UA / RU
Підтримати ZN.ua

Голова профільного підкомітету ВРУ Віталій Безгін: «У Кличка в столиці абсолютна влада, що — нонсенс»

Однак спочатку потрібно змінювати закон про столицю, а не голову КМДА

Автор: Інна Ведернікова

Чергова сесія парламенту, яка відкриється завтра, може стати вирішальною для переформатування влади в столиці. І тут ідеться не про емоції, якими грішить президент Зеленський до свого політичного опонента Віталія Кличка, лякаючи його то «своєю вертикаллю», то призначенням свого голови КМДА. Ідеться про прийняття нового закону про столицю, який розставить крапки над «і» в багатолітній епопеї протистояння столичних мерів та українських президентів.

Чому Зеленський не піде на призначення глави КМДА до прийняття закону про столицю? Хто й навіщо розхитує медійний човен протистояння Києва і Банкової? Якого рішення Конституційного суду чекає Кличко, граючи на випередження? Чи буде він блокувати зміну столичного законодавства, і навіщо йому це потрібно? Чому прийнятий у першому читанні закон про столицю Ткаченка/Гуріна краще провалити і подати новий? Які повноваження отримає префект/голова КМДА, і чи стане він зашморгом на шиї мера столиці? Кому він підкорятиметься — президентові чи прем'єру? Коли може бути призначений новий голова КМДА, якщо закон про столицю приймуть уже цієї осені?

Перелічені запитання ми поставили голові профільного парламентського підкомітету Віталію Безгіну. І отримали досить відверті відповіді.

Про рейтинг Кличка, емоції президента і умови Меркель

— Віталію, мер Києва для президента — питання національної безпеки?

— Я думаю, що мер Києва для президента — це насамперед розвалена інфраструктура столиці. Ось мені, наприклад, соромно, що проспект Героїв Сталінграда в місті з бюджетом два мільярди євро робиться в рамках програми «Велике будівництво». Ба більше, президента точно дістало, що його конституційна адміністративна вертикаль — я маю на увазі голів ОДА, статус яких співвідноситься з головою КМДА, — у столиці обривається. У мера в Києві абсолютна влада, що — нонсенс для системи управління будь-якої європейської країни. Сьогодні ні в президента, ні в Кабміну немає реального важеля впливу на Київ.

— Зате є силовики. Причому досить заряджені. У рамках другої наступальної хвилі вже вручено низку підозр працівникам КП столиці.

— Система працює так, що голова столичної адміністрації, він же — київський міський голова, координує місцеві силові структури. Тому я не став би стверджувати, що силовики в Києві є важелем виключно центральної влади.

— Ну було б дивно, якби наші навчені силовики не прораховували ризиків на той випадок, якщо наступним президентом стане Кличко. Тому справді важко зрозуміти, копають вони чи вдають, пускаючи інформаційні хвилі. Але ж це не знімає тіні з чинного президента за його, скажемо так, надто емоційне ставлення до політичного опонента.

Київська міська державна адміністрація

— Чим обумовлені активні чи неактивні дії силовиків, мабуть, краще запитувати в них. А ось медійна історія про протистояння нібито навколо потенційного президентства Кличка — абсурд. Національний рейтинг Віталія Володимировича — на рівні погрішності вибірки: 3%. Ба більше, вигодоотримувач у випадку і з силовиками, і з будь-якими хвилями в медіа — виключно мер столиці. Розкручуючи тему, Кличко банально намагається повернутися у всеукраїнську політичну адженду, а заодно — підкачати собі рейтинг.

— У мера Києва другий після президента рейтинг довіри. Це батут для того, щоб відштовхнутися і вскочити у виборчу кампанію.

— Мер будь-якої столиці апріорі політик, який може відштовхнутися й стрибнути: Київ — це 10% виборців усе-таки. Тому, маючи підтримку в столиці, Кличко, безумовно, може спробувати бути опонентом чинному президентові.

