Для чехів характерне доброзичливе ставлення до Росії й до росіян. Але про радянську інтервенцію 1968 р. вони ніколи не забувають.
Читайте про вплив Росії на інші країни-члени Євросоюзу в проекті "Викрадення Європи".
Тому в травні 2014 р. у чеських містах було вивішено українські прапори на підтримку нашої країни, а восени 2015-го пражани виступили проти гастролей ансамблю пісні й танцю російської армії імені Александрова: згадуючи Яна Палаха і радянські танки на вулицях своїх міст, чехи порівнюють те, що відбувається в Україні, з подіями "Празької весни".
Після російської анексії Криму й інтервенції на Схід України Прага заморозила офіційні відносини з Москвою. Припинено контакти на рівні членів урядів, обмежено спілкування їхніх заступників. За словами першого заступника голови чеського МЗС Петра Друлака, зв'язки з Росією підтримуються лише "на технічному, робочому рівні". Однак позиція Праги нагадує алмаз: твердий зовні, цей крихкий камінь може легко розколотися.
Голос столиці
На самому початку російської інтервенції в Україну Прага виступила на підтримку територіальної цілісності й суверенітету нашої країни. У березні 2014 р. чеське зовнішньополітичне відомство визнало дії Москви в Криму порушенням міжнародного права та загрозою для мирного співіснування різних народів і засудило підписання "договору", за яким півострів і Севастополь "увійшли" до складу РФ.
"Ми намагаємося підтримувати Україну. Є історичні аналогії. Багато хто пам'ятає 1968 р., і в Чехії є розуміння, що треба допомагати Україні", - сказав у вересні 2015 р. у коментарі "Крим.Реалії" один із чеських дипломатів. За його словами, поки ситуація в нашій країні не зміниться, Прага має намір голосувати за санкції проти Росії.
У травні 2015 р. очільник МЗС Чехії Любомир Заоралек заявив в інтерв'ю "Газете.Ru": "Росія не говорить про Крим і намагається вести гру з Донецьком і Луганськом, пробуючи вплинути на Україну загалом і послабити нинішній уряд. Мінські угоди тісно пов'язані з можливістю проведення вільних виборів на цій території, і питання полягає в тому, чи дозволять представники т.зв. республік та їхні російські покровителі провести такі вибори".
У свою чергу, прем'єр-міністр Богуслав Соботка заявив в інтерв'ю Радіо "Свобода", що санкції щодо Росії мають бути збережені доти, доки не буде повністю виконано Мінські угоди. Він вважає, що політика може бути посилена, якщо Москва продовжить загострювати ситуацію в Україні.
Однак не всі в Празі поділяють цю точку зору. Судячи із заяв, істеблішмент не має єдиної позиції щодо "української кризи" і санкцій проти Москви. Найбільш провокаційно поводиться президент Мілош Земан.
Спочатку М.Земан порівнював анексію Криму з радянською інтервенцією в Чехословаччину і закликав НАТО до рішучих превентивних дій, щоб не допустити вторгнення російських військ на Схід України. Через кілька тижнів він уже засудив політику санкцій проти Росії й повідомив, що вірить голові МЗС РФ Сергію Лаврову, який сказав, що на Сході немає російських солдатів.
Повторюючи кліше кремлівської пропаганди, М.Земан говорить про "громадянську війну" в Україні. "Я не бачу ніяких причин, навіщо потрібно ізолювати Російську Федерацію від Євросоюзу, навіщо говорити про санкції, про блокаду, про ембарго", - запевняв у червні 2014 р. чеський президент. І навіть після того, як було збито Боїнг 777 Malaysia Airlines, М.Земан вважав, що немає підстав для санкцій.
Позиція президента знаходить підтримку значної частини чеських громадян. У листопаді 2014 р. близько 70% чехів були не згодні зі скандальними заявами М.Земана щодо України. Але ж решта їх схвалюють! А запрошення В.Путіна відвідати Чехію в січні 2015 р. у зв'язку з річницею звільнення концтабору в польському Освенцимі було схвалено навіть Богуславом Соботкою.
Та й з уряду прем'єр-міністра також лунає різноголосся. Міністр закордонних справ Любомир Заоралек, який, за словами журналістів PrЗvo, колись дотримувався проросійської позиції, нині прибічник жорсткої лінії щодо Кремля. Він переконаний в ефективності цієї політики. На його думку, Київ міг би врегулювати ситуацію на Сході, якби "Москва не вторгалася, не посилала озброєння й т.зв. волонтерів". Л.Заоралек вважає, що продовження конфлікту зумовлене тим, що Росія постійно "підливає олії до вогню".
