Підприємства теплокомуненерго (ТКЕ) не підписували меморандуму з урядом. Однак усе, що там прописали та узгодили мери великих міст України та Асоціація міст України (АМУ), стосується їх безпосередньо. Яка нині ситуація на передовій, поки центральна влада в пожежному порядку намагається утримати ціни на газ, закупити вугілля та мінімізувати наслідки виниклої енергетичної кризи?
Про зобов'язання ТКЕ не підвищувати тарифів для населення на централізоване опалення та гарячу воду в опалювальному сезоні 2021/2022 років; невиконання урядом попереднього меморандуму; використання аудиторів для збивання різниці в тарифах, яку обіцяли виплатити ТКЕ; ультиматум підприємств ТКЕ у відповідь парламенту; спробу передачі Одеської теплоелектроцентралі (ТЕЦ) «Нафтогазу» і формування «нафтогазової» монополії; договори підприємств ТКЕ з ТОВ «Нафтогаз Трейдинг»; нову методику підрахунку різниці в тарифах і багато іншого ми розмовляли з директором комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» (КП ТМО), членом правління Асоціації «Укртеплокомуненерго» Ганною Поздняковою.
Про зупинку підприємств ТКЕ, різницю в тарифах і тактику уряду
— Ганно, основні обов'язки, зафіксовані Меморандумом від 30 вересня 2021 року, стосуються підприємств теплокомуненерго і теплоелектроцентралей. Йдеться про заборону на відключення централізованих поставок тепла та гарячої води. Однак жодний голова підприємств ТКЕ або профільної асоціації цього документа з представниками влади не підписував. Чому?
— Цілком логічно, що від імені місцевих громад меморандум підписали мери великих міст. Нагадаю, саме з цього року на місцеві громади покладено обов'язок тарифоутворення на тепло й гарячу воду, які поставляються централізовано. А більшість підприємств теплокомунальної енергетики — комунальна власність громад.
З цього питання велася тривала дискусія на всіх рівнях, у тому числі з Асоціацією «Укртеплокомуненерго» і Асоціацією міст України. Асоціація «Укртеплокомуненерго» від травня брала участь у підготовці підписаного 30 вересня Меморандуму. Ми на всіх рівнях заявляли, що опалювальний сезон 2021/2022 років під загрозою зриву, враховуючи непаритетні та відверто дискримінаційні умови.
— Меморандум уклали, але вибухнула криза, причини якої — окрема велика розмова. Однак сьогодні серед мерів кажуть, що, можливо, у січні ніякого місцевого самоврядування вже не буде. Зрозуміло, що це гіпербола. І хоч би що президенту Володимиру Зеленському, який перебуває в теплій ванні ОПУ, розповідали про ситуацію на місцях, якщо підприємства ТКЕ припинять роботу, станеться непоправне. Чи є такий ризик в Одесі та країні? Чи можливо цього уникнути?
— Тут слід сказати про те, що хоч би як на державному рівні намагалися «допомогти» у роботі ТКЕ, останні 30 років підприємства існують завдяки підтримці місцевої влади. Саме на неї з не дуже зрозумілих мотивів фактично переклали всі обов'язки та відповідальність. Хтось може пояснити, чому ТЕЦ підпорядковуються Міненерго, а підприємства теплокомуненерго несподівано перейшли в управління міським радам? Але я все-таки переконана, що жодний розсудливий мер не допустить зупинки підприємства ТКЕ в очолюваному ним місті. Хоч би який апокаліпсис відбувався навколо.
— У чому ви вбачаєте дискримінацію підприємств ТКЕ?
— Йдеться про вимогу від підприємств ТКЕ авансових платежів за газ для виробництва тепла та гарячої води. Ці платежі підприємства ТКЕ не можуть забезпечити для централізованого опалення й гарячого водопостачання, бо споживачі (клієнти) розраховуються за тепло після надання послуги. Ми також звертаємо увагу на надмірно високі штрафи та пені, які застосовуються «Нафтогазом» навіть у тих випадках, коли борги теплокомуненерго сформувалися внаслідок затримки державної компенсації різниці в тарифах. Сюди ж — безакцептне списання коштів підприємств ТКЕ на користь НАК «Нафтогаз України». Ну, і як бонус — надання фактично доступу до наших розрахункових рахунків.
