Усього тиждень знадобився президентові для того, щоб після публікації в DT.UA статті "Наказано вичавити..." про проблеми оборонно-промислового комплексу ухвалити рішення щодо будівництва заводу для виробництва боєприпасів.
Треба віддати належне оперативності Петра Олексійовича, який відреагував на цю публікацію.
Сумно, що така "ініціатива" з'явилася через три роки після початку каденції чинного глави держави. На жаль, часового лага для вирішення цього і всіх інших, не менш значимих, питань забезпечення збройних сил новітніми та модернізованими озброєннями й військовою технікою гарант уже не має. Натомість є сумніви в тому, чи зможе верховний головнокомандувач повернути обличчям до армії Кабінет міністрів, який безпосередньо відповідає за матеріально-технічне забезпечення військових формувань.
Є побоювання, що зусиль президента буде достатньо для поліпшення ситуації з постачанням озброєнь армії. Навряд чи Петро Порошенко в курсі, що незадовго до засідання РНБО було звільнено з посади директора профільного департаменту Міноборони Романа Башинського, який брав участь у підготовці гучного листа міністра оборони секретареві РНБО з пропозицією заходів щодо створення виробництва боєприпасів, серійного виробництва озброєнь, військової техніки та комплектуючих до них, імпортозаміщення. Ця обставина є чудовою ілюстрацією того, що для влади усунути сенсор, який сигналізує про наявність кризової ситуації, набагато простіше, ніж вирішити саму проблему.
Поспішаємо нагадати Петру Олексійовичу, що найближчим часом у нього і в уряду з'явиться ще один головний біль, пов'язаний з ситуацією в українському авіабудуванні, куратором якого є "Укроборонпром". Причому все, що відбувається в цій галузі, діло рук президентських нукерів і результат бездіяльності уряду.
Бриючий "Антонова" політ...
Так уже повелося, що урядовці згадують про вітчизняне авіабудування у двох випадках: для створення ефектної телевізійної та інформаційної картинки про "чергову" перемогу авіабудівників і для проведення реанімаційних заходів щодо порятунку пацієнта, який уже помер. Цей процес уряд Гройсмана називає відродженням авіабудування.
Швидше за все, Володимир Борисович уже забув, що наприкінці минулого року обіцяв ухвалити урядову програму відродження галузі й навіть заявив, що з коштами на її реалізацію проблем не буде. Насмілюся нагадати, що програми все ще немає...
Та прем'єр може з цього приводу не турбуватися: десант з "Укроборонпрому" часу не марнує. Боюся, що після цих керівників уряду вже не буде чого ні відроджувати, ні реанімувати.
Матриця дій менеджменту підприємств від "Укроборонпрому" після заходження на об'єкт завжди практично однакова. Основне завдання менеджерів - швиденько встановити контроль над фінансовими потоками підприємства, посадити на ці потоки своїх людей, виявити всі активи, спроможні генерувати кошти, "замутити" схеми виведення в тінь фінансів, а потім оголосити про велику перемогу в реформі оборонної промисловості.
Ситуація з ДП "Антонов" стане, швидше за все, хрестоматійним прикладом такої схеми.
Перший том цієї справи, звичайно ж, відкриє підписаний президентом "Антонова" О.Коцюбою наказ №588 "Про організацію виконання заходів щодо підготовки до корпоратизації".
Слід зазначити, що підготовка до цієї самої корпоратизації розпочалася ледь не за півроку до появи згаданого наказу. Першим об'єктом прагнень стала авіакомпанія "Авіалінії Антонова", яка є головним комерційним активом державного підприємства. Потенціал авіакомпанії дозволяє щорічно перевозити близько 25 тисяч тонн різних вантажів і приносити до 150 мільйонів доларів доходу. Саме ці кошти йшли на підтримку діяльності самої авіакомпанії, а також на забезпечення функціонування всього ДП "Антонов".
Важливий нюанс полягає в тому, що заробляє авіакомпанія у валюті, а витрати несе переважно в гривнях. Саме ця обставина донедавна дозволяла керівникам "Антонова" розповідати про значне збільшення надходжень від діяльності підприємства. Авіакомпанія "Авіалінії Антонова" впродовж усієї своєї майже 30-річної історії була ласим шматком для схемотехніків, яким кортить швиденько розбагатіти. За даними старожилів, не менш як 8 разів різного роду ділки хотіли вичленувати дохідний актив з "Антонова" і повернути його грошові потоки, оминаючи держкишеню.