Зате віце-прем'єр чеського уряду, міністр фінансів і мільярдер Андрій Бабиш вважає, що антиросійські санкції неуспішні, й необхідно знайти дипломатичне вирішення проблеми. Його позицію поділяє й міністр промисловості і торгівлі Ян Младек, що підраховує збитки чеського бізнесу. Журналісти Hospodářské noviny навіть поцікавилися в лютому 2015 р., чиї інтереси, власне кажучи, представляє Младек у кабінеті Соботки.
Та й сам Богуслав Соботка ще в березні 2014 р. заявляв про неприпустимість економічних санкцій проти РФ. "Неможливо уявити, що ми будемо спалювати всі мости, розриваючи всі комерційні зв'язки з Росією через цю кризу. Це було б дуже нерозумно", - пояснював свою позицію Б.Соботка, виступаючи проти появи на Сході України нової "залізної завіси" і закликаючи до політичного діалогу ЄС і США з РФ.
Лише в другій половині 2014 р. чеський прем'єр обрав тверду позицію. І відтоді голова уряду не раз заявляв, що санкції можуть бути посилені, якщо Росія продовжить загострювати ситуацію в Україні. Втім, водночас Б.Соботка вважає, що важливо працювати з Росією проти бойовиків з "Ісламської держави". Але як можна співробітничати з тим, хто сам дестабілізує ситуацію?
Чеські експерти пов'язують посилення позиції Б.Соботки з орієнтацією Праги на Берлін. Але ці метання політиків пояснюються і внутрішньополітичними причинами.
Аналізуючи зовнішню політику кабінету Соботки, журналісти Hospodářské noviny писали восени 2014 р. про те, що прем'єр відіграє подвійну роль. Одна розрахована на тих чиновників, членів і виборців Соціал-демократичної партії, які позитивно реагують на сигнальний ланцюжок "Росія-Путін-Земан". Інша - на тих, хто серйозно сприймає зобов'язання Чехії, що випливають з її членства в ЄС і НАТО.
Та більшість чехів вважає, що Росія може становити загрозу для їхньої країни. Цієї думки, судячи з даних дослідження агентства STEM, оприлюднених у жовтні 2014 р., дотримуються 65% опитаних, тоді як у 2013 р. так вважала лише третина респондентів. Думка чехів збіглася з оцінкою начальника генштабу Петра Павела, який навесні 2015 р. заявив: найбільшими загрозами для світу є агресивна політика Росії та експансія ІД.
Керівник генштабу вважає, що Росії вдається "поділити світ", внісши недовіру між партнерами у НАТО. В інтерв'ю PrЗvo у вересні 2014 р. він зазначив, що позиція альянсу не одержує однозначної підтримки чеської громадськості й політиків. Це, на думку П.Павела, становить небезпеку, оскільки існує ризик того, що Чехія може перестати бути надійним союзником НАТО. Втім, за рік ставлення чехів до альянсу змінилося.
За даними опитування компанії Ipsos, оприлюдненого у травні 2015 р., 62% респондентів вважають, що для протидії Москві Чехія має прагнути до тіснішого співробітництва з країнами НАТО й не підтримувати політики Росії на міжнародній арені. Розширення санкцій щодо РФ підтримали б 45% чехів, третина погодилася б з відправленням військових і зброї в Україну, щоб зупинити російську агресію.
Однак у Празі проти відправки гармат та автоматів у нашу країну. Коментуючи заклик лідера опозиційної партії TOP 09, колишнього міністра закордонних справ Карела Шварценберга "допомогти Україні в боротьбі проти Росії всіма способами, включаючи поставки зброї", у жовтні
2014 р. Богуслав Соботка заявив, що уряд не поставлятиме в Україну озброєння. Зате у разі проведення наземної операції в Сирії, через рік заявив міністр оборони Мартін Стропницький, чеська армія готова надати 200 військових.
Енергетика
Коментуючи для DT.UA стан справ у сфері енергетики, у чеському посольстві в Україні зазначили, що, завдяки своєму енергетичному міксу, країна є однією з найменш залежних у ЄС від імпорту енергоносіїв.
