Петро Порошенко має намір домогтися перенесення дати проведення чергових виборів глави держави, - вперше чутка про таке бажання гаранта виникла торік улітку. Нині абстрактна чутка набула характеру підтверджуваної інформації. А в нечіткого президентського бажання з'явилися ознаки міцніючого наміру.
ЗАПИТАННЯ ПЕРШЕ: навіщо президентові зміщення термінів виборів?
Банкова розраховує перенести вибори глави держави з весни на літо 2019-го. Сенс? Для влади, як розпорядника адмінресурсу, - очевидний. По-перше, чим нижча явка, тим простіше маніпулювати результатами голосування, тим більше простору для підтасовок. А в період відпусток, канікул та інших вакацій відвідуваність виборчих дільниць знижується природним чином. По-друге, молодь, що належить до найменш дисциплінованих електоральних груп, улітку виконує свій обов'язок особливо неохоче. А виборці 18+ традиційно не схильні любити чинну владу. По-третє (не смійтеся),президентські технологи всерйоз вважають, що виборці влітку добріші, ніж навесні, й легше вибачають владі помилки.
ЗАПИТАННЯ ДРУГЕ: на що спирається можливий план президента?
На нестиковку в тексті Конституції. Частина перша 103 статті Основного закону встановлює: президент обирається строком на п'ять років. Частина п'ята тієї ж статті визначає датою проведення чергових президентських виборів "останню неділю березня п'ятого року повноважень Президента". І, нарешті, частина перша статті 104 роз'ясняє, що відлік президентських повноважень починається з моменту прийняття присяги.
Порошенко присягнув
7 червня 2014-го. Якщо намагатися застосувати до президентських повноважень формулу "від дзвінка до дзвінка", то вони в чинного гаранта мають спливти 7 червня 2019. Згідно з Конституцією, дата наступних президентських виборів (остання неділя березня п'ятого року повноважень глави держави) - 31 березня 2019-го.
Якщо спробувати обґрунтувати, що такий "недобір" є:
- порушенням Конституції;
- обмеженням прав конкретного президента;
- неповагою до волевиявлення громадян, які цього президента обрали, -
можна гучно вимагати призначити іншу дату проведення президентських виборів, більш справедливу.
ЗАПИТАННЯ ТРЕТЄ: а що вважати "справедливою" датою?
Запитання не таке просте, як здається.
Почнемо з того, що жоден президент України жодного разу не перебував на президентській посаді аптекарськи точний п'ятирічний термін. Вилучимо з цього списку "достроковиків" Кравчука та Януковича, які добряче "недосиділи". Але обрані не на дострокових, а на чергових виборах Кучма (двічі) і Ющенко також не залишили Банкову рівно через п'ять років, день у день, "пересиджуючи" від місяця до чотирьох. І якщо вважати "недосиджування" на президентській посаді порушенням Конституції, то "пересиджування" - таке ж саме порушення: адже строк повноважень - п'ять років, а не п'ять із "копійками".
Формула "від дзвінка до дзвінка" до президентських повноважень у принципі незастосовна. Виборча кампанія спирається на процедури, прив'язані до відносних часових рамок ("не пізніше, ніж…", "зазначений строк може бути продовжений не більше, ніж...", і т.д.) Самі вибори можуть бути або одно-, або двотуровими. А передбачені ще повторні, які кампанію неабияк подовжують. Отож абсолютно точно прорахувати реальну тривалість дійства неможливо в принципі.
Прикиньмо приблизно, коли саме спливуть повноваження чинного президента, якщо вибори (як і передбачено Конституцією) відбудуться 31 березня 2019-го.
Якщо, за підсумками голосування в першому турі, жоден із кандидатів не заручиться підтримкою понад половини виборців (що станеться напевно), ЦВК, після формальної санкції парламенту, муситиме призначити повторне голосування (другий тур). Дата його проведення - третя неділя після дня виборів, тобто 21 квітня. 10 днів дається Центрвиборчкому на підбиття підсумків виборів. Беремо за максимумом - 30 квітня. Потім офіційне оприлюднення результатів (публікація в "Голосі України") - хай наступного дня, тобто 1 травня. Не менш ніж через тридцять днів переможець має скласти присягу - 31 травня. Саме цього дня чинний глава держави, гарант і главковерх, офіційно залишить свою посаду.
Отже, повноваження Порошенка, який вступив на президентську посаду 7 червня 2015-го, спливуть (із високим рівнем імовірності) 31 травня 2019-го. Тобто на тиждень раніше повного п'ятирічного строку. А не на два з половиною місяці, як порахував один недолугий математик із президентського фан-клубу.
