Кадрова політика Віктора Януковича незбагненна для лінійної логіки. Заміни керівництва в правоохоронних і контролюючих органах, у спецслужбах відбуваються регулярно. Здебільшого причини лежать у якихось миттєвих політичних відчуттях керівництва країни, а не в професійно-логічних критеріях оцінки ефективності. Відставки ніколи не мотивуються, і ротації в системі влади президента майже завжди мають тільки йому зрозумілий сенс.
Однак указ президента про звільнення першого заступника голови СБУ Петра Шатковського і трьох глав обласних управлінь викликав усе-таки бажання розібратися в причинах. Щодо начальників обласних управлінь ситуація більш-менш пересічна - їх тасують регулярно. Найбільш зрозумілим, хоч і вельми запізнілим кроком президента було звільнення начальника управління СБУ в Запорізькій області Сергія Рудого. Воно, очевидно, пов'язане з арештом запорізького кримінального авторитета Євгена Анісімова, який побудував в області, по суті, паралельну систему управління і вирішував будь-які питання. Дійшло до того, що випущений свого часу з СІЗО бізнесмен на прес-конференції публічно подякував за звільнення не суд, не адвоката, не владу, а простого приватного підприємця Анісімова - це звучало як реклама. До моменту арешту Анісімова СБУ Запорізької області жила з ним душу в душу. І ось раптом після арешту з'ясувалося, що Анісімов таки кримінальний авторитет, і заяви про здирництво й рекет, подані низкою підприємців до органів іще два-три роки тому, нарешті визнали вагомими доказами. Чи знала про це СБУ? Те, що Запорізька область перетворилася на одну з кримінальних вотчин України, вже давно не було секретом. І те, що після арешту "Анісіма" звільнили Рудого, схоже не так на покарання некомпетентного керівника, який проморгав бандитський розгул у регіоні, як на усунення подільника, щоб бризки скандалу не зачепили "контору".
А тепер повернімося до ситуації з Шатковським. Петро Миколайович - один з небагатьох кадрових професіоналів спецслужби, котрий пропрацював на високих посадах у СБУ вже багато років. Із 1996-го по 2000 р. Шатковський був заступником голови СБУ, потім, Із 2000-го по 2003-й, обіймав пост першого заступника голови СБУ - був другою за значенням людиною у спецслужбі. Шатковський входив до однієї з найвпливовіших груп у керівництві Служби, створеної екс-головою Володимиром Радченком. До неї також входили інші високопоставлені співробітники спецслужби - Юрій Землянський (уродженець Донецької області) і Юрій Вандін (виходець із Луганська). В 2003–2004 рр. ця група тісно взаємодіяла з командою Віктора Януковича й співпрацювала з його виборчим штабом. Однак Леонід Кучма в інтересах збереження конкуренції груп впливу у владі й контролю над ситуацією всі повноваження в СБУ поступово передав до рук групи Ігоря Смєшка, і лідери групи Радченка були поступово "зачищені" з керівництва спецслужби. Однак після помаранчевої революції і перемоги Віктора Ющенка Шатковський швидко повернув свій вплив. Шатковського призначили на посаду куратора роботи правоохоронних органів і спецслужб у секретаріаті президента України. Цілком імовірно, що призначення його було частиною переговірного процесу між Януковичем і Ющенком і гарантією безпеки бізнес-структур, лояльних до Партії регіонів. Саме в ці роки Шатковський не словом, а ділом довів свою лояльність і корисність Януковичу. Ветерани СБУ вважають, що кадрову політику у призначеннях керівного складу більшості обласних управлінь СБУ напередодні президентських виборів координував саме Шатковський, і відданість цих кадрів Партії регіонів була очевидною.
Тому лояльність Шатковського Віктору Федоровичу сумніву не підлягає. Інша річ, що для успішної кар'єри в спецслужбі нині потрібна ще й особиста лояльність Олександру Вікторовичу... Обом цим критеріям відповідає наступник Шатковського на посту першого заступника голови - виходець із Макіївки Володимир Тоцький. Тоцького підтяг за собою в Крим Василь Джарти, а команда Джарти в очах президента досі зберігає високий рівень довіри.
DT.UA вдалося встановити, що звільнення Шатковського не є повною опалою й випаданням Петра Миколайовича з обойми президента. Кримінальних справ йому вслід ніхто порушувати не збирається. Шатковський, за нашим даними, отримав статус радника голови СБУ.
Однак очевидно, що в цього звільнення є свій тригер, який спровокував його саме тепер.