Як зазначають чеські дипломати, "більша частина енергії виробляється з власних запасів твердого палива (насамперед кам'яного вугілля, частину якого Чехія навіть експортує) і атомними електростанціям. Завдяки власним резервам твердого палива, Чехія імпортує тільки природний газ і нафту, від поставок яких її енергетика дуже залежна. Частка споживання газу становить близько 15% у загальному енергобалансі країни, атомної енергетики - близько 17, а нафти - 23%".
З Росії в Чехію надходить 66% усієї імпортованої нафти, а також 75% газу. Близько 20% блакитного палива припадає на Норвегію, решта - поставки з інших країн ЄС.
За інформацією оператора газотранспортної системи Словаччини Eustream, у 2014 р. росіяни поставили чехам 5,3 млрд кубометрів газу. За даними сайту "Газпром экспорт" - 4,76 млрд кубометрів. Як зазначає Právo, це на 35% менше порівняно з 2013 р. Блакитне паливо йде газопроводом Уренгой-Помари-Ужгород, а також із "Північного потоку" з використанням його відгалужень OPAL і Gazelle.
На сьогодні у "Газпром экспорта" є два довгострокові контракти на поставку природного газу в Чехію: по 2035 р. з компанією RWE Supply & Trading CZ a.s. і по 2017 р. з компанією Vemex s.r.o. (51% акцій якої належать Gazprom Germania). Транзит російського газу через територію Чехії здійснює оператор чеської газотранспортної системи NET4GAS.
Як зазначають у чеському посольстві в Києві, роль Чехії як транзитної країни для транспортування газу дуже значуща. "Ми не повинні побоюватися припинення поставок газу, на відміну, наприклад, від нафти: ми є кінцевою країною для нафтопроводу "Дружба", -зазначили у своєму коментарі DT.UA чеські дипломати.
Транзитну угоду з "Газпромом" підписано до 2035 р.: третина поставок російського газу в Західну Європу йде через цю країну. Чеські дипломати вважають, що їх країна непогано застрахована від можливого переривання поставок, оскільки потужність її підземних газових сховищ порівняно з іншими членами ЄС вища за середню: приблизно 25% від усієї річної потреби Чехії.
"Після російсько-українських газових воєн чехи, по-перше, модернізували свою газотранспортну систему так, що всі газопроводи можуть працювати як у прямому, так і в реверсному напрямку. По-друге, вони розширили обсяги підземних газових сховищ. Таким чином, Чехія стала маловразливою для нових потенційних газових криз на Сході", - пояснює Михайло Гончар, президент Центру глобалістики "Стратегія XXI".
Що стосується атомної енергетики, то Прага повністю залежна від російських поставок ядерного палива для двох атомних електростанцій - "Дуковани" і "Темелін", що належать чеській державній енергетичній компанії ČEZ Group. Паливо для всіх атомних реакторів поставляється російською корпорацією "ТВЕЛ". Найближчим часом ця монополія може бути зруйнована, оскільки ЄС прийняв обов'язковий норматив з диверсифікації поставок ядерного палива.
Торгові зв'язки й інвестиції
Чеські економісти стверджують, що в 2014 р. країна почала повільно виходити з рецесії. Економічне зростання і підвищення попиту з боку інших країн ЄС привели до збільшення зовнішньоторговельного обігу. Але якщо з країнами з розвиненою ринковою економікою торгівля зросла на 13,7% порівняно з 2013 р. (з членами Євросоюзу - на 14,3), а з тими, що розвиваються, - на 13,9, то з державами СНД вона скоротилася на 4,8, а з РФ - упала на 9%.
Держави, з якими переважно торгує Прага, - Німеччина, Словаччина, Польща. А от Росія серед торгових партнерів Чехії опустилася з п'ятого місця у 2013 р. на дев'яте 2014-го: питома вага РФ знизилася з 4,5 до 3,6%. На вуглеводні й сировинні товари припадає близько 90% чеського імпорту з РФ. В експорті в Росію понад 75% становить високотехнологічна продукція - транспортні засоби, машини та обладнання.
Згідно з даними російської Федеральної митної служби (ФМС), у 2014 р. товарообіг між двома країнами становив 10,059 млрд дол., що на 11% менше, ніж 2013-го, коли обсяг взаємної торгівлі дорівнював 11,301 млрд. Чеський експорт у Росію знизився на 7,9%, до 4,898 млрд. Імпорт з РФ упав на 13,74%, до 5,161 млрд.
