Майже щодня в новинах з'являються повідомлення, що українські вояки та мирні жителі Донбасу підірвалися на розтяжках і мінах. Згідно зі звітом Норвезької народної допомоги, тільки з травня 2014 р. по жовтень 2015-го на Донбасі загинуло 8 дітей і 204 дорослих.
Прихований ворог
Ніхто наразі точно не може сказати, скільки й де міститься мін і нерозірваних вибухових пристроїв. Найнебезпечнішими є об'єкти та ділянки місцевості, залишені бойовиками, як, наприклад Широкино, або ті, які регулярно потрапляють під їхній обстріл, як Авдіївка, Піски чи Станиця Луганська.
Ніхто зараз точно не може сказати, скільки й де залишилося мін та нерозірваних вибухових пристроїв. Керівник спеціального підрозділу ДСНС України Олег Бондар у грудні 2015 р. повідомив, що від початку військової агресії вже розміновано близько 95 кв. км визволених територій та знешкоджено понад 45 тис. боєприпасів. За повідомленням Міністерства оборони України, з початку проведення антитерористичної операції й по 10 травня 2016 р. військові сапери знешкодили майже 112 093 мінно-вибухових пристроїв. Але залишилося в десятки разів більше.
Це переважно розтяжки, протипіхотні міни та нерозірвані гранати, міни й артилерійські снаряди. Найнебезпечнішими українські сапери називають комбіновані мінно-вибухові пристрої - коли в одному місці закладається декілька таких пристроїв різного типу, і, намагаючись уникнути чи пробуючи вилучити один із них, людина може підірватися на іншому. Небезпечними, як свідчить досвід українських військових, також є мінно-вибухові пристрої з нестандартним способом активізації, як, наприклад, рибацька сітка з гачками, яка чіпляється за одяг і приводить міну в дію.
Окупована частина Донецької і Луганської областей - а це близько 18 тис. кв. км, з урахуванням же прилеглих районів - не менше 20 тис. кв. км - підлягає комплексній перевірці та очищенню, адже тут міни й залишки вибухових пристроїв можуть перебувати повсюди. За оцінками Офісу ООН з координації гуманітарних питань, оприлюдненими в листопаді 2015 р., тільки вздовж лінії розмежування "забруднена" мінами територія охоплює площу 300 кв. км. На визволених територіях уже можна проводити розмінування, а на тимчасово окупованих - лише після їх визволення. Проте готуватися треба сьогодні. Простим знешкодженням виявлених мін не обмежитися. На Донбасі необхідно проводити так зване "гуманітарне розмінування".
Поки що в зоні АТО проводиться несистемне виявлення забрудненої мінно-вибуховими пристроями місцевості та її розмінування, переважно вздовж лінії розмежування та на окремих об'єктах забезпечення життєдіяльності населення. У рамках роботи Тристоронньої контактної групи в Мінську в грудні 2015 р. в так званій "сірій зоні" було визначено 12 пріоритетних ділянок для розмінування, роботи на яких планували завершити до кінця березня 2016-го. На сьогодні немає інформації про завершення цих робіт, на заваді яким стали постійні обстріли з боку бойовиків.
Балканський досвід післявоєнного очищення територій
Після тривалих воєн Балканський регіон зіштовхнувся з новою проблемою - загибеллю мирного населення від мін та нерозірваних боєприпасів. Тому в регіоні розпочали гуманітарне розмінування, яке відрізняється від звичайної ліквідації мін.
Ключова різниця в тому, що звичайне розмінування проводять саперні підрозділи на конкретній місцевості чи об'єкті, де виявлені вибухові пристрої. Гуманітарне ж розмінування, як зазначено у Центрі розмінування Сербії, передбачає комплексний підхід до всієї території, на якій тривали бойові дії, і включає огляд усієї території, визначення сумнівних районів, виявлення ділянок із мінами та залишками вибухових пристроїв, їх очищення. Після гуманітарного розмінування місцевість стає повністю придатною для використання.
