«Це ваш? Ви брешете. Не ваш! Чому ж у нього патронташ І п’ять гранат знайшли в соломі? Він ночував в чужому домі, Він двічі ранений. Він - наш!»
З’ясування у стилі (дякувати Богу, поки що не у форматі) героїв поеми Андрія Малишка сьогодні спостерігаємо на всіх можливих майданчиках. Хто чий - малюють журналісти схеми розкладання яєць олігархів у кошики прохідних і не дуже партій. Є й цілі лотки - спеціально до цієї кампанії виведені проекти. Технологія використання технічних кандидатів і партій досягла в цю кампанію апогею. Своїх технічних підставних кріпаків і майданних на округи і в комісії ведуть як усесильна партія влади, так і її знесилена опозиція, яка на місцях далеко не об’єднана, а в окремих округах навіть цілком конкурентна.
Поранених у влади теж багато. Як і збитих. Але їх швидко відновлюють - і в бій! Позаду - загородзагони боргів і компроматів, заморожених кримінальних справ, або просто приз у вигляді чималого заробітку. Незважаючи на те що полки потішні, а герої ряджені, гранати іноді вибухають, але так - тільки повітря псується. А життя людей, як і планувалося, покращується.
У Криму черговий скандал: натерпівшись брудних технологій, два опозиційні кандидати-мажоритарники - Леонід Грач і Лев Миримський - один за одним оприлюднили листування по електронній пошті людей з іменами кандидата від партії «Об’єднані ліві і селяни» Павла Золотарьова, кандидата від Молодіжної партії Сергія Куценка та піар-технолога кримського штабу Партії регіонів Ігоря Шпилія. Двох перших називають технічними, покликаними працювати на «зниження» підтримки опонентів регіоналів. Усі вони заперечують свою причетність до опублікованих листів, кажуть, що їхню пошту не зламували, і вони тут ні до чого.
І було б дивно, якби вони сказали інше: листування містить матеріали для публікацій з використанням чорного піару, розробки акцій і макетів листівок, а також кошторису для оплати агітації не з виборчих фондів кандидатів. Тобто - ознаки порушення закону. Так само сумнівним з погляду закону є і оприлюднення без згоди авторів та одержувачів їхнього листування. Але хто визнає, що це його інструкції з реанімації сайта із брудними публікаціями проти лідерів опозиційних кандидатів, реєстрації клону громадського руху або скарги на те, що в штабі регіоналів «бабло» затирають? На це, мабуть, і розрахунки кандидатів, котрі розголосили матеріали, в яких таки містяться ознаки протиправних дій, повз що правоохоронці пройти не повинні. Побачимо тільки, в який бік вони підуть.
Однак зазначимо, що багато чого зі згаданого в листуванні кандидатів і технологів уже матеріалізовано. Більше того, розклеювачів наклепницьких листівок, макети яких розроблялися в листуванні, було затримано разом з накладом і транспортом, і навіть кримінальну справу порушено. Але це так - ілюстрація до системних висновків.
Європейська мережа організацій зі спостереження за виборами (ENEMO) оприлюднила цього тижня перший проміжний звіт своїх довгострокових спостерігачів, які почали працювати в регіонах України з 6-7 серпня. Зауважені міжнародними спостерігачами головні тенденції виборчої кампанії в Україні, яку вони вперше моніторять не у два-три гарячі дні перегонів, а з моменту офіційного старту, тезисно можна викласти у трьох пунктах: використання адмінресурсу (сюди ж факти тиску на ЗМІ і кандидатів), велика кількість технічних партій і кандидатів (і, як наслідок, дисбаланс політсил і неякісний склад виборчкомів), численні випадки підкупу виборців.
«Про зловживання адміністративними ресурсами повідомляють в областях, де проекти місцевої влади, які фінансуються за рахунок громадського бюджету, представлено як особисті досягнення кандидатів - наприклад, будівництво доріг чи будинків», - сказано у звіті. У Криму, Харківській, Дніпропетровській і Хмельницькій областях офіційні сайти місцевих адміністрацій відкрито підтримують кандидатів від Партії регіонів, а офіційні заходи в рамках святкування Дня незалежності та Першого вересня використовувалися різними партіями для агітації.
Зазначимо, що, на відміну від українських прокурорів, які наглядають за дотриманням закону, судів, які розглядають скарги кандидатів, і засобів масової інформації, на які по життю покладено місію незалежного спостерігача, у європейських експертів не виникає проблем з кваліфікацією грубого порушення принципу рівності можливостей і закону, яким є застосування адмінресурсу. У спостерігачів, котрі працюють під час виборів у 17 європейських країнах, немає ніяких сумнівів, що десанти великих місцевих начальників і кандидатів у школи 1 вересня з роздачею брендових канцтоварів, комп’ютерів тощо - це застосування адмінресурсу в соусі з підкупом виборців. Але наші суди не вважають, що в подібних випадках має місце незаконна агітація. Аргументи в рішеннях суддів знаходимо просто дивні. На першому місці за силою логіки, без сумніву, рішення судді Донецького окружного адмінсуду Ігоря Тарасенка, який відмовив у задоволенні позову кандидата в депутати Олега Котенка про визнання незаконності агітації у вигляді роздачі шкільних ранців від кандидата в депутати Олексія Азарова.
