UA / RU
Підтримати ZN.ua

Євроінтеграція та судова реформа в Україні. Все зробили чи не зовсім?

Єврокомісія планує дати оцінку прогресові України у виконанні її рекомендацій уже навесні 2023 року

Автор: Володимир Гришко

28 лютого 2022 року, коли російські війська перебували на околицях Києва, Володимир Зеленський підписав заявку на членство України в Європейському Союзі. Вже 17 червня 2022 року Єврокомісія офіційно запропонувала надати Україні статус кандидата на вступ до ЄС, який Україна й отримала за шість днів.

Хоча, за словами Урсули фон дер Ляєн, Україна справді заслуговує на європейське майбутнє, президентка Єврокомісії відзначила, що країні потрібно буде виконати низку важливих реформ. У своєму висновку Єврокомісія рекомендувала надати Україні статус кандидата «за умови, що будуть здійснені [такі] кроки». Тому маємо розуміти: статус кандидата ми отримали авансом.

Читайте також: Україна — кандидат в члени Євросоюзу: п’ять речей, які варто знати

Із семи вимог, які Україна має виконати для утримання статусу кандидата, перші дві стосуються саме судової гілки влади. Так, Єврокомісія наголосила на важливості:

  1. ухвалення та імплементації законодавства про процедуру добору суддів Конституційного суду України (КСУ), включно з процесом попереднього відбору на основі оцінки їх доброчесності та професійних навичок, відповідно до рекомендацій Венеційської комісії;
  2. завершення перевірки доброчесності кандидатів у члени Вищої ради правосуддя (ВРП) Етичною радою та завершення відбору кандидатів для створення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККС).

Єврокомісія планує дати оцінку прогресові України у виконанні її рекомендацій уже навесні 2023 року. Але віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина ще 26 грудня 2022 року недвозначно заявила, що Україна зробила «все, що можна було», для виконання рекомендацій стосовно руху в ЄС. Тому вона очікує, що на початку березня Україна спільно з Європейським Союзом оцінить прогрес і почне готуватися до перемовин із ЄС.

Та чи готова Україна до перемовин про отримання повноправного членства в ЄС? Розглянемо, на якому етапі насправді перебувають дві з семи вимог Єврокомісії та чи зможемо ми спокійно бити байдики до весни 2023 року.

Читайте також: Україна на шляху до ЄС: де ми є і куди рухаємося далі

Процедуру добору суддів КСУ прийнято, проте чи виконано вимогу №1?

Єврокомісія встановила, що реформа Конституційного суду України має бути проведена відповідно до рекомендацій Венеційської комісії (ВК). Тобто вимога №1 буде виконана тоді, коли ми не лише приймемо нову процедуру добору суддів до КСУ, а й врахуємо всі рекомендації ВК.

Ще у 2020 році Венеційська комісія ухвалила висновок, у якому наголосила на необхідності створення незалежної від політиків комісії. Проте на національному рівні реформа КСУ не рухалася. Аж до 10 жовтня 2022 року, коли голова ВРУ звернувся до Венеційської комісії з проханням надати терміновий висновок щодо законопроєкту № 7662 про реформу КСУ. ВК це й зробила 23 листопада 2022 року. Але зробила поспіхом, про що свідчить вступна частина висновку: «у світлі дуже обмежених часових рамок, цей терміновий висновок зосереджується лише на певних питаннях; відсутність у терміновому висновку інформації про інші аспекти проєкту змін не слід тлумачити як його неявне схвалення».

Експерти відзначили, що висновок, на жаль, містить низку фактологічних помилок і хибних інтерпретацій через спотворене уявлення ВК про українське законодавство та контекст. Наприклад, ВК подумала, що доброчесність кандидатів у судді КСУ нібито гарантована через проходження ними спеціальної перевірки, тому рішення комісії при КСУ (Дорадча група експертів (ДГЕ) можуть бути рекомендаційними. Проте насправді це не так: спецперевірка стосується відповідності кандидатів низці формальних критеріїв і взагалі не стосується доброчесності.

У будь-якому разі члени Венеційської комісії наголосили на важливості доповнення тексту нормами, які дозволять ухвалювати рішення в ситуації рівного розподілу голосів. Як імовірний механізм, ВК рекомендувала додати до складу ДГЕ сьомого члена за міжнародною квотою.

Попри це, 13 грудня Верховна Рада ухвалила у другому читанні та в цілому законопроєкт №7662 про реформу Конституційного суду. Ця редакція закону передбачає лише шістьох членів ДГЕ, не врахувавши коментарів ВК щодо виходу з ситуацій рівного розподілу голосів.

