Після змін до Виборчого кодексу кількісний склад обласних рад в Україні майже не змінився. Зменшилася лише чисельність Черкаської та Хмельницької облрад — з 84 до 64 депутатів. Найбільшими за складом залишилися Дніпропетровська та Харківська обласні ради, в них аж по 120 депутатів. Тоді як Вінницька, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Львівська, Одеська, Полтавська обласні ради налічують по 84 обранці.

У решті областей кількість депутатів рад — по 64. В Донецьку та Луганську облради вибори цього року не проводилися.

Програвши місцеві вибори, особливо — до  обласних рад (з монобільшістю ніде не склалося), партія влади зробила ставку на широкий компроміс. В результаті у «Слуги народу» в 12 областях — свій голова облради і ситуативна більшість, що об'єдналася під розподіл обласного «пирога». (Опоненти «слуг» в Київській та Запорізькій області оскаржують обрання голови облради в суді). Важливо, що союзи партії влади мають безрозмірний діапазон. Починаючи від ЄС і «Свободи» і закінчуючи ОПЗЖ.

Однак й інші партії (так само як і Слуга народу) з легкістю вступали в неприродні союзи, опускаючи питання ідеології заради миттєвих корисливих інтересів і лояльності центральної влади. Як, навіщо і де особливо яскраво, — читайте в нашому бліц-дослідженні післявиборчих розкладів у обласних радах.

Вінницька область

«Українська стратегія Гройсмана» + «Батьківщина»

Ця область стала однією з перших, де досить швидко відбулася сесія облради. Вже 20 листопада новообрані депутати зібралися на перше засідання. Розклад політичних сил демонструє однозначну перевагу «Української стратегії Гройсмана» — 40 депутатів із 84. Ще 11 має «Батьківщина» — надійний союзник УСГ. Під прапорами партії «Слуга народу» 8 депутатів, по 7 — від партій «За майбутнє» та «Опозиційна платформа — За життя».

11 депутатів Вінницької облради відтепер опозиціонери — це представники «Європейської солідарності». Їх кандидат на посаду голови облради — Андрій Гижко — не здобув підтримки більшості. Більш того, після провалу кількох спроб заявити про свою позицію фракція ЄС демонстративно залишила засідання.

Фактично керівництво в області отримав Володимир Гройсман. Головою обласної ради став представник його партії, експрокурор Вінницької області Вячеслав Соколовий.

За цією політсилою також посада першого заступника голови обласної ради. Ним став Володимир Кістіон, віцепрем’єр-міністр України в уряді Володимира Гройсмана.

Посади ще двох заступників, а також голів усіх постійних комісій ради теж посіли однопартійці Гройсмана. Єдиним представником іншої політичної партії на керівній посаді є Анатолій Ткач (Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»). Його було обрано четвертим заступником голови облради.

Свою політичну вагу та авторитет Володимир Гройсман засвідчив, особисто завітавши на сесію. Він запевнив, що його команда бере на себе всю відповідальність за стан справ у Вінницькій області.

Отже, партія влади «Слуга народу» на Вінниччині, так само як і опозиційні, не отримала жодної керівної посади в обласній раді.

Волинська область

«За майбутнє» + «Батьківщина» + «Свобода»

Серед 64 депутатів мандати розподілилися так: «За майбутнє» — 22, «Європейська солідарність» — 9, «Батьківщина» — 9, «Слуга народу» — 8, «Свобода» — 7, «Аграрна партія» — 5, «Сила і честь» — 4.

Партія Коломойського / Палиці  «За майбутнє» стала основою для формування більшості. Її у базовому регіоні партійного проєкту вели до влади як кандидати у депутати аж чотири нардепи із однойменної парламентської групи і один — від «Слуги народу». Маючи мандат нардепа від партії президента, Вячеслав Рубльов балотувався на одному з округів Волині від «За майбутнє». Він, як і ще чотири нардепи (Ігор Палиця, Ігор Гузь, Ірина Констанкевич, Степан Івахів), мандати в області отримали, але відмовилися від них. Відпрацювавши на благо партії, залишилися її штиками у Верховній Раді України. Та на першій сесії були всі п’ятеро. Контролювали процес.

Головою Волинської обласної ради VIII скликання став представник партії «За майбутнє», єдиний кандидат Григорій Недопад.

Його заступниками були обрані «свободівець» Юрій Поліщук і Григорій Пустовіт від «Батьківщини».

І тут уся фракція «Європейської солідарності» проігнорувала голосування за кандидатів на посаду заступників голови. Але більшість і без них цілком складається. Надійною опорою фракції «За майбутнє» в облраді стануть «Батьківщина» і «Свобода». Уже зараз ця коаліція висловила недовіру голові Волинської облдержадміністрації Юрію Погуляйку.

Під час чергової хвилі протистояння ОПУ і Коломойського в інших обласних центрах, у останнього в результаті виборів є місця, де він цілком може показати характер.

Дніпропетровська область

«Слуга народу» + «ОПЗЖ» + «Пропозиція»

Запеклі політичні баталії відбувалися в Дніпропетровській обласній раді. Найбільшу фракцію тут має політична партія «Слуга народу» — 30 мандатів. Від ОПЗЖ у раді 27 депутатів, від «Пропозиції» — 17, «Блоку Вілкула «Українська перспектива» — 16, «Європейської солідарності» — 13, «Громадської сили» — 9, «Батьківщини» — 8 обранців.

Основна інтрига розгорнулася всередині «Слуги народу», де на лідерських позиціях залишався ексголова Дніпропетровської облради та ставленик Коломойського Святослав Олійник. Однак після перемоги Філатова в Дніпрі, а також значній кількості мандатів, отриманих «Пропозицією» в обласній раді, Банкова, яка до цього грала на боці Коломойського, пішла на союз із групою Корбана/Філатова. Чому,  до речі, дуже сприяв провал партії влади на виборах мєра у Кривому Розі, де у другому турі програв кандидат від «слуг» Дмитро Шевчик. 