— Але поки що Кличко вимушений тільки відповідати на «дрібні» капості президента. Від — зірвати Український муніципальний форум АМУ, коли президент демонстративно ігнорує запрошення Кличка, а його клерки розсилають запрошеним європейським партнерам листи з пропозицією йти на альтернативний форум Банкової «Україна-30. Децентралізація», перенесений навіщось на той самий день, до — не пустити Кличка в аеропорт зустрічати Меркель.

— Про листи вперше чую, а ситуація з форумом АМУ вийшла справді потішна. Насправді президентська платформа мала відбуватися на тиждень раніше. Але, по-перше, в той момент було відрядження в президента, по-друге, наскільки я знаю, хворів Кирило Тимошенко. Проте якщо подивитися на учасників муніципального форуму, то там було багато депутатів із нашого комітету.

— Авжеж, у чудових совкових традиціях, мери й депутати, як Фігаро, мчали з одного заходу на інший, намагаючись догодити обом політичним опонентам.

— Ніякого протистояння між АМУ та центральною владою немає. І я за себе окремо можу сказати, що в нас нормальна взаємодія. Хоча інколи ми, звісно, виступаємо як ідеологічні опоненти. У питаннях, пов'язаних із системою управління столицею, в тому числі. Але, знову ж таки, тут набагато більше розхитують ЗМІ.

— Ви зараз говорите з одним із авторів «розхитування». Але, Віталію, ви ж чудово знаєте, наскільки наше видання далеке від бажання підвищити рейтинг Кличка. Як, утім, і від того, щоб дозволити розчищати шлях на другий термін Зеленському за рахунок політичного знищення мера столиці, хоч би яке прізвище він носив.

— А коли Віталій Володимирович виходить у прямий ефір і називає чинну владу «нащадки Януковича», «Попов 2.0», і несе всю цю маячню? Це «дрібна» капость, по-вашому, чи не дуже? А потім із їхнього ж боку починається «розхитування», що міністр розвитку громад і територій Олексій Чернишов буде призначений головою КМДА. Ви ж пам'ятаєте, як напередодні засідання РНБО всі ЗМІ мусували інформацію про «позбавлення у п'ятницю Кличка посади голови КМДА». Чернишову навіть довелося повідомлення написати, що ніхто йому нічого такого не пропонував і ні на яку посаду в КМДА він не йде.

— Джерела ZN.UA на Банковій підтверджували: влада припускає такий сценарій. Однак є версія, що саме не зустрінута Кличком Меркель натякнула президентові — трюк із КМДА не викличе хорошої реакції міжнародних партнерів.

— Настала п'ятниця, й нічого такого не відбулося. Віталій Володимирович не пішов на засідання РНБО, а навідався в Чернігів. Який, виявляється, дуже далеко від Києва. Повторюся, що нічого, крім медійного розхитування, під цим немає.

— Публічні заяви президента про те, що вертикаль голів адміністрацій, у тому числі й столиці, це "абсолютно моя вертикаль", теж медійне розхитування?

— Я переконаний, що навіть зараз, за чинним законодавством, у президента є повноваження на подання Кабмінові змінити голову КМДА, й це буде законне рішення. Хоч би хто що казав — 118 стаття Конституції діє. Крапка.

— Віталію, а ось чесно: наскільки вам зараз комфортно ретранслювати політичну позицію Банкової? Ви ж два роки очолюєте підкомітет, який активно й небезуспішно рухає децентралізацію. І не мені вам розказувати, що обмеження абсолютної влади мера Києва — не важливо, з яким прізвищем, — логічно лягає в контекст реформи і потребує не стидного емоційного політичного рішення президента, а всього лише нового закону про столицю.

— Річ у тому, що й політична позиція президента сьогодні стовідсотково лягає в контекст децентралізації. Нині справді чудовий момент, щоб у руслі реформи вдосконалити законодавство. Якщо нам це вдасться, то і політичний, і управлінський конфлікти буде знято. І тоді точно європейські партнери нам тільки поаплодують. Усе, що потрібно зробити законодавчими змінами, — це повернути Києву місцеве самоврядування, прибравши дуалізм голови КМДА.

