Закони нового року,

Новорічні подарунки від депутатів — особливі, адже від них неможливо відмовитися. Ці подарунки — закони. Лабораторія законодавчих ініціатив підготувала огляд законів, які вплинуть на життя України та українців у новому, 2022 році. Загалом, 48 нових законів вводяться в дію у 2022 році (до цього переліку включені закони, які вже підписані президентом і опубліковані у відповідних офіційних виданнях станом на 26.12.2021 р. Враховуючи, що ще кілька законів лежать на підписі у президента, то в кінцевому рахунку кількість подарунків від депутатів на 2022 р. може тільки збільшитися). Вони стосуються широкого кола питань — від дитячого харчування до руху опору на випадок широкомасштабної агресії.

Частина цих законів уже набула чинності, але вводиться в дію 2022 року, а частина і набуває чинності, і вводиться в дію 2022-го. Що це означає? Закон може набрати чинності, але, по суті, не працювати. Для повноцінної роботи закону потрібно, щоб уряд розробив і ухвалив підзаконні нормативно-правові акти (НПА). Закон може встановити загальне правило, що орган, наприклад — Центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування державної політики у сфері внутрішнього водного транспорту, — розробляє й затверджує правила судноплавства на внутрішніх водних шляхах. Однак у законі не буде встановлено, як саме судно має здійснювати поворот, не буде деталізовано інших правил. Ці більш конкретні правила встановлюють виконавчі органи влади. Було б логічно, якби разом із загальними правилами прописувалися й конкретні. Але для багатьох законів це не так. Спочатку, наприклад із 1 січня 2022-го, набувають чинності загальні правила (закон), а потім, наприклад через шість місяців, тобто до 1 липня 2022 р., уряд має розробити конкретні правила (наприклад, порядок чи положення). І хоча загальні правила мали б діяти вже з 1 січня, фактично вони зможуть працювати лише з 1 липня. Зазвичай дата введення конкретних правил (введення в дію чи зобов’язання уряду розробити НПА) визначається як дата, до якої мають бути розроблені ці НПА. Якщо уряд повинен розробити НПА впродовж шести місяців із дня набрання чинності, то кінцевою датою є 1 липня, хоча це можна зробити і до 23 травня. Далі в тексті на початку кожного абзацу зазначено саме таку дату — кінцевий термін, до якого уряд має розробити свої НПА, тобто дату, починаючи з якої закон зможе повноцінно запрацювати.

До огляду не включалися міжнародні угоди (ратифікації), державний бюджет та зміни до нього.

Частина перша

1 січня 2022 р. Допомога дітям із тяжкими хворобами (Про внесення зміни до статті 18-7 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» щодо підвищення розміру допомоги на дітей із тяжкими хворобами, яким не встановлено інвалідність № 1176-IX). Цей закон стосується дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня; дітей, які отримали тяжкі травми, потребують трансплантації органів, потребують паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність. Змінюється розмір допомоги таким групам дітей. Раніше вони отримували щомісячну допомогу в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (1854 грн у 2021 р.); згідно ж із прийнятим законом, ці категорії дітей отримуватимуть щомісячну допомогу в розмірі двох прожиткових мінімумів, встановлених для дітей відповідного віку (на 1 грудня 2021 р. це 4200–5236 грн).

1 січня 2022 р. Скасування консульського збору для вразливих категорій громадян (Про внесення змін до деяких законів України щодо надання пільг окремим категоріям громадян України, які звертаються за вчиненням консульських дій № 1666-IX). Цей закон звільняє частину вразливих категорій від сплати консульського збору при вчиненні нотаріальних дій у дипломатичних представництвах та консульських установах України. Від сплати цього збору звільняються особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесені до категорій 1 і 2; особи з інвалідністю I та II груп, діти з інвалідністю або їх представники; діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, та їх представників. Крім цього, якщо вищезазначені особи втратили закордонний паспорт, їм не доведеться платити консульський збір за оформлення нового закордонного паспорта. Ці ж норми стосуються й дітей віком до шістнадцяти років. Тобто якщо в міжнародній подорожі закордонний паспорт вашої дитини загубився — за його оформлення в дипломатичних установах України платити не потрібно.

