Стоcами складені автомобільні шини, залишки новорічних ялинок, намети, запах диму, багать і люди з рішучими обличчями, які гріються біля залізної бочки, - це не спогади про зиму 2014-го, це зима 2016-го. На паркані плакати "Захист Голосієва - наш третій Майдан" і "Граблі геть від Голосіївського лісу!".
Раніше одна з найтихіших і найспокійніших київських вулиць - Полковника Потєхіна - стала гарячою точкою столиці. Сюди регулярно приїжджають телебачення, поліція й оперативно-слідчі групи. Тут, за два роки після Революції Гідності, знову завербовані кимось тітушки залякують і ображають людей, які відстоюють свої права, а добре організовані молодики в берцях і чорних одностроях і балаклавах, на очах у правоохоронців намагаються розганяти мирні акції місцевих жителів.
Пенсіонери й молоді мами з візочками, викладачі й підприємці, студенти й учасники АТО цілодобово мерзнуть на лютневому вітру, щоб не допустити будівництва величезного кам'яного монстра - житлового комплексу Bergen.
Це не звичайне "проблемне будівництво" столиці. У нього дуже специфічний замовник - Служба безпеки України. І дуже вразливий і беззахисний сусід - Голосіївський ліс.
ЗАМОВНИК. СБУ в законі
Для початку трохи історії - про те, як СБУ, покликана дотримуватися, зокрема, економічної та екологічної безпеки країни, віддала державні землі оборони під грандіозну комерційну забудову, що загрожує непоправними наслідками об'єкту Природно-заповідного фонду України - Національному природному парку "Голосіївський".
Від радянських часів місцеві мешканці мирно сусідили з київською військовою частиною Е6642 на вул. Полковника Потєхіна, 9, яка виконувала функції "глушилки ворожих голосів". Більша частина приміщень і устаткування в/ч перебувала під землею, а на поверхні зеленіли трава й дерева. Старожили розповідають, що останній начальник частини любовно вирощував женьшень і зворушливо оберігав сімейство колонків, що розташувалося в норі прямо біля КПП. Після розвалу Союзу, коли потреба в "глушилці" відпала і зайшла мова про більш суспільно корисне застосування цієї землі, начальник есбеушної частини підписав згоду на передачу цієї ділянки землі Голосіївському парку.
Та, як часто в нас буває, державна бюрократична трясовина поховала від початку благі наміри представників СБУ. А за наступні роки територія військової частини (досі обнесена похмурим бетонним парканом із колючим дротом і закрита для пересічних громадян) не тільки перетворилася на прекрасний березовий гай, а й розпалила апетити охочих вигідно реалізувати ласий шматочок землі в чудовому місці столиці.
Після ухвалення Київрадою 18.03.2004 р. рішення "Про оформлення права користування земельними ділянками", СБУ одержала 31.01.2005 г. державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 4,6114 га на вул. Полковника Потєхіна, 9 у Голосіївському районі м. Києва. Особливо звертаємо вашу увагу, що в згаданому документі зазначено: цільове призначення (використання) ділянки - "обслуговування та експлуатація будинків і споруд військової частини Е6642".
Активні дії довкола цієї земельної ділянки почалися тільки з приходом до влади команди Януковича. Рішенням Київради від 01.11.2012 р. за підписом її тодішнього секретаря Г.Гереги було дано дозвіл на розробку проекту землевпорядкування з відводу цієї земельної ділянки Службі безпеки України для будівництва житлових будинків.
Принагідно зауважимо, що, згідно з листом заступника директора департаменту земельних ресурсів КМДА Ю.Мосійчука від 11.12. 2015 р., згадане рішення Київради "не є дозвільним документом на проведення будівельних робіт"; на сьогодні КМДА "розпорядження про зміну цільового призначення земельної ділянки не видавала"; а проект землевпорядкування "для підготовки відповідного проекту рішення Київради" до профільного департамента "не надходив".
