В понеділок у Варшаві відбулася термінова нарада керівництва урядової партії «Право і справедливість». Предметом переговорів було майбутнє провладної коаліції об'єднаних правих, яка переживає найбільшу кризу за п'ять років свого існування. Її причиною стали поправки до закону про захист тварин, внесені Ярославом Качинським, і відмова голосувати за них партнерів ПіС по коаліції — партій «Солідарна Польща» (лідером якої є чинний міністр юстиції і генеральний прокурор Польщі Збігнев Зьобро) та «Порозуміння» (чиїм лідером є екс-міністр науки і вищої освіти Ярослав Ґовін).
Усе почалося 8 вересня, коли Ярослав Качинський презентував власні поправки до закону про захист тварин, які отримали назву «п'ятірка для тварин». Вони передбачають таке.
По-перше, гуманне ставлення: заборону розведення хутрових звірів та обмеження права на ритуальне вбивство тварин.
По-друге, громадський контроль охорони тварин: розширення компетенцій неурядових організацій, що займаються охороною тварин, та можливість участі поліції у відбиранні тварин, із якими жорстоко поводяться.
По-третє, ясність закону і більший захист: врегулювання в польському праві визначення можливих місць утримання тварин, надання ветеринарній інспекції права штрафувати, а також посилення контролю за умовами утримання тварин.
По-четверте, безпечні притулки: надання права керувати притулками лише муніципальним організаціям та громадським організаціям, що займаються охороною тварин; впровадження вимоги несудимості й доброї репутації до людей, що працюють у притулках; більш часте контролювання притулків.
Нарешті, по-п’яте, кінець ланцюгам: заборона тримати тварин на коротких ланцюгах, а також заборона нашийників із шипами.
Гуманні та цілком європейські поправки. Заборону розведення хутрових звірів уже впроваджено у Великій Британії, Хорватії, Сербії, Словенії, Північній Македонії, Чехії та Боснії і Герцеговині, а також частково в Австрії. Перехідний період до закриття усіх хутрових ферм триває в Нідерландах, Норвегії, Фінляндії, Словаччині. Втім, у Польщі поправки Качинського викликали серйозний спротив у фермерів та сільського населення — основного електорату об'єднаної правиці.
Ці настрої швидко дійшли й до уряду, і вже на початку минулого тижня з'явився лист міністра сільського господарства Польщі Яна Ардановського (члена ПіС від самого заснування партії у 2001 році) до депутатів від «Права і справедливості» із застереженням про негативні наслідки пропонованих законопроєктів.
Уже 17 вересня під польським Сеймом відбулася акція протесту проти «п'ятірки Качинського». Проти поправок виступили і депутати «Солідарної Польщі». Ще одним членом уряду, який виступив проти поправок, став представник «Солідарної Польщі» міністр довкілля Міхал Вось.
Нагадаємо, що у 2015 році, перед парламентськими виборами, Ярослав Качинський зміг об'єднати три основні консервативні правоцентристські партії Польщі — «Право і справедливість», «Порозуміння» на чолі з Ярославом Ґовіним і власне «Солідарну Польщу» на чолі зі Збігневом Зьобро. Це дозволило уникнути розпорошення голосів та отримати впевнену перемогу на парламентських виборах 2015 року, а згодом — і в 2019 році.
Вихід будь-якої партії з коаліції означатиме втрату більшості в Сеймі. На цей момент фракція «Право і справедливість» має всього 235 голосів із потрібних 231 для самостійного прийняття законів. Але 19 із цих 235 — члени «Солідарної Польщі», а ще 18 — члени «Порозуміння». Таким чином, якщо ці партії вирішать вийти з коаліції, в ПіС залишиться тільки 198 депутатів, що загрожує затяжною політичною кризою й навіть достроковими парламентськими виборами.
Розуміння реальності такої перспективи прийшло після голосування за «п'ятірку для тварин». Поправки Качинського було прийнято завдяки підтримці опозиційних партій, але всі депутати «Солідарної Польщі» проголосували проти, а більшість депутатів «Порозуміння» — утрималися. Проти поправок голосували й деякі члени партії «Право і Справедливість». Ярослав Качинський уперше мав справу з таким великим опором своїм ініціативам із власного табору.
У п'ятницю, 18 вересня, речниця ПіС Аніта Червінська зробила приголомшливу заяву: «Коаліції об'єднаної правиці більше немає». Того ж дня на термінову нараду в Кракові зібралося керівництво ПіС із Ярославом Качинським на чолі. Однак вихідні дали час на те, щоб емоції вляглися, а гору взяв здоровий глузд. А він каже, що дострокові вибори нині невигідні жодній із партій об'єднаної правиці. В польських ЗМІ уже з'явилися рейтинги можливих дострокових парламентських виборів, у яких ПіС, «Солідарна Польща» та «Порозуміння» ішли б окремо. У такому разі «Право і Справедливість» ризикує втратити більшість у парламенті, а «Солідарна Польща» й «Порозуміння» взагалі не потрапили б у Сейм.