За нашою інформацією, Зеленський був у дикому гніві через те, що Олійник, який курував вибори мера в його рідному місті, підвів, підірвавши і без того хиткий авторитет президента. Це, власне, і зміцнило доріжку, все-таки протоптану Корбаном і Філатовим до Зеленського. На цій основі 9 грудня губернатором в область зайшов представник «Пропозиції» ексголова Дніпропетровської ОДА Валентин Резніченко, а вже 16 грудня головою обласної ради став представник «Слуги народу» Микола Лукашук.

Його як єдиного кандидата підтримали 95 із 120 депутатів. Очевидно, під час голосування до більшості із «Слуги народу», «Пропозиції» та ОПЗЖ долучилися і «Блок Вілкула» та депутати інших фракцій.

Представник ЄС і колишній голова облради Гліб Пригунов заявив, що не братиме участі у голосуванні.

Першим заступником голови Дніпропетровської облради став представник ОПЗЖ Геннадій Гуфман. Посаду заступника посів депутат від партії «Пропозиція» Ігор Каширін. Що в результаті домовленостей отримає «Блок Вілкула», поки невідомо.

Житомирська область

«Слуга народу» + «Наш край» + «Пропозиція»

Один із небагатьох регіонів, де представник «Слуги народу» досить оперативно очолив обласну раду. Вже 6 грудня спікер парламенту Дмитро Разумков спільно з Володимиром Федоренком відвідали в Житомирі урочисті заходи до Дня ЗСУ.

64 депутатських мандати розподілилися між 9 партіями: «Слуга народу» — 11, «Наш край» — 9, «Європейська солідарність» — 9, «Опозиційна платформа — За життя» — 7, «За майбутнє» — 7, «Пропозиція» — 6, «Батьківщина» — 6, Радикальна партія Олега Ляшка — 5, «Сила і честь» — 4. Про певний консенсус стосовно кандидатури Федоренка може свідчити те, що він єдиний претендував на цю посаду.

І отримав голоси 53 депутатів із 62 присутніх у залі. 

Однак першим заступником голови Житомирської обласної ради став депутат від партії «Наш край» Олег Дзюбенко. Посаду заступника отримав представник «Пропозиції» Володимир Ширма, ексголова Житомирської обласної ради. Що підтверджує, що кістяк більшості все-таки представляють «Слуги», "Наш край" і "Пропозиція".

Проте, сьогодні можна сказати одне – успіх партії влади та стабільність роботи обласної ради в Житомирі – результат роботи голови ОДА Віталія Бунечка та місцевих силовиків.

Закарпатська область

«Слуга народу» + «Рідне Закарпаття» + «Батьківщина» + ЄС

Склад обласної ради сформували депутати від восьми політичних партій. Тому про більшість, з огляду на таку атомізованість, тут говорити взагалі складно. 

Лідером стала «Рідне Закарпаття» (партія місцевих бізнесменів провладних нардепів групи «Довіра» Роберта Горвата і  Василя Петьовки), яка отримала 12 мандатів. «Слуга народу» представлена 11 депутатами. По 8 обранців — у фракціях «Батьківщини» та «КМКС» Партія угорців України. «Команда Андрія Балоги» має 7 депутатів, а «Європейська солідарність», «За майбутнє» та ОПЗЖ — по 6.

Головою ради обрали депутата від партії «Слуга народу» Олексія Петрова.

Його суперником був депутат обласної ради від ОПЗЖ самовисуванець Віктор Русин. Проте він отримав значно менше голосів колег.

При цьому фракція «КМКС» Партія угорців України у повному складі залишила першу сесію нового складу Закарпатської обласної ради. 

Відповідно до наявних домовленостей, посаду першого заступника голови Закарпатської обласної ради отримав Андрій Шекета («Батьківщина»). Заступником став Денис Ман (ЄС).

Друге засідання обласної ради відбулося 9 грудня. До участі в ньому долучилася «КМКС». Проте не з’явилися депутати від «Опозиційної платформи — За життя», «За майбутнє» та «Команди Андрія Балоги». Також депутати ухвалили рішення про постійні комісії та їх персональний склад. 

 Проте, очевидно, що в області буде діяти досить широка, хоч і ситуативна більшість.

Запорізька область

«Слуга народу» + «Опозиційний блок» + «Батьківщина» + Партія Володимира Буряка «Єднання»

Сесія і в Запорізькій обласній раді відбулася тільки через півтора місяця після проведення місцевих вибрів. Політично вона складається з 7 партій. ОПЗЖ — 23 депутати, «Слуга народу» — 19, «Європейська солідарність» — 10, Партія Володимира Буряка «Єднання» — 9, «Опозиційний блок» — 8, «Батьківщина» і «За майбутнє» — по 8 депутатів.

Перемовини щодо виборів керівництва облради були складні. ЄС, «слуги» та Партія Володимира Буряка Єднання  запропонували своїх кандидатів на цю посаду. Проте згодом ЄС відкликала свого кандидата. Партія заявила про можливі фальсифікації виборів. 

Після ЄС участь у голосуванні відмовилися брати й депутати від ОПЗЖ. 

Таким чином, із чотирьох кандидатів залишилося лише двоє — голова Запорізької ОДА Віталій Боговін від «Слуги народу» та Геннадій Шевченко від Партії Володимира Буряка «Єднання». Для перемоги Боговіна було використано тактику контрольованого голосування. У бюлетенях депутати ставили не галочку, а свій порядковий номер від 1 до 40. 

Проте голосів не вистачило. Не обійшлося без бійок та поліції. У засіданні оголосили перерву.

Вже під час його продовження спалахнув черговий скандал. За зачиненими дверима, без журналістів і опозиційних партій, знову голосували за Віталія Боговіна. 

Фракції ОПЗЖ заявила про неправомірність таких дій та захоплення влади в регіоні.

Фракція ЄС в обласній раді зробила офіційну заяву про узурпацію влади в регіоні, а всі депутати фракції, присутні на засіданні, звернулися до правоохоронних органів із відповідними заявами.