Українські спецслужби є основною структурою в одному з найдохідніших тіньових бізнесів у світі - торгівлі зброєю. А одна з ключових постатей у цій структурі - перший заступник голови Служби безпеки України (також повноваження шукати зарубіжних замовників має очільник Служби зовнішньої розвідки, але в нього немає в руках контррозвідки, що обмежує його можливості й робить СЗР прозорою для СБУ структурою при організації поставки). В умовах відсутності належного парламентського й державного контролю за діяльністю спецслужб довідатися, які гроші реально отримано й сплачено за збройовими контрактами, можна тільки постфактум. Перший заступник голови курирує військову контррозвідку й військово-технічне співробітництво (ВТС). Тобто тримає у своїх руках основні важелі торгівлі зброєю - пошук посередників, що мають попит на товар, і одночасно контролює контррозвідувальне прикриття поставки зброї.
Основні мазки однієї зі схем мають такий вигляд: Генеральний штаб ухвалює рішення про зняття з бойового чергування бойової техніки і дозволяє передати зі складу цю техніку і майно. Саме Генштаб визначає залишкову вартість військового майна, тобто скільки від поставки отримає бюджет.
Далі департамент контррозвідувального захисту економічних інтересів держави подає до Кабміну проект рішення про збройову угоду та обґрунтовує його доцільність.
Потім Держслужба експортного контролю (контрольована повністю департаментом контррозвідки) видає дозвіл на поставку.
Усі деталі договору з посередником та умови поставки на експорт знає тільки одна людина - перший заступник голови.
Шатковський багато років займався забезпеченням ВТС. Понад те, саме з торгівлею
зброєю пов'язане його попереднє гучне звільнення з Ради національної безпеки та оборони у 2004 р.
Нагадаємо, на той час СБУ здійснила витік матеріалів розслідування щодо продажу крилатих ракет стратегічного призначення Х-55 в Іран і радіолокаційної станції П-14Ф в Еритрею в обхід діючих міжнародних санкцій. Ця інформація спричинила міжнародний скандал, про який докладно писало DT.UA. Однак, крім численних правових порушень, з'ясувалися й деякі цікаві комерційні подробиці. Крилаті ракети Х-55 були офіційно утилізовані, а насправді - сховані на складах Міноборони. При продажу посередникові їхню залишкову вартість визначили в 100 тис. дол. за кожну. Однак, як кажуть наші джерела, Іран заплатив за кожну ракету по 2,5 млн дол.! У таких резонансних справах у пошуку винних ніхто не зацікавлений. Відповідати доводиться "стрілочникам".
У результаті розслідування ракетного скандалу офіцер розвідки СБУ Євдокимов отримав тюремний строк, а Орлов, директор фірми-"прокладки", через яку йшла поставка, за загадкових обставинах загинув у слідчому ізоляторі, всупереч (а можливо, "завдяки") посиленим заходам для забезпечення його безпеки.
У керівництві СБУ до кримінальної відповідальності нікого не притягнули. Відповідно до матеріалів депутатського запиту від 12 січня 2005 р., зробленого за даними СБУ, "контрабанда РЛС П-14Ф в Еритрею стала можливою внаслідок неналежної контррозвідувальної роботи в Службі безпеки України, відповідальним за яку як керівник департаменту контррозвідки, згідно з наказом голови СБУ генерал-лейтенанта Л.Деркача... був заступник голови СБУ генерал-майор Шатковський П.М., і в результаті його особистої службової недбалості. 11 травня 2004 р. СБУ поінформувала Президента України Л.Кучму про ці та інші порушення, допущені Шатковським П.М. на посаді заступника та першого заступника голови СБУ. Указом Президента України від 27 травня №588 Шатковський П.М. був звільнений з посади заступника секретаря Ради національної безпеки та оборони України".
За даними джерел DT.UA, нинішнє звільнення Шатковського може бути пов'язане зі скандалом навколо продажу великої партії зброї, що включає гранатомети, стрілецьку зброю, БТРи, танки в повному оснащенні, одній з українських комерційних структур, яка не має права на експорт озброєнь. Із цим скандалом також пов'язані і виїмка документів в "Укрспецекспорті", і, можливо, обшуки в Генеральному штабі. Того, хто проморгав продаж, по суті, на внутрішній ринок, великої партії зброї, за радянських часів розстріляли б. У наші - підвищили. Але! Не у випадку "недонесення" дивідендів від угоди...
СБУ залишається для українських президентів жупелом. Замість реформування система держбезпеки отримує безглузду кадрову чехарду. Відсутність системи реформ говорить про те, що спроби керівництва СБУ довести свою відданість президенту стеженням за журналістами та опозицією, публікацією напівсфальсифікованого змісту зламаних поштових скриньок і телефонних розмов триватимуть. Але за цією дешевою опереткою стоять не державні інтереси і навіть не інтереси збереження Віктора Федоровича при владі, а корислива метушня навколо тіньових фінансових потоків, які замість однієї лояльної команди "проціджувати" інша, ще більш лояльна і ще більш відв'язна та менш професійна, владна команда. Сьогодні в СБУ кадри не вирішують нічого. Вони рахують…