UA / RU
Підтримати ZN.ua

"Лупайте сю скалу!"

Припинити це, по суті, інвестування в економіку окупаційної території можна було в будь-який момент. Потрібна була тільки політична воля президента, щоб сказати "ні" всім бенефіціарам цієї "офшорки". Від колишнього заступника голови АП Косюка, олігархів Ахметова, Фірташа та інших ділків зі схемами з ПДВ і сірим експортом різного калібру - до дрібних контрабандистів та аферистів, що промишляють між українським і російським КПП. Але її не було. Не тільки в президента. Лідери меджлісу пішли ва-банк теж тільки тепер.

Автор: Валентина Самар

Неодноразово відзначено, що всі рішення українська влада приймає із запізненням на рік.

Що стосується закону про вільну економічну зону "Крим", це сталося буквально. Закон набрав чинності 27 вересня 2014 р., а 24 вересня поточного року президент Петро Порошенко розпорядився розробити і внести у ВР проект про його скасування. Про такий намір президент повідомив під час зустрічі з лідерами кримськотатарського народу Мустафою Джемілєвим і Рефатом Чубаровим. Останній і оприлюднив цю важливу новину з оптимістичним прогнозом, що проект буде внесено в парламент до чергового пленарного засідання, тобто вже через тиждень. Офіційного повідомлення від АП не надійшло, а партійний сайт БПП новину подав із посиланням на заяву Чубарова у вечірньому телеефірі. Тому вмикаємо лічильник і нагадуємо, чому це треба зробити.

Безперечно, на рішення Петра Порошенка значною мірою вплинула акція блокади поставок у Крим, ініційована Меджлісом, у перші ж дні якої викрилися приголомшливі обсяги зловживань та наживи. Не забуватимемо, що він був у курсі, - її початкові передувала зустріч із лідерами кримських татар. Але негласне "добро" на Банковій, за інформацією DT.UA, виходжувалося по кабінетах півтора-два місяці. А наміри кримських українців блокувати пункти пропуску для тиску на окупаційну владу після серії затримань, арештів та обшуків кримськотатарських і українських активістів були заявлені ще раніше, - вперше про пропоновану формулу "продовольство в обмін на свободу" ми писали ще навесні нинішнього року.

Доречно також нагадати, що вимоги не приймати, не підписувати, ветувати, а потім і скасувати закон про фейкову ВЕЗ звучали від організацій кримських українців, Меджлісу, експертної спільноти, правозахисників, журналістів увесь рік його дії. Влада залишалася глухою, - ці голоси заглушував дзенькіт монет у кишені тих, хто закон лобіював. Навіть тоді, коли всі найпесимістичніші прогнози з приводу негативних наслідків для держави збулися. Завдяки цьому закону адмінкордон між Херсонщиною і анексованим Кримом набув усіх атрибутів і режиму державного; у тілі української економіки (і політики як її похідної) розрослася ще одна корупційна пухлина; громадян України з кримською реєстрацією було дискриміновано за територіальним принципом - їм приклеїли статус нерезидентів, з усіма обмеженнями, які є в іноземців.

Тим часом у Криму набирав обертів маховик репресій до всього українського й кримськотатарського, відбувалися арешти, обшуки, виселення за Перекоп незгодних і судилища над політв'язнями.

Тим часом окупаційна влада могла не турбуватися, як утримати на споживчому плаву "острів", - усе потрібне (крім дніпровської води, перекритої ще 2014-го) постачали "жадібні хохли" - так про нас пишуть у кримських ЗМІ. Лідери цих самих "жадібних" волали до Заходу з проханнями-вимогами посилити санкції і примусити Росію платити за Крим вищу ціну.

І тоді ж майже весь великий український бізнес у Криму (за винятком експропрійованих активів Коломойського, Жеваго, Сенченка) вибудовував схеми "на два фронти", домовлявся щодо контрабанди з Аксьоновим, топтав килими в кабінетах і номерах готелів Москви та Києва; вигулював чиновних ВІПів на яхтах у європейських акваторіях; виводив активи на офшори, без оглядки на санкції прописувався в російських держреєстрах і замінював таблички на кримських офісах; а з офісів на материку відправляв товари в Крим і транзитом - на Росію, не платячи податків у скарбницю України й жируючи на надприбутках від різниці в ціні на харчі.