Депутат від ЄС Сергій Лишенко навіть звернувся до суду щодо скасування рішення про обрання Боговіна головою облради.

Проте вже наступного дня «посипалися» ряди і «Слуги народу».

Голова фракції та два депутати заявили про вихід із її лав та створення власної «Зе-фракції».

Резонансу історії додає те, що ці ж депутати завили про «атмосферу тиску та залякування» під час голосування за кандидатуру Віталія Боговіна і написали заяву до правоохоронних органів.

Вже надвечір 17 грудня частина депутатського корпусу Запорізької обласної ради зібралася в сесійній залі. Депутати від ЄС, ОПЗЖ, «За майбутнє» та Зе-фракції, 44 голосами обрали свого голову обласної ради. 

Також нова більшість обрала заступників голови — Павла Матвієнка (ОПЗЖ), Олега Чернова (ЄС), Геннадія Фукса («За майбутнє»). У обласній раді, по суті, розкололася фракція «Слуги народу» і утворилося двовладдя. 

Частина депутатів обрала керівництво і головою вважає Віталія Боговіна. Інша частина (що чисельно тепер переважає) на своєму засіданні проголосувала за новий керівний склад ради і обрала головою Віталія Толочека. Хоча на офіційному сайті Запорізької облради головою вказаний таки Боговін. 

Івано-Франківська область

«За майбутнє» + «Батьківщина» + «Свобода»

Депкорпус обласної ради складається з представників шести політичних партій: «Свободи» (18 депутатів), «Європейської солідарності» (17), «За майбутнє» (16), «Батьківщини» (14), «Платформи громад» (10) і «Слуги народу» (9 депутатів).

І якщо ідеологічно більшість начебто мала би виглядати так: «Свобода» + ЄС + «Батьківщина», можливо ще «Платформа громад» (частина Івано-Франківського ЄС після розколу, орієнтована на Косюка), то на практиці все склалося дещо інакше. До речі, очікувано. Бо схильність представників «Свободи» звіряти свої плани з партією Коломойського/Палиці ми виявили ще під час роботи над проектом «Місцеві вибори. Країна по поличках». Ми докладно писали про неформальний союз мера Руслана Марцінківа з Палицею. Що, власне, і підтвердила ситуація, які склалася в міськ- та облраді.

Таким чином, щодо обрання голови облради депутати продемонстрували повну узгодженість позицій. За єдиного кандидата «свободівця» Олександра Сича одноголосно проголосували всі депутати.

А далі — не все так гладко. Першим заступником голови ради став Василь Гладій («Батьківщина»), посаду заступника отримав Микола Палійчук («За майбутнє»). Фракція «Європейської солідарності» перейшла в опозицію. Депутати ЄС, імовірно, претендували на керівну посаду. Проте не склалося. Політичний демарш відбувся, і фракція заявила про неприпустимість співпраці з партією олігарха Коломойського.

Та вже на другій сесії було сформовано керівний склад комісій, а опозиції не було помітно. П’ять політичних партій отримали по дві керівні посади. «Слуги народу» очолили лише одну комісію.

А щодо принциповості опозиції — воно й не дивно. Вже 23 грудня облрада планує затвердити бюджет. Тож саме час домовлятися.

Київська область

«Слуга народу» + «Батьківщина» + ОПЗЖ 

П’ять партій працюватимуть в облраді. «Європейська солідарність» отримала 25 мандатів, «Слуга народу» — 22, «За майбутнє» — 14, «Батьківщина» — 14, «Опозиційна платформа — За життя» — 9 мандатів. З першого разу консенсусу щодо кандидатури голови ради досягти не вдалося. Ні кандидат від «Слуги народу» Олександр Скляров, ні екснардеп Ярослав Москаленко від «За майбутнє» не отримали необхідних 43 голосів депкорпусу.

Президентська партія одразу заявила про підкуп депутатів.

Проте вже на наступному засіданні саме її претендент Олександр Скляров обійняв посаду голови облради.

Без скандалу не обійшлося. Напередодні депутати затвердили зміни до форми бюлетеня. Тобто бюлетень був не один на всіх претендентів, а на кожного окремий. Голосування проводилося почергово. Тому Ярослав Москаленко зняв свою кандидатуру й оголосив, що звернеться до суду. Депутати «Європейської солідарності» і «За майбутнє», які його підтримували, на знак незгоди залишили зал засідань.

Склярова підтримали «Батьківщина», «Слуга народу» та ОПЗЖ.

Відповідно, ці партії й отримали керівні посади. Першим заступником голови облради стала Марина Сапожко («Батьківщина»). Депутата від ОПЗЖ Валерія Ксьонзенка обрали заступником голови.

Проте на сьогодні ситуація в раді зберігається напруженою. Депутати від «За майбутнє» та ЄС відмовились отримати депутатські посвідчення, підписані головою облради Скляровим, оскільки вважають його нелегітимним. 

Сьогодні в Окружному адміністративному суді Києва (ОАСК) два позови. Один — від депутата Ярослава Москаленка про скасування рішення про обрання голови облради (на 27 січня 2021 року вже призначено перше засідання суду), другий — про скасування рішення про розподіл комісій. «Слуг» явно хочуть вибити з Київської області. Війна за допомоги сумнозвісного суду Вовка тільки починається.

Львівська область

«Європейська солідарність» + «Слуга народу» + «Батьківщина»

Найбільша фракція Львівської облради — «Європейська солідарність» з 28 депутатами. По 9 мандатів налічують фракції «Слуга народу» і «Самопоміч», по 7 — «Батьківщина» і «Голос», по 6 — «Свобода», Народний Рух України, Українська галицька партія та «За майбутнє».

Про політичні союзи традиційно свідчить обрання голови. І тут не обійшлося без сюрпризів.

Не дивно, що облраду очолила представниця найчисленнішої фракції Ірина Гримак.

А ось те, що посаду одного із заступників голови облради від ЄС зайняв представник «Слуги народу» Юрій Холод — дивина.

