UA / RU
Підтримати ZN.ua

Гарячий мир

Відносини Тбілісі із Сухумі останні півтора десятка років були на межі війни і миру. Однак навесні...

Автор: Володимир Кравченко

Відносини Тбілісі із Сухумі останні півтора десятка років були на межі війни і миру. Однак навесні 2008-го за активного сприяння росіян ситуація загострилася настільки, що опоненти підійшли до небезпечної межі воєнного зіткнення.

Абхазці заявляють, що за два останні місяці ними вже збито сім безпілотних літаків-розвідників Грузії, причому два останні — протягом одного дня цього тижня. В Сухумі розглядають розвідувальні польоти безпілотних літаків як знак того, що Тбілісі готує проти Абхазії воєнну операцію. До того ж, за словами абхазців, грузини концентрують війська біля грузино-абхазького кордону. У Тбілісі ж визнають, що із семи збитих безпілотних апаратів лише один належить Грузії. А от свій зв’язок із шістьма іншими категорично заперечують. Як заперечують грузини й підготовку до воєнної операції з відновлення влади центрального уряду над бунтівним регіоном.

Безумовно, грузинська влада продовжує і надалі виступати за територіальну цілісність країни. Проте стверджують, що вона має бути відновлена лише мирними засобами, оскільки воєнна операція проти Абхазії завдасть серйозної шкоди Грузії. Адже постраждає не лише її міжнародна репутація: країні, що воює, доведеться забути про економічне зростання та інвестиції, оскільки війна принесе із собою нестабільність, яка відлякує західних інвесторів. До того ж це пос­тавить у Грузії хрест на багатьох транспортних та енергетичних проектах. Утім, навіть за відсутності воєнних дій у регіоні вже давно існує напруженість, оскільки холодна війна у відносинах Тбілісі й Сухумі змінилася на «гарячий мир».

Проте, що погано Тбілісі — добре Москві, де вважають, що посилення нестабільності в Грузії та Південнокавказькому регіоні зменшує шанси цієї країни нинішнього року приєднатися до Плану дій щодо членства в НАТО (ПДЧ). При цьому росіяни, будучи посередниками у врегулюванні грузино-абхазького конфлікту, прийняли бік Сухумі й усіма силами намагаються посилити напруженість у Грузії та на Південному Кавказі. Спочатку вони підняли статус відносин Росії із Сухумі та Цхінвалі. Потім без узгодження з грузинською владою ввели в Абхазію додаткові збройні підрозділи, посилюючи миротворчий контингент. А президент Абхазії Сергій Багапш заявив про готовність своєї республіки укласти військовий договір з Росією, в рамках якого пропонує Кремлю розташувати на території невизнаної республіки російські військові бази. Очевидно, що така пропозиція народилася не лише в стінах резиденції абхазького президента.

Зважаючи на все, після приходу до Кремля Дмитра Медведєва Москва не збирається змінювати свою грузинську політику. Втім, дестабілізуючи ситуацію в регіоні, нагнітаючи становище в зоні грузино-абхазького конфлікту, російська влада сприяє тому, що в Михайла Саакашвілі та його партії «Національний рух» ростуть шанси виграти 21 травня парламентські вибори й здобути більшість. Адже для будь-якої влади зовнішній ворог — завжди найкращий спосіб консолідувати своїх прихильників у передвиборній кампанії. І от уже «Національний рух» у соцопитуваннях випереджає своїх опонентів із Об’єднаної опозиції Грузії. Причому в самому Тбілісі, де зосереджений основний протестний електорат...

Грузино-абхазька криза, а також активне залучення до неї Росії викликала тривогу в союзників Грузії, представники яких останніми тижнями стали вчащати до Тбілісі. Один із чиновників американського держдепу Метью Брайза, наприклад, недавно зауважив, що за всю свою кар’єру він ніколи не чув, щоб миротворчі сили були так озброєні, як в Абхазії: «Артилерію для встановлення миру не використовують, тому незрозуміло, чому сконцентрована така військова сила». І от уже Сполучені Штати, щоб розрядити становище на «тлі відомостей про переміщення там російського військового контингенту», готові надати Грузії інформацію про події в бунтівному регіоні.

Між тим і Євросоюз відправляє своїх представників до цієї південнокавказької країни: цього тижня її відвідала делегація з п’яти міністрів закордонних справ країн—членів ЄС — Словенії, Швеції, Польщі, Латвії та Литви. Вони вкотре висловилися на підтримку територіальної цілісності Грузії. На жаль, самих заяв представників Євро­пейського Союзу мало: потрібна жорстка позиція міжнародного співтовариства, щоб у Кремля з’явилася нарешті політична воля врегулювати кризу. Як можна судити з інтерв’ю «ДТ» голови комітету з міжнародних справ парламенту Грузії Костянтина ГАБАШВІЛІ, у Тбілісі це добре розуміють. І намагаються, щоб країни — члени Євросоюзу стали посередниками у врегулюванні грузино-абхазького конфлікту.