1 січня 2022 р. Національний спротив (Про основи національного спротиву № 1702-IX). Досить актуальний, у контексті сучасних безпекових викликів, закон. Складовими національного спротиву є територіальна оборона, рух опору та підготовка громадян України до національного спротиву. Якщо Росія почне повномасштабне вторгнення до України, ці складові спротиву мають завдати агресорові непоправних втрат і примусити зупинити вторгнення. Головну роль у дії спротиву має відігравати територіальна оборона. Закон описує, які органи влади і як саме мають організовувати територіальну оборону, рух опору та національний спротив, громадянам же варто звернути увагу на таке:

1. Основою спротиву є загальновійськова підготовка, що складається з початкової і базової військової підготовки. Початкової військової підготовки набувають у школах, фактично це щось схоже на колишню допризовну підготовку або предмет «Захист Вітчизни». Базова підготовка організовується Міністерством оборони і стосується повнолітніх громадян, до неї входять проведення періодичних навчальних зборів, занять, курсів. Це не стосується громадян, які проходять службу в армії чи правоохоронних органах.
2. Добровольчі формування територіальної громади. Це воєнізовані формування, які мають брати участь у забезпеченні територіальної оборони. Докладні правила формування та діяльності добровольчих формувань має визначити уряд. До цих формувань можуть входити громадяни України, які пройшли медичний, професійний та психологічний відбір і підписали контракт добровольця територіальної оборони. Передбачається, що основу цих формувань становитимуть ті, хто проходив службу в армії або правоохоронних органах, однак інші громадяни теж можуть входити до зазначених формувань, якщо складуть присягу. Члени добровольчих формувань для виконання завдань можуть використовувати власну мисливську зброю (хоча для них передбачено й видачу зброї). Члени добровольчих формувань не можуть входити до політичних партій.

Отже, у громадян України з’являється ще одна можливість долучитися до оборони нашої держави: вони зможуть підписати контракт і зі зброєю в руках боронити власне місто чи село.

1 січня 2022 р. Збільшення кількості військовослужбовців. (Про внесення зміни до статті 1 Закону України «Про чисельність Збройних Сил України» щодо збільшення чисельності Збройних Сил України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про основи національного спротиву» № 1703-IX). Закон «Про основи національного спротиву» передбачає створення територіальної оборони. Крім добровольців, до неї входитимуть військові частини Сил територіальної оборони Збройних Сил України, не варто забувати й про нову командно-штабну вертикаль. Тому передбачається збільшення максимальної чисельності Збройних Сил України з 250 000 осіб (з них 204 000 військовослужбовці) до 261 000 осіб (з них 215 000 військовослужбовці). Тобто відбулося збільшення на 11 тисяч військовослужбовців, яких планується залучити до територіальної оборони.

1 січня 2022 р. Перехід власності на землю (Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо переходу прав на земельну ділянку у зв’язку з переходом прав на об’єкт нерухомого майна, який на ній розміщено № 1720-IX). Зміст цього закон зводиться до того, що земельна ділянка і будинок (нерухоме майно), що розміщений на цій земельній ділянці, мають продаватися лише разом. Тобто не можна буде продати/купити тільки землю (без будинку) або тільки будинок (без землі), — вони обов’язково ітимуть у комплекті. Причиною прийняття такого закону вказується невідповідність норм Земельного та Цивільного кодексів реальній практиці.

2 січня 2022 р. Водокористування. (Про внесення зміни до статті 42 Водного кодексу України щодо уточнення переліку первинних водокористувачів № 1726-IX). Для абсолютної більшості українців введення в дію цього закону мало що змінить. Зміни торкнуться первинних водокористувачів — тих, які мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води, а також отримують воду з каналів зрошувальних і осушувальних систем, водосховищ, ставків, водогосподарських систем, каналів і водогонів (водопроводів) міжбасейнового та внутрішньобасейнового перерозподілу водних ресурсів. Первинні водокористувачі муситимуть укладати договори з підприємствами, котрі забезпечують постачання води до каналів та водосховищ. Це допоможе наповнити бюджети управління каналів Держводагентства за рахунок великих підприємств, які споживають багато води, щоби потім витратити ці кошти на модернізацію обладнання і надалі забезпечити безперебійну подачу води.