Партія Петра Порошенка, яка розглядала Львівщину як материнський регіон, пішла на співпрацю в облраді зі своїм непримиренним противником — «Слугою народу». Залишивши сентименти по відношенню до «Свободи» — свого основного партнера у львівській міськраді, яка об'єдналася проти Садового.

На перший погляд тактичний реверанс президентській політсилі має забезпечити співпрацю між обласною радою та адміністрацією. Адже на Львівщині маємо нетипову ситуацію — голова ОДА Максим Козицький є одночасно депутатом облради та очолює фракцію «Слуги народу». До того ж за кандидатів на посади заступників голосували пакетом. Тож ризики не мати необхідної підтримки були мінімальні.

Але є і інший погляд. За інформацією наших джерел у обласній раді, саме активне спонсорство співвласника Львівської тютюнової фабрики Григорія Козловського не тільки по відношенню до своєї рідної партії — ЄС, а й до партії влади в тому числі, забезпечує таку нестандартну коаліцію на Львівщині.

Відмітки на підтримку Ірини Гримак в бюлетенях засвідчили про приєднання до більшості з ЄС і «слуг», - «Батьківщини». В результаті партія Тимошенко отримала портфель першого заступника, яким став Євген Гірник.

При розподілі посад голів комісій більшість отримала та ж таки «Європейська солідарність». Її представники керуватимуть сімома депутатськими комісіями. По дві комісії дісталося «Голосу» та «За майбутнє». По одній — «Слузі народу», «Батьківщині», Українській галицькій партії та Народному Руху України. «Свобода» і «Самопоміч» не отримали посад голів у жодній з комісій.

Кіровоградська область 

«Слуга народу» + «Пропозиція» + ОПЗЖ + Радикальна партія Олега Ляшка 

Тривалий час не скликали першу сесію обласної ради на Кіровоградщині. Офіційна причина — багато новообраних депутатів були на самоізоляції. Але вже 8 грудня перша сесія таки відбулася, проте не без скандалу.

Депутатський корпус Кіровоградської обласної ради сформували представники 7 партій: «Батьківщина» — 15 депутатів, «Слуга народу» — 14, ОПЗЖ — 11, ЄС — 9, Радикальна партія Олега Ляшка, «За майбутнє» та «Пропозиція» — по 5 депутатів.

На посаду голови Кіровоградської обласної ради претендували Олександр Чорноіваненко від «Батьківщини» і «слуга» Сергій Шульга.

Чорноіваненко очолював облраду попереднього скликання і прагнув зберегти посаду. Його більшістю мали стати «Батьківщина», ЄС та ОПЗЖ. 

Сумарно це 35 голосів, але щось пішло не так.

Прямо під час засідання обласної ради претендентові на посаду голови Сергію Шульзі теперішнім головою ОДА, імовірно, була зроблена пропозиція зняти свою кандидатуру. Шульга голосно відмовився, встав і пішов. Це дуже добре видно на відео, оприлюдненому у Фейсбуці.

Після цього працівники поліції через повідомлення про замінування будівлі. Вибухівки не знайшли, але сесія того дня не продовжилася. 

А вже 11 грудня Шульгу таки обрали головою облради.

Першим заступником став Юрій Семенюк («Пропозиція»). Заступниками голови було обрано Вадима Волканова від ОПЗЖ та Дмитра Лінька від Радикальної партії Олега Ляшка.

Часу для домовленостей вистачило і на погодження розподілу комісій. За це проголосували також 11 грудня. Бюджетну комісію очолив представник ЄС Сергій Коваленко. 

Загалом, представники ЄС, «Слуги народу» і «Батьківщини» очолили по дві комісії. ОПЗЖ та «За майбутнє» отримали по одній посаді голови комісії.

Миколаївська область 

«Слуга народу» + ОПЗЖ + «Пропозиція»

Миколаївська обласна рада сформована з 6 партій. Від «Опозиційної платформи — За життя» депутатами стали 18 осіб, від «Слуги народу» — 16, «Наш край» — 10, «Європейської солідарності» — 8, «Пропозиції» — 7, «За майбутнє» — 5 осіб.

Головою ради обрали представницю президентської партії Ганну Замазєєву.

Домовленості партії влади з ОПЗЖ конвертувалися в посаду першого заступника голови. Ним став Володимир Фроленко. Також кандидатку від «Слуги народу» підтримала «Пропозиція».

 Тут варто сказати, що союз «слуг» з ОПЗЖ у регіоні абсолютно очікуваний. Виходячи хоча б з тієї пікантної обставини, що крило Разумкова підтримувало кандидата від ОПЗЖ Владислава Чайку на виборах мера Миколаєва. Складніше пояснити колаборацію з «Пропозіцією», від якої йшов чинний мер Олександр Сенкевич. Однак з урахуванням фактора Дніпра і пакту про перемир'я між Філатовим/Корбаном і Банковою, легко пояснюється і це.

Попередньо погоджений як претендент на посаду заступника від партії ЄС Михайло Талпа зняв свою кандидатуру. 

Тож про стійку та міцну більшість говорити поки що не можна. Сильно хитається «Пропозиція», що дала голоси під голову ради, однак відмовилася від поста заступника. Тим часом вже на другій своїй сесії депутати затвердили регламент облради та сформували комісії. Посади голів у трьох з восьми комісій отримали депутати від «Слуги народу». Дві комісії очолили «ОПЗЖ». По одній – представники партій «Наш край», «Пропозиція», «Європейська солідарність». Посада заступника голови облради залишається вакантною. 

Вже 23 грудня облрада планує прийняти бюджет, затвердити програми соціально-економічного розвитку та стратегію розвитку регіону. 

Одеська область

«Слуга народу» + «Довіряй ділам» + «Батьківщина» + ЄС

За результатами місцевих виборів, в обласній раді мандати розподілилися між 7 партіями. ОПЗЖ отримала 24, «Слуга народу» — 16, «Довіряй ділам» — 11, «Європейська солідарність» — 10, «За майбутнє» — 10, «Батьківщина» — 7 і «Партія Шарія» — 6 мандатів.