— Тільки уточнімо: навіть якщо в президента є право призначити нового голову КМДА (ми публікували різні думки експертів із цього приводу), він не може вчинити так без нового закону. Інакше він забере в мера як представника місцевого самоврядування головний інструмент влади — виконком.

— Списи щодо системи управління Києвом опоненти ламають останні 20 років. Тому так — спочатку треба змінювати закон про столицю, а потім — решту. У столиці має бути виконком, яким керує мер, і КМДА як префектура, голова якої координує й контролює. Інакше — хаос. Кличко вже зараз заявляє, що у разі призначення нового голови КМДА Київрада створить свій виконком. Що, знову-таки, порушення Конституції.

Фото надане автором

— Не факт. У поданні КСУ, яке депутати, котрі підтримують Кличка, направили ще 2019 року, під час атаки на нього Богдана/Ткаченка, першим питанням іде зовсім не законність призначення президентом своїм указом голови адміністрації, а право Київради утворювати свій виконавчий орган не в структурі КМДА.

— Так, Кличко грає на випередження. Однак, на моє переконання, Конституція прямо каже, хто створює виконавчий орган за відсутності розмежування повноважень, — голова КМДА. Але, знову-таки, тільки КСУ має право тлумачити. Проте я думаю, що ми вийдемо з цього хаосу з новим законом про столицю, — а він уже прийнятий ВР у першому читанні — і обійдемося без допомоги КСУ.

Про законопроєкт Ткаченка/Гуріна, «кульгаву качку» та блокування реформи Кличком

— Тоді цитата: «По-перше, цей законопроєкт справді не ідеальний. І туди, крім розведення повноважень мера та голови адміністрації, втиснули багато норм із прямими корупційними ризиками. Доопрацьовувати його до другого читання марно. Голоси під нього може шукати тільки сам автор». Так сказав Віталій Безгін в інтерв’ю ZN.UA майже рік тому. Ба більше, ви були автором базового законопроєкту № 2143, який і перебив альтернативний законопроєкт Ткаченка/Гуріна № 2143-3. То що накажете робити з вашою цитатою?

— Із цитатою? Працювати! Безумовно, якби в першому читанні підтримку здобув законопроєкт №2143, напрацьований експертами, у тому числі Юрієм Ганущаком, у нас не було б зараз цієї проблеми. Ми б уже мали розмежовані повноваження та префектуру під назвою КМДА.

Законопроєкт же Ткаченка/Гуріна не годиться і може тільки додати проблем у систему управління столицею. Далі справді постає запитання: що робити?

Відкликати законопроєкт неможливо, оскільки комітет уже рекомендував його до другого читання. Дискутується варіант про подачу нового законопроєкту під іншою назвою — про особливості самоврядування в столиці. Однак, на моє переконання, це авантюра на межі конституційності.

— Наскільки я знаю, цю «авантюру» в нинішній критичній ситуації вам пропонують профільний заступник міністра В'ячеслав Негода і автор базового законопроєкту №2143 Юрій Ганущак.

— Дискусія щодо цього триває, але, на мою думку, цей шлях політично ризикованіший, ніж пропонований мною: спробувати на майданчику комітету переписати 2143-3, перетворивши його практично на 2143.

— А процедура дозволяє? І етичний момент — я не думаю, що пан Гурін мовчатиме.

— Тоді нам доведеться повернутися до питання про те, як «етично» знесли базовий законопроєкт №2143. Тому даймо спокій етиці.

Апостроф

З погляду процедури, переписати 2143-3 на підставі численних зауважень ГНЕУ і юридичного управління ВР цілком можливо. Але питання в тому, чи можна за рахунок тих дев'яти сотень поправок, які вже подані, зліпити щось, що дозволить моделі функціонувати. Зараз ми аналізуємо це.

