Головотяпами же прозывались эти люди оттого, что имели привычку "тяпать" головами обо все, что бы ни встретилось на пути. Стена попадется - об стену тяпают; Богу молиться - об пол тяпают...
М.Салтиков-Щедрін "Історія одного міста"
9 липня в Криму спостерігався незвичний рух із приводу прибуття "всієї регіональної раті" на святкування 63-ї річниці президента Віктора Януковича. Можна не сумніватися, що ніхто з них не нагадав гаранту про іншу річницю, яка припала на початок липня. Рік тому, 4 липня 2012 р., Верховна Рада голосами регіоналів, а також комуністів і литвинівців сховала від громадян і навіть від самої влади всі закупівлі, проведені державними та комунальними підприємствами за власні кошти. Це мільярди гривень, відданих практично в безконтрольне розпорядження їхніх менеджерів.
Рік тому регіонали впевнено заявляли, що, мовляв, власні кошти держпідприємств не є державними чи бюджетними, а тому підприємства можуть розпоряджатися ними, як захочуть. Більш того, тендерні процедури (разом із обов'язковим оприлюдненням інформації) не дають їм нормально конкурувати з приватним сектором. Чи навіть дозволяють іноземним конкурентам одержувати безплатно якусь важливу комерційну таємницю.
Вони з порога відмітали заперечення опонентів, включаючи представників ЄС, про те, що такий крок призведе до розквіту корупції.
Гроші люблять точний рахунок та оцінку. Спробуємо з'ясувати, хто ж виявився правий.
Журналістський проект "Наші гроші" порівняв на основі даних "Вісника державних закупівель" обсяги держзакупівель у першому півріччі 2012-го (307,7 млрд грн) і 2013-го (131,9 млрд грн). Різниця становила понад 160 млрд грн! Відповідно до результатів дослідження, практично перестали публікувати тендерну інформацію такі гіганти, як Одеський припортовий, "Турбоатом", "Київміськбуд" і вуглевидобувні підприємства.
Ця сума не може вважатися наслідком ухвалення лише одного злощасного закону. По-перше, минулого літа ті самі регіонали вивели з-під тендерних процедур закупівлі природних монополій, що перевищують 5–10 млн грн.
По-друге, цього року весь обсяг держзакупівель значно зменшився. За даними Держстату, якщо в першому кварталі 2012 р. запланований на рік обсяг закупівель становив 570 млрд грн (разом із тендерами, які збиралися проводити без процедур), то в першому кварталі цього року - лише 311 млрд грн.
Мінекономрозвитку нещодавно опублікувало звіт про функціонування системи держзакупівель у першому кварталі 2013 р. Відповідно до його даних, кількість оголошень про проведення закупівель упродовж звітного періоду зменшилася на 43% порівняно з першим кварталом минулого року.
Таке падіння фахівці міністерства пояснюють саме впливом закону: "Зменшення кількості оголошень пов'язане зі змінами до закону про держзакупівлі, відповідно до яких вони (закупівлі) проводяться підприємствами лише у разі їхнього здійснення за державні кошти"!
Точнішу оцінку втрат можна одержати з допомогою даних Держстату. З 2010 р. його тендерна статистика вказує вартість усіх закупівель, проведених замовниками без застосування тендерних процедур (див. табл.).
Якщо в перших кварталах 2011-го та 2012-го середня частка безпроцедурних закупівель становила близько 13%, то в першому кварталі 2013 р. - мало не вчетверо більше: майже половину! Якби цей показник залишався незмінним, то вартість усіх безпроцедурних закупівель держпідприємств становила б близько 4 млрд грн.
Таким чином, унаслідок усіх торішніх законодавчих змін у першому кварталі поточного року мінімум близько 10 млрд тендерних гривень держпідприємств опинилося в тіні - поза контролем громадськості.
Утім, потрібно пам'ятати, що це приблизна оцінка. Хоча б тому, що система збору тендерної статистики Держстату недосконала. Так, відповідно до нещодавно оприлюднених результатів аналізу Центру політичних студій та аналітики, Держстат "втратив" близько 80 млрд грн у своїй зведеній тендерній статистиці за минулий рік...
Крім того, отриманий показник не враховує закупівель підприємств, у яких держчастка перевищує 50%, тому що в їхньому випадку дається взнаки вплив надто багатьох чинників.
Чи сприяли зміни закону зростанню корупції на держпідприємствах? Одержати відповідь на це запитання допомагає квітневий лист СБУ в Кабмін із красномовною назвою "Про криміналізацію сфери державних закупівель". Він опинився в розпорядженні DT.UA і був опублікований на сайті газети на початку тижня, що минає.
Голова СБУ оцінив розмір збитків від корупційних угод у цій сфері в 10–15% видаткової частини держбюджету щороку (від 35 до 52,5 млрд грн). І недвозначно пов'язав їх з виведенням у тінь закупівель підприємств за власні кошти. З конкретними прикладами зловживань. Його стурбованість зрозуміла. Не лише громадяни, а й органи влади втратили доступ до інформації про весь масив цих закупівель.
У лютому цього року лідери трьох опозиційних фракцій у Раді зареєстрували законопроект №2207, який зобов'язує держпідприємства публікувати звіт про кожну закупівлю за власні кошти. Здавалося б, він є непрохідним через позицію регіоналів та їхніх сателітів.
Однак навесні Інна Богословська в прямому ефірі заявила, що фракція Партії регіонів готова його підтримати. На практиці одностайного голосування регіоналів та опозиції так і не відбулося. Мабуть, спрацювала відсутність серед авторів законопроекту хоча б одного нардепа-регіонала. Крім того, наскільки відомо автору, спеціальна робоча група на чолі з І.Богословською мала намір розробити комплексні зміни до закону з урахуванням і норм проекту №2207.
Примітно, що в опублікованій DT.UA переписці СБУ, Кабміну, а також АМКУ, МВС, Мінекономрозвитку та Мінфіну голова СБУ фактично пропонує підтримати положення законопроекту опозиціонерів - "для усунення передумов зловживань". Представники всіх відомств, крім Мінфіну, досить ясно висловили свою підтримку цієї ідеї.
Цікаво, що влітку минулого року Мінекономрозвитку теж пропонувало передбачити "норму щодо необхідності оприлюднення інформації про закупівлі, які будуть здійснюватися держпідприємствами за власні кошти" (див. " HYPERLINK "//zn.ua/ECONOMICS/viktor_fedorovich_poslidovniy.html" Віктор Федорович Послідовний", DT.UA №26 від 3 серпня 2012 р.).
Що ж, з'явилася надія, що, повернувшись восени з відпусток, опозиціонери та регіонали все ж таки домовляться та забезпечать хоча б мінімальну відкритість цих закупівель.
...А президенту-імениннику не позаздриш. У 2011 р. він відкинув законопроект про виведення в тінь тендерів держпідприємств. Мовляв, це суперечить стандартам ЄС. Через рік його підтримав (наближалися вибори, потрібен був "кеш"?). А тепер бояри та челядь рекомендують усе відіграти назад. Ну як тут не згадати "Історію одного міста"? З жителями-головотяпами та градоначальником міста Глупова Дементієм Брудастим, у якого замість голови був органчик усього лише з двома мелодіями: "Не потерплю!" та "Разорю!"...