Сьогодні я пропоную читачам 3 вкотре переконали мене, що такий план зараз життєво потрібен. До плану додаю відповіді на найчастіші запитання, що виникали під час його обговорення з експертами.
План мирного врегулювання в Донбасі "Три основи"
Два з половиною роки мирних переговорів стосовно Донбасу, що проводяться у двох форматах - Мінському й Нормандському, не тільки не допомогли владнати конфлікт, а й загострили три головні проблеми.
Перша - відсутність легітимного партнера у переговорах. Самопроголошені лідери самопроголошених "народних республік" не визнані ні Україною, ні світовим співтовариством. Жителі окупованих територій не мають власних, законно обраних представників. Росія при цьому відмовляється вважати себе стороною конфлікту.
Друга - не вдається забезпечити безпеку, без якої не може бути реалізований жоден мирний план. Ні на лінії розмежування, ні всередині тимчасово окупованих територій Донецької і Луганської областей. Щодня відбуваються перестрілки, що періодично перетікають у повноцінні бойові дії. На пунктах переходу процвітає корупція. Жителі України стурбовані потоком контрабандної зброї з окупованих областей. Міжнародний тиск на Росію поки що не дав бажаного результату - передачі Україні контролю над державним кордоном.
Третя - втрачено довіру як з боку жителів тимчасово окупованих районів Донбасу до нинішньої української влади, так і з боку жителів решти України до жителів тимчасово окупованих територій. Діалог між цими групами населення перервався. Будь-які мирні ініціативи київської влади жителі окупованих територій сприймають негативно. Триває зубожіння населення на території цих районів, не припиняється потік біженців з окупованих територій як в Україну, так і Росію. Жителі окупованих районів нині позбавлені елементарних прав людини - на соціальне забезпечення, освіту, гідне медичне обслуговування. Діти не мають можливості вчитися в школі за українськими підручниками, а отже, не мають змоги бути вихованими як громадяни України.
Учасники Мінського й Нормандського форматів зосереджені на суперечках про те, що має відбутися раніше - вибори, амністія, припинення вогню чи передача контролю над кордоном, залишаючи осторонь три вказані вище основи кризи переговорів.
План мирного врегулювання "Три основи" пропонує зосередити зусилля саме на подоланні цих трьох криз. Починати треба з забезпечення легітимності - щоб з'явився партнер у переговорах, потім забезпечити безпеку - щоб мирний план мав шанс бути реалізованим, а відтак - поновити діалог, результатом якого буде відновлення довіри.
1. Легітимність
Ми пропонуємо розглядати як легітимних представників окупованих територій останню з законно обраних у цих районах владу - тих, кого населення обрало на виборах місцевих рад 2010 року. Саме ці вибори були останніми легітимними з погляду українського законодавства.
Представники місцевих рад окупованих районів Донецької і Луганської областей живуть нині на різних територіях і в різних статусах. Частина з них залишилася на окупованих територіях і навіть продовжує свою роботу. Частина виїхала в інші регіони України. Деякі депутати місцевих рад живуть зараз у Росії або інших країнах. Однак важливо пам'ятати, що саме цих людей жителі зазначених районів обрали 2010 року своїми законними представниками, тобто всі вони мають певний рівень авторитету і довіри.
Для надання такому рішенню офіційного статусу влада України повинна подовжити строк повноважень таких депутатів місцевих рад, який закінчився 2015 року. У свою чергу згадані депутати місцевих рад Донецької і Луганської областей для поновлення своєї легітимності повинні скласти присягу на вірність Україні.
Українська держава звернеться з проханням до світового співтовариства визнати цих депутатів легітимними представниками жителів тимчасово окупованих районів Донбасу, а до Росії - із закликом натиснути на лідерів самопроголошених республік, які повинні визнати цих представників законними органами влади і передати їм управління цими територіями.
2. Безпека
Досвід трьох років конфлікту довів: без третьої сили на лінії розмежування сторін неможливо досягти стійкого й тривалого припинення воєнних дій. Пропонується скористатися наявним міжнародним механізмом - ввести в зону розділення сторін миротворчий контингент ООН - "блакитні каски".
