А він чий? - перше, що запитували весь тиждень не дуже посвячені у кримські розклади колеги.
- Взагалі-то, нічий...
- А що, у нас так буває?!
Справді, якесь упущення: голова Апеляційного суду, що отримав призначення в часи попередньої влади, продовжував зберігати її в часи нової, у Криму тотально зміненої потужним десантом донецько-макіївської команди Джарти! Більше того, вперше за багато років кримська влада стала допомагати і з приміщеннями, і з ремонтом судів, і з наданням квартир суддям, і в цілому, як кажуть у суддівському середовищі, ніщо не віщувало жодних змін, не кажучи вже про потрясіння. То що ж змінилося, коли дев’ятого вересня в Апеляційному суді працівники прокуратури в супроводі бійців «Альфи» провели обшуки та виїмку документів, а вже 12 вересня голові суду пред’явили обвинувачення за двома статтями КК: перевищення службових повноважень і порушення у сфері охорони державної таємниці?
Після смерті Василя Джарти чимало прогнозів уже збулося: жорстка піраміда влади, яку він вибудував під себе, похитнувшись, стала розсипатися. Противаги прогнулися, а задовга пауза президентського погодження (фактично - призначення) кандидатури нового прем’єра автономії породила ілюзію вседозволеності. Позбувшись страху перед Джарти, який мав «золотий ярлик» від В.Януковича на всю повноту влади в Криму, чимало чиновників-бізнесменів-правоохоронців відразу кинулися «рішати справи», хапати ще не з’їдене й відкушувати на бігу те, що з’їсти цілком неможливо, - конкуренція. Але всьому на світі настає край, і пауза «семибоярщини», до речі, може скінчитися вже у хвилини, коли друкується цей номер: за інформацією кримських джерел, Віктор Янукович визначився з вибором, але коли оголосять - невідомо.
Тим часом події в Криму дали тему для роздумів усьому суддівському корпусу країни: те, що відбувається в Апеляційному суді АРК, і обвинувачення, пред’явлене його голові Сергію Луніну, - це тільки його справа чи початок «справи суддів» по всій країні? Оскільки так уже повелося, що Крим - полігон, на якому відпрацьовуються не тільки економічні експерименти, а й новітні технології та схеми в багатьох сферах, а «технологія» провадження справи Луніна примушує недоторканних замислитися. Попри всю серйозність звучання статей обвинувачення у справі Луніна, реально (якщо дійде до суду в такому вигляді) йому загрожує хіба що адміністративна відповідальність. З іншого боку, за тими підставами, які лягли у справу Луніна, сьогодні можна відсторонити, а в перспективі - і посадити будь-якого голову будь-якого суду. Причому зовсім законно і без жодних заморочок з розробками «за взяттям на місці злочину». Хоча, як видно з наявної інформації, перед працівниками СБУ й прокуратури Криму, причетними до резонансних подій, таке глобальне завдання не стояло (про версії - далі), просто так вдало склалося...
Судячи з інформації, викладеної в заяві судової асоціації України «Фундація сприяння правосуддю», склад злочину, який ставлять у вину Луніну, полягає в порушенні режиму таємності при зміні приміщення так званої секретної кімнати, - її перенесли на інший поверх. Але нова кімната, запевняють у суді, абсолютно рівноцінна. Тобто така ж непристосована й так само не повною мірою відповідає всім вимогам (включно зі спеціальним захистом стін тощо), які висуваються до таких кімнат. Бо таких немає в природі - ні в Криму, ні в Україні загалом. Єдиний будинок, у якому цих режимних вимог дотримано, - новий будинок Апеляційного суду Києва. Немає в судах грошей на облаштування таких кімнат!
І це відомо всім - від законодавця до тих, хто за дотриманням зазначених вимог наглядає. «І щороку СБУ, перевіряючи дотримання режиму, всім це пише, але нікого досі за це посадити не намагалися», - кажуть співрозмовники в тій-таки прокуратурі. На їхній пам’яті - лише адмінпротокол на чиновника рівня райдержадміністрації. До речі, перевірка главком СБУ Апеляційного суду Криму на предмет дотримання таємності режиму, проведена цієї весни, жодних істотних порушень, за словами представника суду, не виявила. У зв’язку з чим нібито й було видано ліцензію на п’ять років «секретної» діяльності. Перевірити цю інформацію в кримському главку СБУ не вдалося, - на телефонний запит із проханням підтвердити інформацію відповідь поки що не надійшла.
Загалом, якщо взяти до уваги злиденне фінансування наших судів, то за прикладом Луніна притягнути до кримінальної відповідальності (з відстороненням від адмінпосади) можна будь-якого голову суду. І не тільки, додають у МВС, - будь-якого начальника районного й міського відділів міліції, а то й вище. Кажуть, що в прокуратурі Криму щорічні перевірки з боку СБУ режиму таємності виявляють ту ж саму біду з відповідністю вимогам «секретної кімнати» (дехто навіть сумнівається - а чи вона є?).
