Те, що "кримськотатарське питання" не ввійшло до переліку тем - критеріїв для єврозаліку України, - не свідчення його малої значущості, переконують у Меджлісі кримськотатарського народу. Просто обсяг "списку Фюле" і так був непід'ємним для такого невстигаючого учня, як Україна. "Якби до списку критеріїв увійшло ще й питання відновлення прав раніше депортованих за національною ознакою, це значно ускладнило б підготовку до підписання Угоди про асоціацію з ЄС", - переказував неофіційні бесіди з єврокомісарами один із членів Меджлісу, нагадуючи, що ключовий у плані реабілітації прав законопроект "завис" у ВР України на стадії першого читання.
Буцім на підтвердження того, що кримськотатарське питання таки турбує Європу, в Сімферополі цього тижня відбулася зустріч за круглим столом, ініційована комісаром Європейського Союзу з питань розширення і європейської політики сусідства Штефаном Фюле. Представництво вийшло широким: у засіданні взяли участь члени урядів України й АРК на чолі з міністром закордонних справ Леонідом Кожарою і кримським прем'єром Анатолієм Могильовим, члени Меджлісу кримськотатарського народу на чолі з народним депутатом Мустафою Джемілєвим і їхні опоненти з Ради представників кримськотатарського народу при президентові України, сформованої без участі Меджлісу й інших лояльних до влади організацій. Словом, озоновий провісник грому скандалу і зливи взаємних обвинувачень висів у повітрі ще до початку зустрічі.
Однак несподівано вийшло, що круглий стіл, на якому Штефан Фюле хотів провести "відверту й відкриту дискусію, щоб відсунути вбік усі розходження й знайти можливі шляхи розв'язання проблем, від яких матимуть користь усі сторони", проходитиме в закритому для преси режимі, і це рішення, по суті, ухвалить сам єврокомісар. Перед початком засідання прес-служба Радміну попередила журналістів, що буде тільки 10-хвилинна протокольна зйомка. Після оголошення порядку денного Леонід Кожара пояснив комісарові, котрий запитав, як бути з пресою, що журналістів вирішено видалити, щоб в учасників дискусії "не було зайвих мотивів". Але потім милостиво запропонував дозволити журналістам послухати два перші виступи - Штефана Фюле й Анатолія Могильова. Заступник глави Меджлісу Рефат Чубаров у відповідь сказав, що преса повинна мати можливість почути й інші точки зору, малося на увазі - не тільки влади. Фюле висловився в стилі "або все, або нічого": або журналісти присутні під час усього засідання, або залишають його на самому початку. І, припиняючи пікіровку між Чубаровим і Кожарою, сам вирішив результат дискусії, подякувавши представникам ЗМІ, яких тут-таки випровадили за двері.
У результаті, почитавши суперечливі повідомлення Меджлісу й Радміну Криму про цей захід за участі високого європейського гостя, широка громадськість мала всі підстави дивуватися: а що там узагалі було?
Комітет інформполітики Радміну повідомив, що проходила "зустріч української делегації з комісаром Євросоюзу Штефаном Фюле", а урядове інформагентство КІА - що на круглому столі обговорювали "міжнаціональні питання". Штефан Фюле в кримських (читай - українських) офіційних повідомленнях не був удостоєний жодного цитування! Слово "меджліс" не зустрічається в жодному офіційному тексті, не кажучи вже про висловлювання членів цього представницького органу. Основні меседжі зустрічі, якщо судити з інформації Радміну, сформулював Анатолій Могильов, і головний із них - процес повернення, облаштування й реабілітації прав кримських татар - уже фактично завершено (докладніше - трохи нижче).
Сайт Меджлісу добіркою новин розставив свої акценти за підсумками круглого столу: Штефан Фюле звернув увагу учасників зустрічі на значущість визнання легітимності Меджлісу й порадив прислухатися до рекомендацій ОБСЄ, а Мустафа Джемілєв вважає, що одним із найважливіших пунктів у цих рекомендаціях "є пропозиція українській владі офіційно визнати Меджліс".
