"Доброго дня. Валентино Петрівно? Я вам телефоную за дорученням Міністерства фінансів. Міністерство планує привітати вас з Новим роком. Чи не могли б ви уточнити деякі дані?"
Такого плану дзвінки почали надходити з початку листопада по всіх регіонах. Оператори якогось кол-центру телефонували переселенцям від імені Міністерства фінансів і уточнювали ПІБ, дату народження, місце попередньої прописки й адресу фактичного проживання на даний момент. Якщо ж здивований співрозмовник відмовлявся називати персональні дані, йому повідомляли, що це може позначитися на одержанні ним соціальних виплат.
Один з пенсіонерів, якому зателефонували, звернувся до громадських працівників, які надають юридичну допомогу переселенцям, із запитанням про законність таких дзвінків. Відтоді цими подіями і зацікавилися кілька ініціативних груп. Номер телефону, з якого дзвонили пенсіонерові, зареєстрований за ТОВ "Дельта М Юкрейн". При дзвінках з міського номера вмикається автовідповідач, який вітає додзвонювача від імені "Дельта М" і пропонує меню для вирішення питань. При дзвінку з мобільного телефона, слухавку знімає оператор.
Протягом кількох днів активісти і юристи проводили експерименти з дзвінками на цей телефон. Усі розмови записано на диктофон. Легенда була приблизно однакова: "Здрастуйте, з вашого номера телефонували, дзвінок зірвався. Ви хто?" Якщо дзвонили з номера телефону, який не прив'язаний до довідки переселенця, оператор просив уточнити, на який номер був дзвінок. Якщо дзвонили з номера, який свого часу вказувався при реєстрації в соцзабезі, оператор одразу знаходив людину в базі і звертався на ім'я та по батькові. Подальша розмова відбувалася за шаблоном: "Ми за дорученням Міністерства фінансів уточнюємо інформацію. Будь ласка, назвіть дату вашого народження..." і далі за текстом. Запитання "А що ви за організація?" залишають без відповіді. На запитання "Навіщо ви збираєте інформацію?" відповідь, як правило, - "Для привітання з Новим роком". Частину інформації оператор для заспокоєння додзвонювача надає самостійно. Наприклад: "Давайте, щоб ви не хвилювалися, я вам назву день і місяць вашого народження, а ви назвете рік".
"Громадський Холдинг Група Впливу" організував гарячу лінію 050 477 0800 спеціально для тих, кому надходили подібні дзвінки. Попри чималу кількість звернень, на цьому етапі можлива тільки юридична підтримка і порада щодо складання заяв до правоохоронних органів.
При ближчому розгляді "Дельта М Юкрейн" виявилася колекторською компанією, яка вісім років працює на ринку України.
Про себе вони пишуть так: "На сьогоднішній день Delta M - безумовний лідер на ринку надання послуг з управління проблемною заборгованістю серед фінансових і комерційних структур.
Наш Центральний офіс розташований у столиці України - місті Києві. Також у нас є регіональні представники у всіх обласних центрах України.
Представництво в Росії - операційний блок у вигляді контакт-центру в місті Воронежі та представницький офіс у Москві".
Серед клієнтів "Дельта М" - "Укрсоцбанк", ПУМБ, "ДТЕК Дніпробленерго", а також приватні особи. За інформацією на сайті компанії, тільки за 2015 рік їм вдалося повернути понад 300 млн грн заборгованостей. Втім, сама компанія вважає це невисоким показником.
Того ж таки 2015 року "Дельта М" звертається до колег з Росії з пропозицією взяти на себе проблемні кейси щодо заборгованостей. За словами операційного директора "Дельта М" Богдана Войтенка, з початку 2015 року платоспроможність населення України впала на 20% на тлі девальвації національної валюти. "Ряд інвестиційних груп, у тому числі з російським капіталом, відмовляється інвестувати кошти в купівлю портфелів, вбачаючи в цьому великі ризики, - продовжує Войтенко. - У таких умовах ще наприкінці 2014 року компанія вирішила запропонувати наявні в неї потужності для роботи з боргами російських колекторів".
Яким чином персональні дані людей, які втекли з зони проведення бойових дій, опинилися в руках колекторської компанії, яка активно співробітничає з країною, що розв'язала цей конфлікт, залишалося загадкою.
Після поста у Фейсбуці Олександра Клюжева з коротким описом ситуації у коментарях відгукнувся віце-прем'єр-міністр Павло Розенко. Крім обіцянки розібратися за наявності запитів з фактами, там було тільки одне посилання - на сайт держзакупівель, з якого й стало зрозуміло, що "Дельта М" - не тільки колектори з сумнівною репутацією, а й переможці цілком офіційного тендера, проведеного Мінфіном.
