Історія з "чорною бухгалтерією" Партії регіонів, що вигулькнула несподівано, могла б перерости в грандіозний антикорупційний процес, якби в Україні не було такої кількості охочих забалакати або замовчати цю тему.
Як відомо, все почалося з того, що колишній перший заступник голови СБУ Віктор Трепак передав у НАБУ пакет документів, які підтверджують систематичні виплати Партією регіонів готівки ряду політиків і громадських діячів. За його словами, йдеться приблизно про 2 млрд дол., виданих за всілякі послуги депутатам, міністрам, суддям, членам ЦВК, політологам та журналістам.
Під час розмови з DT.UA, яка передувала візитові в НАБУ, генерал Трепак дав зрозуміти: в документах, які він має і які охоплюють п'ятирічну історію тіньових виплат ПР, є певні прогалини. Очевидно, він попередив про це й голову НАБУ Артема Ситника, якому передав папери. Інформація про існування додаткових фрагментів "чорної каси" підтвердилася через кілька днів, коли депутат Сергій Лещенко опублікував у виданні "Українська правда" один із "пазлів", котрих бракувало.
Як припускає DT.UA, взимку й навесні 2016 р. кілька осіб отримали фрагменти з "амбарної книги" ПР. Очевидно, генерал Трепак викликав в ініціаторів кампанії найбільшу довіру, оскільки саме він отримав левову частку документів. Також очевидно, що, крім переданих Трепаком у НАБУ та опублікованих Лещенком документів, є ще кілька "пазлів, котрих бракує", прихованих у надійному місці або розісланих іншим людям. Власники паперів можуть, у перспективі, опублікувати їх або використати для шантажу фігурантів, якщо експертиза підтвердить справжність документів.
Утім, очікується, що неповноту картини можуть заповнювати й фейковими списками. Тепер же відомо, які вони на вигляд. Парад фейків може послужити не тільки зведенню політичних рахунків, а й дискредитації у громадській свідомості справи про саму "амбарну книгу".
Одне слово, "амбарна книга" ризикує перетворитися на "книжковий амбар". Тему зацікавлені забалакати, як мінімум, усі політичні сили, причому як ті, котрі були реципієнтами донорів від ПР, так і ті, котрі мають такі книги. "Звісно, в нас теж є така книга, але ж ми не дурні, щоб там розписуватися", - сказав DT.UA депутат однієї з фракцій коаліції, висловлюючи, швидше, загальну думку нинішніх парламентаріїв. У тому, щоб тема корупційних виплат була доведена до абсурду, зацікавлені і ЗМІ, топ-менеджери й журналісти яких могли отримувати гроші з "чорної каси" ПР.
Теоретично, інформація з "чорних" відомостей ПР може послужити підставою для порушення низки кримінальних справ. Однак перспективи розгляду цих справ у суді видаються доволі туманними.
По-перше, прогалини в матеріалах можуть завадити слідству скласти повну картину того, що відбувалося. По-друге, Національне антикорупційне бюро почало розслідування з процесуальної помилки. За інформацією DT.UA, Віктор Трепак передав документи голові бюро Артему Ситнику о 14.00 у п'ятницю, 27 травня. За законом, НАБУ мало зареєструвати провадження у цій справі, максимум, упродовж 24 годин з моменту отримання матеріалів. Однак, згідно з офіційною інформацією від НАБУ, провадження запустили лише після полудня наступного понеділка, 30 травня. І навіть якщо Ситник тепер нарікає, що документи надійшли наприкінці робочого дня п'ятниці, а зареєстровані в найближчий після цього робочий день, це не знімає питання: в якому статусі перебували документи з п'ятниці по понеділок, де вони зберігалися, хто їх бачив і вивчав?
Юристи вже тепер розходяться в думках щодо процесуальної ваги цих документів. Одні вважають їх чимсь на кшталт "чужої електронної пошти", інші припускають, що, за умови якісного й професійного розслідування, документи можна використати як докази у корупційних справах. Наприклад, депутат і юрист Сергій Власенко вважає, що, коли НАБУ встановить справжність документів, допитає фігурантів списку й доведе автентичність їхніх підписів, документи можна буде "пристебнути" до антикорупційних справ як докази.
"Якщо буде доведено, що люди зі списку в зазначений там момент перебували в зазначеному місці, і якщо буде доведено автентичність їхніх підписів, то, звичайно, ці документи можуть стати доказами. Але це - величезна й копітка робота", - сказав Власенко.