— Із приводу різниці в тарифах, яку вам обіцяли погасити ще в минулому меморандумі. Аудиторів і представників регулятора було включено до міжвідомчих робочих груп. Тоді суму різниці в тарифах кожного підприємства ТКЕ зменшили вперше. Але відразу ж після підписання Меморандуму у вересні на підприємства ТКЕ зайшла Державна аудиторська служба. Перевірки — прямий інструмент Кабміну для скорочення суми виплат? Як цьому протистоїть Асоціація «Укртеплокомуненерго»? І чи може протистояти?
— Асоціація «Укртеплокомуненерго» спрямувала не одного й не два листи до Кабміну з метою звернути увагу на діяльність Держаудитслужби, яка подовжила свої перевірки до 17 грудня. Фактично, так, вони гальмують виплату цієї різниці в тарифах. Ми вважаємо, що в такий спосіб вони намагаються зменшити суму різниці в тарифах. На незліченній кількості нарад, у тому числі на рівні Ради національної безпеки та оборони, таку нехитру тактику було озвучено, але наразі відповідної реакції ми не побачили.
І тепер ми вже не просимо, ми вимагаємо від Кабінету міністрів України до кінця року компенсувати різницю в тарифах на тепло.
Також хочу акцентувати увагу на тому, що після ухвалення закону №1639 Кабмін затвердив нову методику підрахунку різниці в тарифах. І не з 2016-го чи 2018 року, ми перерахували згідно з новою методикою все з 2009 року. До цієї методики різниця в тарифах по нашому підприємству становила 706 мільйонів гривень. Тепер — 548 мільйонів гривень, або майже на 200 мільйонів менше. Аналогічно й у Дніпрі, Запоріжжі, Львові та інших містах. Підприємства ТКЕ дуже сподівалися на повернення різниці в тарифах, які з 2019 року не виплачувались взагалі. Але цього так і не сталося.
— І це ще до верифікації, яку нібито до 1 грудня має провести Держаудитслужба? Скільки разів і хто перевіряв ваше підприємство за останній час? Перевірка Держаудиту, розпочата 8 листопада, триває? Є попередні результати? Як ви до них ставитеся?
— Жодних проміжних результатів за перевірками Держаудитслужби немає. Перевіряли нас за останній рік понад ста разів — абсолютно всі відомства та служби. Востаннє згідно з планом Державна аудиторська служба перевіряла КП ТМО торік. Тому їхнє повернення цього року виглядає дивним, з погляду аудиту, але цілком зрозумілим, з погляду прагнення затягнути процес.
Про сумнівні мирові угоди, «убиту» Одеську теплоцентраль і монополію НАКу
— Навіщо «Нафтогаз» вимагав/вимагає підписання мирових угод за період, коли він був постачальником газу за ПСО для підприємств ТКЕ? Ви підписали?
— Ні, ми не підписали. Іншим керівникам підприємств ТКЕ робити цього також не радили б. Існує норма закону та порядок реструктуризації боргів, а мирова угода — така собі примха НАК «Нафтогаз України». Сумнівна пропозиція, на мій погляд.
— Поясніть.
— Мирова угода, укладена фактично в судовому порядку, для керівників підприємств ТКЕ якщо не сьогодні, так через кілька років може обернутися відповідальністю за «розтрату» бюджетних грошей. Тому для нас це було неприйнятно.
— Навіщо очолюваному вами підприємству «убита» Одеська теплоцентраль?
— Який доречний епітет. На це є кілька причин. По-перше, Одеська ТЕЦ — єдине джерело виробництва теплової енергії для центральної частини міста. Якщо коротко, то процес поставки теплової енергії передбачає три складові — виробництво, транспортування та поставку. Технічно це єдиний комплекс, який заради максимальної ефективності має виконуватися одним підприємством. При цьому КП ТМО — єдиний абонент Одеської ТЕЦ. Умовно кажучи, це ще одна наша котельня. І складається дивна ситуація, коли ми транспортуємо та поставляємо теплоенергію, але позбавлені можливості її виробляти.