Обсяги поставок з обнуленими податками з українських "гумконвоїв", які безмитно прямували у "ВЕЗ "Крим", DT.UA відстежувало регулярно. Відповіді на інформзапити автора до Державної фіскальної служби, звісно ж, показують нам тільки надводну - легальну - частину айсберга, а підводна завжди більша. Проте можемо констатувати, що за 11 місяців дії закону про зону "Крим" у неї, за даними ДФС, було поставлено товарів на 1 млрд 40 млн 525 тис. дол. США. Для наочності: обсяг цього "товарообороту" в один бік порівнянний із річним бюджетом "Республіки Крим" на
2015 р. і значно перевищує дотації та субвенції з федерального бюджету РФ (50,7 млрд руб.). Це без урахування сум економії для Кремля на створенні умов для енергонезалежності анексованого півострова, заробленої на поставках у Крим електроенергії за кабальним контрактом з українським держпідприємством.

Коли по обидва боки Перекопу лунають побоювання, що припинення поставок з українського материка призведе до голодомору на півострові, важливо уточнити: чверть усіх поставок (за вартістю) - це не їжа. Це мінеральне паливо, нафта й бітумінозні матеріали, - їх поставлено на суму 282 млн дол. А вже потім ідуть м'ясо й м'ясопродукти, молочка та яйця, цукор, алкоголь, горіхи й городина. Коли представники Опозиційного блоку в ефірах ток-шоу ллють сльози по загибелі українських фермерів, які зазнають від блокади поставок у Крим колосальних збитків, хочеться запитати про масштаби збитків, яких зазнав бюджет України, а отже й вищезгадані фермери, внаслідок створення цієї "офшорки" на окупованій території. Підрахувати неможливо, особливо з урахуванням втрат політичних і моральних. Минувши маніпуляцію з турботою представників великого бізнесу про долю малого, все-таки уточнимо їхні втрати з допомогою цитати ще одного заклопотаного долею українських хліборобів - кримського "спікера" Володимира Константинова. Днями він повідав, що телефонував (!) херсонським підприємцям: "Вони назвали ціну, за якою виробляють і продають у Крим продукцію. Тут вони продають утричі-вп'ятеро дорожче". Тобто для них блокада - це не збитки, це втрата надприбутку. Але фермерський "набір", звісно, - копійки, порівняно зі схемами великих гравців.

Припинити це, по суті, інвестування в економіку окупаційної території можна було в будь-який момент. Потрібна була тільки політична воля президента, щоб сказати "ні" всім бенефіціарам цієї "офшорки". Від колишнього заступника голови АП Косюка, олігархів Ахметова, Фірташа та інших ділків зі схемами з ПДВ і сірим експортом різного калібру - до дрібних контрабандистів та аферистів, що промишляють між українським і російським КПП. Але її не було. Не тільки в президента. Лідери меджлісу пішли ва-банк теж тільки тепер.

По-перше, тому, що розвіялися останні ілюзії з приводу можливості зрушити з мертвої точки кримське питання дипломатичними зусиллями та руками міжнародних організацій.

По-друге, тому, що кримська тема зникає з порядку денного світової політики.

По-третє, тому, що ВЕЗ "Крим" перетворилася на велетенський пилосос, який висмоктує ресурси з України й одночасно зміцнює окупаційний режим.

І, по-четверте, кожен день сидіння без активного захисту прав співвітчизників, переслідуваних у Криму, - несе з собою велику біду. І мова тут не про політиків - про кожного політичного переселенця з Криму.