Треба сказати, що питання верифікації одержувачів соціальної допомоги активно обговорювалося ще навесні 2015 року. Для більшості європейських країн це нормальна практика. Наприклад, у Румунії для цього свого часу було створено Національне агентство з питань виплат і соціальної інспекції. У Великій Британії цими питаннями опікуються відразу дві великі структури - Центральна оперативно-розшукова служба і Централізована служба запобігання шахрайству й помилкам. Верифікація одержувачів соціальних виплат дозволяє уникати нецільових виплат, а в окремих випадках - повертати в бюджет досить великі суми.
У проекті верифікації, який Мінфін представив у 2015 році, ВПО були обрані, як пілотна група старту всього проекту. Саме на них планували відшліфувати і перевірити методику верифікації, що містить три компоненти:
1) електронна верифікація (звіряння баз інформації);
2) телефонна верифікація (перевірка інформації по телефону)
3) фізична верифікація (через банківських працівників і соціальних інспекторів).
Пілот стартував у липні 2015 року.
Уже з серпня того ж року пролунала низка гучних заяв від перших осіб держави. На засіданні Кабміну 19 серпня 2015 року тодішній прем'єр Арсеній Яценюк сказав: "Нам треба конкретно розібратися з кількістю тимчасово переміщених осіб, які офіційно зареєстровані і які реально потребують допомоги, і щодо тих, які використовують державну допомогу не за призначенням". Трохи згодом Павло Розенко, який обіймав на той час посаду міністра соцполітики, на всіх каналах у кожному інтерв'ю розвиватиме тему "лжепереселенців" і недобросовісних одержувачів соцдопомоги.
У грудні того ж року з ініціативи Мінфіну Верховна Рада ухвалила закон про внесення змін до законодавства, які дають підстави для проведення верифікації всіх одержувачів соціальних виплат і допомоги від держави.
11 лютого Кабмін ухвалив три постанови, що забезпечили підключення Мінфіну до інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної (в рос. мм) системи контролю над особами, транспортними засобами і вантажами, що перетинають державний кордон.
Процес створення нормативної бази, необхідної для проведення верифікації, завершили постанови, ухвалені Кабміном 18 лютого 2016 року. Вони регламентують деякі аспекти верифікації виплат ВПО.
У цей самий час, у лютому 2016 року, до так званих "списків СБУ" потрапило близько 450 тисяч переселенців, яким було припинено виплати. Власне, ці списки стали результатом паралельного процесу верифікації, що її у зв'язці з СБУ проводило Мінсоцполітики, яке дуже неохоче передавало базу переселенців Мінфіну (див. статтю І.Ведернікової "На лінії верифікації", №25, 2016 р.). Здебільшого в цих списках опинилися ті, хто перетинав кордон з непідконтрольними територіями або оформляв пропуск для перетину. Але й тих, хто з моменту виїзду жодного разу не залишав нового місця проживання, там теж було достатньо.
Коментуючи те, що відбувається, Павло Розенко сказав: "Ми не виключаємо, що при таких діях будуть певні помилки, але вони будуть виправлені. Ми ні в кого нічого не забираємо, ми лише тимчасово припиняємо виплати для невеликої кількості людей, згідно зі списками СБУ".
Помилки частково були виправлені тільки через чотири місяці. За офіційною інформацією, помилково до цих списків потрапило близько 80 тисяч людей. Це ті, хто фізично прийшов у соцслужби відновлювати виплати. До слова, треба сказати, що люди, яким припинили виплати, в жоден спосіб не були сповіщені про причини. Тому багато хто з них, звикнувши до регулярних затримок, не похопився і не зрозумів, що потрапив до цих списків.
Ця історія не викликала великого суспільного резонансу, оскільки на цей момент теза "ми не будемо годувати сепаратистів" і термін "лжепереселенці" з легкої руки перших осіб були успішно розтиражовані ЗМІ й підхоплені широкими масами. Тому проблеми кількох сотень тисяч "сепаратистів", які з лютого по травень не отримували пенсій, виплат з у зв'язку з інвалідністю й дитячих допомог, нікого особливо не турбували.
22 вересня 2016 року Міністерство фінансів відкрило тендер на проведення телефонної верифікації, а наступного дня - фізичної. У перших числах листопада обидва тендери було закрито. Обидва замовлення виграла компанія "Дельта М".
У Технічних вимогах, згідно з умовами тендера із проведення телефонної верифікації, перед виконавцем стоїть завдання перевірити:
1) прізвище;
2) ім'я;
3) по батькові;
4) серію і номер паспорта;
5) адресу реєстрації та адресу проживання;
6) контактний номер телефону (у випадку контакту з третіми особами);
7) сімейний стан;
8) ІПН;
9) інформацію про працевлаштування (роботодавець, адреса місця роботи).
