Увесь цей тиждень Харків не сходив з перших позицій у новинах. Це й обезголовлення сім’ї судді Трофимова, і людські жертви після масштабного вибуху у висотному будинку, і проведена 19 грудня сесія Харківської міськради, на якій міські депутати, крім бюджету на 2013 рік, ухвалили ще й звернення до голови Харківської облради Сергія Чернова з проханням передати в комунальну власність міста Обласний спортивний комплекс (ОСК) «Металіст». Що може детонувати значно сильніший катаклізм, ніж згаданий вибух. А заодно дасть можливість Харкову утримувати топ-позиції в розділі «Скандали» і в передноворічний тиждень.
Найапетитнішим інформаційним куснем на цьому новинному шампурі стане живе обговорення питання про можливий продаж ФК «Металіст». Оскільки казенним «депутати ухвалили звернення» насправді незграбно закамуфльовано черговий розділ багаторічної онлайнової билини-серіалу «Як Кернес війною на Ярославського ходив». Де в ролі Геннадія Кернеса виступає чинний мер міста Харкова. А в ролі Ярославського - чинний президент ФК «Металіст». Раніше, коли вага Геннадія Адольфовича була трохи скромніша, він обмежувався партизанськими вилазками. Нині, відчувши силу, градоначальник перейшов до відкритих бойових дій.
Інтрига сюжету полягає в тому, що Кернес хоче не тільки бути єдиним повновладним хазяїном цього міста, а й виглядати ним в очах оточення. Для нього важливо і те, й інше. На шляху до мети стоїть Ярославський, котрий, по-перше, по-друге і по-третє, значно багатший за Кернеса. Будь-яке нагадування про це, здається, доводить мера до люті. Польський фільм про Ярославського «Король Харкова», кажуть, обурив градоначальника вже самою назвою. У цьому місті, на думку мера, може бути тільки один король...
Саме з ім’ям Ярославського, а не з ім’ям Кернеса пов’язують успішне проведення в Харкові Євро-2012, оскільки Ярославський, а не Кернес став єдиним стратегічним інвестором проекту: побудував за свої гроші новий термінал аеропорту, п’ятизірковий готель, Дитячу футбольну академію і базу «Металіст». А також виступив партнером держави у проекті реконструкції стадіону (ОСК) «Металіст» (загальна сума інвестицій - 260 млн. дол.). І, незважаючи на те, що власниками ОСК є держава, область і Ярославський, обслуговування комплексу сьогодні здійснюється виключно коштом футбольного клубу.
Здавалося б - для міста кращої ситуації вигадати не можна. Влада, не вкладаючи жодної бюджетної копійки, має іміджевий коктейль із престижного об’єкта, успішної (на європейському рівні) футбольної команди та приємного післясмаку від матчів Євро-2012. Тобто сиди, стрижи купони і дякуй небесам за Ярославського.
Але Кернес натомість заявляє: «Ми всі радіємо з тих результатів, які показує команда «Металіст». Але стадіон клубу не належить. Ми вважаємо, що цей спортивний комплекс має працювати в інтересах територіальної громади міста і всіх уболівальників, а не приватної особи, оскільки в реконструкцію стадіону вкладено значні бюджетні кошти».
Щодо інтересів «усіх уболівальників» є питання. Бо всіх поціновувачів футболу Ярославський досі влаштовував. Шкода, що ні Кернес, ні міські депутати не пояснили докладно, на якій підставі ОСК «Металіст» повинен перейти під управління саме міста. За словами віце-прем’єра Бориса Колеснікова, який відповідав за підготовку країни до Євро-2012, можна зробити висновок, що участь міста та області у проекті реконструкції «Металіста» була, м’яко кажучи, не надто вагомою. «Найбільший вкладник, - сказав 2011 року пан Колесніков, - це держава, тобто всі українці. Я думаю, це відсотків дев’яносто. 5-7% - це «спасибі» пану Ярославському. І 5% - це місцева влада».