ООН має багатий (і часто успішний) досвід дій у таких ситуаціях. Таку практику ООН застосовувала і застосовує у багатьох зонах конфліктів. Наприклад, миротворчі сили ООН розділяють сторони між Кіпром і Північним Кіпром, між Ізраїлем і Сирією, між Сербією і Косово, Суданом і Південним Суданом, між сторонами конфлікту у Південному Лівані.
Мені можуть заперечити, що введення миротворчих сил ООН можливе лише за згоди Ради безпеки ООН, і Росія скористається своїм правом вето як її постійний член. Але після приходу нової адміністрації Трампа і загострення ситуації в Авдіївці питання забезпечення безпеки в Донбасі набувають нового значення. З огляду на головування України в Раді безпеки ООН у лютому, нині в нас є унікальна можливість поставити питання про миротворчі сили ООН на розгляд у Раді Безпеки. Якщо ж хтось заблокує таке рішення або проголосує проти, то візьме на себе однозначну відповідальність за провал урегулювання в Донбасі.
Друге завдання - забезпечити безпеку і порядок на пропускних пунктах між тимчасово окупованими районами Донбасу та основною територією України. Цю місію, за згодою сторін, можуть узяти на себе озброєні поліцейські сили ОБСЄ.
Забезпечення безпеки на окупованих територіях буде реалізовано у два етапи. На першому етапі на ці території вводяться поліцейські сили ОБСЄ. Але в міру набуття місцевими радами легітимності можна передати частину функцій спеціально створеним підрозділам місцевої поліції, які оснащуються і діють згідно з мандатом законної влади України.
3. Довіра
Влада України не тільки визнає легітимність обраних 2010 року депутатів місцевих рад Донецької і Луганської областей, а й передає їм повноваження та інструменти для забезпечення реінтеграції жителів тимчасово окупованих районів Донбасу в єдиний правовий, економічний і гуманітарний простір України.
Для цього в розпорядження місцевих рад передаються бюджети на освіту, медицину та пенсійне забезпечення.
Важливо зазначити, що обрані 2010 року місцеві ради представляють не тільки тих, хто нині проживає на окупованих територіях, а й біженців, тих, хто покинув ці території після окупації. Одним із завдань відновлених місцевих рад стає реінтеграція біженців, включаючи відновлення ними прав на втрачену власність в окупованих районах.
Зазначені заходи дозволять запустити процес відновлення довіри й поновлення діалогу як між жителями тимчасово окупованих районів Донбасу і решти України, так і між представниками влади розділених сьогодні територій.
Здійснення плану "Три основи" за сценарієм Легітимність - Безпека - Довіра пропонується здійснити в три кроки.
Крок 1. Обмежити права президента України на проведення переговорів з питань мирного врегулювання в Донбасі. З цією метою відновити чільну роль парламенту у відповідному переговірному процесі. Як показує досвід імплементації Мінських угод, без участі парламенту України неможливо досягти позитивних результатів у мирному переговірному процесі. Верховна Рада повинна ініціювати створення державної делегації високого рівня за участі народних депутатів і представників виконавчої влади, яка на основі схваленого парламентом мандата вестиме переговори для встановлення стійкого миру в Донбасі й повернення тимчасово окупованих районів у правове поле України.
Крок 2. Ухвалити спеціальний закон, що визначає повноваження та обов'язки депутатів обласних і місцевих рад, обраних на виборах 2010 року на нині окупованих територіях Донецької і Луганської областей.
Крок 3. Після ухвалення у парламенті України плану "Три основи" передати його на розгляд до Ради безпеки ООН і підписантам Будапештського меморандуму з метою повномасштабного залучення відповідних міжнародних інституцій і ключових держав до його належної імплементації.
Ми закликаємо депутатів Верховної Ради від усіх фракцій узяти на себе відповідальність за національну єдність і територіальну цілісність України і приєднатися до реалізації плану "Три основи".
Сьогодні будь-яка пропозиція щодо мирного врегулювання в Донбасі викликає в нашій країні бурхливі дебати. Упереджуючи їх, ми підготували відповіді на деякі гострі запитання до нашого плану.
Запитання і відповіді до плану "Три основи"
1. Якщо Росія не вважає і не визнає себе стороною конфлікту, і ми на цьому не наполягатимемо, то фактично ми визнаємо і згодом легітимуємо конфлікт як внутрішній?