Бо його немає. Як визнав 22 грудня 2015 р. під час наради в КМДА з приводу ситуації, що склалася навколо будівництва на Потєхіна, 9, заступник начальника департаменту господарського забезпечення СБУ В.Засуцький, "Службою безпеки проект землевідводу не робився". Чому? Представник СБУ пояснює це тим, що своїм розпорядженням № 822-р від 2.10.2013 г. Кабінет міністрів затвердив перелік ділянок, що належать землям оборони, на яких планується будівництво житла для військовослужбовців Служби безпеки й членів їхніх родин, і одна з цих ділянок - на Потєхіна, 9. Крім того, як багаторазово наголошували представники СБУ, додана в Закон про використання земель оборони ч. 2 дозволяє будувати житло для військовослужбовців на землях оборони без зміни їхнього цільового призначення.
Та, схоже, СБУ занадто вільно тлумачить ці законодавчі акти, тому варто зупинитися на них докладніше.
Частина 2 ст. 4 Закону про використання земель оборони дійсно говорить, що "Землі оборони можуть використовуватися для будівництва об'єктів соціально-культурного призначення, житла для військовослужбовців і членів їхніх родин, а також соціального й доступного житла без зміни їхнього цільового призначення".
Та що мав на увазі законодавець? Юристи, які мали відношення до розробки цього акту, стверджують: закон припускає, що на землях оборони можна побудувати житло лише для військовослужбовців, тобто всі 100% квартир мають призначатися для військових і членів їхніх родин, інших категорій громадян законодавець не вказав. Тому будівництво комерційного житла не для військовослужбовців на землях оборони - це порушення як Закону про використання земель оборони, так і ст. 77 Земельного кодексу України.
З такою думкою згоден і відомий юрист кандидат юридичних наук Станіслав Батрін, до якого ми звернулися за коментарем: "Землі оборони можуть бути використані виключно для забезпечення діяльності чітко визначеного кола суб'єктів, однак не в підприємницьких цілях суб'єктів приватного права. Так, згідно зі ст. 1 Закону України "Про використання земель оборони", землями оборони визнаються землі, надані для розміщення й постійної діяльності військових частин, установ, військових навчальних закладів, підприємств і організацій Збройних сил України, інших військових формувань, створених відповідно до законів України".
Коментуючи ч. 2 ст. 4 Закону, С.Батрін підкреслює, що в ній ідеться про випадки будівництва саме для цілей, визначених ст. 1 Закону України "Про використання земель оборони": "Це, зокрема, і випадки, коли є потреба в забезпеченні житлом військовослужбовців, але не якихось третіх осіб. Власне, і ст. 4 цього нормативного акту регулює правовідносини щодо використання земель оборони в господарських цілях. Але, повторю, господарських цілях виключно військових частин, установ, військових навчальних закладів, підприємств і організацій ЗСУ та інших військових формувань".
Від себе додамо, що в розпорядженні КМУ №822, на яке так люблять посилатися представники СБУ, зазначено перелік ділянок, що належать землям оборони, і чітко записано, що на них планується "будівництво житла для військовослужбовців Служби безпеки й членів їхніх родин". Крапка. Інші категорії громадян, для яких на зазначених ділянках земель оборони може бути побудовано житло, в розпорядженні КМУ не зазначені.
Пан Засуцький пафосно заявляє, що "землі оборони - це наше святе". Спікер СБУ О.Гітлянська ще в липні 2015-го в коментарі "Новому регіону" доводила: "Ми будуємо не комерційне, а соціальне житло для тих, хто на Сході України за всіх нас проливає кров і навіть віддав свої життя". Але при цьому СБУ доволі невиразно пояснює, чому на землях оборони (крім зведення квартир для військовослужбовців) розгортається ще й грандіозне будівництво комерційного житла, а також торгового центру: з запланованих 3 269 квартир для СБУ призначено лише 327 (тобто 10%). Решту 90% квартир уже активно розпродає приватна компанія "Фундамент", що розташувала свій офіс продажів на території військової частини СБУ, а білборди з рекламою житлового комплексу Bergen розвішані по всьому Києву.