Є ще варіант, про який можна говорити: винести 2143-3 в зал і свідомо його провалити, щоб розчистити шлях для реєстрації нового законопроєкту про столицю. Однак політично це матиме дуже поганий вигляд. Тому зараз у пріоритеті зміна 2343-3 у форматі відкритої робочої групи комітету. Був би радий бачити там Віталія Кличка.

— Однак навіщо ліпити «кульгаву качку», якщо можна зробити нормальний законопроєкт і його подати? Ми ж зараз із вами не про політичну особу говоримо, а про систему управління столицею, яку ви хочете змінити. Державні діячі не бояться втратити в рейтингу.

— Судити, кульгава це качка чи ні, можна буде тільки на основі редакції, готової до голосування. А тепер спробую зіграти у Вангу: припустімо, провалюємо 2143-3, реєструємо новий законопроєкт зі стандартною моделлю 19-го року, де до нього — увага! — з подачі того ж таки Віталія Володимировича, починають реєструватися альтернативні законопроєкти. Якийсь законопроєкт, найбільш адекватний із них, навіть проходить перше читання. А далі ми заходимо в поправковий спам, тисячі поправок, щоб просто заблокувати процес. Ситуація заморожується ще на рік. Тут дуже серйозні політичні ризики. Які, до речі, стосуються й варіанта, пропонованого Негодою/Ганущаком.

— А чому ви вважаєте, що Кличко неодмінно заблокує новий законопроєкт? І що, в парламенті стільки лобістів від Кличка?

— Для того, щоб заблокувати законопроєкт, достатньо мати десять осіб. До законопроєкту про місцеві державні адміністрація (МДА) — 2000 поправок, із яких 900 — одного автора. Немає проблеми взяти десять депутатів, які подадуть по 100 поправок. Тим більше що я не бачу з боку київської влади бажання реально, а не декларативно змінювати законодавство.

— Поясніть.

— Столичний міський голова — він же голова КМДА. Без змін до законодавства він завжди спиратиметься на спірне рішення КСУ 2003 року і будь-які спроби змінити голову КМДА буде тлумачити як політичний тиск. І таким чином збільшувати свої електоральні рейтинги, формуючи з себе образ головного опонента президента. Що, власне, й робили всі столичні мери. Якщо ж на рівні закону розвести повноваження, то меру вже ніяк не можна вийти на прес-конференцію і сказати: винна центральна влада. Бо Київ отримає всю повноту місцевого самоврядування, а отже й відповідальність за інфраструктурний безлад. А це втрата рейтингів. Тому я не думаю, що Київ є, скажемо так, потенційним політичним вигодоотримувачем прийняття закону про столицю.

— Ви вважаєте Кличка циніком чи дурником?

— Я його вважаю досвідченим політиком.

— Тобто ви хочете сказати, що Кличко буде ось так тупо блокувати на рівні столиці реформу, яку сам просуває, очолюючи Асоціацію міст України?

— Ну, по-перше, я не казав, що тупо блокуватиме. Я сказав, що не бачу для Києва зараз політичної вигоди від цього. Хоча волів би помилятися. І тут ідеться не про цинізм чи брак компетенції, а про банальний політичний прагматизм. Ви маєте слушність, що, з погляду здорового глузду, а також заради збереження свого обличчя перед західними партнерами, Віталій Володимирович має підтримувати закон про столицю. Але ми пам'ятаємо історію із законопроєктом №2143, коли через пана Алексєєва (колись — президента офіційного фан-клубу братів Кличків. — І.В.) було зареєстровано альтернативний законопроєкт. Яким автор запропонував узагалі ліквідувати КМДА, а отже будь-який нагляд за Києвом із боку держави.

Киеввласть

— Однак рік тому ще не було прийнято ключових законів, які стосуються децентралізації. А сьогодні у вас готовий до другого читання закон про МДА, який після передачі повноважень і фінансів громадам через упровадження інституту префектів включить механізм відповідальності в громадах по всій країні. І Київ не може бути винятком.