Засідання розпочалося з блокування трибуни депутатами від партії «Опозиційна платформа — За життя», «Партії Шарія» та «За майбутнє».

Вони вимагали реєстрації дев’яти кандидатів у депутати від партії «За майбутнє». Але, оскільки список для реєстрації фракції був поданий пізно вночі, процедуру вчасно не провели. Без дев’яти обранців у блокувальників не складалася більшість. Через 12 годин, о пів на дванадцяту ночі, сесія таки розпочалася. 

Більшістю голосів головою облради обрали Григорія Діденка від партії «Слуга народу».

Кандидату від ОПЗЖ Вадиму Шкарівському для перемоги не вистачило трьох голосів. Це голосування продемонструвало наявність більшості без ОПЗЖ. Визначальну роль у цій грі відіграла «Європейська солідарність». Саме вона десятьма голосами забезпечила перемогу Діденкові над кандидатом від ОПЗЖ. А також закріпила союз партій Зеленського і Труханова, який склався і на рівні одеської міської ради.

Першим заступником став Олег Радковський від «Батьківщини». Всі посади голів постійних комісій теж були розподілені між представниками більшості. Але посаду заступника голови облради вирішили запропонувати опозиції. 

Полтавська область

«Довіра» + «Слуга народу» + «Батьківщина» + «Рідне місто» + ЄС

Мандати депутатів обласної ради отримали 7 партій. Найбільше їх — у партії «Довіра» — 16 депутатів. «Слуга народу» має 14 обранців, «За майбутнє» — 13, «Батьківщина», «Опозиційна платформа — За життя» — по 11, «Європейська солідарність» та «Рідне місто» — по 9 депутатів. Єдиним кандидатом на посаду голови облради став ексголова попереднього скликання, депутат від «Довіри» Олександр Біленький.

Його кандидатура також влаштувала губернатора ОДА. Воно й не дивно. Адже першим заступником обрали Олександра Лемешка від «Слуги народу». 

Ця домовленість тримається на підтримці депутатською групою «Довіра» пропрезидентської фракції у парламенті.

Посади заступників отримали Олексій Чепурко («Рідне місто»), Лілія Руроєва («Європейська солідарність»), Олег Бєлоножко («Батьківщина»). Для міцності депутатської більшості напередодні рішення облради спеціально збільшили кількість посад заступників голови.

Поділили також керівні посади в постійних депутатських комісіях. Лариса Босенко з «Батьківщини» очолила бюджетну комісію. Головою ж земельної став «слуга» Іван Гришко.

Загалом ОПЗЖ очолила три постійні комісії, «Батьківщина» та «Слуга народу» — по дві. По одному голові комісії отримали «Рідне місто», ЄС та «Довіра». Представники «За майбутнє», маючи 13 депутатів, не очолили жодної з комісій облради.

Рівненська область

«Європейська солідарність» + «За майбутнє» + Радикальна партія Олега Ляшка+Свобода

Обласна рада складається з представників семи партій. Найбільші фракції мають партії «Європейська солідарність» — 14 депутатів і «Слуга народу» — 12. «За майбутнє» та «Батьківщина» отримали по 9 мандатів, «Сила і честь» — 8. У «Свободи» та «Радикальної партії Олега Ляшка» — по 6 мандатів.

Перемовини проходили дуже напружено. Протягом засідання щогодини оголошували перерву. В результаті склався досить екзотичний союз, куди увійшли закляті друзі ЄС , «За майбутнє» Коломойського / Палиці, радикали Ляшко і «Свобода». Їх силами і був обраний голова обласної ради, яким став представник «Європейської солідарності» Сергій Кондрачук.

Першим заступником голови обрано «радикала» Сергія Свисталюка, а заступником — «свободівця» Олексія Бучинського. 

Водночас «Слуга народу», «Батьківщина», «Сила і честь» участі у голосуванні не брали. Вони демонстративно залишили зал засідань. Так само покинув сесію і голова Рівненської ОДА Віталій Коваль.

Однак і без них сесія продовжилася. Були прийняті рішення про розподіл керівних посад у постійних комісіях. Майже всі з них дісталися представникам більшості. Головами чотирьох комісій стали депутати від «За майбутнє». Дві комісії очолили представники ЄС, по одній отримали «радикали» і «свободівці». Ще у двох комісіях (з питань регламенту, діяльності правоохоронних органів та боротьби з корупцією, а також з питань гуманітарної політики) голів не обрали. Ймовірно, очолити їх запропонують фракціям, що на даний час до більшості не увійшли.

Сумська область

«Слуга народу» + ОПЗЖ + «Наш край»

Обласна рада складається з представників шести партій. «Слуга народу» має 16 депутатів, ОПЗЖ — 14, «Батьківщина» — 10, ЄС — 9, «Наш край» — 8, «За майбутнє» — 7 обранців. Як і в інших областях, депутатський корпус дуже різношерстий. Тут так само був демарш частини фракцій. Три з шести залишили засідання на знак протесту проти рішень більшості. 

В цьому випадку партія влади практично злилася з ексрегіоналами: ОПЗЖ і «Наш край» стали союзниками «слуг». До речі, першим номером у списку партії «Наш край» до облради балотувався нардеп Андрій Деркач, в ОПЗЖ — ексгубернатор області часів Януковича Юрій Чмирь. Для цих партій, вплив яких в області залишається як і раніше сильним, утримати свої позиції було найважливішим. Вони не стали змагатися з «Батьківщиною» в обласному центрі, де мер Олександр Лисенко мав досить високий рейтинг і переобрався, а зосередили свої сили на поході в обласну раду. І мети досягли. Деркач повернувся в парламент, Чмир — очолив фракцію ОПЗЖ в облраді.

Загалом перша сесія була дуже напружена. Для забезпечення заходів безпеки прибули 30 правоохоронців. Представників Нацкорпусу та «Правого сектора», які намагалися потрапити на засідання, не пропустили. 

Зрештою, сесія відбулася. Кадрові питання були розглянуті трьома партіями, що сформували політичний союз. Головою обласної ради став Віктор Федорченко від партії «Слуга народу».