Намагаючись якось виправдати комерційну забудову на землях оборони, представники СБУ нагадують, що в Законі про використання земель оборони також говориться про соціальне й доступне житло, і вказують на низькі ціни на квартири в споруджуваному комплексі. Але це підміна понять. Законодавство України чітко визначає, що є соціальним і доступним житлом. У Законі про житловий фонд соціального призначення сказано: "соціальне житло - житло всіх форм власності (крім соціальних гуртожитків) із житлового фонду соціального призначення, яке безоплатно надається громадянам України, що потребують соціального захисту, на підставі договору найму на певний строк". Це, погодьтеся, не наш випадок.
Доступне ж житло - це житло, яке набувається в рамках програми "70x30" - Державної цільової соціально-економічної програми будівництва (придбання) доступного житла на 2010–2017 рр., затвердженої постановою КМУ від 11.11.2009 г., №1249. У рамках цієї програми громадяни, що мають право на держпідтримку (визначаються згідно з постановою КМУ від 11.02.2009 р., №140 "Про затвердження Порядку забезпечення громадян доступним житлом"), оплачують лише 70% вартості житла, що набувається, тоді як інші 30% вносить держава з бюджетних коштів. Тож це теж не наш випадок (тим більше що в бюджеті ні торік, ні цього року кошти на цю програму не виділяються).
Що ж стосується багаторазових згадок О.Гітлянською та В.Засуцьким воїнів АТО, для яких нібито й почали будівництво житла на Потєхіна, 9, то їхні слова звучать як мінімум цинічно, адже будівництво величезного комплексу замислювалось і проектувало задовго до початку бойових дій на Сході країни (Містобудівні умови й обмеження видали Службі безпеки ще 2012 р.). А тема АТО, схоже, виникла як зручне прикриття лише після того, як місцеві жителі почали протестувати проти будівництва панельного монстра на межі з Голосіївським лісом.
Ніхто не сперечається, співробітники СБУ, які воювали в АТО і потребують житла, мають його одержати. Але СБУ вже добудовує бюджетним коштом великий комплекс на вул. Трутенка в тому ж Голосіївському районі, де всі квартири (орієнтовно 1 350) призначено для співробітників СБУ. Все одно мало? Можна побудувати ще два будинки - на потрібні 327 квартир. Немає грошей? Без участі приватного інвестора не обійтися? Але ж у травні минулого року прем'єр Яценюк підписав постанову уряду про виділення 1 млрд грн з бюджету на придбання житла для учасників АТО і членів родин загиблих під час антитерористичної операції. Ці кошти призначено для використання не тільки Міністерством оборони, а й МВС та СБУ. А цього року в бюджеті СБУ окремим рядком закладено 120 млн грн на будівництво житла для військовослужбовців. Якщо в наступні роки виділятиметься не менше, то за чотири роки (термін будівництва комплексу Bergen, у якому СБУ планує одержати квартири для своїх учасників АТО), - це майже 0,5 млрд грн. Невже не вистачить, щоб побудувати 327 квартир?
Та з інвестором, напевно, будувати цікавіше… От тільки запитання - кому?
ЗАБУДОВНИКИ. Гроші підуть в офшори?
Янукович, Азаров і Якименко давно вже далеко, та розпочата ними справа забудови земель оборони живе в стінах СБУ. Цікаво, але активне просування проекту будівництва на території військової частини Е6642 почалося саме за нової влади. Правда, курирують його старі кадри.
Начальника департаменту господарського забезпечення СБУ полковника Володимира Кіптенка призначено на цю посаду указом президента Януковича 2013 р. У Інтернеті ви не знайдете багато інформації про цю людину. Хіба що в оприлюдненому Г.Москалем після втечі Януковича та Якименка плані розгону Майдану В.Кіптенко зазначений як відповідальний за "основний і запасний пункти дислокації сил і засобів" операції, забезпечення "прихованого переміщення в зазначені пункти" і освітлення місця проведення операції. Пам'ятаєте ті величезні прожектори, що сліпили протестувальників? Після Революції Гідності Кіптенко зберіг свій пост. На сайті СБУ вивішено його заяву з проханням пройти процедуру очищення влади - люстрацію. Очевидно, пройшов. Залишився на своєму місці і його заступник полковник В.Засуцький, що працює в госпдепартаменті СБУ з незапам'ятних часів.
