«Пан Єрмак є найближчою довіреною особою президента та найвпливовішою людиною в Україні після президента. Він займається питаннями національної безпеки і є головним радником (power broker) президента із внутрішніх і міжнародних справ».
Ці фрази — не з політичної агітки партії «Слуга народу». І не з «темників» Банкової. Це цитати з листа американським конгресменам і сенаторам, який є в розпорядженні ZN.UA. Його підготували лобісти, які намагалися організувати поїздку Андрія Єрмака до Сполучених Штатів 16–20 травня: голову президентської канцелярії фактично представили як «віцепрезидента» країни.
Цікаво, який саме сенс вкладали автори листа у визначення power broker, характеризуючи так Єрмака? Power broker — ім'я двох персонажів із всесвіту Marvel — в англійській мові давно стало ідіоматичним виразом, що можна перекласти як «головний радник» і «впливова особа», а можна — як «сірий кардинал» і «політичний ділок, котрий діє негласно». Мабуть, останнє найточніше характеризує манеру роботи Єрмака і його статус в ієрархії української влади.
Вельми самовпевнено взявши на себе місію другої людини в державі та першої — в дипломатії, Андрій Єрмак за два роки перебування при владі так і не зрозумів основних принципів функціонування дипломатичного механізму. Проігнорувавши зміни у Вашингтоні, де останніми місяцями пильну увагу приділяють процедурним питанням, бо до влади прийшла команда, що віддає перевагу «класичній» дипломатії, а не закулісному «вирішенню питань», Єрмак захотів організувати свою поїздку до Сполучених Штатів по-старому. Що з цього вийшло? Як і можна було очікувати, нічого доброго.
Планувалося, що до США Єрмак вирушить разом із віцепрем'єр-міністром із питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексієм Резніковим. При цьому українське посольство та МЗС України в підготовці візиту задіяні не були, а організацією зустрічей займався, зокрема, давній знайомий Резнікова — американський бізнесмен українського походження, котрий володіє компанією з виробництва дирижаблів, Ігор Пастернак.
Візит готувався насамперед із прицілом на Єрмака. А сам віцепрем'єр міг і не поїхати до Штатів, оскільки 18 травня мав супроводжувати прем'єр-міністра Естонії Каю Каллас у її поїздці до Луганської області, а 19 травня — брати участь у засіданні Тристоронньої контактної групи.
Як випливає з листа лобістів американським конгресменам і сенаторам, мета поїздки Єрмака та Резнікова до США — «налагодження нових стратегічних і передбачуваних відносин із Конгресом». Як далі пояснюється в документі, це включає забезпечення постійної двопартійної підтримки територіальної цілісності України та інформування керівництва Конгресу про стан справ у нашій країні та навколо неї. Наприкінці листа його автори зазначають, що «адміністрація президента Зеленського бажає забезпечити взаємодію з Конгресом щодо питань, важливих для обох сторін».
Співрозмовники ZN.UA, обізнані з організацією таких візитів, зазначають, що лист підготували «кустарні лобісти»: він безпорадний і не здатний зацікавити адресата потенційною зустріччю.
Колеги з «Радіо Свобода», які проводили паралельне розслідування щодо планованого візиту українських високопосадовців до Сполучених Штатів, додзвонилися до фігурантів цієї історії та взяли у них коментарі.
Андрій Єрмак заявив, що йому про це нічого не відомо, і візиту на ці дати він не планував. Пастернак хоча і підтвердив, що відправляв е-мейли про можливість зустрічі з Єрмаком і Резніковим, водночас зазначив: «Я не впевнений, чи планували вони взагалі приїхати до Сполучених Штатів». У свою чергу, Резніков розповів, що недавно спілкувався з Пастернаком і обговорював із ним важливість підтримки України з боку США та інших західних країн. Але він також повідомив, що це була ідея бізнесмена, щоб віцепрем'єр поділився думками про важливість підтримки США з членами Конгресу, але про подальші дії Пастернака не знав, а той із ним їх не погоджував.
Щирість їхніх відповідей викликає сумніви.
Налагодження стосунків із парламентаріями — важливий елемент у дипломатичній роботі. Однак не дуже віриться, що зустрічі з конгресменами — головна мета візиту Єрмака до США: зазвичай контактами із законодавцями займаються співробітники посольств і депутати, а не голови президентської канцелярії. То якими ж є справжні цілі такого бажаного вояжу голови ОП?
Ряд конфідентів ZN.UA кажуть про те, що однією з основних цілей поїздки Єрмака було прагнення показати Зеленському наявність каналів комунікації з американцями і в такий спосіб продемонструвати президенту свою корисність як провідного фахівця у відносинах із Вашингтоном.
