UA / RU
Підтримати ZN.ua

Володимир Омелян, міністр інфраструктури: "Часи, коли економіка кредитувала бізнес, закінчуються, тепер час бізнесу віддавати борги"

37-річний заступник міністра інфраструктури Андрія Пивоварського. Має освіту у галузі міжнародних відносин, економіки і фінансів. На держслужбі з 2000 р. Працював у різних структурах Міністерства закордонних справ. Також упродовж двох років працював у Міністерстві охорони навколишнього природного середовища. У 2012–2014 рр. був заступником керівника патронатної служби при Міністерстві фінансів. У грудні 2014-го прийшов у Міністерство інфраструктури, пріоритетом у його роботі тоді стало реформування міністерства - від запровадження електронного документообігу до кадрової політики.

Автор: Юлiя Самаєва

37-річний заступник міністра інфраструктури Андрія Пивоварського. Має освіту у галузі міжнародних відносин, економіки і фінансів. На держслужбі з 2000 р. Працював у різних структурах Міністерства закордонних справ. Також упродовж двох років працював у Міністерстві охорони навколишнього природного середовища. У 2012–2014 рр. був заступником керівника патронатної служби при Міністерстві фінансів. У грудні 2014-го прийшов у Міністерство інфраструктури, пріоритетом у його роботі тоді стало реформування міністерства - від запровадження електронного документообігу до кадрової політики.

- Володимире, які завдання першочергові для вас на цій посаді? Плануєте йти курсом свого попередника чи будуть якісь принципові зміни?

- Власне, на це й було зроблено ставку, щоб у крісло міністра сіла людина, яка може продовжити ту роботу, ті реформи, які ми розпочали. Звичайно, напрямів роботи у нас дуже багато, оскільки змін потребують практично усі сфери, якими керує міністерство, а їх чимало. Але насамперед я хотів би сконцентруватися на роботі в законодавчому полі. Ще торік ми подали до Верховної Ради кілька десятків законопроектів, ухвалення яких стане запорукою якісних змін. Тож нині пріоритетом для мене буде робота з депутатським корпусом. Сподіваюся на плідну співпрацю із депутатами. Маю надію, що вдасться прискорити прийняття всіх цих документів. Зокрема, законів про залізничний транспорт, внутрішні водні шляхи, реформування Укравтодору, створення Дорожнього фонду. Загалом близько 30 законопроектів, розроблених Міністерством інфраструктури, чекають розгляду. І всі вони, повірте, вкрай важливі для подальших реформ і розвитку галузі.

- Ви згадали про реформування Укравтодору. Його чекають уже рік. Плани були масштабні - децентралізація, посилення контролю за видатками, створення Дорожнього фонду. Однак за минулий рік далі декларацій справа не пішла. Чому? І що ви плануєте зробити, щоб пришвидшити реформування дорожньої сфери?

- Дійсно, ця реформа була нашим пріоритетом ще торік. На жаль, через спротив і непорозуміння у Верховній Раді ми її не змогли реалізувати. Однак я сподіваюся, що цього року нам вдасться зробити все заплановане. Для нас важливо, аби була прийнята стратегія змін і розпочалася реальна робота вже зараз. Ми усвідомлюємо, що той варіант фінансування доріг, який існує і передбачає виділення коштів лише з державного бюджету, при низькому контролі за їх використанням, проблем із нашими дорогами не вирішить ніколи. Ми розробили та відпрацювали дієвий механізм абсолютно прозорого витрачання коштів. Він дасть можливість уникнути більшості зловживань і корупції у дорожній галузі. Буде створено окрему незалежну прозору структуру - Дорожній фонд, який акумулюватиме кошти на ремонт доріг і буде повністю підзвітний платникам податків.

- Чи чекають на аналогічні зміни інші підзвітні вам організації, зокрема "Укрпошта" та Адміністрація морських портів? Наразі, наскільки ми розуміємо, реформується лише "Укрзалізниця".

- Насправді реформування "Укрзалізниці" - це вже немало. Я щасливий, що цього тижня ми завершили конкурс на посаду керівника цього відомства. Маємо фантастичного переможця, який зміг перетворити польську залізницю на прибуткову організацію. Я сподіваюся, що і в "Укрзалізниці" ми повторимо польський успіх. Ми будемо просити Кабінет міністрів затвердити цю людину на посаді якнайшвидше, аби не втрачати темпів реформи.

- Це лише одна людина. Враховуючи масштаб як самої "Укрзалізниці", так і її проблем, чи не надто ви оптимістичні?

- Безумовно, це персоналія, але я переконаний, що від якісного кадрового наповнення залежить успіх наших починань. Реформа "Укрзалізниці" потребує часу, вона триватиме і цього року, ми продовжимо перетворювати компанію на вертикально інтегрований холдинг за сучасними світовими стандартами, використовуючи прогресивні та прозорі моделі управління. Щоб урешті-решт залізниця працювала сама на себе і була клієнтоорієнтованою. Передусім задовольняючи потреби пасажирів.

- Пасажирів насамперед турбує прозорість та обґрунтованість тарифів…

- Насправді ми ще торік розкрили всі фінансові плани "Укрзалізниці", якими аналітики можуть користуватися і контролювати процес формування тарифів. Утім, подальше реформування цієї сфері, зокрема створення незалежного органу, що формуватиме залізничні тарифи, очікує прийняття відповідного законодавства. Якщо ми налагодимо нарешті співпрацю із парламентом та утворимо цей орган, щось на кшталт НКРЕКП в енергетиці, то формування тарифів на перевезення буде прозорішим і зрозумілішим. Інфраструктурну частину тарифу регулюватиме ця комісія, а вагонна та локомотивна складові фактично регулюватимуться ринком. Таким чином, ми зможемо уникнути існуючого роками конфлікту інтересів, спровокованого тим, що всі процеси, що відбуваються у сфері залізничних перевезень, замикаються на "Укрзалізниці".