Момент для початку блокади поставок вибраний вдало. Росія помітно виснажена дією санкцій. Українські товари - про це ми вже багатократно писали - йдуть транзитом на Росію, поповнюючи дефіцит від власних антисанкцій. По суті, як каже Рефат Чубаров, "путінський план імпортозаміщення виконується за рахунок прихованого експорту з України через Крим". Попереду листопад, період лютих штормів у Керченській протоці, а це означає, що постачання в Крим російських товарів буде ускладнене саме тоді, коли українські запаси закінчаться. Попереду зима, і саме час поговорити про блокаду поставок електроенергії в Крим (звісно, якщо сама Україна на той час обійдеться без кабального контракту з російською компанією). Попереду засідання Генеральної асамблеї ООН, де питання порушення прав кримськотатарського народу має набути особливого ззвучання.

"Насамперед ми виходили з того, що кримську тему треба негайно повертати в порядок денний міжнародної політики. Усе, що надалі обговорюватиметься в питаннях відносин між Росією та Україною, у питаннях війни Росії проти України, у питаннях відновлення територіальної цілісності, - не повинно й не може обговорюватися без питання Криму та без кримських татар. Можливо, однією цією акцією ми не зможемо утвердити всі наші очікування, але це не єдина акція. Друге - кримські татари, можливо комусь це й не сподобається, та набувають сьогодні свою правосуб'єктність", - каже Рефат Чубаров.

Запитання не просте - чи можна боротися за права людини і цілого народу, порушуючи права інших, тих-таки олігархів та фермерів із перевізниками, наприклад? Адже закон про ВЕЗ - чинний. Не будемо лукавити: акція проходить по хиткій дощечці закону, часто її завалюючи, під пильним наглядом правоохоронців, які виключають бійки з водіями хур і запобігають появі "приватних армій" великого бізнесу, але позовів у суди, здається, не уникнути.

Влада стала в позицію стороннього спостерігача зі знайомими ознаками гібридної війни: "Це громадянська акція, це ініціатива меджлісу кримських татар, це право громадян України..." Деякі оглядачі вже похвалили владу за те, що вона нарешті почала використовувати в боротьбі з окупантом його ж методи. Істотна поправка: ця економічна гібридна війна ведеться, у тому числі (якщо не в першу чергу), проти своїх же олігархів та меншого бізнесу, якому надприбуткова торгівля з окупантами була дозволена законодавчо. Тому нехай гібридні методи й надалі використовують учасники громадянської блокади, у них це добре виходить, хабарів вони не беруть і навіть називають себе "кримським Майданом".

Проте влада має виконувати свою роботу - скасовувати законодавство, яке спричинило величезні втрати бюджету і зростання корупції, та приймати нове - адекватне нинішній ситуації у воюючій країні.

Це нескладно. Законопроект, розробляти який, за словами Рефата Чубарова, мали почати в АП й уряді вже у п'ятницю, може бути по-військовому лаконічний.

1. Закон про ВЕЗ "Крим" скасувати.
2. Доручити Кабміну розробити і подати в місячний термін законопроект про економічні відносини з окупованими територіями. Третьою статтею мають бути врегульовані питання оподаткування українських суб'єктів господарювання на окупованих територіях Криму та Севастополя. Для цього цілком згодиться стаття 15 закону про ВЕЗ (евакуація бізнесу з тимчасово окупованих територій), яку можна "залишити живою" у вигляді тимчасового акта КМУ.

Економічний експерт Фонду "Майдан закордонних справ" Юрій Смелянський, чимало рекомендацій якого було взято на озброєння організаторами акції, так виклав для DT.UA алгоритм дій влади в умовах громадянської блокади поставок у Крим:

"Після скасування закону України про ВЕЗ "Крим" має бути заморожене будь-яке ресурсне й товарне (включно з електроенергією) забезпечення території окупованого Криму. Це - точка обнуління, тривалість цього періоду 2-3 місяці (у першому наближенні, але він може бути продовжений).

За цей час або розробляються і приймаються ЗУ "Про особливі економічні відносини з окупованими територіями", або вносяться зміни до закону про тимчасово окуповані території. До розробки в обов'язковому порядку необхідно залучити коло експертів і громадських діячів, які системно займаються питаннями деокупації та реінтеграції Криму.

Стаття 15 закону про ВЕЗ "Крим" тимчасово, до розробки Закону (п.2), застосовується в скоригованому варіанті у вигляді підзаконного акта Кабінету міністрів України.

