Опублікована в попередньому номері DT.UA стаття "Неріздвяні казки" спричинила великий суспільний резонанс, оперативне реагування з боку прокуратури АР Крим і вимоги Віктора Медведчука та юросіб, згаданих у матеріалі, спростувати інформацію. DT.UA відмовилося публікувати спростування (докладніше - у фінальній частині матеріалу) і, як і планувалося, продовжує тему знищення кримських курортів, зокрема протитуберкульозних санаторіїв Міністерства охорони здоров'я. У країні, що півтора десятиліття не може приборкати епідемію туберкульозу, яка щорік забирає життя 7–10 тис. громадян, час запроваджувати надзвичайні заходи. Бо такі втрати можна порівняти з воєнними. А знищення протитуберкульозних оздоровниць і мережі диспансерів - з диверсією, щоб не сказати більше - з терактами, які загрожують життю та здоров'ю мирних громадян. І на передньому краї - наші діти, з ослабленим імунітетом, без адекватної медичної допомоги та надії на повне вилікування.
Двері в Авгієві стайні ПБК
Розпочнемо з прокурорського реагування - вжиті через тиждень після публікації заходи варті перших рядків. Прокурором АРК В'ячеславом Павловим призначена й уже ведеться тотальна перевірка законності відчуження та використання землі та майна всього санаторно-курортного комплексу, який перебуває в держвласності. Особливо пильну увагу, як повідомив DT.UA заступник прокурора Криму Ігор Шапкін, буде приділено протитуберкульозним і дитячим санаторіям Міністерства охорони здоров'я України. Щоб була зрозумілішою суть і значення вже заявлених прокуратурою позовів і виданих приписів, коротенько нагадаємо основні проблемні моменти, яким і присвячувалася стаття "Неріздвяні казки".
На конкретних прикладах дитячого спеціалізованого протитуберкульозного санаторію імені Боброва та парків - пам'яток садово-паркового мистецтва (Масандрівського, Лівадійського та Місхорського) ми показали весь, вибачте, ідіотизм ситуації із захистом інтересів держави та її громадян у процесі тотального "дерибану" і масштабної забудови землі на Південному березі.
Судові рішення про скасування незаконних відведень землі та подальшої передачі їх в оренду чи власність набрали чинності. Однак на землях санаторіїв та об'єктів природно-заповідного фонду (тобто землях, особливо захищених законом) продовжують господарювати орендарі-забудовники. Договорів оренди та держактів ніхто не скасовує, цими ділянками успішно торгують, підживлюючи тіньовий ринок землі.
Два судові рішення скасували "коригування" кордонів дитячого санаторію імені Боброва, здійснене Алупкінською міськрадою 2008 р., яка скоротила територію оздоровниці вдвічі. Було винесено три обвинувальні вироки - меру, землевпоряднику та архітектору Алупки, які незаконно розпорядилися цими землями. Але, як і раніше, паралельно існують два держакти, які стосуються санаторію (на 11,26 га та 4,8 га відповідно), з якими сторони ходять у різні суди, а ті ухвалюють різні рішення. МОЗ при цьому демонструє повну безпорадність у процесі збереження оздоровниці. Зведення орендарем паркану, який відокремлює протитуберкульозний дитячий санаторій від моря, стало символічним підсумком цієї ганебної історії.
Такі самі "пробки" - на території південнобережних парків-пам'яток, де за законом і миша повинна спитати, де нірку рити. Але в межах заповідних об'єктів - будівельний бум: сотні землекористувачів і власників ділянок, шалена кількість судових рішень, які не виконуються; підозріле безсилля Міністерства екології та охорони природного середовища України у відтворенні кордонів парків і переоформлення правовстановлюючих документів на землю.