13 січня 2022 р. Водний транспорт. (Про внутрішній водний транспорт № 1054-IX). Ще один великий закон на 123 сторінки, докладно описати який кількома абзацами не вдасться.

• Цей закон має відродити судноплавство на великих річках, зокрема Дніпрі. Відтак, має зменшитися кількість вантажоперевезень шляхами (а отже, менше коштів доведеться виділяти на ремонт доріг) і збільшитися кількість робочих місць у галузях, які здійснюють річкові перевезення.
• Закон також має дозволити отримати кошти (через створення спеціалізованого фонду) на ремонт річкової інфраструктури, зокрема судноплавних шлюзів.
• Активізуватися мають і річкові пасажироперевезення.
• Увагу на цей закон варто звернути власникам водного транспорту — наприклад, малих суден (яхти, катери) чи водних мотоциклів, адже закон встановлює правила судноплавання, технічні вимоги до суден, питання їх реєстрації, вимоги до кваліфікації капітанів тощо.
• Однак до закону висловлюються й зауваження: частина експертів говорить про надання податкових переваг іноземним суднам над українськими, а більш практичну насторогу викликає дозвіл скидати стічні води з суден до річок (які є основним джерелом питної води).
• Отже, якщо ви власник водного транспорту, радимо прочитати закон, якщо ж ні — вам залишається чекати економічного піднесення України і сподіватися, що вода в річках не буде брудною.

16 січня 2022 р. Електронні комунікації (Про електронні комунікації № 1089-IX). Цей закон зі 128 статей на 222 сторінках докладно описує правила функціонування електронних комунікацій, тому зупинимося на найважливіших для більшості громадян — користувачів послуг електронних комунікаційних послуг — положеннях. Закон пропонує такі зміни:

1. Зменшення спаму (умисне масове розсилання електронних, текстових та/або мультимедійних повідомлень без згоди абонента на отримання інформації) та обов’язкова можливість відмови абонента від розсилки.
2. Запроваджується Електронна платформа, на якій буде інформація про всіх постачальників послуг, зокрема їх перелік, наявність ліцензій, доступність.
3. Можливість обирати окремі види послуг (не у складі пакету).
4. Право на отримання абонентом вичерпної та чіткої інформації про умови договору (зокрема інформація про вартість користування, технічного обслуговування та мінімальну, середню й максимальну швидкість звʼязку чи Інтернету).
5. За порушення прав користувачів постачальники сплачуватимуть підвищені штрафи.
6. Регулятор комунікаційних послуг матиме право отримувати фінансову та інформацію з обмеженим доступом про абонентів у постачальників електронних комунікацій.
7. Електронні комунікації можуть обмежуватися у разі введення надзвичайного та воєнного станів та в районі проведення антитерористичної операції.
8. Користувачі послуг зможуть скаржитися на постачальників у регуляторний орган, який упродовж двох місяців повинен розглянути скаргу. Можна буде владнати спір між постачальником та користувачем послуги в позасудовий спосіб (хоча у разі значних суперечностей, імовірно, доведеться все ж таки йти до суду).

1 лютого 2022 р. Соціальний захист чорнобильців (Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб № 1584-IX). Закон збільшує розміри пенсії для ліквідаторів та осіб, які постраждали від Чорнобильської катастрофи. Для дітей з інвалідністю та осіб із інвалідністю ІІІ категорії мінімальний розмір пенсії становитиме 3700 грн, для ІІ категорії — 4800 грн, для І категорії — 6000 грн. Крім того, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, та щомісячна компенсація сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи виплачуються повністю, незалежно від заробітної плати, пенсії чи іншого доходу. Також встановлюється мінімальний розмір загальних пенсійних виплат, із прив’язкою до середньої заробітної плати. Для І категорії це 100%, для ІІ категорії — 80%, для ІІІ категорії — 60% середньої заробітної плати в Україні. Тобто якщо загальний розмір пенсійних виплат не сягає вищезазначеного рівня, держава доплачує різницю.

