Минулої п'ятниці Верховний суд США на превелику радість багатьох консервативно налаштованих республіканців скасував фундаментальне право на аборт, установлене майже 50 років тому. Скасування цього федерального закону дає окремим штатам свободу різко скоротити чи навіть оголосити поза законом процедуру, що є, на думку груп, котрі захищають право на аборт, ключем до рівності та незалежності жінок. Найближчим часом у 20 консервативних штатах аборти можуть заборонити або обмежити.
Погане рішення для республіканців
Скасування федерального закону стало шоком для демократично налаштованих громадян країни, адже останні десятиліття американське законодавство рухалося у бік розширення громадянських прав, а не їх скасування.
Американці звикли вважати, що з їхньою думкою рахуються. Оскільки ж більшість їх підтримує право на аборти, люди не вірили, що таке рішення Верховного суду можливе в країні — лідері демократичного світу. (Опитування Gallup, проведене у травні 2021 року, показало, що 80% американців тією чи іншою мірою підтримують право жінок на аборт.)
Але цілком імовірно, що, нехтуючи думкою співвітчизників, Верховний суд і лідери Республіканської партії, які проштовхнули в суд ультраконсервативних суддів, перетнули межу дозволеного та підготували собі програш на осінніх проміжних виборах.
Зазвичай виборців ці вибори не особливо цікавлять. У ситуації високих цін на бензин і 5,1%-ї інфляції республіканці впевнено йшли до перемоги, обвинувачуючи в усьому демократів, що перебувають при владі, на чолі з Джо Байденом і розраховуючи на апатію виборців, заклопотаних станом власних гаманців.
Але скасування конституційного захисту абортів, імовірно, сплутало всі карти. Опитування NPR / PBSNewsHour / Marist, опубліковане в понеділок, показало, що 78% респондентів-демократів у відповідь на постанову Верховного суду, з високою ймовірністю, підуть і проголосують цієї осені на проміжних виборах. Відповідаючи на те ж саме запитання, всього 54% респондентів-республіканців заявили, що вони, імовірно, проголосують у листопаді.
«Є багато незалежних жінок, і я думаю, що багато жінок, які раніше не брали участі у виборах, тепер хочуть брати участь», — сказала після засідання, присвяченого праву на аборт, губернаторка Мічигану Ґретхен Вітмер в інтерв'ю New York Times.
За повідомленням цього видання, навіть колишній президент Дональд Трамп, який ввів до суду трьох консерваторів, у приватному порядку сказав, що, на його думку, рішення Верховного суду буде поганим для республіканців.
І саме це добра новина.
Перевага демократів у владних кабінетах США важлива не тільки для захисту прав жінок, а й для підтримки України в її боротьбі з російським агресором. Хоча на сьогодні більшість Конгресу підтримує допомогу Україні, саме республіканці — 11 сенаторів і 57 конгресменів із Палати представників — проголосували проти пакета допомоги Україні. І це недивно: їхній кумир і лідер Трамп критикував Україну та захоплювався Путіним усі чотири роки свого президентства.
Цієї осені у штаті Огайо відбудуться вибори, на яких у демократів з'явилася можливість замінити сенатора республіканця на демократа. І ситуація тут особливо важлива як для американських жінок, так і для України.
Демократ Тім Раян, згідно з останнім опитуванням, іде лікоть до ліктя з республіканцем Дж. Д. Венсом — безпринципним і жорстоким типом та ворогом України. І саме тема абортів може Венса потопити.
Венс був номінований від Республіканської партії після того, як отримав схвалення Трампа, «забувши», що раніше жахався його поведінки й навіть назвав його якось «американським Гітлером». Сам Венс теж недалекий від авторитарного мислення і стоїть на глибоко антидемократичних позиціях. Венс вважає, що жінки, навіть жертви зґвалтування або інцесту, не мають права на аборт. Із приводу України у Венса не менш звіряча позиція: «Мені однаково, що станеться з Україною», — заявляє він.
Згідно з розслідуванням Associated Press, у Венса є фінансові зв'язки з Росією. Республіканець вклав чималі кошти у Rumble, куди торік, після того, як Twitter і Meta оголосили про нові заходи боротьби з пропагандою, перейшов російський пропагандистський канал Russia Today.
Рішення Верховного суду про аборти, підтримуване такими людьми, як Венс, не тільки підриває засади рівності, а й має на меті прокласти шлях репресивному способу правління.
У Верховному суді США суддів призначають довічно, та якщо служитель Феміди помирає або виходить на пенсію, президент має право номінувати наступного суддю. Останні десятиліття кожен кандидат у президенти повідомляв свою позицію щодо абортів і обіцяв призначити суддів із поглядами, котрі відповідають платформі його партії.