Реакція на публікацію наглядового відомства Криму (здається, не без стимулятора з ГПУ) показує: факти та природу явища ми вказали правильно. Заявлено про проведення заходів з участю зацікавлених відомств, мета яких - пошук оптимальних шляхів виходу з дуже непростої ситуації. Наступного тижня, як повідомив І.Шапкін, прокуратура Криму та держадміністрація парків-пам'яток вийдуть на спільний брифінг і повідомлять повну інформацію про заходи, що вживаються. Знаючи ступінь задавненості проблеми, а також вивчивши список осіб, які застовпили ділянки на "спірних" територіях між пальмами та ліванськими кедрами, здається, процес ітиме, ох, як непросто.
Інша річ - землі санаторію імені Боброва. Тут усе і вся - як на долоні. У вівторок прокуратура Ялти подала позов до Господарського суду АР Крим про скасування рішення міськради Алупки про передачу в оренду ТОВ "Консул-Крим" земельної ділянки площею 0,7 га на території дитячого протитуберкульозного санаторію ім. Боброва (Алупка) та скасування договору оренди. Позовні вимоги наглядового відомства свідчать про порушення законодавства при наданні ТОВ "Консул-Україна" ділянки міською радою, яка не мала повноважень розпоряджатися державними землями. Отже, рішення про відведення землі та договір оренди підлягають визнанню недійсними. Прокуратура підготувала заяву про забезпечення позову шляхом заборони орендареві проводити на спірній ділянці будь-які роботи. Отже, далі будівництва паркану орендар піти не повинен.
У п'ятницю на тій самій підставі прокуратура оприлюднила ще чотири позови - про визнання недійсними держактів, отриманих фізособами на ділянки на території Бобровки. Крім того, як повідомив Ігор Шапкін, прокуратура зараз проводить звірку даних щодо землевідведень, на які ще не оформлені держакти та договори оренди. У цих випадках скасувати рішення про виділення землі може сама Алупкінська селищна рада на підставі припису прокуратури, що готується.
Про межі та кордони
Не знаю, скільки прокуратура реально відводить часу на всі заявлені роботи з приведення землекористування в оздоровницях у відповідність до закону. Але варто зайти на територію кожного із санаторіїв - і тут-таки доходиш думки про необхідність створення спецбригад з особливими повноваженнями. Або про переїзд Міністерства охорони здоров'я України в Сімеїз - щоб бути ближче до хворих людей і дивитися, як на підвідомчій території облаштовуються здорові. Для повноти відчуттів настійно радимо міністрові Раїсі Богатирьовій відвідати доведений до цілковитого занепаду санаторій "Передгірний". Упритул до його корпусів росте те, що не має права рости на землях оздоровчого призначення. "Передгірний" - санаторій особливий. Саме в нього під час "оптимізації" 2003 р. "влили" два протитуберкульозні заклади. Санаторій імені Баранова відійшов ФК "Динамо" (про його нинішніх власників ми вже писали). Корпуси санаторію "Гірське сонце" було передано в оренду Новокраматорському машинобудівному заводу, і від самого санаторію на сьогодні залишилися ріжки та ніжки.
Є що подивитися і в санаторії "Сонячний", розміщеному в самому центрі Алупки, біля входу у Воронцовський парк. Історія "Сонячного" демонструє живучість старої схеми дешевої (без аукціону) приватизації. Все просто: оренда - поліпшення приміщень - викуп - відведення землі під обслуговування будівель. Завдяки судовим рішенням, СП "МАРТ" відійшли кілька корпусів, а наприкінці минулого року Радмін Криму дав добро на викуп і земельної ділянки. Найнеймовірніше, що новим власникам із Донецька відійшов навіть корпус, у якому розміщені рентген-кабінет і процедурні! Хворі на туберкульоз, щоб зробити знімок, їздять в інші санаторії та міські лікарні!