На сьогодні виокремлення авіакомпанії в самостійне підприємство практично завершено. Що буде далі, зрозуміти неважко... Насамперед це означає зникнення основного джерела фінансування самого "Антонова". Природно, що при проведенні корпоратизації ДП "Антонов" ці обставини призведуть до погіршення фінансово-господарського стану підприємства і, як наслідок, зменшення ліквідності та собівартості його активів, основних фондів, майна, що, безперечно, використають конкретні особи, які зацікавлені в акціонуванні підприємства.
Наприкінці минулого року ДП "Антонов" припинило майже 11-річне співробітництво з російськими авіакомпаніями "Волга-Днепр" і ТОВ "Волга-Днепр Лизинг" за програмою НАТО SALIS Strategie Airlift Interim Solutions (надання Агентству НАТО NAMSA авіатранспортних послуг із перевезення військової техніки та обладнання для країн НАТО) з відповідним розривом договорів чартеру між ДП "Антонов" і компаніями Ruslan Salis GmbH (Лейпциг, Німеччина) та Ruslan International Ltd (Лондон, Велика Британія).
За місяць до припинення співробітництва з російськими авіаперевізниками, у листопаді 2016-го, ДП "Антонов" заснувало компанію Antonov Salis GmbH (Лейпциг, Німеччина) для організації надання послуг з авіаперевезень військових вантажів, а також уклало генеральний договір чартеру з компанією Dreamlifts LTD (Лондон, Велика Британія). Місця дислокації нових партнерів "Антонова" збіглися з адресами реєстрації попередніх авіаперевізників військових вантажів для НАТО. Саме ці обставини не дозволили жодній з ініційованих урядом перевірок ефективності співробітництва "Антонова" з російськими партнерами виявити справжні доходи від чартерних перевезень, а тим паче встановити, хто з фізичних та юридичних осіб отримує тіньові прибутки від експлуатації літаків підприємства.
Навряд чи й у нашому випадку модель "співробітництва" "Антонова" з закордонними контрагентами дуже відрізнятиметься від попередніх: підприємство за договорами чартеру надає повітряні судна в "голий" фрахт, отримує за це мінімальні надходження в рамках базової чартерної ставки, а компанії Antonov Salis GmbH і Dreamlifts LTD (які є фактично операторами цих повітряних суден і укладають договори на авіаперевезення з замовниками) - отримують надприбутки.
Уже найближчим часом ми побачимо появу безлічі агентських угод про надання консалтингових послуг із пошуку замовників, забезпечення логістики, аеропортового обслуговування, поставок авіаційного палива тощо. Звісно, на обрії з'являться спеціально створені для забезпечення дерибану агентські структури, на банківських рахунках яких будуть акумулюватися кошти для їх подальшого привласнення та використання в інтересах третіх осіб.
Щоправда, вже сьогодні, до повномасштабного розгортання цієї схеми, правоохоронні органи можуть поставити керівникові "Антонова" запитання про реальні розміри валютних надходжень від комерційних авіарейсів і про те, скільки таких авіарейсів виконало безпосередньо ДП "Антонов", а скільки (у рамках договорів чартеру) - Antonov Salis GmbH і Dreamlifts LTD. Цікаво буде довідатися й про реальних бенефіціарів Antonov Salis GmbH і "Dreamlifts LTD, а також їхніх агентів по бізнесу. Ну, наприклад, про агентську компанію з ОАЕ Click Aviation Network.
Відділ очищення від активів...
З листопада 2016 року й донині ударними темпами триває процес зміни штатної структури "Антонова". Не треба бути великим фахівцем, щоб побачити, як з державного підприємства різними наказами керівників виокремлюються структурні підрозділи, діяльність яких є основним джерелом фінансових надходжень:
- конструкторські, інженерно-технічні й сервісно-технічні підрозділи льотної випробувальної та довідної бази в Гостомелі, яка була ліквідована як самостійний структурний підрозділ;
- частина конструкторсько-експлуатаційного відділу 6, який здійснює авторське супроводження і супроводження в експлуатації повітряних суден типу Ан в Україні та на світовому ринку, а також подовжує ресурс і строк служби (щорічні надходження від діяльності цього підрозділу становлять приблизно від 15 до 23 млн дол.);
- сервісно-технічний центр, який виконував ремонт і технічне обслуговування повітряних суден, постачав комплектуючі вироби.
Зрозуміло, що в процесі виокремлення цих підрозділів, крім скорочення штатних працівників, відбувається повна заміна керівників початкової та середньої ланки.
