то в інших не дуже. Крім того, в останні дні кампанія Байдена показала зростаючу спроможність набирати підтримку, у тому числі й серед "латинос".
На тлі скорочення електоральної бази Сандерса серед прибічників Байдена спостерігається протилежний процес. Джо Байдена підтримують багато важливих сегментів - білі американці, жінки, жителі передмістя, люди з університетськими дипломами. За минулий тиждень ми побачили, що кандидатура Байдена сприяла активізації виборців у рамках праймериз.
Тиждень тому, наприклад, у штаті Вірджинія голосували 1,3 мільйона осіб (проти 780 тисяч 2016 року), а в Техасі - 2,1 мільйона (проти 1,4 мільйона 2016-го). Учора в штаті Мічиган приріст числа тих, хто голосував, порівняно з 2016 роком становив 30,5%. Загалом за підсумками всіх штатів, у яких уже пройшли праймериз, такий приріст становить близько 26%. Він спостерігається саме в тих штатах, де перевагу одержав Джо Байден. Це свідчить не тільки про його потенціал у рамках праймериз, а й про зростання позитивних шансів у сутичці з Трампом на загальнонаціональних виборах у листопаді.
Тому головний висновок такий: кандидатура Джо Байдена консолідує більшу частину партії, веде до збільшення числа учасників виборчого процесу та підвищує шанси демократів на успішний результат виборів 3 листопада - як президентських, так і виборів до Конгресу.
Всі статті автора читайте тут.