Текст виступів комісара Ш.Фюле на засіданні в Сімферополі представництво ЄС в Україні розіслало журналістам увечері, у стрічки головних інформагентств повідомлення потрапило пізно вночі й, у результаті, розголосу не набуло. Тому є сенс зупинитися на основних моментах першоджерела, щоб розуміти, чого ж очікує Євросоюз від влади України, і з чим туди в плані вирішення кримськотатарського (і, як наслідок, і кримського) питання ми повинні йти.
Отже, розісланий представництвом ЄС текст має гранично чіткий заголовок: "Штефан Фюле: права кримських татар".
За словами комісара Європейського Союзу з питань розширення і європейської політики сусідства, Крим є найважливішим регіоном у рамках політики ЄС у регіоні Східного партнерства. Причин кілька: стратегічне географічне розташування Криму, його економічний потенціал, роль у збереженні екологічної стабільності Чорного моря й "важливість для справ, що впливають на європейську безпеку".
Для подолання наслідків депортації сталінським режимом кримських татар, вірменів, болгар, німців і греків, сказав Ш.Фюле, важливу роль відіграє діалог між усіма зацікавленими сторонами, і Європейський Союз підтримує регулярні контакти з українською владою й представниками кримськотатарської спільноти. "Однак ми дійшли висновку, що є істотно різні оцінки перешкод на нашому шляху і кроків, які ми маємо зробити. Разом ми не можемо сподіватися на досягнення відчутних результатів без дискусії, яка ґрунтується на фактах, і чіткості цих фактів і цифр", - зауважив комісар ЄС.
Саме в цьому зв'язку Штефан Фюле порадив учасникам зустрічі "дуже серйозно поставитися до залучення до вирішення проблеми" офісу Верховного комісара ОБСЄ у справах національних меншин ("пам'ятаючи про його всіма визнаний авторитет і престиж у справах, пов'язаних із запобіганням конфліктам") і уважно вивчити його рекомендації.
(Відразу попутно зазначимо, що, за словами М.Джемілєва, МЗС України "відмовилося брати до уваги доповідь "Інтеграція раніше депортованих осіб у Криму", підготовлену офісом Верховного комісара ОБСЄ Кнута Воллебека, що планувалася для презентації під час круглого столу.
"Міністр Кожара заявив, що документ не погодили з владою України, і взяв під сумнів окремі факти, озвучені в ньому. Він сказав, що в доповіді зменшили кількість кримських татар-депутатів", - повідомив Джемілєв сайту "15 хвилин".)
Пропозиція Меджлісу кримських татар про проведення міжнародного форуму під егідою Верховного комісара ОБСЄ в 2014 р., за словами Ш.Фюле, заслуговує на обговорення й, як він сподівається, погодження. "70-ті роковини депортації дадуть змогу не тільки озирнутися назад, а й подивитися вперед, і вжити заходів для інтеграції кримськотатарського народу в сильну незалежну Україну. А тому я продовжуватиму закликати українських колег використати цю можливість не тільки для пам'яті, а й для демонстрації здатності взяти на себе лідерську роль у відповіді на складні питання", - сказав Штефан Фюле.
Крім цієї пропозиції комісар Євросоюзу озвучив наприкінці зустрічі ще кілька моментів, один з яких мають почути і Меджліс, і влада, - докласти зусиль до досягнення компромісів для створення в Криму різноманіття європейського типу.
"А тому я закликаю всі залучені сторони - і представників влади, і представників кримськотатарського народу - докласти зусиль для можливості відкритого й усеосяжного політичного процесу. Це означає визнання й важливість плюралізму в кримськотатарському народі, легітимності й ключової ролі таких організацій, як Меджліс кримськотатарського народу", - сказав Ш.Фюле.