У 2015 р. двостороння чесько-російська торгівля скоротилася майже вдвічі. За даними ФМС РФ, за перші вісім місяців 2015 р. товарообіг зменшився на 41,83% і становив 4,09 млрд дол. Експорт Чехії впав на 44,56%, до 1,83 млрд. Імпорт з РФ скоротився на 39,4%, до 2,26 млрд.
Російські дипломати й деякі чеські політики запевняють, що причина падіння товарообігу - санкції. Але справжня причина цього - у зниженні світових цін на енергоносії та погіршенні економічної ситуації в Росії. Та й на сайті Торгового представництва РФ у Чехії пояснюють: "Зниження російсько-чеської зовнішньої торгівлі значною мірою зумовлене значним зміцненням долара США стосовно російської і чеської валют".
Як зазначали на початку 2015 р. експерти журналу Profit, Російська Федерація становить ризик і невизначеність, у неї "немає попереду катарсису", країна вже поринула в рецесію, яка згодом поглибиться. Проте чехи зберігають інтерес до російського ринку: Росія, за інформацією Profit, входить до п'ятірки країн, у які чеські виробники хочуть збільшити свій експорт.
Згідно з дослідженням чеської Асоціації малого й середнього підприємництва (AMSP), у 2015 р. понад 500 чеських підприємств виявляли цікавість до можливості експорту своєї продукції в Росію. На момент проведення дослідження близько 22% чеських експортерів поставляли свої товари в РФ і ще 15% хотіли потрапити на російський ринок. А для таких компаній, як Škoda Auto, Alta, PPF Group, Madeta, Hamé та ін., російський ринок є одним із ключових у світі.
За словами представника Міністерства промисловості й торгівлі Франтішека Котрби, РФ залишається для чеських фірм значущим партнером. "З погляду наших експортних можливостей, йдеться про унікальний ринок, потреби якого дуже добре збігаються з нашими можливостями, і навпаки", - заявив Ф.Котрба у вересні 2015 р.
Пояснюючи привабливість російського ринку, міністр промисловості й торгівлі Ян Младек стверджує, що фірми, які експортують у РФ, заробляють більше й мають можливість одержати там цікавіші замовлення, ніж в ЄС. (При цьому чехи поставляють у Євросоюз разів у 25 більше продукції, ніж у Росію.)
У свою чергу, російський бізнес представлений у Чехії в банківській сфері ("Сбербанк России"), машинобудуванні (Evraz Group, ČKD Blansko), готельному бізнесі (Euroagentur Hotels&Travel) тощо. Росіяни найчастіше є власниками чеських компаній (19%), обганяючи німців (11,4), українців (10,7) і словаків (9,2%). Серед цих фірм - Aircraft Industries, Červa Export Import, Sitronics TS, Pilsen Steel, Škoda JS a.s., Letuška.cz, Bristol Group.
Згідно з даними Росстату, за підсумками першого півріччя 2012 р. загальний обсяг накопичених чеських інвестицій у російську економіку становив 1,208 млрд дол., у тому числі прямих - 280 млн, портфельних - 7 млн, інших - 921 млн. Обсяг накопичених російських інвестицій у Чехії становив 386 млн, з них 29 млн - прямі, 241 млн - портфельні, 116 млн - інші.
У квітні 2015 р. видання Hospodářské noviny опублікувало матеріал, у якому звернуло увагу на ситуацію з російськими інвесторами: "Лукойл" продав усі 44 АЗС у Чехії, Evraz Group пішов зі збиткових сталеливарних заводів VТtkovice Steel. На межі банкрутства балансує машинобудівне підприємство Pilsen Steel. Незрозуміла ситуація з чеським дивізіоном "Сбербанка России".
Чеські журналісти зазначають, що "тепер замість інвестицій російських фірм у Чехію приходять гроші середнього класу, який через знецінювання рубля намагається зберегти свої кошти шляхом купівлі квартир у Празі".
Вплив санкцій
На думку аналітиків російського журналу "Мир перемен", "економіка Чехії не відчула на собі й наслідків санкцій Росії у відповідь на заборону імпорту на російський ринок продуктів харчування з країн ЄС". Втрати чеських експортерів продовольчих товарів через російське ембарго навіть у Москві оцінюють приблизно в 12 млн дол. Головним чином, це стосується виробників-експортерів м'яса птиці (крім м'ясних консервів, паштетів і замороженої продукції).