1 лютого 2022 р. Безперешкодний доступ осіб із інвалідністю до власного житла (Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо соціальної захищеності осіб з інвалідністю № 1665-IX). Житло осіб із інвалідністю має бути пристосоване для їх безперешкодного доступу (це мають забезпечити органи місцевого самоврядування або організації, у чиєму віданні перебуває житловий фонд). Якщо житло особи з інвалідністю не має безперешкодного доступу для такої особи і такий доступ не може бути забезпечений, то житло мають замінити. Таку заміну мають забезпечити органи місцевого самоврядування. Нове житло повинне відповідати вимогам безперешкодного доступу. Цей закон має полегшити життя особам із інвалідністю. Побоювання викликає лише його впровадження, а саме наявність бажання та ресурсів у органів місцевого самоврядування забезпечити безперешкодний доступ особам з інвалідністю до власного житла.

20 лютого 2022 р. Спрощення підключення до електромереж (Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури приєднання до електричних мереж № 1657-IX). Закон має на меті спростити процедуру приєднання до електромереж, що, своєю чергою, має полегшити ведення бізнесу (цей закон стосується насамперед підприємців) та збільшити інвестиційну привабливість України. Цей закон уже є чинним, однак реально він почне діяти лише у 2022 році, адже уряд повинен привести у відповідність свої підзаконні нормативно-правові акти та розробити програмне забезпечення. Крім того, частина положень почне діяти з 2023 р. Законопроєкт пропонує такі основні новації:

1. Спрощуються процедура надання землі для прокладання електричних ліній, розробка і погодження відповідної землевпорядної та проєктної документації, зокрема запроваджується принцип мовчазної згоди при затвердженні проєктів землеустрою для будівництва електричних ліній.
2. Створення «єдиного вікна», куди можна звертатися з усіх питань: проєктної документації, інформаційних повідомлень, звернень, заяв, запитів та отримання необхідної інформації, документів, відомостей, узгоджень, дозволів, передбачених законодавством. Всі документи, повідомлення та відповіді можна буде подавати в електронному вигляді.
3. Внесення змін до Державного земельного кадастру тепер має відбуватися впродовж одного дня.
4. Скасовано багато дозволів, процедур і погоджень, зокрема щодо геодезичних робіт, оцінки впливу на довкілля, порушення елементів благоустрою тощо. На думку авторів законопроєкту, такі дозволи та процедури є зайвою бюрократією, яка обросла корупційними схемами.
5. Приєднання до електромереж, таким чином, має стати швидшим, простішим і зрозумілішим.

1 квітня 2022 р. Ввезення електромобілів без ПДВ і пільги для виробників електротранспорту (Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку галузі екологічного транспорту в Україні № 1660-IX). Результати прийняття цього закону українці навряд чи відчують у 2022 році, адже закон спрямований насамперед на стимулювання виробництва. Законом передбачено звільнення (терміном на 15 років) від ПДВ та від податку на прибуток підприємств, що виробляють електродвигуни, акумулятори для електротранспорту, зарядні пристрої для них. ПДВ також не треба сплачувати при ввезенні обладнання для виробництва електротранспорту. Такі заходи мають стимулювати виробництво електротранспорту чи його комплектуючих, а також зниження собівартості. Це, своєю чергою, має знизити ціну на електротранспорт. Тому можна очікувати, що через 5–10 років на українських шляхах побільшає електробусів, а можливо навіть з’являться українські легкові електромобілі.

Зміни, які торкнуться громадян України вже у 2022-му, — продовження терміну звільнення від сплати ПДВ при ввезення електромобілів до 2026 року. Додатково, до 2026 року, від сплати ПДВ звільнили ввезення автомобілів, які працюють виключно на стисненому природному газі метані, скрапленому природному газі метані або біогазі. Тому якщо ви не вірите в перспективи створення української Tesla, то маєте ще п’ять років, аби купити електромобіль закордонного виробництва за зниженими цінами.