Згоден, ми рахували за максимумом. Але навіть якщо брати мінімально допустимі строки - раніше травня приведення до присяги нового президента не відбудеться. Навіть 2014-го, в умовах максимального сприяння для Порошенка (відсутності судових розглядів, більш стислих строків приведення до присяги), від дня голосування до дня інавгураціїминуло майже два тижні. 2019-го все буде вочевидь жорсткіше й довше. Але, хоч як рахуй, формальний "недобір" президентських повноважень Порошенка становитиме від кількох днів до двох-трьох тижнів.
ЗАПИТАННЯ ЧЕТВЕРТЕ: чому часом проведення президентських виборів визначено саме березень?
Конституція, прийнята 1996-го, визначала датою проведення чергових президентських виборів останню неділю жовтня п'ятого року повноважень президента. У 2004-му, після коригування Основного закону, з'явилося більш коректне (і, на мій погляд, оптимальне) формулювання: остання неділя останнього місяця п'ятого року повноважень президента.
Закріпитися б йому назавжди. Але тут вступив Янукович.
Після перемоги на виборах-2010 він із допомогою дивного рішення Конституційного суду, фактично, скасував Основний закон у версії 2004 року і знову "узаконив" Конституцію-96. Але дату проведення президентських виборів у ній змінили. Початковий жовтень замінили на березень. Щоб приблизно підігнати дати під п'ятирічний строк повноважень чинного президента, приведеного до присяги в лютому 2011-го.
Через три роки, в лютому 2014-го, Рада реанімувала Конституцію-2004. Але дату проведення президентських виборів залишила у версії "лоєрів" Януковича. Якби парламентарії повернули канонічний варіант - остання неділя останнього місяця п'ятого року повноважень президента - то не виникало б ні проблем, ні спокус.
Березень слугував відправною точкою вирахування строків для чергових виборів президента. Але Порошенко обирався на дострокових, у травні. А строк повноважень йому належав такий самий - п'ятирічний (що підтвердив Конституційний суд у рішенні від 15 травня 2014-го). Що й дало привід для спекуляцій.
ЗАПИТАННЯ П'ЯТЕ: як президент розраховує домогтися зміни дати проведення виборів?
Звісно, через Конституційний суд. Очікується, що подання (якщо Порошенко все ж таки наважиться зіграти в цю гру) вирушить до КС вже восени. І його автором буде, найімовірніше, не сам Петро Олексійович.
Перспективи розгляду цієї справи? Думки джерел у самому Конституційному суді з цього приводу розбігаються.
Одне джерело переконане, що, з правової точки зору, питання ясне: вибори глави держави мають відбутися у березні 2019-го. Але при цьому мій співрозмовник припустив, що КС може прийняти рішення в інтересах президента. За його словами, Порошенко впливає на позицію потрібної кількості суддів.
Інший вважає, що проблема нестиковки двох положень статті 103 Конституції, як мінімум, заслуговує вивчення. Що вплив президента на КС дуже перебільшений. Що цей вплив з кожним днем лише слабшатиме: кожен десять разів подумає, чи варто надавати послуги "кульгавій качці". Прогнозувати, яким саме виявиться рішення Конституційного суду з такого делікатного питання, джерело не ризикнуло.
ЗАПИТАННЯ ШОСТЕ: яким буде механізм можливого перенесення дати проведення виборів?
Самому цікаво дізнатися.
Припустімо, що КС і справді визнає права президента ущемленими. Але навіть у такому разі, як вважають правознавці, в рішенні суду навряд чи буде написано: "Перенести дату виборів на 9 червня (28 квітня, 5 травня, і т.д.)". Конституційному суду не можна займатися нормотворчістю, його обов'язок - тлумачити, виявляти відповідність/невідповідність Основному закону.
КС теоретично може визнати нинішню дату проведення виборів "неправильною". Мотивуючи ну, скажімо, тим, що права - суть норми матеріального права, а строки - процедура, сиріч механізм реалізації права. Є право народу, джерела влади, обирати президента. Є право президента, якого цей народ обрав, на п'ятирічні повноваження глави держави. І є обов'язки, яких він, президент, не зможе виконувати, оскільки йому недодали дорогоцінних президентських днів.
Ну, а хто ж визначить "правильну" дату? Верховна Рада? Так, вона зобов'язана, згідно із законодавством, не менш ніж за сто днів до дня голосування прийняти постанову про вибори, із зазначенням дати. Але дату має навести ту, що вказана в Конституції. А там записано березень…
Чи буде парламент виявляти нездорову ініціативу і вписувати в постанову про призначення виборів дату, вигідну президентові? Різне трапляється, але щось я дуже сумніваюся, що у ВР зараз набереться достатня кількість громадян, готових прислужитися Петру Олексійовичу.
А яким шикарним приводом для чергового наметового містечка стане таке рішення...
Якщо схожа комбінація справді буде розіграна, просто цікаво подивитися, як саме Банкова планує довести її до кінця.