Це призвело до того, що 19 грудня Венеційська комісія змінила свій висновок щодо КСУ і чітко висунула вимогу додати до складу ДГЕ сьомого члена за квотою міжнародників. У оновленому висновку ВК наголосила, що текст закону, який парламент прийняв 13 грудня, Секретаріат ВК отримав лише 16 грудня й українською. Тому Комісія не змогла дослідити остаточний текст закону раніше.

Проте й це не зупинило українську владу: вже наступного дня, 20 грудня, президент України таки підписав Закон усупереч рекомендаціям ВК.

23 грудня речниця Єврокомісії Ана Пізонеро заявила: «Єврокомісія очікує, що українська влада повністю врахує рекомендації Венеційської комісії, опубліковані після ухвалення закону, 19 грудня, включно зі збільшенням кількості членів ДГЕ до семи. Додатковий член має бути за міжнародною квотою для запобігання патовій ситуації у прийнятті рішень».

І вже в новому, 2023 році Єврокомісія повторила своє бачення ситуації. Так, 13 січня на офіційному вебсайті ЄС опубліковано заяву речника ЄС із питань зовнішньої політики Пітера Стано, який наголосив на необхідності узгодити українське законодавство щодо добору суддів КСУ із висновками Венеційської комісії.

Отже, що б там хто не казав, факт залишається фактом: наразі законодавство про процедуру добору суддів КСУ не відповідає рекомендаціям Венеційської комісії. Секретаріат ВК навіть не отримував фінального тексту законопроєкту перед його ухваленням. Відтак, для виконання вимоги №1 і для збереження статусу кандидата в ЄС варто змінити законодавство щодо добору суддів КСУ відповідно до всіх рекомендацій Венеційської комісії.

Читайте також: Єврокомісія розраховує на врахування Україною всіх рекомендацій Венеціанки щодо закону про КСУ. У влади є два варіанти дій

Виконання вимоги № 2: перевірка та відбір кандидатів у ВРП та ВККС

Для належного функціонування судової гілки влади ключовими є Вища кваліфікаційна комісія суддів України та Вища рада правосуддя, що відповідають, зокрема, за добір суддів та за призначення, звільнення й притягнення їх до дисциплінарної відповідальності відповідно. Наразі в Україні немає повноважної ВККС, а ВРП стала повноважною 12 січня 2023 року. До обох цих органів триває конкурс на заповнення вакантних посад.

Вимога № 2 від Єврокомісії стосується процедури відбору кандидатів до зазначених органів.

Так, що стосується ВРП, Єврокомісія висунула вимогу завершити перевірку доброчесності кандидатів. Хоча ВРП на сьогодні вже повноважна і 15 із 21 вакансії заповнено, Етична рада продовжує перевіряти на доброчесність та проводити співбесіди з кандидатами. Важливо, аби цей процес тривав і завершився призначенням усіх 21 члена ВРП. Тоді Етична рада завершить перевірку доброчесності кандидатів у ВРП, а вимоги Єврокомісії будуть виконані.

Наразі також проходить відбір кандидатів для створення ВККС. Конкурсна комісія ще 20 грудня 2022 року оголосила прізвища 64 осіб із 301, які проходять у наступний етап. 16 січня 2023 року Конкурсна комісія розпочала проведення співбесід, які планує завершити в лютому 2023 року. За результатами співбесід Комісія рекомендує до ВРП щонайменше 32 особи для обрання 16 членів ВККС. Саме на етапі призначення членів ВККС і завершиться виконання вимоги щодо завершення відбору кандидатів для створення ВККС.

Отже, для вимоги №2 законодавча база наявна, а процедуру її виконання вже запущено. Наразі критично важливо довести до закінчення всі розпочаті конкурси й завершити їх гідними призначеннями. Адже саме від членів ВРП та ВККС залежатиме доля судової системи України на найближчі роки.

Читайте також: На порозі проблем: чи погіршаться відносини України з важливим сусідом?

Тож чи все Україна зробила для кандидатства в ЄС?

Таким чином, важко погодитися зі словами віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції про те, що Україна вже все зробила для виконання рекомендацій Єврокомісії. Лише для збереження статусу кандидата в ЄС Україні варто ще попрацювати, не кажучи вже про перехід до наступного етапу — ведення перемовин про отримання повноправного членства в ЄС.

І якщо відбір до ВРП та ВККС уже запущений і триває без значних проблем, то для виконання першої вимоги владі варто мобілізувати свої зусилля. Парламент повинен внести відповідні зміни до законодавства про відбір до КСУ, а президент України — їх підписати. Саме тоді можна буде говорити про виконання двох вимог Єврокомісії щодо судової гілки влади та збереження статусу кандидата.

Більше статей Володимира Гришка читайте за посиланням.