Є й ще одна проблема, яка не розв'язується роками. Ідеться про можливість проводити операції в санаторії імені Боброва. Лікарі стверджують: українських дітей, хворих на кістковий туберкульоз, тепер оперувати практично ніде. Сотні операцій, які десять років тому робили у Бобровці (де діти потім проходили реабілітацію, маючи можливість ще й навчатися) - це вже історія. Причому славна - 99% дітей буквально ставили на ноги. Чому перестали оперувати? Як пояснює завідуючий медвідділенням Ігор Кутняк, приводом стала перевірка правильності зберігання нарковмісних препаратів, що їх використовують для анестезії. Але ж минуло стільки років! Здається, причина в іншому - у зменшення фінансування до 40%. Виділених коштів вистачає тільки на най-най, а операції санаторій уже не потягне. Хоча потреба в них величезна.
- Якби були хоч якісь центри хірургічної корекції, можна було б оперувати, але тепер, на жаль, багато дітей стають інвалідами, - ділиться Ігор Кутняк. - Залишився ще підлітковий санаторій імені Крупської в Євпаторії, але там не дуже охоче беруться оперувати кістково-суглобний туберкульоз. Це пов'язано з тим, що після туберкульозу операційні доводиться довго чистити. Клініки кістково-суглобного туберкульозу в Україні немає. Трапляється, що приїжджають діти, прооперовані в якомусь ортопедичному інституті, але туберкульоз виявляли вже під час операції.
Окрема проблема, без рішення якої про санаторно-курортне лікування туберкульозу на ПБК говорити не можна, - це лікувальні пляжі й елементарний доступ до моря. На сьогодні лікувальний пляж зберігся тільки в одній оздоровниці - дитячому спеціалізованому санаторії "Москва". Решту відібрали й забудували. Зокрема - дяді й тьоті "з обкладинок".
Андрій Татаренков, завмед дитячого санаторію "Москва", який спеціалізується на лікуванні туберкульозу легенів, нарікає, що лікувальний клімат зникає, - парки, сквери та ліси нещадно вирубують забудовники. Новобуди безжалісно виростають на місці цілющих сосен прямо під вікнами лікувальних корпусів.
- У Симеїзькому парку вирубуються ялівцеві гаї. Наш корпус обплітає гліцинія, що виділяє низку фітонцидів, які не вбивають, проте певною мірою пригальмовують ріст туберкульозної палички. Унікальна кримська сосна. Якщо все це зникне, то ПБК виявиться вже не оздоровницею, а залізобетонним курортом. Це злочин! - обурюється лікар.
На думку Андрія Татаренкова, точку неповернення ще не пройдено. Але від держави потрібні негайні надзвичайні заходи. Передусім ідеться про те, щоб санаторії звільнили від принизливої необхідності роками судитися за землю, витрачаючи й так мізерні бюджетні гроші.
- Ви розумієте, в умовах недостатнього фінансування певна частина грошей у нас іде на позови та розгляди. Це - ті гроші, які б ми могли використати на відновлення санаторію, підвищення якості лікування дітей. Врешті-решт, банально - на поліпшення раціону харчування. Я не знаю, які органи можуть тут допомогти, але ж котрісь повинні цим займатися! - ділиться наболілим Татаренков.
Насправді ж усе вирішити можна. Приміром, слід покласти край вибірковому застосуванню судами норм земельного законодавства в частині розпорядження землями рекреаційного та оздоровчого призначення. Звісно, кажуть у прокуратурі Криму, це було б чудово, якби Верховний суд України проаналізував усі рішення, прийняті судами, і встановив єдину практику застосування законодавства. Бодай у тих випадках, які стосуються земель санаторно-курортних установ.
Усе перелічене вище - не просто набір проблем. Це - свідчення порушення наших із вами прав на життя та здоров'я, які держава зобов'язана пильно охороняти. Дуже хочеться, щоб ніхто не забував: епідемія туберкульозу триває. Щоб кожен усвідомив – ця хвороба вже давно вибирає не тільки бідних.
Хороші сусіди, веселі друзі...