Право на аборт було приречене під час президентства Дональда Трампа. Трамп отримав можливість призначити трьох ультраконсервативних верховних суддів, і тепер у суді на десятиліття засіли шість затятих консерваторів, серед яких один — ультраконсервативна жінка, і всього троє ліберальних суддів, двоє з яких — жінки.
Байден, що назвав рішення суду стосовно абортів «реалізацією крайньої ідеології і трагічною помилкою», не має тут жодної влади, — суд сформований, і вакансії для відновлення ідеологічного балансу не проглядаються.
Про роль комерції, релігії та політики
Рішення Верховного суду не було несподіваним. Із середини 1970-х років ідеологи Республіканської партії, незадоволені розширенням демократичних норм, і, зокрема, рухом за гендерну рівність, почали називати аборти «вбивством», а себе — поборниками «права на життя». Перемогти в цьому питанні консерватори могли, тільки примусивши Верховний суд переглянути легалізацію абортів.
Прибічники цієї крайньої ідеології доходили інколи до того, що, виправдовуючи себе «традиційною» мораллю, вдавалися до терору — бомбили клініки, в яких робили аборти, або вбивали лікарів-гінекологів. Однак коріння цієї ідеології не таке глибоке, як здається.
До середини XIX століття тема абортів в Америці нікого не цікавила. Жінки робили їх не часто, і переважно це були «спокушені й покинуті», ті, хто несподівано овдовів, або мешканки борделів. Зазвичай плід знищували з допомогою отруйних трав, що не вважалося злочином ні перед законом, ні перед Богом. Ембріон перші три-чотири місяці, тобто поки його рухи не ставали відчутними, вважали інертною масою, не наділеною душею.
Але на другу чверть століття у справу втрутилася комерція. Шпальти газет і журналів зарясніли пропозиціями допомогти жінкам позбутися вагітності. Смисл цих реклам був більш ніж прозорий: «Особлива увага приділяється таким жіночим недугам, як порушення регулярності. Поправка здоров'я гарантується за кілька днів. Ім'я пацієнтки збережеться в таємниці». У сорокових роках XIX століття більшість пацієнток становили вже не скривджені долею дівчата, а заміжні жінки, які хотіли уникнути частих вагітностей і контролювати величину своїх сімейств.
На думку істориків, на середину XIX століття кожна п'ята або шоста вагітність в Америці закінчувалася абортом. Відтак відкрилися й казково розбагатіли численні клініки. Саме на ґрунті розподілу доходів і почалася перша кампанія проти абортів. Конфлікт спалахнув між лікарями-самоучками та лікарями-професіоналами, якізакінчили медичні факультети престижних коледжів. Лікарі-професіонали закликали закон покарати самозванців, котрі пропонували жінкам за домовлену плату свої сумнівні порошки та примітивне хірургічне втручання.
У сімдесятих роках XIX століття до кампанії лікарів, що розгорнулася у пресі, приєдналася американська еліта, стурбована тим, що новоприбулі бідні емігрантки з Ірландії та Німеччини народжують і народжують, тоді як англосаксонські жінки обмежуються малими сім’ями. Захвилювалися й ретрогради-консерватори, незадоволені рухом за жіночу емансипацію.
На бік націоналістів-англосаксів і консерваторів перейшла церква, яка постановила, що душа вселяється в зародок у момент зачаття. Аборти оголосили поза законом, а тему контролю народжуваності визнали непристойною й закрили на наступні сто років.
У 1960-х роках, відзначених боротьбою за розширення демократичних норм — рівноправність афроамериканців та рівноправність жінок, погляди на аборти знову змінилися. 1973 року Верховний суд США, ідучи в ногу з часом, легалізував аборти. Підставою для рішення суду послужило конституційне право людини на недоторканність приватного життя.
Як ми бачимо з історії, боротьба з абортами ніколи не була мотивована духовністю або гуманізмом і зазвичай мала антидемократичну установку.
На сьогодні обмеження прав жінок пов'язане із загальною антидемократичною спрямованістю Республіканської партії та бажанням повернути країну до цінностей і моралі часів, коли в країні не було ні расової, ні гендерної рівності.
«Ми повернемо країні велич», — так звучало головне гасло Трампа.
Нинішнє рішення Верховного суду щодо абортів і є крок у напрямку цієї «величі», яка базується на нерівності і спрямована у бік авторитаризму. Чи стануть американці на захист демократичних норм, досить скоро покажуть осінні вибори.
Більше матеріалів Ганни Броски-Кроткіної читайте за посиланням.