— Безумовно, за рік ситуація змінилася. Але тут такий непростий баланс, про який ми впродовж усього інтерв'ю говоримо: державна позиція чи політична.

Про розподіл повноважень, можливості префекта і гарантії його чесності

— Хоч би який варіант, зрештою, ви вибрали, серед ключових і дискусійних опцій закону про столицю — розподіл повноважень між місцевим самоврядуванням та державою (мером і головою КМДА/префектом), плюс — глибина й межі контролю префекта.

— Київ повинен входити до загальної системи державного нагляду. Тому в закон про столицю ляже калька узгодженого з усіма стейкхолдерами закону № 4298 про місцеві державні адміністрації. Київ отримає виконком, яким керуватиме мер і який займеться питаннями місцевого самоврядування, а голова КМДА/префект — важелі нагляду та повноваження з координування територіальних органів державної влади (поліція, соцзахист тощо). Усе це теж копіпаст із закону про МДА, хоча окремі положення ще дискутуються.

— Крім розподілу повноважень між державою та містом, у Києві має відбутися розподіл повноважень між містом і районами. У частині 60-мільярдного бюджету, в тому числі.

— Бюджетне питання всередині столиці досі дискусійне. Однак, із погляду державного бюджету, гроші мають приходити в Київ, а вже далі Київрада — розподіляє їх по районах. Не думаю, що тут основа зловживань. Депутати обираються в районах, тому апріорі мають бути зацікавлені в тому, аби на цей рівень виділялося вдосталь коштів. Для мене гостріше стоїть питання про районні ради. Якщо брати до уваги чинне законодавство, то рішення про їх створення ухвалює Київрада. І районних рад, як відомо, у столиці немає.

Киеврада

— Завжди цікавіше відкушувати від цілого пирога, ніж від уже покроєного.

— Цей момент треба виписувати дуже чітко. Ми неодноразово порушували питання якості районування в Києві й шукатимемо нову модель. У тому числі і з погляду розмежування повноважень усередині столиці.

— Як зробити так, щоб префекти, а в Києві — голова КМДА, не стали політичним кийком центральної влади? У мерів абсолютно конкретний страх, що вертикаль може бути використана для зміцнення впливу президента перед виборами.

— Президент не робив жодних із приводу другого терміну. Однак ви ставите питання справедливо стосовно інституції. З одного боку, за роки децентралізації, коли повноваження й ресурси пішли в громади, а механізм відповідальності не включився (немає навіть прокурорського нагляду), на місцях звикли до повної безконтрольності. З іншого — у нас спотворене сприйняття державної вертикалі влади. Її називають президентською. Але президент — гарант Конституції, тобто він і уособлює державу. До цього просто треба психологічно нормально ставитися. Відокремлювати особистість від інституції.

— Не забуваймо, що всі роки незалежності самі президенти плутали ці поняття, використовуючи губернаторів і адміністративний ресурс на кожних виборах. Та й із приводу того, кому зрештою має підпорядковуватися префект — президентові чи прем'єру, — є питання.

— Гарантії — у невтручанні центру в повноваження місцевого самоврядування. Під час роботи над законопроєктом про МДА у мерів були сумніви з приводу реакції префекта на акти місцевого самоврядування. Лунали репліки, що державна вертикаль може реагувати виключно на скарги. Але впродовж непростої дискусії нам удалося переконати міських голів, що тим самим вони послаблюють самі себе. Тому мені важко сказати, навколо чого ще може виникати дискусія, якщо вона матиме професійний, а не політичний характер.

— Можна трохи докладніше щодо актів місцевого самоврядування? Важливо розуміти, наскільки префект/голова КМДА триматиме руку на пульсі (а ваші критики кажуть — на горлі) місцевої влади.