Першим заступником обрали Олександра Стрельченка від ОПЗЖ.

Тернопільська область

«Свобода» + «За майбутнє» + «Слуга народу» + «Довіра»

За результатами виборів, до облради обрано депутатів від шести партій: ЄС — 17 мандатів, «Свобода» — 13, «За майбутнє» — 12, «Слуга народу» і «Батьківщина» — по 8, «Довіра» — 6 мандатів. Цікавим є персональний склад цієї ради. 

Очолив облраду екснардеп «свободівець» Михайло Головко.

Він був єдиним кандидатом. Першим заступником обрано Володимира Болєщука («За майбутнє»). Заступником став «слуга» Ігор Сопель. Отже, Степан Барна та найбільша фракція  ЄС не змогли об’єднати депутатів навколо себе. Переможець виборів на Тернопільщині опинився в опозиції. Більшість сформувалася навколо «Свободи», «слуг», «За майбутнє» і «Довіри». 

Хоча «Довіра» є найменшою фракцією в обласній раді, саме її представник очолив бюджетну комісію. По дві посади голів комісій отримали «Свобода», «За майбутнє» і ЄС. «Слуги» та «Батьківщина» очолили по одній комісії. 

Щодо переспектив ради. У Тернопільській облраді депутатами стали п’ять екснардепів: Степан Барна та Тарас Юрик (ЄС), Олег Сиротюк і Михайло Головко («Свобода»), Василь Деревляний («Батьківщина»). Також депутатський корпус особливий своїми родинними зв’язками.

Тому протистояння, імовірно, таки будуть. З огляду на інтереси окремих груп. А прикриттям стануть партійна ідеологія та політичний досвід.

Харківська область 

«Слуга народу» + «Блок Кернеса» + ОПЗЖ 

Представники п’яти політичних сил сформували депкорпус Харківської облради. «Блок Кернеса — Успішний Харків» представляють 46 депутатів, «Опозиційну платформу — За життя» — 29, «Слугу народу» та «Блок Світличної «Разом» — по 17, «Європейську солідарність» — 11.

Незважаючи на незадоволеність окремих депутатів від переможця виборів — «Блоку Кернеса», «слугам» вдалося домовитися про підтримку саме їхнього кандидата на посаду голови. На сесії був присутній десант нардепів від президентської партії. Мова про «розмін» між «Блоком Кернеса» і «Слугою народу». Тому що, підтримавши кандидатуру Ігоря Терехова на посаду секретаря міської ради (після смерті Кернеса саме Терехов може нескінченно довго перебувати в статусі в.о мера) , «слуги» отримали свого голову в області — Артура Товмасяна.

А «Блок Кернеса» буквально в останній момент відкликав кандидатуру Сергія Чернова, який очолював облраду з 2008 року. 

Однак вигодонабувачем в обох випадках, як вже писало ZN.UA, стала «група Авакова», куди сьогодні входять як люди з «Блоку Кернеса» (включно з Тереховим), так і частина «слуг». Бізнес-партнер Авакова Ігор Котвіцький також був присутній на сесії облради. У ряду для гостей він сидів поруч з Ігорем Тереховим. Обидва давно знайомі з головою МВС.

Першим заступником голови облради обрано Альберта Кононенка («Блок Кернеса —Успішний Харків»). Андрій Малиш («Опозиційна платформа — За життя»), Валерія Мураєва («Блок Кернера — Успішний Харків») і Тетяна Біловол («Блок Кернеса —Успішний Харків») стали заступниками.

Фракція партії ЄС не брала участі в голосуванні.

Херсонська область

«Слуга народу» + ОПЗЖ + «Нам тут жити!»

Депутатами облради стали представники ОПЗЖ — 15 мандатів, Партії Ігоря Колихаєва «Нам тут жити!» — 13 (нардеп групи «За майбутнє» Колихаєв обраний мером Херсона), «Слуги народу» — 11, ЄС —7, «Наш край» — 7, «Батьківщини» — 6 та «Блоку Володимира Сальдо» — 5. 

Головою Херсонської обласної ради обрано представника партії «Слуга народу» Олександра Самойленка.

Першим заступником голови облради став Єгор Устинов від ОПЗЖ. Першим заступником голови — керівником виконавчого апарату обрано «слугу народу» Юрія Соболевського. Посаду заступника голови обійняв Геннадій Лагута з партії Ігоря Колихаєва «Нам тут жити». 

Як і в деяких інших облрадах, представники ЄС не брали участі в голосуванні.

17 грудня сесія облради продовжилася. Депутатам вдалося сформувати постійні комісії. Їх в облраді 10. Бюджетну очолила депутатка від партії «Нам тут жити» Вікторія Гавренкова. Комісію з питань сільського господарства, землеустрою та екології також очолив представник партії Колихаєва Альберт Черепаха. Головою регламентної комісії став депутат від «Слуги народу» Дмитро Бутрій.

Загалом депутати від «Слуги народу» та ОПЗЖ отримали по три посади голів постійних комісій. Їх партнери по більшості — партія «Нам тут жити» — дві комісії. Представники «Блоку Сальдо» та ЄС очолили по одній комісії.

Як повідомляється на сайті обласної ради, комісії активно почали проводити установчі засідання та розглядати проект бюджету області-2021.

Хмельницька область

«За майбутнє» + «Команда Симчишина» + ЄС

Депутатський корпус представлений сімома політичними партіями: «Команда Симчишина» — 13 депутатів, «За майбутнє» — 13, «Слуга народу» — 10, «За конкретні справи» — 10, «Європейська солідарність» і «Батьківщина» — по 7, Радикальна партія Олега Ляшка — 4.

Традиційно, як і у більшості областей, жодна з партій не змогла самостійно сформувати більшість. Тому довелося вести перемовини. На посаду голови претендувала представниця «Слуги народу» Оксана Бочкарьова, а також Віолетта Лабазюк від «За майбутнє».

Перевагу все ж отримала Лабазюк.