Цей процес тривалий. Для прикладу, територія окремих країн Західних Балкан досі повністю не очищена, хоча війна там закінчилася майже 20 років тому.
За даними Хорватського центру розмінування, який є окремою урядовою установою, площа території, на якій можуть перебувати вибухові пристрої, на сьогодні становить 481 кв. км. У 1996 р. вона становила 13 тис. кв. км, або 23% території країни. У Сербії небезпечними ще залишаються 19 кв. км території (без урахування Косова). Найгірша ситуація у Боснії і Герцеговині (БіГ), оскільки війною було охоплено 2/3 території держави, або близько 32 тис. кв. км, а на площі 4,2 тис. кв. км було встановлено наявність мін і вибухових пристроїв. На сьогодні, за даними Центру розмінування БіГ, неочищеними залишаються 1тис. 176 кв. км. Жертвами підступних "залишків війни" з 1996-го по 2014 р. стали 8 300 жителів БіГ.
Територія на сході України, що потребує очищення, приблизно така ж, як і в балканських країнах. Звісно, не вся вона містить міни та нерозірвані вибухові пристрої, але перевірку слід проводити комплексно, як це роблять на Балканах. Тому в гуманітарному розмінуванні територія поділяється на три категорії: сумнівна поверхня (де можуть бути міни і вибухові речовини); забруднена територія (де вже виявлено міни та вибухові речовини); очищена територія (безпечна для людей). Як свідчить досвід Хорватії, забруднена територія становить 36% сумнівної поверхні. Тобто забруднена територія на сході України може становити, щонайменше, 7-8 тис. кв. км. Скільки ж знадобиться Україні часу та зусиль, щоб зробити її безпечною для людей?
Розмінування в Україні - роки, мільярди і міжнародна допомога
Якщо звернутися до досвіду Хорватії і БіГ, то цим країнам знадобилося понад 20 років для розмінування своїх територій. Остаточне очищення Хорватії передбачено на 2019 р., а БіГ потрібно буде ще близько 5 років. Втім, значна частина територій цих країн покрита горами і на 60-70% - лісами, особливо у БіГ, що істотно ускладнювало роботи з перевірки та розмінування. Крім того, на відміну від України, у балканських війнах використовувалась авіація, що розширило забруднену територію й ускладнило роботи з її очищення, особливо від касетних бомб. Тому слід очікувати, що такі ж роботи в Україні буде проведено швидше. Отже, за наявності необхідного фінансування, роботи з повного гуманітарного розмінування Донбасу можуть тривати до 15 років. "Я думаю, що розмінування Донбасу потягне не на один мільярд гривень. А про повну безпеку життєдіяльності громадянам можна буде говорити через 10-15 років", - заявив начальник групи координації протидії саморобним вибуховим пристроям Управління екологічної безпеки та протимінної діяльності Міністерства оборони України полковник Сергій Зубаревський у лютому 2016 р.
Очищення території від мін - справа не дешева. Наприклад, у 2015 р. у Хорватії, щоб ліквідувати загрозу мін та вибухових пристроїв на площі 104 кв. км, було витрачено 28,7 млн євро. Всього ж на десятирічний період 2009-2019 рр. Національною програмою з розмінування території передбачено 550 млн. євро. (йдеться про 954,5 кв. км). Фактично, для очищення 1 тис. кв. км території потрібно близько півмільярда євро. Зараз важко підрахувати, скільки Україні знадобиться коштів для очищення території від мін та вибухових речовин, оскільки конфлікт ще триває, а саперні підрозділи вже проводять фрагментарне розмінування, проте загальна сума може сягнути 10 млрд євро.
Без міжнародної допомоги Україні не обійтися. Знову ж таки, можна скористатися досвідом балканських країн. Там донорами розмінування стали Європейський Союз, ПРООН, США (Міжнародний трастовий фонд), Туреччина, Норвегія (Норвезька народна допомога), Японія, Канада, Китай та інші країни, але також і недержавні організації та приватні підприємці.
Щодо України - роботи з розмінування теренів на сході держави вже мають міжнародну підтримку. Про допомогу Україні заявили в НАТО, ЄС, ОБСЄ, ООН, Женевському міжнародному центрі гуманітарного розмінування, а також окремі країни.