— Ми прибрали модель, яку критикували, у тому числі, західні партнери, про прийняття префектом рішення щодо конституційності актів місцевого самоврядування в контексті їх зупинення. Залишили цей механізм тільки в аспекті територіальної цілісності. Тут префект без будь-яких листів-звернень зупиняє акт. Що стосується решти, то після низки процедур (місцева влада завжди може узгодити спірний акт із префектом до голосування в раді або відреагувати на його наступний припис уже після голосування) префект за скороченою процедурою може оскаржити прийнятий радою акт у суді.

— Чесний префект допоможе жителям громади обстоювати порушені місцевою владою права в суді, — в інституції завжди більше ресурсу й можливості домогтися справедливості. Нечесний — вступить у змову або з місцевою владою: буде сидіти й чухати лисину за відкати, або з президентом — кошмарити муніципалітет у суді протестами. Тут які запобіжники?

— З одного боку, нікуди не поділася норма про недовіру з боку виборного органу — обласної чи районної ради. Якщо префект чинить беззаконня, він втрачає легітимність в очах місцевої влади. Ми дуже чітко виписуємо процедуру: недовіра двома третинами голосів дорівнює відставці. Плюс якщо префект оскаржує якийсь акт місцевої влади в суді, то та має право себе захищати і йти в апеляцію.

З іншого — префект може бути знятий центральною владою. Якщо він, наприклад, систематично програє оскарження актів місцевої ради в суді. Особливо коли це стосується територіальної цілісності. Отже, тут із його боку некомпетентність або упередженість.

— Думаю, що стосовно недовіри ради у вас будуть дискусії в залі, — тут уже зашморг накинуто на префекта. Навіть із добре виписаною процедурою. Насправді місцева влада давно звикла жити в ручному режимі — домовлятися з поліцією, прокурором, СБУшником… У них усе й давно схоплено. Під глянцем підтримки децентралізації досить багато лобістів можуть саботувати її наглядову частину. Чого ви очікуєте в залі?

Запорізька міська рада

— Модель законопроєкту про МДА узгоджена з асоціаціями громад, у тому числі й з АМУ. Чим більше регламентацій виписано на рівні закону, тим менше можливостей зловживати на рівні центральної влади. З приводу того, чи збиватимуть законопроєкт. Сподіваюся, що ми немарно три місяці шукали консенсус з усіх питань. Так, гарантій немає. Зараз це, швидше, джентльменська угода. Але якщо в залі щось піде не так, то це буде приводом до перезавантаження відносин нашого комітету, зокрема, з Асоціацією міст України. Тільки так можу сказати.

Про зміни до Конституції, підпорядкованість префекта і дату призначення голови КМДА

— Без внесення змін до Конституції під губернатором, перетвореним на префекта, залишається виконком. Що — погано. Однак на рівні району та Києва може вийти повноцінний префект. Я правильно зрозуміла?

— Так. У районної ради де-факто немає повноважень. Тому, прийнявши закони про МДА та столицю, на рівні РДА і КМДА ми, фактично, створюємо повноцінну префектуру.

— Закон про МДА, закон про столицю, внесення змін до Конституції. Які знадобляться терміни, щоб закрити гештальт децентралізації?

— Закон про МДА буде готовий до другого читання в залі 1 жовтня. Далі — тільки питання потрапляння до порядку денного. Що стосується закону про столицю, то я дуже сподіваюся, що впродовж найближчих тижнів ми знайдемо спільні позиції, у тому числі з профільним міністерством, яким шляхом підемо.

Що стосується змін до Конституції — тут я керуюся виключно політичною логікою. Якщо ми хочемо реально поборотися за прийняття змін до Конституції під час цього скликання Верховної Ради, то президентові необхідно внести проєкт до кінця року.

— Якщо до кінця року закони буде прийнято, де ви візьмете сто чесних і компетентних префектів?

— Ми закладаємо два роки перехідного періоду, щоб сформувати кадровий резерв. Тобто треба розуміти, що прийняття нового законопроєкту про МДА не дорівнює автоматичному усуненню з посад нинішніх голів райадміністрацій.

— Але це не стосується Києва.