У серпні 2014 р. багато чеських молокопереробних підприємств поставилися до запровадження російського продовольчого ембарго досить спокійно. Як зазначають чеські ЗМІ, частка Росії в експорті цієї продукції для більшості фірм не перевищує 1%, "що дає їм змогу з упевненістю заявляти, що заміну російському ринку вони знайдуть легко".
При цьому чеське видання Profit у лютому 2015 р. опублікувало матеріал, присвячений чеським фірмам, які постраждали від санкцій. У ньому, зокрема, йшлося про молокопереробні підприємства Moravia Lacto Jihlava, Bohemilk Opočno, Mlekárna Olešnice RMD. За словами чеських журналістів, експорт цих компаній скоротився на 30–40%, що становить втрати в десятки мільйонів крон.
А що каже статистика? Згідно з даними сайту Trade map за 2013-й і 2014 р., частка Росії в експорті всієї чеської "молочки" становила 2,9 і 3,4% відповідно (молока й вершків - 0,55 і 0,7%, вершкового масла - 14,2 і 6,76%, сирів - 2,48 і 2,86%), готових харчових продуктів - 1 і 0,9%, зернових - 1 і 0,8%, м'яса та риби - 1 і 1,5%, фруктів - 2,3 і 1,9%.
За підсумками 2014 р. ситуація для чеських експортерів продовольчих товарів виглядає не так уже й погано: експорт продукції в товарній групі "молочні продукти, яйця, мед" у Росію збільшився на 23,7%. Щоправда, сталося це в основному за рахунок поставок яєць, які становлять дві третини даного експорту. І хоча продажі в РФ вершкового масла зменшилися на 51%, до 1,35 млн дол., проте збільшилися поставки молока та вершків (на 34,5%, до 0,98 млн), а також сирів (на 21,4%, до 6,86 млн).
Однак зростання припало на перше півріччя 2014 р. За інформацією "Радіо Праги", поставки молочної продукції в Росію припинилися після запровадження Москвою продовольчого ембарго: "Для близько 1000 т сиру, 500 т масла і 1500 т сухої молочної сироватки довелося шукати інші ринки збуту".
Хоча молочна галузь у Євросоюзі й переживає кризу надвиробництва, проте, за даними Trade map, у 2014 р. чехи збільшили поставки своєї "молочки" - сиру, вершкового масла, молока та вершків - на ринки інших країн на 5,7%, до 1,03 млрд дол. До речі, хоча поставки в РФ зернових і фруктів й скоротилися, загальний чеський експорт цих товарів зріс.
Утім, виручка одного з провідних чеських виробників продуктів харчування - компанії Hame - за 2014 р. зросла на 8% і становила 5,5 млрд крон. Здебільшого на цей показник вплинуло зростання експортних продажів, зокрема, фінансовий показник у Росії збільшився на 16%.
За останній рік вартість молока в Чехії знизилася приблизно на чверть. Щоб підтримати місцевих виробників, чеська влада надає їм фінансову підтримку. Допомагає уряд і виробникам свинини. Як повідомив у липні тижневик Е15, постачальники свинини одержали дотації від держави в розмірі 300 млн крон (12,3 млн дол.).
"Ціна поросят, які вирощуються на м'ясо, цього року на 12–13% менша, ніж роком раніше. Чеська Республіка свинину безпосередньо в Росію не експортувала. Це проблема ринку ЄС у цілому. М'ясо, що відправлялося в Росію з Данії, Бельгії та Голландії, залишилося на загальноєвропейському ринку. Тому існує значний тиск на ціни. Словом, надвиробництво", - стверджує директор Союзу свинарів Ян Стібал.
За даними "Радіо Праги", оприлюдненими в серпні 2015 р., російське ембарго мало практично нульовий вплив на чеських овочівників, тому що прямих поставок не було. Чехія відчула лише тиск на ціни через переповненість загальноєвропейського ринку.
Для чеських експортерів досить болючим стало посилення ЄС режиму санкцій щодо товарів подвійного призначення. Так, у липні 2014 р. стало відомо, що чеській компанії PBS, яка виробляє авіадвигуни, довелося скасувати контракт на поставку двигунів для російських безпілотників. Тоді PBS оцінила збитки у кілька сотень мільйонів крон. Усього ж у 2014 р. Міністерство промисловості Чехії видало дозволів на експорт товарів подвійного призначення в Росію вартістю 1,7 млрд крон.