І насамкінець – із приводу претензій Віктора Медведчука та двох юросіб (ТОВ "Консул-Україна" і ТОВ "Інвестиційна компанія Спорт-тур") до редакції DT.UA й автора статті "Неріздвяні казки". Зазначимо, що лист за підписом О.Мошинського, опублікований на сайті руху "Український вибір" із передмовою Віктора Медведчука, до редакції так і не надійшов. Ми отримали листи з вимогами спростувати "недостовірну інформацію" від керівників ТОВ "Консул-Україна" і ТОВ "Інвестиційна компанія Спорт-тур". На обидва листи редакція відповіла відмовою, оскільки в них не було зазначено, які саме твердження видання має спростувати.
Але окремі цитати з листів автор вважає за потрібне навести - і для дотримання балансу думок, і для уточнення деякої інформації, що стосується будівель на території колишнього протитуберкульозного санаторію імені Баранова, а також тверджень авторів про непричетність їхніх компаній і Віктора Медведчука особисто до будівельника горезвісного паркану.
Насамперед, хотілося б вітати прагнення зазначених фірм та їхніх керівників до відкритості й прозорості. Нагадаємо, що ми про жорстку персоніфікацію власника "Спорт-Тур" не писали. Ми йшли по лінії засновників афілійованих структур: "Спорт-Тур" - "Терра-інвест" - Мошинський - "Бі-Ай-Ем" - Медведчук - брати Суркіси (ФК "Динамо"). Але в листі за підписом О.Мошинського від імені В.Медведчука чорним по білому написано: з березня минулого року Медведчук - власник фірми, яка є опосередкованим власником корпоративних прав "Спорт-Тур". А він, у свою чергу, і володіє "комплексом споруд", які в народі та ЗМІ називають просто - "особняк Медведчука".
"Медведчук з червня
2009 року є засновником, учасником та безпосереднім власником корпоративних прав української юридичної особи, яка, в свою чергу, з березня 2012 року є опосередкованим власником корпоративних прав ТОВ "Інвестиційна компанія "Спорт-Тур",-ідеться в листі О.Мошинського та ІК "Спорт-Тур".
Слід розуміти, ці твердження означають, що В.Медведчук через належну йому фірму особняком, який їй належить, не володіє?
Не цілком зрозуміло й інше: про яку українську юрособу (що нею 2009 року заволодів Медведчук і що є опосередкованим власником прав на "Спорт-Тур") ідеться? Ми взяли свіжі виписки з ЄДРПОУ і ніяких змін у вже наведених даних не виявили: засновник ІК "Спорт-Тур" - ІК "Терра-інвест", а її засновниками, як і раніше, є лондонська "Лерідж інвестментс ЛТД" та О.Мошинський. Чи нам дають зрозуміти, що Віктор Володимирович володіє "Лерідж інвестментс"? А в зазначеній прописці трапилася "очепятка"?
Цитуємо далі. "У листопаді 2012 року ТОВ "Інвестиційна компанія "Спорт-Тур", отримавши пропозицію щодо продажу даних 70 відсотків у статутному капіталі ТОВ "Консул-Україна", відчужило їх у власність фізичної особи і суб'єкта підприємницької діяльності України, що також не має жодного стосунку ані до ТОВ "ІК "Спорт-Тур", ані до інших осіб, згаданих у наведеній публікації".
В останньому твердженні дозволимо собі засумніватися - на підставі свідчень, котрі, як і зв'язки, бувають прямі та опосередковані. Мало хто сумнівається: особисті зв'язки людей, що пліч-о-пліч простують важким життєвим шляхом, а вже тим більше – кар'єрними щаблями, часом означають більше, ніж скріплені договором засновництва або шлюбного контракту.
