Наша північна сусідка — Білорусь — минулої неділі відчинила дверцята довічного президентства для Олександра Лукашенка. Золотим ключиком став організований білоруською владою референдум. Тому що на запитання: «Чи дозволяєте ви першому президентові Республіки Білорусь Олександру Григоровичу Лукашенку брати участь як кандидату в президенти Республіки Білорусь у виборах президента та чи приймаєте частину першу статті 81 Конституції в такій редакції: «Президент обирається на п’ять років безпосередньо народом Республіки Білорусь на основі загального, вільного, рівного та прямого виборчого права при таємному голосуванні»?», — відповідно до даних білоруського ЦВК, ствердно відповіли 77,3% учасників голосування. Утім, як насправді проголосували білоруські виборці, не знає ніхто...
Водночас із референдумом у країні пройшли й парламентські вибори. Примітно, що в палату представників національних зборів третього скликання так і не потрапив жоден представник опозиції. Як відзначили спостерігачі, кандидатів від опозиції не реєстрували, а під час передвиборної кампанії їх знімали. На телебаченні (а обидва білоруські канали — державні) виборча кампанія йшла в одні ворота: представників опозиції практично не пускали в ефір. За даними місії спостерігачів Бюро з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ (БДІПЛ), у ЗМІ президенту й уряду приділялося близько 90% ефірного часу, пов’язаного з виборами. Одночасно закривалися опозиційні видання й арештовувалися журналісти. У дільничних комісіях, котрі займалися підрахунками голосів, лише 0,2% (!) членів представляли опозиційні партії. У результаті цих дій Олександр Лукашенко отримав парламент, підпорядкований його авторитарній руці.
Білоруська опозиція каже про фальсифікацію як на виборах, так і під час підрахунку голосів. За даними exit polls, проведеного аналітичним центром Ecoom, офіційно акредитованим при Центрвиборчкомі Білорусі, за можливість Олександра Лукашенка балотуватися на черговий п’ятирічний термін проголосували 82,3% виборців, проти — 17,7%. Цими цифрами оперують офіційні представники Мінська, коли йдеться про результати exit polls. Водночас опитування виборців на виході з дільниці провела балтійська служба Інституту Геллапа. За його результатами, ініціативу білоруського президента підтримали не більш як 48,6% громадян, котрі мають права голосу. А для зміни білоруської конституції цього явно не досить.
Тим часом у ЦВК Білорусі відкидають всі обвинувачення в порушеннях і фальсифікаціях. «Якби референдуму не було, його варто було б вигадати, бо всенародний плебісцит згуртував націю та став уроком патріотизму для всіх», — заявила голова Центрвиборчкому Лідія Єрмошина. Стосовно даних exit polls Інституту Геллапа, то, на думку пані Єрмошиної, їх проводили самозванці: «Хто ці люди? Можливо, це самозванці? Чим підкріплена репутація філії Інституту Геллапа в Білорусі?».
«В офіційні дані в самій Білорусі мало хто вірить. Річ у тому, що в нас під час референдуму й виборів влади застосували ноу-хау. На багатьох округах навіть не підраховували голоси: підсумкові протоколи було заготовлено заздалегідь. За кілька днів до виборів у руки опозиції потрапили вже готові протоколи з розбивкою голосів за дільницями, і ці протоколи було озвучено. Найхимерніше, що після цього влада навіть полінувалася поміняти цифри. Тому названі ЦВК результати не серйозні. Бодай тому, що навіть у момент піка своєї популярності 1994 року Лукашенко в другому турі президентських виборів набрав 56%. А сьогодні, через десять років перебування при владі, у нього — 77% голосів», — прокоментував «ДТ» результати виборів і референдуму експерт білоруського аналітичного центру «Стратегія» Валерій Карбалевич.