На думку судді, порушення закону ніяк не могло бути з простої причини: першокласники, яким роздали подарунки від організації
О.Азарова «Наш регіон», не мають права голосу і не є виборцями! Ощасливлені батьки, які промовляють розтиражовані ЗМІ слова подяки на камеру і диктофон, як розумієте, не беруться до уваги. І справді - не їм же дарували! До того ж сам кандидат Азаров заявив про відсутність доказів того, що він причетний до подарунків, - на ранцях не було його зображення.
Ялтинський суд, який також розглядав «першовересневий» позов, але вже про агітацію з допомогою комп’ютерів, прийшов до аналогічного рішення і збагатив виборчу історію-2012 кількома відкриттями. По-перше, публічно дякувати партії та кандидату за турботу - не означає за неї агітувати. А, по-друге, дотримуючись логіки рішення, якщо предмет підкупу виборця не взято на баланс або не оформлено документом, який потрібно надати суду, то доказів протиправних дій, а отже, і порушення закону, просто немає. (Із гречкою та іншими харчами ще простіше - їх з’їдають, можна сказати, безслідно.)
Суть ялтинської справи проста: довірена особа кандидата-мажоритарника від Партії регіонів Сергія Брайка (міністр регіонрозвитку і ЖКГ Криму) під час шкільної лінійки повідомила: «Сьогодні я хочу з радістю вам сказати, що Партія регіонів подарувала школі одинадцять комп’ютерів. Вам легше буде вчитися». Директор школи у своїй вітальній промові сказала: «Велике спасибі за одинадцять комп’ютерів Партії регіонів і Сергію Брайку. Поаплодуймо, діти».
Відбувалося все, як розумієте, при масі народу і камер (люблять батьки знімати перший дзвоник!), але ж хто це бере до уваги! Оскільки, згідно з рішенням суду, «під час проведення святкування не були розміщені або поширені матеріали передвиборної агітації з допомогою рекламних засобів, будь-яких гасел або інших проявів політичної реклами на користь кандидата, ім’я якого згадувалося». Словом, не було транспарантів, а живі люди-агітатори рекламними носіями бути не можуть. Крім того, суд встановив, що «факт передачі партією або кандидатом, ім’я якого згадувалося, безкоштовно або на пільгових умовах товарів, послуг, робіт, цінних паперів, кредитів, лотерейних квитків, інших матеріальних цінностей школі документами, які є в матеріалах справи, не підтверджується». Тобто вірити на слово довіреній особі кандидата-міністра та директора школи, а також очам своїм виборцям не можна - немає в матеріалах справи такого папірця.
Хоча припускаємо: позивач міг свідчень і не надати. Що робить життя ще веселішим, звісно: неготовність кандидатів-опозиціонерів відстоювати в суді не тільки свої права, а, за великим рахунком, наші з вами, знижує шанси на чесні вибори не меншою мірою, ніж їх фальсифікація з боку влади.
Насправді перелічити бодай найбільш відчутні факти застосування адмінресурсу, і тільки в окремо взятому Криму фізично неможливо. Хто захоче, може просто відкрити на своєму комп’ютері вікна сайтів офіційних органів влади і спостерігати за порушенням закону, так би мовити, онлайн. Самі «вигулювання» кандидатів топ-чиновниками на місцях, перерізання стрічечок та вручення подарунків (куплених, як правило, за наш із вами бюджетний кошт), а також їх докладне висвітлення у всіх офіційних ЗМІ та підконтрольних «незалежних» медіа заслуговують на окремий звіт. Але що годилося б узяти на замітку технологам кримського штабу - то це дивний ефект від усіх цих радісних подій, на які прем’єр Могильов бере з собою кандидатів. Припускаю, що Анатолій Володимирович вірить тільки в розташування зірок на погонах, та не можна ж не звернути увагу на новоявлену погану прикмету. Щойно він або кандидати, особливо члени його уряду, які не пішли у відпустку, щось відкриють або вручать - бути скандалу. На ремонт дитсадка «Дзвіночок» витратили
12 млн., відкривати його з прем’єром прийшли і обидва кандидати по округах у Сімферополі, і мер, і вся-вся преса. А через кілька днів спалахнув скандал: садок не працює, матусі по черзі приходять на «доробку» після ремонту, з батьків вимагають чималі гроші: 2,5 тис. вступного внеску, по 600 гривень щомісяця і весь інвентар - за свій рахунок, виходить.
