З конституційної кризи вітчизняний політикум швидко переорієнтувався на новий скандал. Тому спробуємо освіжити в пам’яті події, про які ви вже знаєте, додавши деталі, поки що мало відомі широкому загалу.
Отже в черговий раз члени Зе!команди публічно потрапили у вкрай незручну ситуацію. Заступник голови офісу президента України (ОПУ) Олег Татаров під час інтерв’ю одному з видань, зважаючи на певні обставини розслідування щодо нього, прямолінійно розкритикував діяльність Національного антикорупційного бюро (НАБУ) і зазначив про неможливість зайняття Артемом Ситником посади його директора. Причому зробив це превентивно, аби потім «фарбувати» будь-які процесуальні дії або офіційні заяви НАБУ щодо себе у темні політико-правові тони. Однак варто зауважити, що Зеленський попередньо давав послам західних країн слово про неможливість звільнення директора НАБУ.
При цьому на Банковій усе ж відхрестилися від заяви Татарова, наголосивши, що це його персональна думка, і вона не відображає позиції ОПУ. Але це виглядало так, ніби шестикласник, аби не отримати двійки у щоденник, апелює до того, що «забув його вдома». Хочеться лише перепитати: а голову вони на Банковій ніде не загубили?
Тепер спробуємо пояснити ситуацію, що ж саме підштовхнуло члена Зе!команди до настільки прямолінійних звинувачень у бік директора НАБУ. Загострення пристрастей протягом тижня показало такий політико-правоохоронний «малюнок». Детективи НАБУ не перший рік розслідують зловживання під час різних будівництв. Одним із них був кейс компанії «Укрбуд», яку очолював екснардеп Максим Микитась. Йому та ще сімом особам НАБУ інкримінувало участь у корупційній схемі при будівництві для Нацгвардії. Сума збитків — більш як 80 млн грн. Але ця історія має кілька вимірів, один з яких і стосується Татарова.
1 грудня 2020 року детективи вручили Микитасю повідомлення про підозру у дачі хабара у вигляді паркомісця вартістю 250 тис. грн за фальсифікацію експертизи розміру збитків, нанесених державі. Цю неправомірну вигоду було надано заступнику директора Державного експертного центру МВС Костянтину Дубоносу, який у свою чергу отримав підозру 30 листопада. Вже 2 грудня Вищий антикорупційний суд (ВАСУ) виніс рішення про запобіжний захід Дубоносу у вигляді тримання під вартою (СІЗО) з альтернативою внесення застави в 1 млн грн. Важливо те, що в судовому засіданні прокурор надав докази у вигляді листування керівництва «Укрбуд». Саме його згодом опублікували в НАБУ, і саме у цьому листуванні фігурував ексголова правового підрозділу цієї компанії Олег Татаров. Це саме та особа, яка нині обіймає посаду заступника голови офісу президента. Відповідно до наданих прокурором свідчень, Татаров надсилав співробітнику «Укрбуду» фото паспорта Дубоноса і давав пряму вказівку зареєструвати право власності на паркомісце зі знижкою в 100%.
Уже 2 грудня Максим Микитась у своєму Facebook пояснив роль Олега Татарова.
Але повернімося безпосередньо до Татарова. Йому мали оголосити підозру 1 грудня. Однак цього не сталося через миттєву заміну групи прокурорів із Спеціалізованої антикорупційної прокуратори (САП). Чому так? Бо «керівництво» над справою перебрала на себе член команди Зеленського і водночас генпрокурорка Ірина Венедіктова. Фактично вона врятувала заступника голови ОПУ від вручення підозри.
У свою чергу журналіст Юрій Бутусов стверджує, що команда президента вирішила «захищати» Олега Татарова всіма способами. Більш того, на Банковій вважають, що обвинувачення НАБУ є порожніми і неаргументованими. Зрештою, це не перший випадок, коли генпрокурорка захищає репрезентантів Зе!команди. Тут варто зауважити, що взаємостосунки між Венедіктовою та Зеленським значно погіршилися. Володимир Олександрович звертає увагу на те, що Ірина Валентинівна заграє з Вадимом Рабіновичем і фракцією «Опозиційна платформа — За життя». За моєю інформацією, Рабінович є частим гостем на п’ятому поверсі будівлі на Різницькій (адреса Офісу генпрокурора. — О.Л.). Понад те, він публічно захищав генпрокурорку через соцмережі.
Тому цілком вірогідно, що Венедіктова усуненням прокурорів САП від розслідування щодо Татарова вирішила вислужитися перед Банковою і в такий спосіб повернути собі прихильність президента. Це виглядає так: «Справді, посадок немає, але ж твоїх я викопую, коли треба».
Однак загалом важливо подивитися на ситуацію не через призму одного з випадків «відмазувань» офісом президента своїх репрезентантів. Проблема має ширший ракурс. Кейси нардепів Юрченка і близького за гумористичним минулим друга президента Юзіка (Юрія Корявченкова), відеоматеріали стосовно брата голови офісу президента Андрія Єрмака тощо. Це неповний перелік публічних скандалів, де члени Зе!команди відмазували своїх партнерів. У цьому плані Зеленський нічим не кращий за Порошенка, Януковича і решту.
Зеленський не тільки не розуміє наслідків такої своєї поведінки, а й фактично «біжить по граблях», які йому технічно розкладають окремі політичні мастодонти. Слухати своє найближче оточення, яке мало орієнтується на майбутнє президента, а просто «підгодовується» із корупційних джерел, — це шлях у нікуди.
Зрештою, Зе! виявився нездатним:
— ані зрозуміти, що публічне опонування позиції президента співробітниками його офісу— це демонстрація його слабкості, інакше ще після свого інтерв’ю Татаров мав би позбутися посади, аби на волі самовиражатися щодо Ситника й будь-якої іншої теми, яка суперечить позиції президента;
— ані повести себе гідно у випадку обставин зі звинуваченнями Татарова з боку НАБУ. Відсторонив від роботи на час слідства хоча б…
І наостанок, вишенькою на торті виглядає інформація про те, що 2019 року, відразу після призначення на посаду в офіс президента, тесть Олега Татарова Олександр Павлушин отримав від Київради земельну ділянку розміром майже півтора гектари у Святошинському районі, по вулиці Краснова, 33. Про це спочатку опублікував інформацію один із Facebook-юзерів Володимир Бондаренко (насправді ніхто не знає, хто саме ховається за цим настільки «обізнаним» акаунтом. — О.Л.).
Згодом цю ж інформацію, але вже з витягом, репостнули журналісти Бігус.Інфо. Вони навіть рішення Київради опублікували з деталями відповідної передачі земельної ділянки в руки родича заступника голови офісу президента Олега Татарова.
Зрештою, це не дивно, адже саме Татаров, за словами вищезгаданого Максима Микитася, вирішив «засунути руки по лікоть» у будівельний бізнес. Політичні впливи постійно перетворюються на бізнесові можливості. І все б нічого, якби за такими трансформаціями не стояло спочатку зловживання владою та хабарництво, а згодом — оборона всією Зе!командою одного з топ-чиновників офісу президента.
Інші матеріали автора читайте за посиланням