"Я вірю, що ми зможемо знайти для себе нові ринки, але це станеться не зараз і не в такому великому обсязі, як із Росією. Все має свій розвиток, але в авіації це ще й додатковий час. Перш ніж ви зможете одержати сертифікат на виробництво конкретного продукту для вертольота або літака, вам знадобляться роки", - так прокоментував минулого літа ситуацію, що склалася, генеральний директор компанії PBS Мілан Махолан.
Економічні санкції ЄС проти Росії викликали побоювання в чеських машинобудівних фірм. Російський ринок є другим після німецького для обробних і формувальних верстатів: у РФ надходить понад 20% цієї продукції. У вересні 2014 р. міністр промисловості й торгівлі Ян Младек заявив, що санкції, застосовані до торгівлі з Росією, не впливають на чеські машинобудівні фірми.
Однак відповідно до оцінок аналітичної компанії CEEC Research, оприлюднених на початку 2015 р., оборот машинобудівних фірм, що експортують свою продукцію до Росії, скоротиться за 2015–2017 рр. на 18–19%. Великі компанії можуть втратити 20% обороту цього року, у наступні ж виручка може скоротитися на 27%.
Як зазначає російський журнал "Мир перемен", "антиросійські санкції та відповідні санкції Росії на сьогодні, на перший погляд, серйозно не зачіпають чеської економіки. Санкційний список ЄС заборонених для експорту товарів поширюється лише на 0,4% вартості чеського експорту в Росію та приблизно 0,0001% вартості сукупного чеського експорту".
"Більше, ніж заборона поставок у компанії, які працюють в оборонній промисловості, нас торкається брак фінансів у російських замовників, а також їхні побоювання з приводу майбутньої динаміки та небажання інвестувати. Найбільшою мірою я побоююся, однак, втрати так складно завойованих позицій на російському ринку", - заявив директор компанії TOS Varnsdorf Ян Ридл.
Керівники машинобудівних фірм розходяться в думці щодо правильності застосованих обмежувальних заходів. За даними, оприлюдненими у лютому 2015 р. HALо Noviny, 49% підприємців погоджуються з санкціями, а 51% - виступають проти. Сильна незгода спостерігається в сегменті великих машинобудівних підприємств, де проти санкцій - 72% голів фірм.
Шукати замовників в інших країнах, за словами керівників компаній, будуть більш як третина (35%) чеських виробників машинобудівної продукції. Що ж до великих фірм, то 68% змушені шукати нові ринки збуту для частини нереалізованої в Росії продукції. Фірми мають намір звернутися як до європейських клієнтів (насамперед у Німеччині), так і в інші країни - в Азії, Африці та на Близькому Сході.
Загалом санкції серйозно вплинули лише на ті чеські компанії, в експорті яких у російського ринку була висока питома вага. Щоб компенсувати ці втрати, чехи поглядають на ринки третіх країн. Ще восени 2014 р. Л.Заоралек заявляв, що Чехія не має наміру втрачати свої позиції ні в Росії, ні в Україні, однак у разі несприятливого розвитку подій країна розглядає можливість освоєння альтернативних ринків, наприклад Казахстану.
Чехи вважають, що як для поляків "торговельними воротами" у Росію стала Білорусь, для них такими "воротами" стануть Казахстан і Азербайджан, з яких може здійснюватися реекспорт чеських товарів у Росію. Принаймні, за даними Trade map, чесько-казахстанський товарообіг у 2014 р. порівняно з 2013-м збільшився на 18,6%.
Обійти санкції чехам дозволяє й відкриття фірм у Росії. Іноземним інвесторам це вигідно, тому що Кремль прийняв рішення про імпортозаміщення. Як пише E15, "відносини у форматі поставок-закупівель можуть перерости в заснування спільного підприємства. Для багатьох бізнесменів настав період активних кроків".
У результаті Agrostroj - найбільший чеський виробник сільськогосподарської техніки - заявляє про свої плани побудувати новий завод у 60 км на південь від Воронежа. У травні 2015 р. стало відомо, що провідний виробник обробних верстатів - компанія TOS Varnsdorf - має намір побудувати у Свердловській області черговий виробничий цех.