Узимку 2014 року, в розпал революції, СБУ оголосила конкурс на будівництво житла на земельній ділянці на Потєхіна, 9. Переможцем, як було зазначено на офіційному сайті СБУ, в лютому стало ТОВ "Аркада-будівництво", яке запропонувало Службі безпеки 332 квартири загальною площею 20 001 кв. м.
Та влітку 2014-го СБУ чомусь оголосила повторний конкурс (схвалений уже В.Наливайченком) і визначила нового переможця - ТОВ "Домобудівна компанія №7" (ДБК-7), яке запропонувало СБУ
327 квартир загальною площею 17 536,58 кв. м (що значно менше, ніж пропоноване "Аркада-будівництвом").
Ми почули різні версії причини проведення повторного конкурсу. П.Засуцький на нараді в КМДА
22 грудня 2015 р. пояснив, що конкурс проводився під час Революції Гідності, тому з інвестором не підписали договір протягом 30 днів, як того вимагає постанова КМУ від 6.07.2011 г., №715 "Деякі питання будівництва житла для військовослужбовців і членів їхніх родин на земельних ділянках, що належать землям оборони" (прийнята урядом Азарова, який, на думку деяких юристів, явно перевищив свої визначені Конституцією й законами України повноваження, ухвалюючи цей акт).
У офісі ТОВ "Аркада-будівництво" нам озвучили трохи іншу версію подій дворічної давнини. За свідченням юридичної служби компанії, "діяльність у системі фінансово-кредитних механізмів вимагає від забудовника наявності прав на часткове виконання функцій замовника будівництва, що, своєю чергою, можливе лише за умови укладання відповідного договору з землекористувачем, у цьому разі - з СБУ. Оскільки між СБУ як землекористувачем і ТОВ "Аркада-будівництво" як забудовником не було досягнуто домовленості щодо всіх суттєвих умов договору про часткову передачу функцій замовника, ТОВ "Аркада-будівництво" було змушено відмовитися від подальших правовідносин із зазначеною організацією". За словами директора ТОВ "Аркада-будівництво" Володимира Бабія, очолювана ним компанія претензій до організатора конкурсу (СБУ) не має.
Проте, доволі цікаво, що, за свідченням В.Засуцького, 15 березня 2015 р. переможцеві другого конкурсу - "ДБК-7" - СБУ "видала доручення на виконання функцій замовника". "Ми передали права замовника в повному обсязі, за винятком земельної ділянки", - заявив заступник голови держдепартаменту СБУ. Чому ж, цікаво, цього не зробили з ТОВ "Аркада-будівництво", яке просило передати йому лише частину функцій замовника?
Далі - цікавіше. Реагуючи на телесюжет програми "Схеми", присвячений скандальному будівництву на вул. Потєхіна, спікер СБУ Гітлянська на своїй сторінці у Фейсбуку 1 лютого повідомила нову версію причин другого тендера: "Проведення повторного конкурсу з відбору забудовника зумовлене поверненням СБУ секретаріатом КМУ раніше відісланих матеріалів про результати конкурсу без їх розгляду. Це сталося через зміну керівництва Служби. Тому попередній конкурс є таким, що не відбувся, і договір за його результатами не укладався".
Приблизно про це йдеться і в протоколі №3 від 15 липня 2014 р. засідання конкурсної комісії Центрального управління СБУ, копію якого має редакція. Згідно з документом, В.Кіптенко нагадав членам конкурсної комісії, що "укладання договору з ТОВ "Аркада-будівництво" не було здійснено у зв'язку з непогодженням Кабінетом міністрів України у встановлений термін проекту договору".
Та, як виявилося, договір між СБУ й "ДБК-7", що народився в результаті другого конкурсу, теж не було "освячено" Кабінетом міністрів, як того вимагає п. 2 такого милого Службі безпеки розпорядження КМУ №822!