Другою метою було прагнення налагодити контакти з нинішньою американською адміністрацією. За головою ОП тягнеться шлейф справ, чутливих для Джо Байдена та його оточення. Це не лише неофіційні контакти з Руді Джуліані. Єрмак знає, хто доручив Венедіктовій порушити «фактову» справу, що зачіпала сина Джо Байдена — Хантера. І знає, що й Байдену це відомо... До кінця незрозумілою є роль голови ОП у провалі операції американської та української спецслужб із затримання «вагнерівців». І жодних сумнівів не викликає пряма причетність Єрмака до подій у «Нафтогазі», що сталися перед візитом держсекретаря США Ентоні Блінкена, — американці сприйняли їх як особисту образу.
От Єрмак і намагається виправити ситуацію. Проте робить це недоладно.
По-перше, як і два роки тому, Єрмак і надалі робить ставку на нетрадиційні форми ведення зовнішньої політики. Розглядаючи МЗС і посольства як рудиментарні інституції та малоефективні бюрократичні структури, Єрмак вбачає в лобістських кампаніях або в просто знайомих своїх знайомих, які давно проживають в Америці, ефективний інструмент для встановлення особистих контактів, які мають сприяти досягненню зовнішньополітичних цілей.
От тільки «вхід через задні двері», такий характерний для «рішал», міг спрацювати за Трампа, який і сам був несистемним політиком. Нині ж у Вашингтоні надають перевагу протоколу й офіційному рівню спілкування, а не лобістам. З огляду на це не дивно, що лобістам Єрмака не вдалося організувати зустріч із американськими законодавцями: помічники конгресменів і сенаторів пояснювали свою відмову зокрема й тим, що організацією зустрічей офіційних осіб іноземної держави зазвичай займається посольство цієї країни.
По-друге, останнім часом американці вже не раз давали зрозуміти українській стороні, що не хочуть бачити Єрмака комунікатором відносин між Києвом і Вашингтоном, і до виконання Україною «домашнього завдання» із здійснення реформ єдиним каналом зв'язку американської сторони з Банковою буде тимчасова повірена у справах США в Україні Крістіна Квін.
Тож не дивно, що невдачею завершилася і спроба Єрмака минулого тижня поговорити телефоном із третьою людиною в Держдепі — заступником держсекретаря з політичних питань Вікторією Нуланд.
Нині лобісти намагаються організовувати бодай телефонні розмови Єрмака із сенаторами та конгресменами. Наші конфіденти зазначають, що в підготовленому лобістами списку законодавців, із якими голова ОП планує поговорити, немає жодної системності ні за партійним принципом, ні за функціональним.
Водночас із ОП до посольства України у США в неофіційному порядку надійшов запит щодо надання списку конгресменів і сенаторів, яким Єрмак може зателефонувати. Список підготували. Але дипломати наразі не отримували вказівок організувати розмову зі співголовою українського кокусу Конгресу Марсі Каптур, головою комітету із закордонних справ Палати представників Грегорі Міксом, співголовою українського кокусу Сенату Річардом Дурбіним, головою комітету з міжнародних відносин Сенату Робертом Менендесом й іншими.
Та чи зможуть лобісти влаштувати дзвінки голови ОП американським конгресменам — бодай за якимось із цих списків? Єрмак зробив усе, щоб ускладнити виконання цього завдання, ігноруючи процедури й не помічаючи очевидного.
Утім, у Єрмака все-таки є шанс вирушити з візитом до Сполучених Штатів. Згідно з інформацією ZN.UA, на рівні в.о. помічника держсекретаря з питань Європи та Євразії Філіпа Рікера та його заступника Джорджа Кента обговорюється можливість поїздки голови ОП до США. Однак організованої вже через офіційні канали — МЗС і посольство України у Вашингтоні.
Однак така поїздка точно не сподобається очільнику ОП, оскільки в її центрі буде неприємна, жорстка й конкретна зустріч, під час якої американці спробують востаннє достукатися до Єрмака та показати важливість правил для нього та для України. Адже більшість із того, що вимагають американці, — в інтересах самих українців: забезпечення незалежності судових та антикорупційних органів, ефективність управління держпідприємствами, деолігархізація тощо.
Американці хочуть від нас правил, які розуміють і виконують усі — прості українці, президент, іноземні інвестори. Та коли Єрмак намагається іти в обхід класичної дипломатії, він своєю поведінкою показує, що президентська команда не дотримується єдиних для всіх правил. І цим лише погіршує ситуацію.
Більше статей Володимира Кравченка читайте за посиланням.