Ми не можемо змусити Росію вважати себе стороною конфлікту. У нас немає для цього жодного інструмента. Це небезпечна ілюзія. Але світове співтовариство, яке такі інструменти має, може вплинути на Росію і переконати її стати як стороною у виконанні цього плану, так і його гарантом. Саме тому до плану включено Крок 3 - Росію буде залучено до виконання плану і як постійного члена Ради безпеки ООН, і як підписанта Будапештського меморандуму.
2. Чи варто було об'єднувати в одному пункті переселенців і жителів тимчасово окупованих районів?
Це наша принципова позиція. І це помилка нинішньої влади - вона забула, що значна частина жителів Донбасу, тих, хто хоче жити в Донбасі, нині стали біженцями. І зокрема ці люди, що не зі своєї вини стали біженцями, 2010 року обирали останню легітимну владу в Донбасі.
3. Як планується погоджувати з "владою ДНР/ЛНР" пункт про надання повноправної влади депутатам 2010 року?
У плані прямо зазначено, що це можливо тільки під тиском Росії. А тиск з боку Росії можна забезпечити тільки впливом на Росію з боку світового співтовариства, зокрема економічними санкціями за невиконання цього пункту.
4. Поліція ОБСЄ не вирішує питання корупції на пунктах пропусків. Як бути із цим?
Сьогодні там немає поліції ОБСЄ. Сьогодні це тільки спостерігачі. Ми ж пропонуємо наділити ОБСЄ саме поліцейськими функціями. Ввести туди саме збройний контингент ОБСЄ, який матиме повне право застосовувати силу на свій розсуд.
5. Не чи спричинить передача бюджетів місцевим радам іще більшу корупцію? Як планується здійснювати контроль над цими коштами? Як перевірити, чи не спонсоруватимуть на ці гроші бойовиків?
Це те, що відбувається зараз. Ми ведемо з окупованими територіями торгівлю, закуповуємо там вугілля й іншу продукцію. Ці гроші ми відправляємо в "ДНР" і "ЛНР" і ніяк не контролюємо. Вони можуть використовуватися для фінансування бойовиків. Ми хочемо змінити цю ситуацію. Кошти від торгівлі з тимчасово окупованими районами направлятимуться визнаним Україною представникам Донбасу, які діятимуть за українськими законами.
6. Як і з яких коштів здійснюватиметься заявлена програма повернення втраченого житла?
Для цього не потрібно жодних коштів. Будь-які угоди з відчуження житла на окупованих територіях - з погляду українського законодавства є незаконними. І його повертатимуть законним власникам, тим, хто володів житлом на момент початку окупації. Таку практику успішно було застосовано, наприклад, у країнах Балтії. Там житло повернули власникам через 50 років після введення радянських військ, і проблему вдалося вирішити. У нас же, на щастя, минуло не так багато часу.
7. Чи потрібна реінтеграція переселенців? Чи немає побоювань, що на цьому ґрунті виникне новий соціальний конфлікт, адже жителі окупованих районів переважно вважають переселенців зрадниками?
Треба діяти послідовно. Спочатку - діалог. Як результат діалогу - відновлення довіри. І тільки потім реінтеграція. І, звичайно ж, тільки тих, хто сам хоче повернутися у свої будинки. Таких людей багато.
8. Кого саме з ВР планується вповноважити проводити переговори замість президента?
Буде коректно дати вирішувати це самій Верховній Раді. А не поводитися як президент, який призначає вести переговори випадкових людей, за відомими лише йому одному критеріями.
9. Де і як у цій ситуації будуть українські військові, які зараз дислокуються на лінії фронту й у прифронтових зонах?
Спочатку вони залишаться на своїх місцях. Тільки з протиборчою стороною їх розділятиме військовий контингент ООН - "блакитні каски". А в міру реалізації плану Донбас реінтегруватиметься в Україну, і, звичайно ж, наші війська розташовуватимуться по всій території України - у тому числі на нині окупованих територіях.
10. Які будуть умови подовження строку дії депутатських мандатів для представників влади 2010?
Умова одна - всі вони повинні скласти присягу на вірність українському народу.
Так вони стануть не тільки легітимними представниками народу Донбасу, а й підтвердять свою відданість принципам державної незалежності і територіальної цілісності України.