Її підтримали власна фракція, а також «Команда Симчишина» та ЄС. Подейкують, домовленість про співпрацю була досягнута з міським головою Хмельницького Олександром Симчишиним. Він балотувався від «Свободи», проте розвивав і власний політичний проєкт. А про союзи «За майбутнє» і «Свободи» вже йшлося вище.

Відповідно, першим заступником голови став представник «Команди Симчишина» Володимир Гончарук. На посаду заступника більшість підтримала кандидата від ЄС Валентина Соколюка.

Наразі Лабазюк керує областю. Проте її конкурентка заявила, що подала позов до суду.

В підсумку, Хмельницький окружний адміністративний суд призупинив дію рішення Хмельницької обласної ради від 7 грудня про обрання її головою Віолетти Лабазюк від партії «За майбутнє». Про це йдеться в ухвалі суд від 14 грудня. Під час брифінгу, який відбувся після ухвали суду, Віолета Лабазюк назвала припинення її повноважень, як голови обласної ради, політичним тиском. Однак вже 18 грудня суд скасував своє ж рішення. Схоже, що ця історія ще не закінчена. 

Черкаська область

«Черкащани» + ЄС + «Батьківщина»

Шість партій, які пройшли до облради, представляють: ВО «Черкащани» — 18 депутатів, «Слуга народу» — 12, «За майбутнє» — 12, «Європейська солідарність» — 9, «Батьківщина» — 7, ОПЗЖ — 6. Напередодні сесії було підписано меморандум, а по суті оголошено про створення більшості у складі орієнтованих на Косюка «Черкащан» і «Батьківщини». До них приєдналася «Європейська солідарність». Усе — через небажання допустити до влади в області «За майбутнє» та нардепа Антона Яценка. А ще — щоб мінімізувати вплив «Слуги народу» на процеси в області. 

Результатом домовленостей стало обрання Анатолія Підгорного від «Черкащан» головою облради.

Посаду першого заступника віддали колишньому політв’язню і депутату від ЄС Романові Сущенку. Проте дискусія про склад більшості тривала. Більше голосів на кадрові питання не знайшлося. Лише на наступному засіданні вдалося знайти голоси під голосування за Михайла Мушієка від «Батьківщини» на посаду заступника. На кандидата на аналогічну посаду від ОПЗЖ голосів не вистачило. Зате з’явилися чутки про домовленість зі «слугами» та ймовірне висування ними кандидата на заступника. Досі триває боротьба за керівні посади в постійних комісіях. 

Також вакантною залишається посада одного з заступників голови обласної ради. Партія «За майбутнє» разом із «Слугою народу» блокують роботу, а сформована напередодні більшість поки що не продемонструвала свою дієвість.

Чернігівська область

«Рідний дім» + «Слуга народу» + Радикальна партія Олега Ляшка 

Депутатський корпус складається з представників восьми політичних сил. Найбільше — 19 депутатів — у партії мера Чернігова Владислава Атрошенка «Рідний дім». Фракція партії «Наш край» налічує 9 депутатів, «Слуга народу» — 8, Радикальна партія Олега Ляшка — 7, «Батьківщина» — 6. По п’ять депутатів у «Опозиційної платформи — За життя», «За майбутнє», «Європейської солідарності». Незважаючи на домовленості Офісу президента з Атрошенком, обрання голови облради тут теж не обійшлося без проблем. 

Під час засідання будівлю «мінували» і трибуну блокували. Проте депутатам вдалося «протягнути» на цю посаду кандидатку від президентської партії. Правда, для цього довелося утворити нову лічильну комісію. Тому що попередня прийняла рішення перенести вибори голови облради на 9 грудня. Воно й не дивно. Адже в її складі були представники всіх восьми партій. А більшість утворили лише три.

У підсумку головою обласної ради все ж таки обрали  «слугу народу» Олену Дмитренко з корінням в «Рідному домі».

І зробили це таки на першій сесії, 2 грудня. Представниця «Рідного дому», заступниця міністра молоді та спорту України Ніна Лемеш стала першим заступником голови обласної ради. Посаду заступника голови обійняв Дмитро Блауш (РПЛ).

Чернівецька область

«Аграрна партія» + ЄС + «Єдина альтернатива» + ОПЗЖ + «За майбутнє»

Чернівецька — єдина область, де максимально довго затягувалося скликання першої сесії обласної ради. Облрада складається тут із представників восьми партій. Найбільше депутатів від партії «Слуга народу» — 12. «Батьківщина», «Єдина альтернатива» (партія Романа Клічука, обраного мером Чернівців) та ЄС отримали по 9 мандатів, «Аграрна партія України» — 7, «Громадський рух «Народний контроль», ОПЗЖ та «За майбутнє» — по 6.

Згідно з постановою Чернівецької обласної територіальної виборчої комісії, пленарне засідання першої сесії новообраної Чернівецької обласної ради VIII скликання відбулося 17 грудня.

Проте, вже зранку в місті було тривожно. До поліції надійшов дзвінок про замінування приміщення Чернівецької міської ради. Водночас спокійно і за процедурою розпочалося засідання обласної ради. Основним питанням було обрання голови. 

Серед претендентів на цю посаду були депутат від «Слуги народу» Володимир Жаровський та Олексій Бойко від «Аграрної партії України». Під час засідання одна з партій змінила свої вимоги щодо участі у більшості. Стало зрозуміло, що голосів на обрання Жаровського немає.

Фракція «Батьківщина» почала пропонувати зміни до передбаченого порядку голосування — голосувати мали не за алфавітом, а фракціями. 

Ця ідея викликала суперечки серед депутатів. Фактично мова йшла б про контрольоване голосування, коли партійні керівники мають можливість забезпечити 100% голосів своїх колег за потрібного кандидата.

Підтримки ця ініціатива не знайшла. Тому голова облради попереднього скликання, депутат від «Батьківщини» Іван Мунтян вніс пропозицію оголосити перерву. Її підтримали обранці від «Народного контролю». Представники «Батьківщини» і «Слуг народу» покинули залу.