DT.UA також звернулося до відомого адвоката Віктора Петруненка з проханням описати характер можливих обвинувачень на адресу фігурантів списку, виходячи з уже опублікованої інформації. За його словами, у разі успішного розслідування, фігурантам списку можна пред'явити, як мінімум, такі обвинувачення:
2. Якщо не буде встановлено конкретних діянь, які вчинили міністр, народний депутат, член ЦВК, суддя Вищого чи Верховного суду, що отримали гроші, то факт отримання ними грошей слід кваліфікувати як незаконне збагачення за ч. 3 ст. 368-2 КК України, тобто набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у власність активів у значному розмірі, законність підстав набуття яких не підтверджено доказами, як і передача нею таких активів будь-якій іншій особі, вчинене службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище. Карається позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
3. Особа, яка надала неправомірну вигоду міністру, народному депутату України, члену ЦВК, судді Вищого чи Верховного суду України, несе відповідальність за ч. 4 ст. 369 КК України, за якою передбачено позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої.
4. Міністр, народний депутат, який за неправомірну вигоду вчинив діяння з використанням влади чи службового становища, всупереч інтересам служби, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої фізичної або юридичної особи, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, та яке спричинило тяжкі наслідки, підлягає відповідальності за зловживання владою або службовим становищем за ч. 2 ст.364 КК України, якою передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
5. Суддя Вищого чи Верховного суду України, який за неправомірну вигоду постановив завідомо неправосудний вирок, рішення, ухвалу або постанову, підлягає відповідальності за ч. 2 ст. 375 КК України, яка передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
6. Член ЦВК України, який за неправомірну вигоду організовував чи підбурював до перешкоджання здійсненню виборчого права або права брати участь у референдумі, роботі виборчої комісії або комісії з референдуму чи діяльності офіційного спостерігача (стаття 157); організовував чи підбурював до фальсифікації виборчих документів, документів референдуму чи фальсифікації підсумків голосування, надання неправдивих відомостей до органів Державного реєстру виборців чи фальсифікації відомостей Державного реєстру виборців (стаття 158); організовував чи підбурював до незаконного знищення виборчої документації або документів референдуму (стаття 158-2), несуть відповідальність за зазначеними статтями КК України, якими передбачено в основному покарання від штрафу до позбавлення волі строком до п'яти років.
7. Особа, які дала гроші для передачі (а також особа, яка безпосередньо передала гроші) службовій особі телеканалу, редакції та ін. за вчинення дій або бездіяльність з використанням наданих їй повноважень, підлягає відповідальності за ч.1 ст. 368-3 КК (підкуп службової особи юридичної особи приватного права, незалежно від організаційно-правової форми) і карається штрафом від ста п'ятдесяти до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або громадськими роботами на строк від ста до двохсот годин, або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк. Дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб чи організованою групою (частина 2 зазначеної статті), караються штрафом від трьохсот п'ятдесяти до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або обмеженням волі на строк до чотирьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
8. Службові особи телеканалів, редакції та ін., які отримали гроші за вчинення дій або бездіяльність з використанням наданих їм повноважень в інтересах того, хто надав гроші, або в інтересах третьої особи, підлягають відповідальності за ч. 3 ст. 368-3 КК України. Діяння караються штрафом від п'ятисот до семисот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років.
Повторне одержання грошей тягне відповідальність за ч. 4 зазначеної статті і карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.
9. Передача грошей особам, не уповноваженим на виконання функцій держави - політичним, громадським діячам, журналістам, політологам тощо, які пропонують, обіцяють, погоджується вплинути на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, становить злочин, передбачений ч. 1 ст. 369-2 КК України (зловживання впливом), що карається штрафом від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або обмеженням волі на строк від двох до п'яти років, або позбавленням волі на строк до двох років.
10. Політичні, громадські діячі, журналісти, політологи тощо, які отримали гроші за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, кваліфікуються за ч. 2 ст. 369-2 КК України та караються штрафом від семисот п'ятдесяти до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.
Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди (частина 3 статті), караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна.
11. Крім зловживання впливом, отримання грошей політичним, громадським діячем може мати місце задля організації вчинення злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина, як-то:
- організація чи підбурювання до перешкоджання здійсненню виборчого права або права брати участь у референдумі, роботі виборчої комісії або комісії з референдуму чи діяльності офіційного спостерігача (стаття 157);
- організація чи підбурювання до фальсифікації виборчих документів, документів референдуму чи фальсифікація підсумків голосування, надання неправдивих відомостей до органів Державного реєстру виборців чи фальсифікація відомостей Державного реєстру виборців (стаття 158);
- організація чи підбурювання до незаконного знищення виборчої документації або документів референдуму (стаття 158-2);
- організація чи підбурювання до порушення порядку фінансування виборчої кампанії кандидата, політичної партії (блоку) (стаття 159-1);
- організація чи підбурювання до порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв'язку або через комп'ютер (стаття 163);
- організація чи підбурювання до перешкоджання законній професійній діяльності журналістів (стаття 171).
12. Якщо фізичні особи або службові особи телеканалів, редакцій тощо отримали гроші у розмірах, з яких вони повинні були сплачувати податки у розмірах, які в тисячу і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, і які не задекларували отриманих сум грошей і не сплатили податки та збори, то їхні дії кваліфікуються як ухиляння від сплати податків, зборів (ст. 212 КК України), що передбачає покарання у вигляді штрафу від однієї до двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.