Крім того, існувати сама по собі Одеська ТЕЦ не може. Зрозуміло, туди потрібно вкладати великі кошти. Я сказала б, дуже великі. Але для потреб КП ТМО в електроенергії потужностей ТЕЦ було б достатньо. Ми могли б суттєво заощаджувати, оплачуючи ДТЕК тільки транспортування їхніми електромережами для потреб комунального підприємства, а не витрачали б приблизно по 110 мільйонів гривень на рік на купівлю електроенергії. Ну й не забуваймо про енергетичний баланс і енергетичну безпеку! На нинішній момент ми закінчуємо розробляти нову схему теплопостачання, де від розробників головна рекомендація — повернути Одеську ТЕЦ у комунальну власність.
Історії боротьби влади за Одеську ТЕЦ уже десять років. Сесії міської ради не менш як десять років спрямовували звернення до Фонду державного майна та Кабінету міністрів із проханням передати Одеську ТЕЦ у комунальне управління міста. Але Фонд держмайна ніяк не реагував на ці звернення. Зараз уже можна зробити висновок, що у ФДМ були інші плани на Одеську теплоцентраль.
У зв'язку з цим хотілося б звернутися до Антимонопольного комітету України, від якого реакції після вже відстроченого на сьогодні рішення про передачу ТЕЦ в управління та статутний фонд «Нафтогазу» ми теж не побачили. Хіба, отримавши теплоцентралі, «Нафтогаз» не підсилив би своєї вертикальної інтеграції та не отримав би прямого доступу як до енергоресурсів, так і до кінцевого споживача? Вочевидь, що в цьому сегменті ринку встановлюється монополія «Нафтогазу». Чому це не турбує АМКУ?
Про бюджетників, реальні ціни на газ і підступи ДТЕК
— Меморандум від 30 вересня підписали з третьої спроби, але зовсім не його економічні пункти викликали сумніви в підписантів. Хоча в ньому так і не вказали ціни на газ для бюджетних організацій, на чому наполягали мери та представники ТКЕ. Тепер прем'єр розповідає, що за жовтень і листопад такі споживачі, навіть виявившись клієнтами постачальника «останньої надії», того самого ТОВ «Нафтогаз Трейдинг», платитимуть «пільгову» ціну, а не вдвічі більше, ніж населення. Які у дійсності справи з бюджетниками в Одесі та інших містах?
— В Одесі котельні всіх бюджетних медичних закладів прийнято на баланс КП «Теплопостачання міста Одеси». На мій погляд, це справедливо. Зрештою, під час пандемії лікарні мають займатися лікуванням і порятунком хворих, а не пошуком контрактів на поставку газу. Цю функцію ми взяли на себе.
— У скільки сьогодні обходиться газ бюджетникам в Україні та Одесі зокрема? Різницю компенсують бюджети громад?
— 16,8 гривні за кубометр. Природно, уся різниця лягає на бюджети місцевих громад.
— Яку ціну їм пропонував постачальник «останньої надії» до цього?
— 16,8 гривні за кубометр (без вартості доставки газу). Але багато з таких бюджетних підприємств були змушені купувати газ, принаймні в жовтні, за ринковою ціною — від 29 до 36,40 гривні за кубометр, на листопад також обіцяли ціну близько 36 гривень. Власне, як і промисловим підприємствам.
— Бюджетам громад пообіцяли залишити 4% податку на доходи фізичних осіб на фінансування тарифів. З 2022 року. Чи достатньо цього?
— Ця сума краще, ніж нічого. Але щоб вона була значною та вирішальною, зокрема для компенсації тарифів громадами, то це навряд чи.
— Поясніть, будь ласка, популярно, чому в «газовому» контракті три ціни? Обсяг 1 розрахований як середньостатистичний за останні три роки, причому два з них були аномально теплими. Якщо зима буде суворою, то в статистичні обсяги ніяк не вкластися.