Для отримання бажаних результатів білоруська влада застосовувала й традиційні популістські заходи. Наприклад, напередодні референдуму в півтора разу було збільшено зарплати в бюджетній сфері та пенсії. Вам це нічого не нагадує? А, за повідомленням РІА «Новини», перед виборами інформаційні випуски на державних каналах відкривалися звісткою про те, що на виборчих дільницях 17 жовтня продаватимуться товари без торговельної надбавки... Але особливою популярністю в ініціаторів референдуму користувалося добре старе дострокове голосування. За офіційними даними, до дня виборів проголосувало 20% виборців. А опозиція говорить про цифру в 25%. Як зауважують її представники, саме дострокове голосування давало владі чудові можливості для маніпуляції голосами. Хоча довести це надзвичайно складно...
Коментуючи парламентські вибори (представники ОБСЄ не стежили за референдумом із зміни конституції Білорусі), глава місії спостерігачів БДІПЛ Одрі Гловер заявила, що вони не відповідають нормам цієї організації. «Білоруська влада не змогла забезпечити вільне волевиявлення. Це ставить під сумнів готовність влади поважати принципи політичної конкуренції», —зазначила пані Гловер, спеціально підкресливши, що «дані висновки не є поспішними». Своєю чергою й Вашингтон критично оцінив умови проведення референдуму в Білорусі. Представник держдепу Річард Баучер висловив думку, що парламентські вибори й референдум, які пройшли в Білорусі, «значною мірою не відповідали зобов’язанням» Мінська провести їх відповідно до міжнародних норм.
Утім, на Олександра Лукашенка, котрий останні п’ять-сім років перебуває в міжнародній ізоляції, критика з боку Заходу вже давно не діє. Тим паче що спостерігачі від СНД, яких очолював виконавчий секретар Співдружності Володимир Рушайло, на відміну від своїх західних колег значно ліберальніше поставилися до того, як проходило голосування на виборах і референдумі. Останній заявив: вибори «проведено відповідно до норм чинного виборчого законодавства, є вільними, чесними, легітимними і транспарентними». І в цій ситуації залишається погодитися з думкою Валерія Карбалевича, що сьогодні «основною функцією СНД стала легітимізація недемократичних режимів на пострадянському просторі. І не випадково лідери Співдружності виступають за реформу ОБСЄ, оскільки ця євроатлантична організація приділяє занадто багато уваги проблемі прав людини». Примітно, що офіційний Київ постарався «не помітити» вибори й референдум у Білорусі, ніяк не коментуючи події 17 жовтня.
Тим часом недільний референдум має дуже негативні наслідки для країни в цілому й опозиції. Річ тут не лише в тому, що Олександр Лукашенко одержав можливість укотре балотуватися в президенти. Очевидно: результати референдуму й виборів спричинять деморалізацію тієї частини населення, котра критично настроєна стосовно режиму Лукашенка. Також очевидно: після 17 жовтня негативні політичні й економічні тенденції, присутні сьогодні в Білорусі, отримують серйозний поштовх для подальшого розвитку. А це означає посилення влади Лукашенка в країні. Зрештою, це веде до загострення відносин між Білоруссю й Заходом.
Утім, у Заходу немає єдиної політики стосовно офіційного Мінська, там досі не визначилися — чи пасивно споглядати за тамтешніми подіями, чи посилити тиск на владу. Представники Організації з безпеки та співробітництва в Європі заявляють: «Доти, поки Білорусь є членом ОБСЄ, ми співпрацюватимемо з цією країною». Європейський Союз у своїй заяві висловив побоювання, що «результати виборів сприятимуть зростанню самоізоляції Білорусі». Водночас ЄС підкреслює, що й надалі підтримуватиме демократичні сили в Білорусі й шукатиме шляхи подання ефективної допомоги цим людям і громадянському суспільству: «ЄС, як і раніше, вважає, що місце Білорусі — у сім’ї європейських народів. ЄС готовий поглиблювати зв’язки з Білоруссю, включаючи програму європейського сусідства, щойно білоруська влада чітко продемонструє готовність шанувати демократичні цінності й закони». Можливо, Брюссель лише цим не обмежиться й підсилить санкції. Нагадаємо, раніше ЄС заборонив в’їзд на свою територію чотирьом найближчим соратникам Лукашенка.