Голова комітету ВР України з питань правосуддя Сергій Ківалов, відповідаючи на запитання DT.UA, чи не є пасткою для посадових осіб у судах завищені вимоги до дотримання режиму таємності, погоджується - «вимоги драконівські».
«Матеріальна база судів, особливо першої інстанції, судів загальної юрисдикції далека від бажаної. Тому що сьогодні вони в жахливих умовах. Треба виділяти приміщення, гроші на ремонт. Адже туди приходять тисячі людей, потрібні хоч якісь елементарні зручності. А що стосується режиму таємності - це на сьогодні проблема з проблем, - каже С.Ківалов. - Справді, я можу тільки сказати, що потрібно спочатку суддям створити умови, а потім - із них питати.
Якщо дотримуватися норм режиму таємності, стіни мають бути спеціально обладнані, на вікнах - спеціальні пристрої, ґрати мають бути. Напевно, знадобиться кілька десятиліть, щоб створити в усіх судах такі умови. У нас навіть у Юридичній академії є перший і другий відділ. Так ми закрили секретний відділ, бо умови, які вони висувають, дуже кабальні. І тепер, якщо автореферати або дисертації приходять із грифом таємності, ми йдемо в СБУ або в Школу міліції й там ознайомлюємося».
Сергій Ківалов уважає, що ситуація потребує вивчення й законодавчого регулювання. «Давайте ми вивчимо. Я не займався раніше цим питанням. А якщо нам буде потрібно внести зміни, я як народний депутат готовий це зробити. Бо це справді може призвести до негативних наслідків, якщо ми підемо й будемо виконувати все те, що пропонується».
Ще один аспект «справи Луніна», який потребує не тільки вивчення. Завдяки статті всій справі присвоєно гриф таємності. На думку голови Судової асоціації України Катерини Тарасової, таким чином Сергія Луніна було позбавлено права на захист. «Якщо справі присвоюється гриф «таємно», особа не має права поширювати будь-яку інформацію про зазначену кримінальну справу, зокрема намагаючись зібрати факти й докази з метою забезпечити свій захист. Навіть копії постанови про порушення не можуть бути надані іншим особам».
За інформацією організації, в Україні судді вперше висувають обвинувачення за статтею про розголошення державної таємниці.
Додамо, що це означає реально. Самого Луніна допуску до секретних документів позбавили, у його адвоката, за нашою інформацією, його немає. Це означає, що вони навіть не зможуть ознайомитися з матеріалами справи! Правда, слідство може призначити йому захисника з допуском, але в такому разі це буде не захисник Луніна...
І про головну версію. За інформацією джерела «Центра» у правоохоронних органах, показовий, з «масками-шоу», обшук в Апеляційному суді Криму, а потім - і порушення кримінальної справи щодо його голови можуть бути помстою високих чинів СБУ та прокуратури в АРК за відмову Луніна дати санкції на прослуховування мобільних телефонів трьох членів Вищої ради юстиції. А саме: голови Вищої ради юстиції Володимира Колесніченка, народного депутата України, голови комітету ВР з питань правосуддя Сергія Ківалова та ректора Одеської юридичної академії Володимира Завальнюка. «Внаслідок відмови від співпраці з органами на певних умовах відбулися резонансні події в Апеляційному суді та порушення кримінальної справи щодо його голови», - стверджує джерело.
Голова Вищої ради юстиції Володимир Колесніченко не виключає такого підґрунтя «справи Луніна». Коментуючи версію, яка активно обговорюється в суддівських та прокурорських колах, Володимир Колесніченко сказав: «Я про це нічого не чув. Але оскільки ви не перші, хто мені про це каже, то, можливо, так воно й було».
Сергій Ківалов, із яким DT.UA змогло зв’язатися тільки в п’ятницю (був за межами країни), повідомив, що про цю версію ще не чув, але розбиратиметься. Прикметно, що це вже другий випадок за цей рік, коли Сергію Васильовичу доведеться розбиратися з приводу бажання слухати його телефонні розмови.
У червні в Одесі було заарештовано екс-співробітника МВС, який отримав санкцію на прослуховування телефону народного депутата, «сховавши» його номер телефону серед інших у списку на отримання санкції. Справу ще не розслідували, але Сергій Ківалов каже, що скоро зможе ознайомитися з її матеріалами. Ось тільки хто стояв за капітаном - поки що невідомо. Але прослуховування телефонів сьогодні для правоохоронців, каже Ківалов, «це так званий бізнес».
У принципі, узагальнення підходять і для нашого випадку.