— Газовий контракт із ТОВ «Нафтогаз Трейдинг» передбачає три обсяги газу.
Обсяг 1. Газ за пільговою ціною для населення — 7,4 гривні за кубометр.
Обсяг 2. Для категорії «інші», йдеться про приватні компанії, — 36000 гривень за тисячу кубометрів.
Обсяг 3. Газ для бюджетних організацій — 16800 гривень за тисячу кубометрів.
Вартість за Обсягом 1 і Обсягом 3 — фіксована. Вартість за Обсягом 2 змінюватиметься щомісяця залежно від цін на біржі.
— Тобто лише для населення до квітня 2022 року діє так звана пільгова ціна, обіцяна «Нафтогазом» і урядом?
— Фактично так.
— На тлі практично неминучих віялових відключень електроенергії, якщо парламент і уряд не компенсують різниці в тарифах із 2016 року, нам очікувати ще й відключення тепла?! Прошу вас відповісти не тільки як голову КП «Теплопостачання міста Одеси», а й як члена правління Асоціації «Укртеплокомуненерго».
— Розпочнемо з того, що Меморандум вимагає від НАК «Нафтогаз України» не відключати підприємств ТКЕ від газу в опалювальний період у будь-якому випадку. Відповідно, тепловиків він зобов'язує поставляти тепло — також у будь-якому випадку. Про електроенергію або чергове підвищення цін на неї там не йшлося. Про ймовірні віялові відключення — теж. Звичайно, працювати без електроенергії котельні не можуть, елементарно не функціонуватимуть насоси. Тобто технічно це неможливо, — виробництво буде зупинено. В Одесі ми направили оператору мережі компаній ДТЕК листа зі списком адрес, які категорично не можна відключати, якщо такі віялові відключення все-таки розпочнуться. Дуже сподіваємося на взаєморозуміння в цьому питанні. Аналогічні заходи раджу розпочати в інших містах України.
— І все-таки, підприємства ТКЕ можуть просто відключатися? Наприклад, через непогашену різницю в тарифах?
— Ні, це неможливо. І це заслуга не центральної влади, а саме місцевої. Місцеві ради, кожна у своєму регіоні, підтримує підприємства ТКЕ. Це всеукраїнська тенденція. Більшою чи меншою мірою, але головна підтримка — місцеві ради (громади).
Не будемо нічого відключати, такий розвиток подій малоймовірний. Як я вже казала, жодний мер цього не допустить. Однак відсутність компенсації різниці в тарифах призведе до серйозного загострення й без того критичної ситуації, яка склалася на підприємствах ТКЕ, у масштабах усієї країни.
ДОВІДКА
КП «Теплопостачання міста Одеси» — промислово-комунальне підприємство з виробництва та транспортування теплової енергії, в експлуатації якого перебувають: 11 районних, 137 малих котелень, 784 км теплових мереж, 127 центральних теплопунктів, адміністративні будівлі та виробничі корпуси.
На підприємстві понад 2500 працівників.
Виробництво теплової енергії становить 1200,00 Гкал/рік.
Кількість абонентів КП ТМО за індивідуальними договорами — 245000.
З 1 грудня 2020 року і по сьогодні тариф на теплову енергію КП «Теплопостачання міста Одеси», згідно з рішенням НКРЕКП, становить (грн/Гкал із ПДВ):
- для індивідуальних споживачів — 1 813,944;
- бюджетних організацій — 1 842,108;
- релігійних організацій — 1 807,452;
- інших абонентів — 1 832,016.
Ціна закупівлі газу в НАК «Нафтогаз України» у рамках дії ПСО за квітень становила 7827,43 грн/тис. кубометрів. ПСО скасовано 20 травня 2021 року.
Постачальником газу для КП «Теплопостачання міста Одеси» залишається «Нафтогаз» — ТОВ «Нафтогаз Трейдинг».
Більше статей Алли Єрьомєнко читайте за посиланням.