Рідко від якого зарубіжного візиту українського президента розходився такий хайп, як від поїздки Володимира Зеленського до Великої Британії.
Підписання документів, установлення стратегічного партнерства між країнами, прийом подружжя Зеленських герцогом і герцогинею Кембриджськими в Букінгемському палаці, налагодження дружніх відносин українського президента з прем’єр-міністром Борисом Джонсоном — ці й інші епізоди візиту глави української держави створили гучне відлуння від його перебування на Острові. Зазначені події спостерігали мільйони глядачів. А що було за лаштунками візиту Зеленського?
Як виявилося, не тільки приємні для президента (та його оточення) моменти.
Поки преса описувала рандеву подружжя Зеленських із принцом Вільямом і Кейт Мідлтон, а експерти обговорювали підписані документи, глава Української держави провів зустріч, яку британці й українці не збиралися афішувати, — з новим главою МІ-6 Річардом Муром. Як стало відомо ZN.UA з джерела, що заслуговує на довіру, саме шефові МІ-6, який по роботі знає про багато скелетів українців, захованих у британських шафах, Вайтхолл доручив донести українському президентові меседжі, які через низку причин не хотів озвучувати Джонсон.
На зустрічі Зеленського з Джонсоном говорили про Росію, Донбас, економічне співробітництво, інвестиції, реформу судів тощо. А на закритій зустрічі, в якій з українського боку, крім президента, брав участь глава СБУ Іван Баканов (але були відсутні представники ОП), глава МІ-6 обговорював такі три основні теми.
Перша — атаки української влади на антикорупційні органи в Україні й прагнення офісу президента взяти під свій контроль САП, НАБУ, Офіс генерального прокурора, а також судові інстанції. Друга — ситуація на Сході й дії Росії. І, нарешті, третя (що стосується, зокрема, й російської тематики) — оточення Зеленського, не тільки офіційне, а й неформальне, яке має значний вплив на главу Української держави.
Як розповіло наше джерело, закритість зустрічі була продиктована саме обговоренням персон із оточення Володимира Зеленського: британці бачать, як витікає інформація з України. Зазначимо, що раніше тему найближчого оточення президента на переговорах із главою Української держави порушували американці. Але їхній кейс був тиском на владу. А у британців це було попередженням. На той випадок, якщо Зеленський не до кінця усвідомлює дії людей, із якими його асоціюють.
Сама зустріч із главою МІ-6 — факт примітний і свідчить про високий ступінь інтересу Вайтхолла до України та її президента: глава британської розвідки не часто зустрічається з лідерами інших держав під час їхнього візиту на Острів. Кадровий розвідник і дипломат Річард Мур має підтримку оточення Джонсона. Зокрема Девіда Фроста, котрий очолював переговори щодо виходу Великої Британії з Євросоюзу, і члена парламенту Майкла Гоува. І дуже багато про особистість глави британської розвідки говорить те, що він одружився на практично сліпій жінці.
Примітно, що коли Мур був послом Великої Британії в Туреччині, він установив дружні стосунки з Ердоганом. Коментуючи призначення Мура главою британської розвідки, експерти прогнозували, що при ньому зросте рівень співробітництва між британськими спецслужбами й посилиться робота проти іноземних розвідників, які працюють в Об'єднаному Королівстві. А стосовно Росії глава МІ-6 займає позицію, відповідну до політики кабінету Джонсона.
Росія багато в чому й визначає взаємний інтерес України та Великої Британії.
Для Києва Лондон завжди був одним із найпослідовніших і найжорсткіших соратників у Європейському Союзі у протидії агресії Росії. І, як засвідчив візит Володимира Зеленського до Великої Британії, таким він залишається і після Brexit. Слова Бориса Джонсона про те, що «Об'єднане Королівство є найпалкішим прихильником України», — не просто дипломатична ввічливість. Є кілька причин, через які Лондон займає таку позицію.
Так, у королівстві лева та єдинорога після отруєння Скрипалів, втручання росіян у парламентські вибори 2019 року, спроб російських хакерів украсти дані щодо вакцини проти коронавірусу й багатьох інших дій країну двоголового орла розглядають як загрозу своїй безпеці. Крім того, після виходу з ЄС Велика Британія прагне самоствердитися й посилити позиції у сучасному світі, зокрема й у Східній Європі.
Це бачення британців збігається з ідеями, що давно витають у Києві.
Ще з радянських часів «стара англійка» своїм імперським минулим, політичними традиціями та стилем життя викликала в нашого істеблішменту особливий пієтет, несвідоме замилування. До цього традиційного романтичного благоговіння нині додалися цілком прагматичні інтереси українських політиків і олігархів — навчання дітей в Оксбриджі, рахунки в англійських банках, нерухомість у Лондоні…
Окрім того, на Печерських пагорбах теж дійшли висновку, що не варто складати всі яйця в один кошик, і під час російської агресії потрібно розвивати особливі відносини з Об'єднаним Королівством. І оскільки Німеччина свого часу взяла на буксир Польщу й Угорщину, чому б цю роль стосовно України не взяти на себе Великій Британії? Звісно, Сполучені Штати залишаються основним зовнішньополітичним союзником України. Але ніхто в усьому світі не знає, куди рухатиметься Америка після 3 листопада. До того ж для Вашингтона, який є глобальним гравцем номер один, наша країна — одна з багатьох. Інша річ —Велика Британія, для якої Україна справді може стати молодшим партнером.