1 квітня 2022 р. Пільгове ввезення обладнання для виробництва електротранспорту (Про внесення зміни до пункту 4 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України щодо стимулювання розвитку галузі екологічного транспорту в Україні № 1661-IX). Цей закон доповнює попередній, однак спрямований він лише на підприємства. Для стимулювання створення виробництва електротранспорту відповідні підприємства звільняються від сплати ввізного мита при імпорті обладнання, яке використовується для виробництва:

• електротранспорту;
• транспорту, що працює на стисненому природному газі метані, скрапленому природному газі метані або біогазі;
• вагонів для трамваїв та метро.

Українці навряд чи відчують ефект від цього закону в 2022 р. (якщо не брати до уваги можливе створення нових робочих місць), ефект може настати через 5–10 років, коли значна частина транспорту (передусім пасажирський) стане працювати на електроенергії.

8 квітня 2022 р. Дискримінація в рекламі (Про внесення змін до Закону України «Про рекламу» щодо протидії дискримінації за ознакою статі № 1750-IX). Цей закон забороняє розміщувати рекламу, яка є дискримінаційною за ознаками походження людини, її соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, освіти, політичних поглядів, ставлення до релігії, за мовними ознаками, родом і характером занять, місцем проживання. Заборонено буде також розміщувати рекламу, що є дискримінаційною за ознакою статі або містить стереотипні чоловічі та жіночі ролі, зокрема використовувати зображення сексуального характеру. За порушення передбачено штраф у 10 мінімальних зарплат. Тепер українці менше бачитимуть у рекламі оголені тіла і не будуть обманюватися маскуванням неякісних товарів принадами жіночих чи чоловічих тіл.

12 квітня 2022 р. Наукові парки (Про внесення змін до деяких законів України щодо активізації діяльності та розвитку наукових парків № 1714-IX). Зазначений закон теж навряд чи вплине на більшість громадян. Наукові парки — це господарські товариства, серед засновників яких є заклади вищої освіти або наукові установи. Їм дозволено залучати кредити і гранти, а їх засновниками можуть виступати іноземні юридичні особи. Ще одна новація — тепер науковим паркам не потрібне погодження від виконавчої влади. Наукові парки зможуть також орендувати приміщення у ВНЗ та наукових установ на пільгових умовах. Чи допоможуть наукові парки поліпшити стан української науки — покаже час.

7 травня 2022 р. Олігархи (Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів) № 1780-IX). Гучний закон, що, як обіцяє президент, має допомогти йому в нелегкій боротьбі з олігархами. Чи справді така новація допоможе в цій боротьбі? Основні положення закону зводяться до:

1. Визначення поняття «олігарх» і формування реєстру олігархів. Вносить до цього реєстру РНБО (яка, фактично, визначає, хто є олігархом, а хто — ні). РНБО також і виключає осіб із цього реєстру. При цьому слід пам’ятати, що РНБО — повністю підконтрольний президентові орган.
2. Олігархам заборонено: фінансувати партії, мітинги, демонстрації та купувати об’єкти великої приватизації.
3. Олігархи мають подавати декларації про майно, як це нині роблять державні службовці.
4. Державні службовці мають подавати декларації про контакт із олігархами.

Як саме ці новації допоможуть подолати корумпований вплив олігархів на політичні процеси, і чи допоможуть узагалі, — наразі сказати важко.