- А що очікує решту відомств?

- Безумовно, зміни будуть і в роботі інших державних підприємств у віданні міністерства. Ви самі розумієте, що ми керуємо величезною кількістю об'єктів, структур, які не реформувалися десятки років. Важко зробити все й одразу. Нам насамперед треба створити адміністрацію залізничного транспорту та морську адміністрацію. Це передбачено, крім іншого, і міжнародними директивами, які ми маємо виконувати. Ми хотіли б устигнути це зробити цього року, тож необхідно пришвидшити вирішення цих питань, щоб ми могли рухатися далі. Реформування Адміністрації морських портів буде докорінним. Ми плануємо підвищити ефективність цієї організації. Виступаємо за невідкладне виключення державних стивідорних компаній із переліку стратегічних об'єктів. Для їхньої подальшої приватизації або передачі у концесію. Світова практика свідчить, що великі компанії краще передавати у концесію, залишаючи у власності держави, а менші - приватизувати. Щодо решти підприємств, які належать до Міністерства інфраструктури, у нас аналогічна стратегія. Всі об'єкти, що не є стратегічними, мають бути приватизовані якнайшвидше. Ми не прагнемо контролювати геть усе, управляти величезними структурами, значною кількістю об'єктів вкрай важко, зокрема й через корупційні ризики, які з цим пов'язані. Від цього залежить наша ефективність.

- Зараз Антимонопольний комітет зазіхнув на монополію МАУ в українському повітряному просторі. Якою ви бачите долю українського неба?

- Ключовим, як і раніше, залишається підписання Угоди про САП з Євросоюзом. Уже зараз ми живемо за принципами відкритого неба з рядом країн. Нещодавно цей перелік поповнили США, Італія, Греція і Польща. Але повномасштабна угода відкриє європейське небо українським компаніям і сприятиме заходу на наш ринок європейських авіаперевізників, зокрема і лоукостів. Поки ж суперечка Великої Британії та Іспанії за Гібралтар триває і заважає Брюсселю підписати Угоду про САП, аеропорти "Бориспіль", "Львів" та "Одеса" активно працюють над залученням нових авіакомпаній. Що сильніша конкуренція, то зручніше для пасажирів, адже вони мають ширший вибір.

- Ви зазначили, що від кадрів залежить успіх реформ. Ваше відомство - один із лідерів з перерозподілу державних коштів. Зрозуміло, що охочих провести своїх людей якщо не в саме міністерство, то у підзвітні йому держпідприємства буде чимало. Як плануєте будувати кадрову політику? Чи вистачить сил для опору?

- Коли я представляв свою кандидатуру на фракції, була жвава дискусія, мій виступ тривав майже півтори години, упродовж яких я пояснював необхідність подальшого продовження реформ і своє їх бачення. Так от, єдиною моєю вимогою було невтручання у мою кадрову політику. Незалежно від того, чи про саме міністерство йдеться, чи про державні підприємства. Запевняю вас, кадрова політика буде надпрозорою. Призначення відбуватимуться на конкурсних засадах. А головною вимогою буде кваліфікаційний рівень претендентів. Ми справді хочемо вибрати найкращих. Нам потрібні фахівці, які не просто можуть працювати, а можуть працювати в українських умовах.

- Ви один із таких фахівців? Нещодавно, наприклад, лобісти Ахметова та Коломойського через Державну регуляторну службу фактично заблокували підняття тарифів на вантажні залізничні перевезення. Це українські реалії роботи. Чи готові ви до них? Налаштовані на боротьбу?

- Ми налаштовані на дискусію. Відверто скажу, що не планую витрачати свій час на боротьбу із будь-якими лобістами будь-яких олігархів. Це безпредметно, неефективно. Це лише витрачатиме мій час І розпорошуватиме сили. Ми маємо реальні розрахунки, обґрунтування до кожної своєї пропозиції, маємо план дій, маємо розуміння того, що потрібно економіці України. Тож ми будемо вести дискусію та наполягати на своїх рішеннях. Часи, коли економіка кредитувала бізнес, закінчуються, тепер час бізнесу віддавати борги.

- Вашу кандидатуру підтримував Арсеній Яценюк, а от Андрій Іванчук, навпаки, був проти вашого висування на посаду. Чому, як гадаєте?

- Для мене важливо, що мене підтримала фракція "Народного фронту". Сподіваюся, результати роботи нашої команди матимуть постійну і одностайну підтримку. Ми налаштовані на справжні реформи і ми їх втілимо. Це вимога часу і суспільства.

- Відомо, що у вас є досвід роботи у зовнішній розвідці та на дипломатичній службі. Як ви вважаєте, чи може держава бути лобістом своїх інтересів, товарів, послуг на зовнішніх ринках? Та чи повинна вона це робити?

- У розвідці? Ні, такого точно не було (сміється). Так, безумовно, ми не просто повинні, ми вже це робимо. Торік Андрій Пивоварський та інші урядовці відвідали деякі країни Європи, а також США саме з метою промоції України і українських виробників. Цього року ми вже були в Ірані і Нідерландах. Окремо працюємо з вітчизняними виробниками - обговорюємо, що їм потрібно для завоювання зовнішніх ринків, чи можемо ми допомогти.