Загалом усе склалося для зближення двох країн. Свідченням чого й стали підсумки перебування українського президента на Острові.
Оцінюючи візит Зеленського до Об'єднаного Королівства, зазначимо, по-перше, меморандум про посилення співробітництва між Україною і Великою Британією у військовій і військово-технічній сферах. Документ передбачає переоснащення Військово-морських сил ЗСУ ракетними катерами. У меморандумі прописане залучення фінансування Британського експортно-кредитного агентства в розмірі 1,25 млрд фунтів стерлінгів. Корпуси перших двох катерів буде побудовано в Британії. Решту — в Україні.
По-друге, Угода про політичне співробітництво, вільну торгівлю та стратегічне партнерство. Як зазначив торговельний представник України Тарас Качка, цей документ повністю ґрунтується на положеннях Угоди про асоціацію між Україною і Євросоюзом і має замінити останню в торгівлі з Великою Британією після завершення виходу Об'єднаного Королівства з Європейського Союзу.
Що важливо: угода не лише дасть змогу двом країнам і надалі підтримувати режим вільної торгівлі, а й збереже кількість товарів, щодо яких діяли тарифні квоти в рамках Угоди про асоціацію. При цьому, за словами Качки, йдеться про фактичне збільшення цих тарифних квот.
«Наприклад, тарифна квота на томатну пасту в ЄС-28 становить 10 тис. т. Вона не зменшиться, коли щодо Британії припинять застосовувати торговельний режим ЄС. Вона, навпаки, збільшиться на 20%, оскільки угода з Британією передбачає квоту 2 тис. т для томатної пасти. На всі квотовані товари збільшення становитиме 13‒20%», — стверджує Качка. Також в українсько-британській угоді зазначено, що документ можна переглянути вже через два роки — 2022-го.
Та цей документ важливий для Києва не тільки своєю економічною частиною. Підписана угода також передбачає регулярний перегляд правил трудової міграції на вигідніших умовах для переміщення працівників, а також співробітництво двох країн щодо спрощення візового режиму для громадян України під час поїздок до Британії. Раніше Лондон був категорично проти обговорення полегшення візових умов.
По-третє, згадаймо про меморандум, що передбачає надання Великою Британією фінансової підтримки інвестиційних проектів у пріоритетних для України сферах: безпеці й обороні, сільському господарстві, інфраструктурі, енергетиці й охороні здоров'я. Очікуваний загальний обсяг фінансової підтримки для британсько-українських торговельних контрактів становитиме до 2,5 млрд фунтів стерлінгів.
Як зазначено на сайті українського президента, «кредити видаватимуть на 10 років під дуже привабливу ставку — 2,5% у євро й 3,5% — у фунтах стерлінгів. Пільговий період кредиту, коли можна не виплачувати відсотки, — три роки, рівень локалізації британської частки виробництва — 20%, а це найнижча аналогічна вимога серед інших експортно-кредитних агенцій Заходу. Це означає, що кредит можуть видавати за умови залучення британських виробників лише на п'яту частину».
У рішенні британців підписати такі угоди зіграв роль не лише російський чинник. Не менше значення мало й бажання Лондона стимулювати торгівлю, туризм та інші галузі й сфери Об'єднаного Королівства, які зазнали чималих втрат від пандемії коронавірусу. Зрештою, підписуючи такі документи, уряд Бориса Джонсона ще й надсилав сигнал самій Великій Британії, що після Brexit усе йде добре: країна живе й укладає нові вигідні для бізнесу угоди.
Коментуючи підписання Угоди про політичне співробітництво, вільну торгівлю та стратегічне партнерство, Борис Джонсон написав на своїй офіційній сторінці в Twitter: «…ми зміцнюємо відносини між Великою Британією та Україною й офіційно закріплюємо відданість Об'єднаного Королівства справі захисту суверенітету й територіальної цілісності України».
Своєю чергою міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба зазначив для ZN.UA: «Найліпшу характеристику головному підписаному документу дав прем’єр-міністр Джонсон на зустрічі з президентом Зеленським: це дуже гарна угода. Тепер потрібно налагодити її ефективну імплементацію по обидві сторони. Щодо наданих Британією кредитних гарантій на 2,5 млрд фунтів стерлінгів, то це, передусім, є актом довіри до України».
От виконання досягнутих угод і викликає найбільше занепокоєння. Заради майбутнього відносин із Лондоном, Києву важливо дотримуватися своїх зобов'язань. І пам'ятати: те, що сказали Зеленському в Лондоні, британці не повторюватимуть. Тому що в них немає сумнівів, що він їх почув.
Всі статті Володимира Кравченка читайте за посиланням.