У відповідь на інформаційний запит одного з жителів вул. Потєхіна, департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату КМУ підтвердив, що СБУ 05.09. 2014 р. надіслала до Кабміну проект згаданого вище договору з проханням доручити відповідному органу виконавчої влади узгодити його в десятиденний термін. Однак у зв'язку з тим, що "рішенням уряду Мін'юсту доручено проробити питання щодо перегляду повноважень уряду та центральних органів виконавчої влади з метою позбавлення Кабінету міністрів невластивих функцій", "погодження проекту договору, про який ішлося в інформаційному запиті, Кабінетом міністрів не здійснювалося, а сам проект повернено Службі безпеки України".
Виникає логічне запитання: якщо перший конкурс вважається таким, що не відбувся, тому що його матеріали уряд повернув СБУ без розгляду, то чому ж співробітник Служби безпеки В.Засуцький 23 вересня 2014 р., порушуючи чинний донині п. 2 розпорядження КМУ №822, підписав договір з "ДБК-7", який також не пройшов узгодження в Кабміні? Адже якщо бути послідовним і логічним, то треба було проводити третій конкурс.
Чому не можна було зробити все за законом і дочекатися ухвалення нового акту уряду, який нині готується і регулює механізм організації будівництва житла для військовослужбовців і членів їхніх родин без залучення коштів держбюджету, визначаючи центральний орган виконавчої влади, на котрий буде покладено узгодження проектів договорів про будівництво цього житла? До чого такий поспіх?
Та ще більше запитань виникає, якщо вникнути, з ким же Служба безпеки підписала договір і хто веде будівництво на території військової частини СБУ.
Дивно, але конкурс на грандіозне будівництво кварталу з восьми 27-поверхових будинків (13 секцій) на замовлення спецслужби виграла компанія, про яку ніхто з опитаних нами авторитетних представників будівельної галузі нічого не чув, і чий статутний фонд становить усього 50 тис. грн. (менше 2 тис. дол.)! Крім того, за інформацією, отриманою з фіскальних органів, станом на 25.01.2016 г. платник податків ТОВ "ДБК-7" "має податковий борг і згідно з пунктом 88.2 ст. 88 Податкового кодексу України в податкових органів державної служби виникло право податкової застави на майно такого платника".
Згідно з даними відкритого Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань (ЄДР), засновниками "ДБК-7" є громадянин Бєлік Роман Олександрович (Переяслав-Хмельницький район, село Стовпяги), який вніс у статутний фонд 90% усю суму (45 тис. грн) і є кінцевим бенефіціаром, а також ТОВ "Компанія по управлінню активами "Українське інвестиційне товариство", що доточило до статутного фонду ще 5 тис. грн. Додзвонившись до голови Стовпягинської сільради, щоб більше довідатися про тамтешнього видатного забудовника Р.Бєліка, ми з'ясували, що згаданий громадянин постійно в с. Стовпяги не проживає, кілька років тому він купив там хату, яку використовує як дачу, і приїжджає в село лише кілька разів на рік.
Ще цікавішу інформацію ми одержали про генерального підрядника будівництва комплексу Bergen - ТОВ "СК "Азур Груп". І хоч у договорі між СБУ й "ДБК-7" сказано, що вибір генерального та інших підрядників покладається на Сторону-2.(тобто "ДБК-7"), спецслужба, напевно, має знати, хто веде будівництво на землях оборони ("це наше святе", ви ж пам'ятаєте?).
Згідно з даними ЄДР, засновниками "СК "Азур Груп" є ТОВ "КЖБК" (код ЄДР 38077923), зареєстроване в Києві за тією ж адресою, що й "Азур Груп" - вул. Дніпровська набережна, 19а, і компанія з обмеженою відповідальністю "Амбер Рутенія Лімітед", зареєстрована в столиці Кіпру Нікосії за адресою вул. Орфеос, 4в.
На жаль, даних про ТОВ "КЖБК" у єдиному реєстрі не виявилося. Але коли ми ввели в систему код ЄДР цієї компанії, з'ясувалося, що під таким номером у реєстрі значиться ТОВ "Фундамент-девелопмент", зареєстроване за вже знайомою нам адресою - вул. Дніпровська набережна, 19а.