Мало того, направляючи звернення до області, депутати (читай - Кернес), м’яко кажучи, злукавили. Оскільки ОСК «Металіст» ніколи не був у цілковитому управлінні міста. До 2007 року міська частка в ОСК дорівнювала всього 5%. А коли назріла необхідність реконструкції стадіону, влада міста під керівництвом тодішнього мера і нинішнього голови ОДА Михайла Добкіна відмовилася на користь області і від цього. І рішення цього поки що ніхто не скасовував. Навіть більше, 2011 року Добкін офіційно заявив, що після Євро-2012 стадіон буде передано в управління ФК «Металіст». Тобто законних підстав для заяви: «Це моя здобич! Віддайте мені Мауглі!» - буцімто немає.
Як немає логіки в іще одному фрагменті серіалу. А саме, бюджетному. Про своє бажання забрати під себе стадіон Кернес говорить не вперше. І на початку грудня Ярославський на це одного разу відгукнувся. Коли заявив, що, на його думку, все це - чистої води махновщина. І якщо Кернесу так потрібен стадіон, то нехай забирає його, але разом із клубом. Однак тоді подібне сприймалося як емоційний коментар.
Нині ж, схоже, емоцій дедалі меншає. Оскільки, за інсайдерською інформацією з надр ФК, Ярославський, дізнавшись про стадіонне звернення депутатів міськради, відразу наказав готувати цифри щодо фінансової оцінки клубу на предмет його продажу.
Зрозуміло, що ніхто завтра «Металіст» на торги не виставить. Наразі тут з боку Ярославського більше прагматичного шантажу, бажання притиснути амбіції Кернеса до стіни чистою арифметикою. Де 20 млн. грн., у які сьогодні обходиться річне обслуговування стадіону, - це навіть не верхівка айсберга. Бо йдеться про витрати значно більші. За словами самого Ярославського, утримання ФК обходиться йому в 40 млн. дол. на рік. І він цей вантаж от уже дев’ять років непомітно для міста несе.
А якщо завтра Ярославський справді плюне на все і піде ізгойськими стопами актора Депардьє? (Того, нагадаємо, так дістала влада Франції, що він вирішив відмовитися від громадянства). Через амбіції Кернеса Харків, у разі передачі йому в управління ОСК, може опинитися у вкрай непростій ситуації.
По-перше, треба буде знайти в бюджеті додатково 20 млн. на утримання стадіону. По-друге (в разі гіпотетичної відмови Ярославського фінансувати клуб), негайно шукати ще 330 млн. І це тільки на утримання. Оскільки вартість самого клубу, за оцінкою журналу Forbes, це ще приблизно 55 млн. дол. Тобто майже 450 млн. грн. А діри в 800 млн. грн. для 5,2 млрд. харківського бюджету на 2013 рік ні місто, ні область не закриють.
Потенційних покупців ФК «Металіст» в Україні сьогодні практично немає. Експерти називають імена хіба що Ахметова і Коломойського - і лише як тих, хто спроможний купити ФК, що зовсім не означає створення ажіотажної товкотнечі на торгах. Щоправда, з урахуванням нинішнього рейтингу «Металіста» та його успіхів у Єврокубках не виключений інтерес до клубу в Росії або Європі. Серед потенційних інтересантів називають, скажімо, Романа Абрамовича. Але Абрамович - друг Ярославського. Йому напевно відомі як усі перипетії стадіонного протистояння, так і харківські підводні камені. Як відомі вони і Коломойському з Ахметовим.
Напевно, ФК «Металіст» міг би (при бажанні) купити і сам Кернес. Не сам, звісно (за декларацією він людина небагата), а через афілійовані структури. Або спробувати поставити клуб на добровільно-примусове утримання харківського бізнесу. Та поки що це здається малоймовірним. У тому числі й через те, що для реалізації такої схеми потрібен час, який наразі грає як проти харківського мера зокрема, так і державної влади загалом, оскільки стадіонний скандал у Харкові ще й множить протестні лави футбольних уболівальників. Достатньо сказати, що вболівальники «Металіста», які недавно дружно виступили на захист засуджених батька і сина Павличенків, уже звернулися з відкритим листом до керівників області, в якому просять «відкласти розгляд питання про передачу у власність міста Харкова обласного спорткомплексу «Металіст». Поки що, як кажуть фани, це прохання...