— Не стосується. Щойно буде ухвалено новий закон про столицю, зразу з'явиться опція для призначення голови КМДА, тобто — київського префекта. І її цілком реально закрити вже на початку 2022-го року. Питання виключно в персоналії. Це має бути професійно сильна людина, причому зі стрижнем.

— І що це може бути за людина? І, взагалі, наскільки Банкова втаємничена в плани комітету? А то поки ми тут про високе розмовляємо, в ОПУ цілком можуть обговорювати декларацію Ткаченка на голову КМДА. До речі, єдину подану. За інформацією наших джерел в ОПУ, якщо опоненти чинного міністра культури знайдуть голоси за його відставку, то президентові терміново може знадобитися запасне крісло. Повернення Ткаченка на «плюси» для Зеленського дуже небажане.

delo.ua

— З приводу вашої версії про можливу відставку та працевлаштування Ткаченка нічого не скажу. Рішення ж про призначення, у кожному разі, прийматиме президент на подання уряду. Очевидно, що це має бути людина із серйозним досвідом роботи на державній службі. Особисто я не бачу таких серед медійних політиків, міністрів і навіть народних депутатів. А ось десь в ОДА, можливо, такі є.

— Підпорядкованість префекта.

— Ми не вирішили проблему дуалізму. У префекта, хоч так хоч сяк, дві зони відповідальності: координування територіальних органів центральної влади (урядова вертикаль) плюс питання захисту територіальної цілісності та державної безпеки (президент). І я не бачу, як інакше можна вирішити цю проблему в рамках парламентсько-президентської республіки. Ось у Франції немає дуалізму, там президентська республіка з чіткою вертикаллю. Але якщо в когось є інша крута модель, я був би радий прийняти рекомендації цієї людини.

— Однак знайомі вам експерти і мери вважають, що ніякого дуалізму немає. Префект не підлягає президентові, а перебуває в системі зворотного зв'язку з ним. Тобто інформує його про те, що робиться на території району, а також про діяльність тих органів, які прямо відповідають за держбезпеку та територіальну цілісність. Тому префект — цілком у підпорядкуванні Кабміну. Понад те, така схема потрібна самому президентові. Щоб оточення не намагалося тримати його в теплій ванні. Оскільки незалежний від нього безпосередньо, але дуже поінформований префект завжди буде ковтком свіжого повітря для гаранта Конституції.

— Професійний префект завжди буде ковтком свіжого повітря і для президента, і для державної вертикалі, і для України як такої. Що ж стосується його абсолютного виведення в зону відповідальності перед Кабміном, то мені незрозуміло, як це можна реалізувати за наявності у префекта функції реагування на загрози територіальній цілісності та Конституції. Для реалізації такої моделі зміни до Основного Закону мають торкнутися V розділу Конституції, а не тільки статей про місцеве самоврядування та адміністративно-територіальний устрій.

— І все-таки наскільки вас квапить/не квапить із прийняттям закону про столицю Банкова?

— Я не можу сказати, що зараз відбувається тісна комунікація з Банковою з цього приводу. Однак м'яч завжди на половині поля міністерства і комітету.

Фото надане автором

Якщо ми скажемо — окей, чуваки, ми знайшли шлях і узгодили модель, як можна, всупереч обставинам, опублікованим у законопроєкті №2143-3, вирішити питання з системою управління Києва й законом відмежуватися від політики, то ОПУ нас на 100 відсотків підтримає. Бо в такому разі спрацює тільки взаємодія всіх гілок влади.

— Можлива відставка голови парламенту Дмитра Разумкова і майбутня спікеріада вплине на терміни прийняття законопроєктів?

— Мені здається, що активні чутки про можливу відставку спікера є виключно чутками, які можуть бути вигідні різним політичним гравцям. Парламент заходить у новий політичний сезон із тим самим головою, що й два попередні роки. Не вважаю, що персоналія спікера впливає на швидкість проходження через Раду законопроєктів, які стосуються децентралізації.

Усі статті та інтерв'ю Інни Ведернікової читайте тут.