2 жовтня 2015 р. в Парижі між лідерами України, Франції та Німеччини було досягнуто домовленості, що Париж і Берлін допоможуть Україні в розмінуванні території, яке проводитиметься під егідою ОБСЄ. Безпосередньо гуманітарним розмінуванням займається Координатор проектів ОБСЄ в Україні, що відбито у пріоритетах його діяльності на 2016 р., а загальний бюджет на проекти ОБСЄ в Україні нинішнього року був збільшений з 3 до 3,6 млн євро. У рамках проекту ОБСЄ "Допомога уряду України в очищенні території на Сході України від залишків війни" у грудні 2015 р. було запущено електронну систему ІМSМА, яка дозволяє складати карти потенційно небезпечних ділянок та містить базу даних про розміновані об'єкти. Постачається обладнання, проводяться навчання українських саперів.
ОБСЄ звертає особливу увагу на роботу з місцевим населенням та інформування його про правила поведінки на визволених територіях і при виявленні підозрілих предметів.
До діяльності ОБСЄ з розмінування приєднався Женевський міжнародний центр гуманітарного розмінування, який допомагає у підготовці необхідної нормативно-правової бази України, надає рекомендації в організації роботи та проведенні гуманітарного розмінування.
У НАТО ще торік оприлюднили намір створити новий цільовий фонд із надання Україні допомоги в розмінуванні, але рішення досі не схвалено. Найближчим часом у рамках програми Альянсу "Наука заради миру" в Україну має надійти обладнання для розмінування - два повних комплекти, від автомобілів до спеціального одягу. На базі Центру розмінування Збройних сил України у Хмельницькій області здійснюється підготовка українських саперів зі знешкодження та протидії вибуховим пристроям.
В Україні у січні-лютому працювала технічна місія ООН, яка оцінювала потреби у протимінній діяльності та масштаб загроз, у складі експертів Програми розвитку ООН (ПРООН), Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) та Служби ООН з розмінування (ЮНМАС). Місія підтвердила необхідність систематичної координації дій, поліпшення обміну інформацією та активізації гуманітарної протимінної діяльності.
Домашнє завдання для України
Україна не повинна покладатися лише на міжнародну допомогу, яка без систематизації робіт буде малоефективною. На сьогодні функції гуманітарного розмінування покладені на Спеціальний центр швидкого реагування та гуманітарного розмінування ДСНС України, для якого розмінування є лише однією із функцій. Як свідчить балканський досвід, для швидкого й ефективного проведення робіт необхідно створити національний центр гуманітарного розмінування.
Центр гуманітарного розмінування має бути окремою урядовою структурою, здатною взяти на себе функції координації робіт з розмінування на національному рівні, забезпечити співпрацю на міжнародному рівні та працювати за програмно-проектним принципом. Такий підхід дозволить об'єднати національні структури з розмінування (у складі ДСНС, МО, ДПС, МВС), залучити зовнішню допомогу від міжнародних фондів та задіяти приватних й іноземних фахівців, а також налагодити систематичну інформаційно-роз'яснювальну роботу з місцевим населенням. Безпосередньо роботи з розмінування мають проводити спеціалізовані підрозділи або компанії, котрі мають реєстрацію за міжнародними стандартами, що є вимогою міжнародних донорів. Без створення такої структури Україні буде важко залучити необхідні ресурси для очищення нашої землі від мін і вибухових пристроїв. Можливо, тому задеклароване рішення щодо цільового фонду НАТО з розмінування досі не схвалене.
Після створення та ефективної діяльності такого центру роботи з очищення територій, на яких велися бойові дії або які були окуповані, будуть проведені комплексно, якісно і максимально швидко. Тільки після проведення робіт за схемою гуманітарного розмінування земля Донбасу справді стане безпечною, і люди не наражатимуться на небезпеку підірватися, як це трапляється навіть тепер із мінами, котрі зачаїлися в землі ще з Другої світової війни.