Міністр освіти і науки й кандидат у депутати Віталіна Дзоз теж потішила сімферопольських гімназистів комп’ютерним класом, а потім батьки повідомили ЗМІ, що подарунок від Партії регіонів виявився частиною гуманітарної допомоги з Китайської Народної республіки, і працювати з комп’ютерами вчителі не можуть. Зі шкільними автобусами Криму і взагалі не пощастило. З республіканського та держбюджету мали закупити 102 автобуси. Але напередодні першого вересня виявили в наявності тільки 47, тендери на інші кримське міністерство ледь не провалило через порушення процедури: один призупинили до виправлення, інший скасували й оголосили заново. Зате ключі від наявних урочисто вручали двічі! Спочатку свято в Києві організував міністр освіти і науки, молоді та спорту України кандидат Табачник, потім естафету в Сімферополі підхопила його кримська колега - міністр і кандидат Дзоз, у компанії з Могильовим, звісно. Який тут адмінресурс, погодьтеся, якщо історія неоднозначна виходить.
Але вернімося до звіту міжнародних спостерігачів, у якому перелічені й позитивні моменти нинішньої кампанії. «Новий закон про вибори розширив права національних спостерігачів. Центральна виборча комісія полегшила процес реєстрації спостерігачів і зробила свої сесії відкритими для спостерігачів та представників ЗМІ» - йдеться у звіті ENEMO, який було презентовано 11 вересня. Але вже в наступному звіті ця позиція, думається, буде доповнена й іншими висновками. Зокрема інцидентом, що стався буквально напередодні в Ялті, під час засідання ОВК округу №7.
Засідання було призначено на 17.00. Два спостерігачі ENEMO, які працюють у Криму, заздалегідь зареєструвалися в секретаря окружкому, та, оскільки початок засідання затримувався (на 30-40 хвилин), спостерігачі, не відходячи далеко від кімнати комісії, розмовляли в коридорі з кандидатом від Об’єднаної опозиції Юрієм Формусом. А коли засідання розпочалося і спостерігачі та кандидат зайшли в зал, член окружкому від Партії регіонів Андрій Таришев зажадав звільнити зал, оскільки на початку не було оголошено про присутність спостерігачів.
«Члени комісії вимагали, щоб я теж залишив зал. Ми запропонували їм проголосувати, і ми б тоді пішли за рішенням комісії. Однак деякі члени окружкому висунули ультиматум: вони відмовлялися бути присутніми, якщо члени ENEMO залишаться. І вони пішли. Із членів комісії залишилося менше десяти. Вони просто зірвали засідання», - повідомив Ю.Формус, який подав позов у суд про визнання протиправними дій членів комісії.
Власне, на прикладі цієї ОВК можна ілюструвати висновки спостерігачів про дисбаланс присутності реальних політичних сил у складі окружкомів, сформованих за «оптовим» жеребкуванням, а також якість мажорів, які потрапили туди. З 18 членів комісії вже змінилося 14, після чого 13 із них, за словами місцевих спостерігачів, представляють інтереси однієї партії. Нагадаю, що в результаті жеребкування ЦВК, яка визначала участь відразу в усіх 225 ОВК, місця в них отримали 19 непарламентських партій, більшість яких можна сміливо зарахувати до технічних, - тільки п’ять із них зареєстрували партійний список, багатьом же для участі в розпилі місць у комісіях було достатньо зареєструвати одного або двох-трьох кандидатів в одномандатних округах. Але членів комісій було виставлено до 225 місць, як у випадку з партіями «Братерство», «Молодь до влади», «Русь єдина». Далі ж - банальний продаж місць в ОВК, хоча є випадки, коли купівля-продаж проводилася двічі, і, якщо зірки зійдуться, то одному з кандидатів по округу в Сімферополі все-таки дозволять перемогти регіонала - в обмін на місця в інших комісіях.
Нерозумно було б припускати, що у ЦВК про це не знають. Отож рішення ЦВК у четвер розподіляти місця в дільничних комісіях також методом одного жеребкування, а не щодо кожної комісії окремо (на чому й акцентує у своєму звіті місія ENEMO), прийняли свідомо, тобто зі знанням того, що в результаті буде. Тому - чим далі в ліс, тим жорсткіших висновків міжнародних спостерігачів слід очікувати, а інакше й бути не може з такими розкладами.
Але, як мовиться, вони попишуть та й поїдуть. Ті ж, кому тут жити, схоже, ще не усвідомлюють і не замислюються над тим - а що далі? Один видний регіонал запевняв: настрої в Криму такі, що візьми бомжа з дороги, помий-одягни, назви членом Партії регіонів - і стартові вісім відсотків у нього уже є. Решта - справа технологів. Гадаю, такі самі експерименти можна проробити і в інших регіонах, із іншим політичним забарвленням та іншим кліше. Є, звісно, дотепний радикальний метод - підняти прохідний бар’єр вище восьми. Хоча багато хто сподівається, що ігри з технічними партіями та кандидатами цією кампанією, за великим рахунком, можуть закінчитися. Технологія, доведена до повного абсурду, повинна відмирати.
Абсурдність на сьогодні вже очевидна.