До негативних наслідків санкцій Заходу проти Росії часто відносять і скорочення потоку російських туристів у Чехію: у 2014 р. їх приїхало 695,4 тис. чол., що на 13,4% (або на 108 тис.) менше, ніж 2013-го. І це при тому, що, за даними Чеського статистичного управління, торік країну відвідала рекордна кількість туристів - 8,08 млн чол., або на 3% більше, ніж у 2013 р.
Однак причина зменшення кількості російських туристів криється не в санкціях, а в падінні рубля та зниженні рівня життя росіян. У цьому ж полягає і причина скорочення витрат російських туристів у Чехії. І це дуже засмучує жителів Карлових Вар.
Як повідомляв "Празький Експрес", російські туристи залишають у чеських магазинах набагато менше грошей, ніж раніше: у першому півріччі 2015 р. їхні витрати знизилися порівняно з аналогічним періодом 2014-го на 42%. Ці втрати чехів частково компенсуються китайцями, які витратили в першому півріччі 2015 р. на 119% більше.
Кремлівська колона
У Росії переконані в проросійських настроях Праги. Показовим є виступ восени торік депутата Держдуми, віце-президента Союзу машинобудівників Росії Володимира Гутеньова. На його думку, Чехія є надійним і перевіреним партнером, який прийняв санкції "з примусу".
Чехія входить до числа тих європейських держав, де Кремль має впливове проросійське лобі на найвищому рівні. Зокрема, в особі чинного президента Мілоша Земана, який постійно закликає до скасування санкцій проти Росії. Він настільки відверто демонструє свої симпатії Москві, що багато чехів вважають, що він прагне "увігнати Чехію в обійми Росії". "Я думаю, Кремль дуже цінує президента Земана", - вважає колишній міністр фінансів, заступник TOP 09 Мирослав Калоусек.
Експерти пояснюють проросійську позицію президента, у тому числі, й вагомим впливом на нього чеських бізнесменів, які тісно співпрацюють із російськими діловими та державними структурами. Йдеться, зокрема, про власника верстатобудівного підприємства ALTA a.s., президента російсько-чеської компанії ALVEL Владіміра Плашиле, а також голову правління консорціуму "CZET - Чеські енергозберігаючі технології" Зденека Збитека.
З.Збитек у Чехії відомий не лише своєю бізнес-діяльністю: у 1989 р., будучи командиром танкової дивізії, він був готовий вивести солдатів на празькі вулиці, щоб зупинити "оксамитову революцію". У 90-х роках він зайнявся бізнесом і заснував "Клуб Росія" (Klub Rusk), організацію, яка є лобістом і пропагандистом кремлівських інтересів у Чехії.
"Я категорично проти санкцій. Це повна нісенітниця, яка нічому не допоможе. Це нашкодить і мені, і фірмам, з якими я співпрацюю", - так З.Збитек пояснював виданню Respekt свою точку зору на політику ЄС і чеського уряду.
Великим є вплив на позицію президента і його радників, топ-менеджерів Lukoil Aviation Czech, s.r.o Мартіна Неєдли і Павела Галушки. Коли було оголошено про перемогу Земана на виборах, іронічні чехи відразу ж відгукнулися: "Лукойл" - на Град" (перефразувавши відоме гасло 1989 р. "Гавела - на Град"). За інформацією Respekt, М.Неєдли займався фінансуванням виборчої кампанії глави держави, а "Лукойл" підтримував "Партію громадянських прав - Земановці".
Чеського президента також пов'язують тісні дружні стосунки із Володимиром Якуніним - бізнесменом із ближнього кола Владіміра Путіна, який чимало років очолював "Российские железные дороги". М.Земан традиційно бере участь у громадському форумі "Діалог цивілізацій", який щороку проходить на грецькому острові Родос під патронатом його засновника В.Якуніна.
Тож журналіст кремлівського пулу Дмитро Смирнов мав усі підстави написати на своїй сторінці в Twitter у жовтні
2015 р.: "Президент Чехії Земан - наша людина. Розмовляє з Путіним російською, вибачився перед Лавровим, що ходив курити без нього". Утім, навіть ця "людина Москви", яка у дусі кремлівської пропаганди говорить про Україну, іноді не витримує відвертої брехні своїх російських друзів.
Після того, як у Росії показали документальний фільм про "Празьку весну", М.Земан заявив, що російське телебачення бреше, коли каже про введення військ країн Варшавського договору. "Це не було помилкою, це було злочином. Я наполягаю на цій точці зору. Російське ж телебачення каже, що це було спробою запобігти військовому перевороту", - обурювався чеський президент.