Ще одне підтвердження малоймовірності дострокових виборів можна побачити, згадавши не таку давню історію. 2007 року внаслідок корупційного скандалу розпалася коаліція між ПіС, партіями «Самооборона» та Ліга польських родин. На дострокових парламентських виборах перемогу здобула «Громадянська платформа» і, уклавши коаліцію з лівими та «Польською селянською партією», створила новий уряд. Ярослав Качинський тоді втратив посаду прем'єра й на довгих вісім років пішов в опозицію.
Нинішня криза менш серйозна, ніж криза 2007 року, та й Качинський навряд чи повторить свої помилки. Про те, що тепер лідер ПіС гнучкіший і здатний на компроміси (хоч і з позиції сили), свідчить зовсім недавній приклад кризи, пов'язаної з пропозицією Ярослава Ґовіна щодо президентських виборів.
Лідер «Порозуміння» пропонував у зв'язку з пандемією коронавірусу змінити конституцію і залишити Анджея Дуду лише на одну, але семирічну каденцію. Президентські вибори в такому разі мали б відбутися аж 2022 року. Відмова партнерів по коаліції від цієї пропозиції навіть змусила Ґовіна піти у відставку з поста міністра науки і вищої освіти, але Качинському вдалося зберегти коаліцію, підписавши угоду с Ґовіном про компромісний варіант: проведення виборів з можливістю голосувати поштою за півтора місяця після першого запланованого терміну.
Невигідність розпаду коаліції та дострокових виборів розуміють партнери ПіС по коаліції. На пресконференції в понеділок риторика Збігнева Зьобро не давала приводів допускати в нього думок про розпад коаліції: «Я вважаю, що об'єднана правиця принесла багато доброго Польщі в різних сферах. Це проєкт, перед яким велике майбутнє. Ця коаліція — вдала, і варто, щоб вона тривала й надалі».
Того ж дня відбулася чергова термінова зустріч керівництва ПіС. Утім, жодних коментарів, крім дуже розмитого і неясного твіту речниці ПіС, не було. Під вечір у польських ЗМІ з'явилася інформація, що Ярослав Ґовін і «Порозуміння» залишаються в коаліції.
У вівторок Ярослав Качинський зустрівся зі Збігневом Зьобро віч-на-віч. Хоча жодних офіційних заяв за результатами зустрічі не було, польські ЗМІ повідомляють, що лідер ПіС поставив міністру юстиції три вимоги для збереження коаліції. Перша — підтримка «п'ятірки для тварин» після повернення поправок на доопрацювання з Сенату. Друга — підтримка законопроекту, котрий дозволить звільняти чиновників від відповідальності за порушення службових обов'язків і правил, якщо це було зроблено «на суспільне благо» в боротьбі з пандемією COVID-19. Третьою умовою стала відмова від риторики «Солідарної Польщі» щодо боротьби з ЛГБТ+, а також відмова від ідеї вписати цю боротьбу в нову коаліційну угоду.
Доля коаліції залежатиме від відповіді Збігнева Зьобро.
Справжнім козирем провладного табору в цій ситуації може стати позиція президента Анджея Дуди, який у неділю висловився в дусі надпартійного арбітра: «На першому місці має бути життя фермера… Я робитиму все, аби справи фермерів ішли якнайкраще». Позиція президента і можливе президентське вето на закон зможе зменшити електоральні втрати ПіС у сільській місцевості та зберегти коаліцію.
При цьому не слід забувати, що Качинський вестиме переговори із Зьобро з позиції сили: якщо лідер ПіС ризикує політичною стабільністю, то для 50-річного Зьобро розпад коаліції, а тим більше — дострокові вибори можуть означати фактичне завершення політичної кар'єри. Те ж стосується Ґовіна і 15 депутатів — членів партії ПіС, які «повстали» проти поправок Качинського і вже були тимчасово позбавлені прав членів партії. Такі серйозні ризики, ймовірно, зроблять критиків «п'ятірки для тварин» більш поступливими.
Втім, навіть якщо не вдасться домовитися із Зьобро, Качинський, імовірно, триматиметься до останнього радикального рішення — розпуску парламенту. Можливим вирішенням може стати створення «уряду меншості», тобто усунення з уряду Моравецького «бунтівників» і дальша його робота без коаліції більшості. Але це прямий ризик дестабілізації політичного життя в Польщі та значного ускладнення у прийнятті рішень уряду. Пошук нових коаліціантів у нинішньому Сеймі не видається для ПіС реально можливим.
Ще один варіант — короткочасне виключення «бунтівників» із коаліції з прийняттям їх згодом назад, — так Ярослав Качинський уже робив у 2006 році з тодішнім партнером по коаліції Анджеєм Леппером, виключеним на півтора місяця. Втім, та коаліція тоді завершилася тим самим скандалом 2007 року і достроковими виборами.
Тому все ж таки здається, що тепер Качинський шукатиме компромісів із критиками своїх поправок.