Переклад же на загальнодоступну мову означає, напевно, таке: Меджліс повинен змиритися з тим, що крім нього мають право на власну думку й позицію інші організації кримських татар, але влада повинна визнати "ключову роль" представницького органу кримських татар - Курултай-Меджлісу.
І на завершення виступу комісар ЄС сформулював три очікуваних результати, які мають бути на порядку денному у вирішенні проблеми:
- створення правових рамок для колишніх депортованих, бажано - через прийняття закону про відновлення прав, проголосованого в першому читанні в червні 2012 р.;
- розширення Бішкекської угоди для повернення та спрощення міграційних правил для колишніх депортованих,
- відновлення урядового агентства, в компетенції якого будуть питання прав репатріантів, розпилених нині в кількох департаментах органів влади.
Чим у процесі дискусії відповіла влада? Кримський прем'єр, як уже згадувалося, сміливо заявив, що проблему, у принципі, практично вирішено.
"Не викликає сумнівів факт, що в житті України й АРК завершується цілий історичний етап, пов'язаний із поверненням та облаштованістю на території півострова кримських татар, вірменів, болгар, греків і німців. В основній масі ці народи й етнічні групи живуть на рівні тих самих життєвих стандартів і користуються такими самими правами, що й решта населення України й автономії", - сказав Анатолій Могильов. Із насущних проблем репатріантів, які влада сьогодні готова вирішувати, було названо... створення НДІ кримськотатарської мови та історії. Ну, і запевнення, що Крим був, є та буде стабільним регіоном, і при цьому Анатолій Володимирович вестиме діалог "тільки з зареєстрованими" у законному порядку організаціями, а Меджліс, як відомо, все не хоче реєструватися ні як політична партія, ні як громадська організація.
У цілому, на тлі того, як старші партійні товариші Анатолія Могильова на чолі з президентом Віктором Януковичем запевняють цими днями представників ЄС, що поступ наш рішучий, і немає нерозв'язаних проблем на шляху в європейський дім, кримський прем'єр як міг намагався переконати у протилежному. При цьому, напевно, Могильов розуміє, що коли слово "меджліс" не тільки вилучать із повідомлень главку інформполітики Радміну та підконтрольних ЗМІ, а й викреслять або заклеять в усіх уже виданих книжках, і навіть якщо когось осінить хвора думка заборонити його діяльність, Курултай-Меджліс нікуди не подінеться! І йому або тому, хто прийде на зміну, однак доведеться вести діалог із органом, який обирається (попри всі сумніви та обґрунтованість критики) народом. А інакше - конфлікт. Чи ми до цього прагнемо, стукаючись у передбанник Євросоюзу?
Сьогодні вже очевидно: головний результат, досягнутий нинішньою владою України і Криму, яка змінила правила формування Ради представників кримськотатарського народу при президентові України, перервала й так нерегулярний діалог із Меджлісом і загралася з кишеньковими маргінальними організаціями "правильних татар", - це те, що "кримськотатарське питання" знову, як і 20 років тому, виведене на рівень міжнародної дискусії. Держава розписалася в неспроможності вирішити проблему, і без світової спільноти тепер навіть за круглий стіл усі сторони, схоже, зібратися не можуть. Не покричати - домовитися й вирішити.
З іншого боку, лідерам Меджлісу годилося б сьогодні по-новому роззирнутися навколо, щоб побачити й зрозуміти, як багато інших різних людей та проблем існує паралельно і в поєднанні. Що, наприклад, немає російської, кримськотатарської чи української корупції - а є корупція (у тому числі політична) наша спільна. Як немає етнічно забарвленої екології, охорони здоров'я та поганих доріг. І, навпаки, всім зрозуміло, що грошей на дорогу в місці компактного проживання репатріантів не вистачає тому, що все пішло на відкіт під час ремонту іншої. Мабуть, це і є інтеграція - коли люди спільно вирішують спільні проблеми. І стають ближчими, краще розуміють і більше довіряють одне одному. Тоді круглий стіл із вирішення проблем кримських татар буде великим, і його не доведеться виносити за межі Криму та України.