Легко здогадатися, що не залишилися без уваги реформаторів й "непрофільні активи" "Антонова":
- база відпочинку "Ювілейна" на Київському морі (с. Лютіж);
- база відпочинку на Осокорках (м. Київ);
- база відпочинку та піонерський табір "Сокіл" (Голосіївський район, м. Київ, 29-й км Столичного шосе, Конча-Заспа);
- комплекс "Круглик" (філія "Антонов-Агро");
- база відпочинку "Прохорівка" на одній з проток Дніпра нижче від Канівського водосховища (с. Прохорівка, Черкаська обл.);
- земельні ділянки під будівництво житлового фонду для працівників підприємства в м.Києві.
А тим часом ці "непрофільні активи", якщо їх реалізувати за ринковими цінами, можуть істотно поповнити відповідні фонди для розвитку підприємства.
Природно, що найбільший інтерес для приватизаторів становить багатогектарна земельна ділянка самого підприємства. Навіть не сумніваюся, що в палких мріях майбутні власники "Антонова" уже бачать десятки багатоповерхівок, зведених на цих землях. Звичайно, це прогноз. Але поки що є всі підстави для його реалізації в не найбільш оптимістичному для авіабудування варіанті.
Інтереси групи "відхоплення" поширюються не тільки на земельні ділянки, а й на фінансові потоки від надання послуг з обслуговування техніки, модернізації літаків Ан, авторського супроводження їх експлуатації. Наведу лише один приклад. Торік у серпні ДП "Антонов" уклало агентську угоду №07-505-16 від 22.08.2016 з компанією S-Profit LTD (Лондон, Велика Британія), яка нібито представлятиме інтереси підприємства при укладанні та реалізації договорів. Мені особисто було неважко знайти інформацію про фінансовий стан майбутнього агента "Антонова" в Латинській Америці. Так само легко було виявити, що директором S-Profit LTD на цей час є громадянин України - такий собі Забора Артем, 1982 року народження, який змінив на цій посаді філіппінського громадянина.
Схема стара, жодних новацій!
Складається враження, що без агентів-посередників працівники підприємств "Укроборонпрому" бояться самостійно виходити навіть до туалету.
Як фанера над Ле-Бурже...
Підсумки останнього паризького салону в Ле-Бурже підбивали якось скромно, зовсім не в стилі "Укроборонпрому", і це насторожує. Імовірно, крім майстерності наших льотчиків, особливих досягнень не було. І це при тому, що поїздка делегації приблизно в півсотні різномастих функціонерів і тих, хто сів на хвіст "Антонову", обійшлася підприємству майже в півмільйона євро.
Найбільшим досягненням наших авіабудівників на авіасалоні стали переговори про проведення подальших переговорів. Складається враження, що процес переговорів цікавить функціонерів "Укроборонпрому" й "Антонова" більше, ніж результат.
Ще більш унікальних здобутків вдалося досягти в ході переговорів з неназваною китайською компанією (про переговори з якою повідомило ПАТ "Мотор-Січ"), яка нібито хоче придбати в України 50 літаків Ан-178. У рядку звіту про результати переговорів зазначено, що треба було б організувати перевірку китайського контрагента.
Нагадаю, що останні побудовані ДП "Антонов" 2 літаки передали іноземним замовникам у березні й червні 2015 року. Це Ан-148-100В для північнокорейської авіакомпанії Air Koryo й Ан-158 для кубинської Cubana de Aviacion. Причому передача здійснювалася в рамках договору з російським ВАТ "Ильюшин ФинансКо".
На сьогодні немає й натяку на те, що в найближчій перспективі "Антонов" реалізує бодай один з наявних контрактів. Це підтверджується й у відповіді "Укроборонпрому" на запит народного депутата А.Білецького від 05.04.2017. Відомство констатує, що стосовно контрактів з Китаєм та Азербайджаном усе ще тривають переговори... Додати нічого! Мабуть, переговори, робота з нерухомістю та встановлення контролю над фінансовими потоками тепер належить до основних видів діяльності державного концерну "Укроборонпром" і його підприємств...
Хотілося б сподіватися, що сучасні менеджери авіапрому нині лише на старті реалізації дорожньої карти дерибану найбільшого авіабудівного підприємства України. А уряд і президент іще спроможні належно відреагувати й змінити стратегію розвалу підприємства на стратегію його розвитку.
Як першочерговий крок можна було б провести міжнародний аудит ДП "Антонов" та авіабудівної галузі в цілому. Як казав класик: "Совершите вы массу открытий…"
Вважатиму, що сенсор спрацював! А тепер завдання президента і прем'єр-міністра - або проблему вирішити, або давач вимкнути!