До речі, коли жителі Голосієва направили в СБУ запит, на яких підставах працівники фірми "Фундамент" не тільки перебувають на території в/ч Е6642, а й використовують приміщення цієї військової частини, В.Кіптенко письмово відповів, що "інформація відносно ПАТ фірма "Фундамент" у департаменті господарського забезпечення СБ України відсутня". Тому пропонуємо співробітникам СБУ далі читати особливо уважно.
Отже, єдиним засновником ТОВ "Фундамент-девелопмент" є компанія "Кісеторн Лімітед", зареєстрована на Кіпрі за тією ж адресою, що й "Амбер Рутенія Лімітед". Обидві кіпрські фірми обслуговує одна й та сама кіпрська консалтингова фірма Alpha IBC Ltd., чия юридична адреса збігається з адресою цих компаній. І в "Амбер Рутенії Лімітед", і в "Кісеторн Лімітед" розмір статутного фонду - 1 тис. євро.
Хто ж є кінцевим бенефіціарним власником? На жаль, визначити це навряд чи вдасться. За даними кіпрського держреєстру Департаменту реєстратора компаній, засновником Amber Rutenia Limited є компанія Meditor Finance Ltd., зареєстрована на далекому карібському о. Невіс із групи Малих Антильських Островів. Федерація Сент-Кітс і Невіс - це класичний офшор, що законодавчо охороняє конфіденційність бенефіціарів зареєстрованих там компаній. Рекламні оголошення, якими рясніє Інтернет, повідомляють, що прибуток і активи, отримані поза територією цієї держави, не обкладаються податками та зборами, не підлягають валютному контролю; а легке одержання громадянства (подвійного або повного) для всієї сім'ї, включаючи неповнолітніх дітей і батьків пенсійного віку, забезпечить безвізовий в'їзд в понад 120 країн світу, з державами ЄС, Канадою, Швейцарією та більшістю країн Британської Співдружності включно.
Засновник Kicetorn Limited, другої кіпрської фірми з українським корінням - Vigor Investment Ltd - теж розмістився в офшорі, на Маршаллових Островах, де відкриття компанії є "поширеним і затребуваним варіантом оптимізації оподатковування"…
Не далекі від будівництва люди стверджують, що забудовник уже виходить у прибуток, одержуючи в своє розпорядження всього 30% житла, яке він здає; а 90%, як у випадку з забудовою на Потєхіна, - це надприбуток. "Це небачена й нахабна угода", - заявили нам в одній досить компетентній структурі. Свого часу "Наші гроші", провівши власне розслідування, пов'язували "Азур Груп" з колишнім директором "Київміськбуду", багаторічним головою департаменту будівництва КМДА і депутатом Київради М.Голицею та його партнером В.Пузійчуком. Однак експерти, які добре орієнтуються на вітчизняному будівельному ринку, мають сумнів, що угода такого масштабу по зубах навіть Голиці, й радять шукати більшу рибу, яка, скоріш за все, вже відпливла від наших берегів. У народі ж активно мусуються чутки про причетність до афери структур "Сашка-стоматолога"…
Те, що всі акули вітчизняного бізнесу намагаються "оптимізувати" свої податки, ні для кого в Україні не секрет. Дивує інше: тоді, коли керівництво держави постійно заявляє, що конче потрібно боротися з виводом грошей з України в офшори, Служба безпеки, по суті, допомагає відкривати шлюзи для викачування коштів зі злиденної країни, яка випрошує гроші у міжнародних структур, надаючи можливість будувати на державних землях оборони комерційне житло компаніям, чий надприбуток від цієї угоди, найімовірніше, потече на далекі острови. До чиїх кишень? Невже спецслужбі невідомо? То, може, Національне антикорупційне бюро (НАБУ), Генпрокуратура і Держслужба фінансового моніторингу допоможуть їй розібратися, а заразом з'ясують обставини та нюанси укладання цієї угоди?
Від редакції. Просимо вважати цю статтю офіційним зверненням до НАБУ про порушення кримінального проваждення щодо встановлення ознак корупції у діяльності згаданих у публікації посадових осіб.
(Про негативні наслідки будівництва на Потєхіна, 9 для Національного природного парку "Голосіївський", для Голосіївського району і Києва читайте в наступному номері)
Фото Наталії Клименко
і Лілії Завойської