Новий власник двох третин статутного фонду ТОВ "Консул-Україна", львів'янин Микита Поз, до виборів-2012 був особою, можна сказати, непублічною. Увагу ЗМІ він привернув після того, як один із кандидатів у нардепи в окрузі №122 (Львів) у даних, поданих до ЦВК, вказав місцем роботи одну з фірм Микити Поза - приватне підприємство "Прайвет канселер". Інтерес публіки цей факт викликав тому, що ім'я людини - Тарас Козак. Так, той самий Тарас Романович Козак, який свого часу (незабутнього для підприємців Львівщини) трудився заступником голови обласної податкової адміністрації під керівництвом Сергія Володимировича Медведчука. А потім був удостоєний високої посади начальника Західної митниці - заступника начальника Митної служби країни. Пізніше цю посаду він втратив, знову отримав завдяки хитромудрим перестановкам у часи прем'єрства Юлії Тимошенко і, нарешті, остаточно втратив 2010-го, причому без жодних пояснень. Публіка, яка цікавиться кримінальними новинами, звісно ж, пам'ятає гучні викриття високопоставленого митника в ухилянні від сплати податків при купівлі літака Як-42, оціненого у два мільйони доларів. Сергія Медведчука в інтерв'ю Козак називав другом, а бізнес-партнером Медведчука-молодшого є брат Тараса Козака - Богдан (вони співзаснували ТОВ "Ескпонент" і ТОВ "Укрінвестлімітед")
У громадській організації "Центр Правова Держава" Тарас Козак працює заступником голови Віктора Медведчука. Причому на сайті Львівської облради ця посада Тараса Романовича - єдина у графі "Посада, місце роботи".
Але на початок парламентської кампанії, виходить, додалася ще одна - голова правління "Прайвет канселер". Ось така відома людина працює головою правління ПП, орендаря 70-ти соток косогору на території дитячого санаторію імені Боброва. Яка, як нас запевняють, не має жодного стосунку до осіб, що згадувалися в публікації DT.UA.
А ще пан Поз і його фірми - так би мовити, "сусіди по офісу" Віктора Володимировича з його фірмами та організаціями. У них одна юридична адреса в Києві - вулиця Червоноармійська, 23-б. І "Консул-Україна", яким Микита Поз став володіти зовсім нещодавно, і ПП "Прайвет канселер", яке він заснував 2010 року, зареєстровані за однією адресою зі Спілкою адвокатів України (голова Віктор Медведчук) та організацією "Український вибір". Тією самою структурою, яку нині разом із собою так активно просуває Віктор Володимирович.
І останнє. У листі ТОВ "Консул-Україна" за підписом його керівника М.Поза йдеться про те, що фірма мала намір будувати на орендованій ділянці рекреаційний комплекс і підписала угоду про партнерство та будівництво з резидентом Швейцарської конфедерації. Обсяг інвестицій - 18,5 млн дол. Після низки критичних публікацій, за словами М.Поза, від партнера надійшло повідомлення про необхідність додаткових переговорів перед початком фінансування проекту. "У практиці ділового обороту це означає, що будівництво рекреаційного комплексу перебуває під загрозою", - сказано в листі керівника і співвласника "Консул-Україна".
Мені щиро жаль, якщо інвестор зі Швейцарської конфедерації втратить інтерес до Криму. Але чомусь здається, що коли б він мав повну інформацію про те, в якому місці й по сусідству з ким будуватиметься, - угоди б не підписав.
Ділянка передана в оренду незаконно, і це доведено судами, зокрема і в рамках кримінальної справи. Земля була незаконно відібрана у дитячого санаторію. Інвестору, мабуть, варто знати, що договору експлуатації берегоукріплювальних споруджень із протизсувним управлінням у "Консул-Україна" більше немає, - його скасували (інформацію нам підтвердили в прокуратурі АРК). А це означає, що берегова лінія для цієї фірми закрита. Більше того, управління вже уклало договір з іншою фірмою. І ще. За заявою адвоката Юрія Формуса (який представляв інтереси громадянина Росії В.Лавського, чия ділянка межує з ділянкою "Спорт-Туру") відкрито кримінальне провадження за підозрою у підробці документів при оформленні техдокументації на ділянку при її передачі в оренду "Консул-Україна".
Повідомлення Ю.Формуса про те, що початковий власник фірми не мав права відчужувати 70% частки статутного фонду через накладення арешту на майно і корпоративні права, ми залишимо для наступних публікацій - після завершення перевірки.