Проросійську позицію займають і такі чеські топ-політики, як міністр промисловості та торгівлі Ян Младек і міністр фінансів Андрій Бабиш (санкції створюють проблеми продовольчому бізнесу його компанії Agrofert). Утім, ці міністри не вплинули на курс уряду Богуслава Соботки, який підтримав санкції Євросоюзу проти Росії.
Відверто проросійські погляди сповідує й Вацлав Клаус, попередник Земана на посту глави держави. Він не приховує своїх фінансових зв'язків із Москвою та заявляє, що "Крим завжди належав Росії" і "Україна - це розколота, штучно створена країна". "Інститут Вацлава Клауса", до речі, фінансує мільярдер, власник групи PPF Пьотр Кельнер, який активно працює на російському ринку.
Традиційно Москву в її діях підтримують члени Комуністичної партії Чехії та Моравії. На останніх парламентських виборах за партію проголосувало 14,9% виборців, і в комуністів у нижній палаті 33 депутати, а в сенаті - два. Представник Компартії в Європарламенті Милослав Рансдорф заявив, що будь-які санкції щодо Росії невигідні європейцям: "Дотепер поведінка ЄС така, що ми виступали в позиції корисних ідіотів США".
У числі інших партій, які грають чи то роль "агентів впливу" Кремля, чи то "корисних ідіотів Путіна", слід назвати "Світанок прямої демократії" (вона, до речі, має в нижній палаті парламенту 14 мандатів), "Ні Брюсселю - Народна демократія" та ультраправу Робочу партію соціальної справедливості (DSSS).
Активно виступають проти санкцій сенатори Ян Велеба і Ярослав Доубрава. В інтерв'ю Parlamentni listy Я.Велеба, виправдовуючи Кремль і засуджуючи жорстку позицію ЄС, наприклад, заявив: "Цькувати Росію - соромно, тим паче, якщо таке цькування не має нічого спільного з раціональністю". У свою чергу, Я.Доубрава, який неодноразово у порушення українського законодавства побував на окупованому росіянами півострові, вважає своєю місією "доносити до сенаторів правду про становище в Криму".
Маючи сильні позиції в країні м'якого контррозвідувального режиму, росіяни використовують усі засоби для того, щоб розколоти єдність Євросоюзу та поліпшити імідж Росії. Як зазначається у звіті чеської Служби безпеки та інформації (BIS), оприлюдненому у вересні 2015 р., "РФ активно поширює свою пропаганду в країнах ЄС і НАТО, розгортаючи мережу своїх агентів, яка за структурою нагадує Комінтерн".
Контррозвідники стверджують, що важливий вплив на суспільство Кремль здійснює через чеські проросійські організації або окремих осіб, "серед яких є і несвідомі маніпулятори, і професіонали, що свідомо працюють на Росію, а також інтернет-проекти". У BIS вважають, що через них чехи переймають прокремлівські думки, немов це погляди та переконання їхніх власних співгромадян, а не ідеї, насаджувані Москвою.
Серед проросійських організацій, які фінансуються росіянами та беруть активну участь в антиукраїнських акціях, створюючи "правильну" картинку для російських телеканалів, слід назвати "Чесько-моравський слов'янський союз", який у березні 2014 р. підтримав "приєднання" Криму до Росії. Москва також використовує у своїх цілях проросійських "Приятелів Росії в Чеській Республіці" та "Реальну демократію".
Використовуючи елементи політики soft power, Москва намагається поліпшити імідж Росії в чеському суспільстві та посилити в ньому підтримку дій Кремля. Одним із інструментів реалізації її інтересів є організації російської діаспори в Чехії. Російські дипломати спрямовують їхню роботу через Координаційну раду російських співвітчизників (КРРС).
Ще одним засобом є Російський центр науки та культури в Празі, який є офіційним представництвом "Россотрудничества". Це федеральне агентство використовується російськими спецслужбами як прикриття для ведення розвідувальної діяльності.
* * *
Попри всі зусилля Кремля та його лобі в Чехії, різноголосицю у владних кабінетах, уряд країни дотримується загальної політики Євросоюзу та голосує за санкції проти Росії. І поки що Прага не збирається відступати від цього курсу. Її подальша позиція, як зауважили чеські дипломати, "залежатиме від розвитку ситуації".