Була оголошена перерва в засіданні. Саме в цей час до поліції надійшов дзвінок про замінування будівлі ОДА, де знаходиться й облрада. Вже перебуваючи на вулиці, представники деяких партій дійшли згоди аби продовжити засідання вранці 18 грудня.

Сесія продовжилася з того ж таки питання обрання голови облради. За результатами таємного голосування посаду отримав заступник голови Чернівецької ОДА, депутат від «Аграрної партії» Олексій Бойко.

За нього проголосували 35 із 63 депутатів. За «Слугу народу» Володимира Жаровського віддали голоси 27 депутатів. 

Першим заступником голови Чернівецької обласної ради обрали Миколу Гуйтора від партії «Слуга народу». Його підтримали 47 депутатів — значно більше, ніж голову. Заступником став Михайло Павлюк від «ЄС» (46 голосів «за»). 

Незважаючи на поразку в боротьбі за посаду очільника облради, представники президентської партії отримали посаду першого заступника. Проте, це не означає їх автоматичного входження до більшості. Причини цих маневрів будуть зрозумілі вже після розподілу комісій та під час наступних засідань.

Очевидно, не обійдеться тут і без політичних ігор в Чернівецькій міській раді. Адже обидві сесії відбулися в один день — 18 грудня. І міська рада зібралася лише частково — присягу склали 26 із 42 депутатів. Саботували засідання депутати трьох політичних сил — «Рідне місто» екссекретаря міськради Василя Продана, «Громадський рух «Народний контроль» і «Команда Михайлішина». Схоже, протистояння різних груп впливу (Продана/Михайлішина з новим мером Чернівців Клічуком та його «Єдиною альтернативою») впливатиме на роботу і міської, і обласної ради. І цілком імовірно перед офісом президента постане питання заміни в регіоні голови ОДА, яким на сьогодні є Сергій Осачук. На думку Банкової — лузер, який програв і місто, і область.

Як бачимо, обласні ради сформовані великою кількістю різних політичних партій. Багатьом з них не вдалося уникнути спокуси стати владою. У владі завжди краще, ніж у опозиції. Репутаційні ризики не беруться до уваги. Різномасті союзи і необмежена кількість заступників для закріплення взаємовигідних угод — саме те. 

Беручи до уваги провал на місцевих виборах, офіс президента активізував роботу в ключових областях. Мета — увійти в більшість і отримати посади голів облрад. В результаті за «слугами» 12 областей: Київська, Харківська, Одеська, Дніпропетровська, Запорізька, Миколаївська, Херсонська, Житомирська, Чернігівська, Сумська, Кіровоградська, Закарпатська. (Боротьба за посаду голів  облрад Київщини та Запоріжжя триває в суді).

Проте, перемовини і домовленості з місцевими елітами — вже необхідність для включення «слуг» до більшості. А це недобрий знак для центральної влади. Угоди з партіями мерів («Рідний дім» Атрошенка, «Нам тут жити» Колихаєва, однойменний «Блок Кернеса», «Довіряй ділам» Труханова, «Пропозиція»), регіональними проєктами («Рідне Закарпаття») та ОПЗЖ зовсім не посилюють її позицій.

Демарш і повальна зміна голів ОДА може стати наступним етапом відносин центру та регіонів. І сигнал із Волині — підтвердження цього. Умови регіонів будуть жорсткіші. Можливості центру — дедалі менші.

Слабкі позиції президентської партії на Заході та в центрі України також цьому сприятимуть (Волинська, Хмельницька, Івано-Франківська, Рівненська, Тернопільська, Вінницька, Черкаська області). Міцні союзи «За майбутнє», «Свободи», «Батьківщини», ЄС посилюватимуть протистояння областей і офісу президента. Але тут важливо розуміти, що «Свобода» вже практично відійшла в орбіту партії Коломойського/Палиці «За майбутнє», дистанціювавшись від ЄС.

Більш того, «За майбутнє» продовжить боротьбу з центральною владою в областях, у яких її депутати усунуті від прийняття рішень. Крім Київської області, це, наприклад, ще й Черкаська. І тут майстерність формування неочікуваних політичних комбінацій провладній партії стане у пригоді. Але це знову домовленості, поступки та розпорошення ресурсів.

Інтриги цим політичним розкладам додає позиція «Європейської солідарності». За розпорядженням столичного керівництва, у багатьох радах її депутати не голосували за кандидатів від «Слуги народу» і не входили до більшості з ОПЗЖ. Проте коли політична доцільність переважила, сформувався тандем ЄС і «Слуги народу» у Львівській облраді. У Рівненській обласній раді теж утворено більшість із ЄС і «За майбутнє». Те ж саме й у Хмельницькій та Чернівецькій.

Поступово зміцнює свої позиції ОПЗЖ. Формуючи більшість із президентською партією, вона посилює вплив. Проте в офісі президента цього, схоже, не розуміють. Або ж таки виконують вказівку — посади голів облрад за будь-яку ціну.

Звісно, посада голови обласної ради від президентської партії в теорії сприятиме більш конструктивній співпраці з обласними державними адміністраціями. Але це лише в теорії. Практика покаже, чи не стануть ці голови весільними генералами.

І насамкінець. Істотною перевіркою на стійкість місцевих коаліцій стане бюджетний процес. Чи втримаються політичні союзники в одному човні та чи долучаться до них інші, стане зрозуміло вже до кінця року.

Однак впевнено можна сказати, що практика «Політика в Києві» вже не працюватиме. Її відлуння відчувалося на місцях. А тепер, навпаки, шанс формувати політику отримали регіони. І Києву доведеться з цим рахуватися.

Питання виключно в балансах, правильність яких може гарантувати інституційно сильний центр. Здатний не тільки завершити розпочату децентралізацію, а й дати регіональним елітам рівнозначних по авторитету і компетентності голів обласних державних адміністрацій. Такого центру в Україні наразі немає. А, значить, є ризики, пов'язані з розбалансуванням системи державного управління з перекосом у бік диктату місцевих слабо контрольованих еліт.