— Пане Габашвілі, відносини Тбілісі й Сухумі продовжують погіршуватися. Цього тижня абхазці протягом дня збили два безпілотні літаки-розвідники, які, за їхніми словами, належать грузинським збройним силам. З якою метою Тбілісі запускає ці літаки, коли такі дії сприяють зростанню напруженості у відносинах Грузії та Абхазії?

— Насамперед зазначу, що Абхазія штучно створює напругу. Сухумі повідомляє про якісь збиті літаки, а його представники показують одні й ті самі уламки.

Так, Тбілісі запускає безпілотні апарати. Проте Абхазія — частина території Грузії, що визнається і Росією. А повітряний простір Абхазії — це частина повітряного простору Грузії. І, запускаючи безпілотні літаки, Тбілісі вправі розібратися в ситуації, яка виникла, коли російські війська без узгодження з грузинською владою ввійшли на її територію, порушивши юрисдикцію. Адже фактично, це анексія Росією частини грузинської території.

Росіяни називають себе миротворцями. Та хіба миротворці мають важку техніку, артилерію? Крім того, природно, що Грузія цікавиться, якою є концентрація іноземних військових сил на її території.

— Абхазія звинувачує Грузію в підготовці воєнної операції, ствер­джуючи, що поблизу грузино-абхазького кордону зосереджуються грузинські війська. У свою чергу держміністр Грузії з питань реінтеграції Темур Якобашвілі заявив, що Тбілісі розглядає разом зі своїми західними партнерами можливість проведення в Абхазії поліцейської операції. Тож до чого готується Тбілісі?

— Тбілісі ні до чого не готується: Грузія не збирається воювати. Як може Абхазія нас звинувачувати в підготовці воєнної операції, коли весь світ був свідком того, як за останній місяць Росія порушувала всі міжнародні угоди й договори? Абхазія, її сепаратистський уряд, — іграшка в руках російської вояччини.

Ще раз повторю: концентрація російських та абхазьких військ, обнародувані заяви, наявна в нас інформація — все це змушує Грузію як мінімум зміцнювати свої кордони. У разі нападу на грузинське населення, буде здійснена поліцейська операція щодо його захисту. От і все.

— На ваш погляд, наскільки велика можливість того, що загострення у відносинах Грузії й Абхазії призведе до нового збройного конфлікту?

— Ми намагаємося зробити все для того, щоб цього не сталося. Ми за мирне врегулювання питання, ми не хочемо збройного конфлікту. Та невідомо, що вчинить військове відомство Росії.

— На вашу думку, Росія зацікавлена в грузино-абхазькому воєнному протистоянні?

— Не знаю. Останніми днями ситуація більш-менш стабілізувалася. Однак очікувати можна всього.

— Росія нещодавно прийняла рішення збільшити число своїх миротворців у зоні грузино-абхазького конфлікту, і це дуже загострило ситуацію. Як ви вважаєте, чому Росія так зацікавлена в загостренні відносин між Тбілісі та Сухумі й у своїх відносинах із Грузією?

— Тому що Росія проводить політику, спрямовану на відторгнення Абхазії від Грузії й приєднання її до Росії. Тому що це — анексія. Угода передбачає: збільшення числа миротворців вимагає згоди обох сторін. Однак, порушивши угоду, Росія не просто збільшила число миротворців, а ввела до Абхазії свої війська.

Крім того, на мою думку, це ще й певний тест, покликаний показати, чи вийде в Росії така провокаційна політика стосовно країни, яка збирається стати членом НАТО. І якщо вийде з Грузією, то, гадаю, росіяни почнуть такі ж небезпечні кроки і стосовно України.

— Чи розраховуєте ви на зміни в грузинській політиці Кремля після офіційного вступу Медведєва на посаду президента Росії?

— Нині ситуація в Росії незрозуміла самим російським політикам і оглядачам. Якщо Медведєв змінить той імідж, створений Росії Путіним, якщо змінить політику, яка проводилася попереднім президентом, ми будемо це лише вітати. Грузія хоче миру, процвітання й нормальних відносин із сусідніми країнами.

— У Грузії цього тижня перебувала «п’ятірка» міністрів закордонних справ країн — членів Євросоюзу. За кілька днів до цього у вашій країні побував і представник американського держдепу. Як ви вважаєте, які дії розпочнуть американські та європейські союзники й партнери?

— Ми б хотіли, щоб вони закликали Росію відмовитися від ескалації напруженості в регіоні. Адже ця політика не сумісна з тим, щоб РФ була миротворцем у конфлікті. А Москва, до речі, вже давно втратила моральне право бути миротворцем.

— А чого ви очікуєте від України?

— Братньої взаємодопомоги й підтримки на політичному рівні.