У єдиному реєстрі платників податків (як для фізичних, так і для юридичних осіб) вводиться примітка "окупована територія" для суб'єктів, котрі мають реєстрацію на Кримському півострові, що несе ознаку неоподаткування та відсутності підзвітності у зв'язку з неможливістю здійснювати роботу податкової служби на окупованій території".

До кінця 2015 р., як вважають експерти й окремі організатори акції, має бути прийнято рішення про створення в Херсонській області режиму максимального сприяння для розвитку бізнесу, залучення інвестицій у соціально-економічний розвиток регіону (статус - ВЕЗ, ТПР чи щось інше - не має значення, головне - мета і умови її досягнення).

Тепер до питання про українських громадян, позбавлених внаслідок блокади можливості купувати продукти харчування українських виробників. На думку Юрія Смелянського, необхідно впродовж тих-таки 2-3 місяців "обнуління" поставок спорудити зі швидкозбірних конструкцій на прилеглій до адмінкордону між Херсонщиною та Кримом території "вузли обміну" (хаби).

"Жителі окупованого Криму, пред'явивши український паспорт, можуть приїхати і придбати весь необхідний обсяг благ. Це й буде виявом турботи і уваги з боку держави до своїх громадян, які опинилися в окупації. "Вузли обміну" є також і транспортним вузлом, який забезпечить безперебійний доступ на всю територію України для кримчан", - вважає експерт.

У попередньому матеріалі на цю ж тему ми писали, що в КМУ вже давно лежать пропозиції Держслужби з питань Криму про новий порядок пересування товарів. Якщо стисло, то суть їх зводиться до того, що великовантажних автомобілів із товарами на територію Криму більше пропускати не можна, але люди для власних потреб і для малого бізнесу можуть провезти товари (обмежені за списком і вагою) на легкових автівках.

Додамо також, що хаби на "кордоні", крім задоволення потреб українських кримчан у більш дешевих і звичних продуктах харчування, ліках, побутовій техніці, її гарантійному обслуговуванні тощо, також повинні мати можливість надавати державні послуги - оформлення документів, юридичні консультації тощо (і тут бачиться прямо ідеальний майданчик для реформаторів сфери держпослуг, і не тільки).

Якщо ці рекомендації та пропозиції ініціаторів громадянської блокади, які перегукуються з ними, влада виконає - є шанс, що Крим не віддалиться, як побоюється дехто, а навпаки - наблизиться. Тому що люди побачать реальні наступальні кроки влади проти корупції та зрощування українського бізнесу з окупантами й реальні кроки на захист прав груп, яких утискують у Криму. Чому так вітають блокаду патріоти в Криму - вони вже зачекалися, коли ж хтось дасть окупантові по зубах. Хоч так - гібридно, зі слабкими ознаками присутності держави в економічній війні, яка ведеться силами громадянського суспільства. До речі, у питанні звільнення кримських політв'язнів (одна з головних вимог акції) лідери Меджлісу на владу більше не покладаються. За словами Рефата Чубарова, роль переговірників у справі звільнення кримських в'язнів сумління можуть виконати... ті ж таки олігархи, чий бізнес був блокований. Формула та ж сама - товар в обмін на свободу.

Серйозність участі в цій "війні" президента визначиться вже найближчого тижня, оскільки вона передбачає абсолютно конкретний продукт діяльності його адміністрації - законопроект про скасування закону про ВЕЗ, внесений у парламент як терміновий і підтриманий коаліційними фракціями. Якщо цього не відбудеться, настане другий етап громадянської акції, називати який її ініціатори не поспішають. Але ми ж розуміємо, в яких місцях тоді з'являться пости блокади. Аналітики й оглядачі, котрі сприймають невелику кількість людей на "кордоні", грядущі холоди й відсутність жирних бюджетів ознакою швидкоплинності акції, можуть дуже помилитися. Вони просто не пам'ятають або не знають, що таке кримськотатарські акції протесту. У перший день Курбан-Байраму на всі три блокпости готували 350 порцій плову (це точний підрахунок учасників акції). Але в разі чого - через кілька годин на місці збору буде вдесятеро більше. І це буде вже зовсім інша гра.