В укладеному 11 листопада договорі є кілька досить цікавих пунктів. Наприклад, на Виконавця (ТОВ "Дельта М") покладаються такі обов'язки:
Пункт договору 2.7.2. Встановити або підтвердити місцезнаходження особи або місце її перебування і можливі шляхи встановлення контакту.
Пункт договору 2.7.3. У разі необхідності встановлювати й підтримувати постійний контакт з особою з метою подальшої верифікації.
Незважаючи на те, що окремим пунктом прописано необхідність захисту персональних даних у рамках чинного законодавства, за Виконавцем залишається право залучати до виконання робіт третіх осіб.
Крім того, сторони звільняються від відповідальності за наявності непереборних обставин, якими, згідно з договором, є війна або воєнні дії.
Значно цікавіші технічні вимоги для проведення фізичної верифікації.
Одним з пунктів там прописано фотографування місця проживання фізичних осіб з відповідного реєстру, що не регламентовано жодною нормою чинного законодавства.
А в пункті 1.1.1 підписаного договору від 11 листопада 2016 року сказано: "Цим договором Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання надавати Замовникові послуги з фізичної верифікації за кодом ДК 016:210 - 82.91.1 - послуги агентств зі збирання платежів і послуги бюро кредитних історій, за кодом CPV за ДК 021:2015 - 79940000-5 - послуги колекторських агентств, Згідно з реєстром фізичних осіб, наданим Замовником".
Іншими словами, Міністерство фінансів передає колекторській фірмі з сумнівною репутацією та чітко простежуваними зв'язками з Росією реєстр переселенців, при цьому наділяючи її повноваженнями, що йдуть урозріз як із законодавством, так і з правами людини. Крім того, дозволяє цій компанії залучати до виконання робіт третіх осіб, а по суті - ділитися отриманою інформацією з будь-якою зацікавленою особою.
Тим часом людей і організацій, зацікавлених в одержанні такого реєстру, за два роки війни дедалі більшає і більшає. По суті, база переселенців з набором персональних даних - це і повна база інформації про житло, що пустує, на непідконтрольних територіях; і список адрес, за якими проживають "вороги молодої республіки"; і клондайк для фахівців з афер на ринку житла й землевідведення; і багато чого іншого.
Навіть якщо не брати до уваги моральний аспект того, що відбувається, все одно залишається запитання: чому виконавцем було обрано комерційну структуру, якщо такими питаннями повинні займатися виключно держоргани? І чому практично відразу після тендера "попросили" залишити міністерство А.Рязанцева, який започатковував проект верифікації?
У Мінфіні на це кажуть, що "стосовно "Дельта М" розбираються всередині: чи було порушення, і якщо так, то хто винен. Поки що інформації немає. Щодо Рязанцева - настав час переходити від заяв до реальних результатів, які Мінфін може публічно відстояти і які дадуть справжній ефект. Потрібно ще більше посилювати й розширювати цей напрямок. Методи роботи теж треба міняти - доступ до баз даних, незаперечні докази порушень, повноваження припинення виплат із платежів, що пов'язані з порушеннями".
Як міняються методи роботи з доступу до баз даних, уже видно на прикладі бази переселенців. Але є ще одне дуже важливе питання. Цей проект був пілотним. Результатом пілота сміливо можна вважати втрату контролю над реєстром переселенців з абсолютно непрогнозованими наслідками. І наслідки ці торкнуться не Міністерства фінансів, а величезної кількості людей, які мали нещастя довірити захист своїх персональних даних державним органам. Наступні програми верифікації, якщо вірити Міністерству фінансів, такі: чорнобильці, пенсійні виплати, субсидії населенню на оплату ЖКП, субсидії на придбання твердого палива і скрапленого газу, виплати допомоги сім'ям з дітьми, виплати малозабезпеченим сім'ям, виплати інвалідам, субвенція на будівництво (придбання) житла для родин загиблих та інвалідів АТО, санаторне лікування окремих категорій населення, щорічна разова грошова допомога ветеранам війни.
І якщо прямо сьогодні не спробувати виправити те, що відбувається, то наступним етапом персональні дані абсолютної більшості жителів країни можуть бути передані колекторському агентству на "законних підставах" - за результатами "відкрито й прозоро" проведеного тендера. З усіма відповідними наслідками.
Ну а персональні дані сімей загиблих та інвалідів АТО в цьому списку, враховуючи зв'язок "Дельти М" з Росією, - гідні окремих оплесків.