У свою чергу Сполучені Штати готові безкомпромісно відстоювати принципи демократії, поєднуючи економічні й політичні методи тиску на офіційний Мінськ. Слідом за Брюсселем Вашингтон також заборонив в’їзд на свою територію чотирьом високопоставленим білоруським чиновникам. Проте Білий дім цим не обмежився. У четвер Джордж Буш підписав «Акт про демократію в Білорусі», який на початку жовтня ухвалила палата представників Конгресу. Відповідно до цього документа американській адміністрації забороняється, за винятком гуманітарних цілей, надавати білоруському уряду позики, кредитні гарантії й будь-яке фінансове сприяння. Крім того, представникам США в міжнародних організаціях дано вказівку голосувати проти надання певного сприяння Мінську. Водночас до 20 січня наступного року президент США має направити до Конгресу свою доповідь про поставки зброї й військових технологій із Білорусі до країн, які «підтримують міжнародний тероризм».
Ці санкції діятимуть доти, поки президент США не підтвердить відповідним комітетам Конгресу, що уряд Білорусі значно просунувся стосовно пунктів, викладених у ньому. Серед них — вимоги звільнити з ув’язнення осіб, котрі перебувають у в’язницях за політичні чи релігійні переконання, відкликати політично мотивовані обвинувачення всіх опозиційних діячів і незалежних журналістів, надати вичерпне пояснення фактів зникнення білоруських опозиційних діячів і журналістів. І, нарешті, Вашингтон ще раз зажадав проведення «вільних і чесних президентських і парламентських виборів у Білорусі».
За великим рахунком, американські санкції не можуть завдати серйозної шкоди економіці Білорусі, орієнтованої на Росію. А Москва зацікавлена в підтримці режиму Лукашенка заради збереження свого впливу на пострадянському просторі. Проте важливий сам факт того, що Сполучені Штати не будуть більше сторонніми спостерігачами.
Офіційний Мінськ прогнозовано жорстко відреагував на рішення Вашингтона, поклавши відповідальність за ускладнення білорусько-американських відносин на Сполучені Штати. «Заявляючи цілями закону забезпечення суверенітету й незалежності Білорусі, американська влада насправді ігнорує прагнення білоруського народу до створення стабільної суверенної держави, де особиста свобода громадян органічно поєднується з забезпеченням соціальної справедливості», — сказав офіційний представник МЗС Білорусі Андрій Савіних. Заява Джорджа Буша-молодшого, за словами прес-секретаря білоруського зовнішньополітичного відомства, витримана «в руслі конфронтаційних підходів періоду холодної війни».
Білоруська опозиція вітала рішення Вашингтона, назвавши його величезною підтримкою з боку Буша. «Той факт, що такий закон приймає одна з найвпливовіших демократичних держав у світі, яка відкрито називає диктатуру такою, є величезною моральною й політичною підтримкою для нас», — заявив лідер опозиційної партії Білоруський національний фронт Вінцук Вячорка. А поки що, починаючи з понеділка, представники опозиції виходять на вулиці Мінська, протестуючи проти фальсифікацій на виборах і референдумі. І, потрапляючи під міліцейські кийки, опиняються в лікарнях і судах. До різних термінів арешту вже засуджено понад п’ятдесят учасників акцій протесту. Проти журналіста Павла Шеремета, котрого побили міліціонери, порушено справу за обвинуваченням у хуліганстві: влада звинуватила його в нападі на співробітників правоохоронних органів. Але треба визнати: сьогодні ці виступи не можуть серйозно загрожувати режиму. Білоруси поки ще не готові розлучитися з Олександром Лукашенком.