13 травня 2022 р. Дитяче харчування (Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення законодавства України у сфері забезпечення дитячим харчуванням у відповідність до вимог законодавства Європейського Союзу № 1822-IX). Головні новації, які стосуються дитячого харчування:

1. Підвищення вимог та контролю для дитячого харчування, адаптація до європейських стандартів, що має підвищити безпеку дитячого харчування. Це робитиметься шляхом уточнення термінології та вимог до складу дитячого харчування, введення штрафів за порушення таких вимог для виробників.
2. Заборона рекламувати суміші для дитячого харчування на телебаченні, рекламу буде дозволено лише у спеціалізованих виданнях. Така заборона має обмежити вплив реклами на рішення матерів про припинення годування грудьми.
3. Заборона зазначати на продукції з дитячим харчуванням інформацію про відсутність глютену. Так споживачі не будуть введені в оману, адже використання глютену в дитячих харчах заборонене взагалі.
4. Визначення переліку обов’язкової додаткової інформації про дитяче харчування, яка має вказуватися на упаковках: вік дитини, з якого дозволяється вживати це харчування, кількість мінеральних речовин, вітамінів, кількість холіну, інозитолу та карнітину тощо.

Тепер народні «поради від подруг» мають канути в минуле, адже інформація щодо дитячого харчування стане більш точною, а зображення усміхнених малюків на телеекрані не «допомагатимуть» зробити «правильний» вибір саме для вашої дитини.

1 серпня 2022 р. Платіжні системи (Про платіжні послуги № 1591-IX). Цей новий закон також впроваджує багато новацій для ринку банків та небанківських фінансових установ. Однак більшість цих змін стосуються внутрішньобанківських систем і процедур. Користувачам же платіжних послуг слід звернути увагу на таке:

1. З’явиться значно більше можливостей для платежів, переказів, відкриття рахунків і платіжних карток. Тепер це право матимуть не тільки банки, а й небанківські установи. Наприклад, право надавати платіжні послуги (перекази, зняття готівки, відкриття/закриття рахунків) отримали пошта і установи електронних грошей (PayPal, WebMoney). Відповідно, українці зможуть здійснювати такі операції в більшій кількості закладів.
2. Запровадження системи Open banking передбачає, що надавачі фінансових послуг (банки та інші установи, в яких відкрито рахунки) мають забезпечити постійний доступ у режимі реального часу до рахунків своїх користувачів банкам та іншим надавачам платіжних послуг. Такий доступ має надаватися лише зі згоди користувачів.
3. Посилення вимог до автентифікації і відповідальності за кібершахрайство. Це має захистити користувачів, адже коло потенційних шахраїв та їх можливості зросли.

Загалом, цей закон, як і багато інших, іде шляхом — більше послуг та можливостей в обмін на більшу відкритість і більшу кількість наданих даних. Наскільки ця стратегія правильна й виправдана, кожен українець має вирішувати сам.

6 серпня 2023 р. Небезпечні об’єкти. (Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо об’єктів підвищеної небезпеки № 1686-IX). На відміну від інших законів, цей закон хоч і набирає чинності в серпні 2022 р., однак повноцінно почне діяти лише в середині 2023 р., адже уряд має один рік для того, щоб розробити підзаконні нормативно-правові акти на виконання зазначеного закону. Більшості громадян закон стосується лише опосередковано: він має знизити ризики аварій на небезпечних об’єктах і таким чином підвищити безпеку громадян. Для цього законом передбачено: процедура ідентифікації небезпечних об’єктів, їх віднесення до 1, 2 чи 3 класу небезпеки, зобов’язання звітувати про наявність небезпечних об’єктів, розробка планів локалізації та ліквідації аварій. Для найбільш небезпечних об’єктів плани реагування на надзвичайні ситуації мають затверджуватися органами місцевого самоврядування.

Cоціальні виплати, зменшення податків та митних зборів, боротьба з олігархами та спрощення підключення до електромереж видаються непоганими подарунками. Однак не варто забувати, що є подарунки хороші, а є не дуже хороші. Щоб не псувати перше враження, ця частина містила переважно позитивні, чи, принаймні, оптимістичні закони. У другій частині не все буде так добре: ми розкажемо про касові апарати для ФОПів, нові податки на землю, обмеження на продаж ліків, збільшення вартості електронних послуг й алкоголю.

Прочитавши огляд 19 законів, ви вже вступили на шлях короля джунглів-2022. Але, судячи з астрального гороскопу, щоб орієнтуватися у нових реаліях 2022 року як справжній тигр, вам варто прочитати ще другу частину, яка охопить 29 законів.