Друга каденція Бориса Філатова розпочалася дуже впевнено. Тандему Філатова/Корбана ще під час місцевої виборчої кампанії вдалося «нафарширувати» списки різних партій своїми людьми. Тому проблем із більшістю у Філатова немає. «Пропозиція», ЄС, ОПЗЖ і «Опозиційний блок Вілкула» завжди в його розпорядженні. Що стосується «слуг народу», то міст до Зеленського, який на старті кампанії грав на боці Коломойського, було прокладено ще до дати виборів.
Однак, окрім загальноукраїнської полеміки, в епіцентр якої часто потрапляє лідер «Пропозиції» Філатов, головним питанням залишається життя Дніпра. І якщо більшість у раді можна зібрати, то з економічними показниками, які впливають на життя містян в часи коронавірусу, — складніше. До речі, Філатов з-поміж мерів відзначився не тільки тим, що викопав могили для «морально-психологічного ефекту» на початку пандемії. Але й тим, що у вівторок, 23 березня, не чекаючи для Дніпра статусу «червоної зони», оголосив про початок жорсткого локдауну. І це, треба сказати, на тлі аморфності центральної влади, нестиковок у протиковідному законодавстві і кризи системи держуправління — вчинок.
За перші сто днів Дніпровська міськрада встигла ухвалити профіцитний бюджет. Але вже через місяць він перетворився на дефіцитний. Видатки перевищили доходи на 2 млрд грн. Очільник міста почав вдаватися до непопулярних заходів — оптимізації, яка серед іншого передбачає чистки адміністративного складу комунальних закладів і підприємств.
Рух ЧЕСНО для спецпроєкту із ZN.UA аналізує перші 100 днів роботи мера Дніпра і те, як йому та його команді вдається виконувати передвиборні обіцянки.
Бюджетний шлях до крісла і відлига у відносинах із Банковою
Борис Філатов у другому турі набрав майже 80% голосів. Але, закидаючи «Слузі народу», що та працює методами «Партії регіонів», сам не гребував гречкосійством і самопіаром за бюджетні кошти. У рік виборів комунальне підприємство Дніпра «Організаційно-аналітична служба» посіло третє місце в усій країні за витратами на рекламу діяльності міськради. Дані DoZorro свідчать, що станом на початок виборчої кампанії КП вже витратило на рекламу приблизно 17 млн грн.
Прогнозні обсяги коштів для виконання програми висвітлення діяльності міськради (зі змінами) на поточний рік, у тому числі на передплату газет і смс-інформування, — більш як 40 млн грн. Варто визнати, однак, що Борис Філатов на сьогодні — один із популярних мерів-блогерів, який має під триста тисяч підписників тільки у Фейсбуці. Тож у цьому випадку творчий талант мера ідеально підживлює можливості бюджету. Або навпаки. Доступ до бюджетних ресурсів міста і фінансова децентралізація, що за останні роки в рази збільшила місцеві бюджети, — це один із ключових факторів, який впливав на те, що майже всі мери України переобралися знову.
Спрацювала на виборах і ставка Філатова на найвдячніший за турботу електорат 60+. За підтримки мера Дніпра вже кілька років працюють муніципальні табори, які тільки за 2020 рік прийняли понад 14 тисяч осіб. Можна довго розмірковувати про те, що це (політичне чуття чи філософія життя мера), але очевидно, що воно працює. Як і пишні міські свята, які Філатов стабільно дарує місту. Як то кажуть, не хлібом єдиним. Навіть День Дніпра в епідемію.
І як ми вже встигли відзначити на старті нашого матеріалу, сформована поствиборна більшість у міській раді Дніпра дозволяє Філатову спокійно рухатися прокладеною ще п'ять років тому дорогою.
«У меня в городском совете тотальное большинство. Из 64 депутатов, порядка 47–48 полностью ориентируются на исполнительную власть. И я не считаю, что это плохо. И это не говорит о том, что я командую этими людьми», — заявляв в ефірі передачі «Васильевский остров» Борис Філатов.
До речі, секретаря Дніпровської міськради однопартійця мера Олександра Санжару на таємному голосуванні підтримали 48 депутатів. За бортом, зокрема і під час розподілу комісій, залишилися фракції «Слуга народу» і «Громадська сила».
Однак це вже не може особливо вплинути на лінію поведінки СН. У результаті програшу партією влади місцевої кампанії не лише в Дніпрі, а й, по суті, в усіх обласних центрах, Банкова на ходу перефарбовувалася і змінювала тактику щодо місцевого самоврядування. А після того, як президент призначив головою ОДА соратника мера Дніпра ексгубернатора Валентина Резніченка (який працював на цій же посаді за президентства Петра Порошенка), неможливо не повірити в слова Філатова про те, що з Центром у мера «з’явилося розуміння».
«У нас сейчас абсолютно нормальная рабочая атмосфера, конструктивный диалог с областной властью. Есть понимание с центральной властью», — повідомив в ефірі передачі «Васильевский остров» Борис Філатов. (Святослав Олійник, якого називають людиною Ігоря Коломойського, як відомо, втратив посаду очільника Дніпропетровської облради та вплив, який мав ще з 2015 року.)
Уже під новий рік правоохоронні органи закрили більшість кримінальних проваджень проти Бориса Філатова, в тому числі і за декларування недостовірної інформації. Що теж опосередковано доводить потепління стосунків із Києвом. Центр нарешті почув прохання Філатова «відкликати псів», які пачками штампують справи проти місцевого самоврядування.
Тож у міського голови є більшість, конструктивні стосунки з обласною владою та розуміння на центральному рівні — все, що потрібно для розвитку Дніпра. Тепер усе залежить від того, як цими здобутками скористається міський голова, щоб управляти містом.
Довиборні обіцянки: без конкретики, невиконані або в процесі
Завбачливий і досвідчений Борис Філатов під час своєї передвиборної кампанії багато обіцянок не давав. На підтримку міського голови здебільшого запускали меседжі про те, що вже зроблено у місті або що робиться:
«Борис Филатов обеспечил Днепру 15 новых карет скорой помощи»,
«Филатов обеспечил утепление 84 школ и детских садов в Днепре»,
«Дніпро — найбільш сучасне місто за якістю спецтехніки в Україні»,
«Медицина Дніпра за час головування Філатова вийшла із затяжної кризи».
Під час виборчої кампанії Борис Філатов заявляв, що у Дніпрі «за п’ять років вдалося відродити муніципальний електротранспорт, який десятиліттями по суті знищувався на догоду приватним перевізникам». Серед іншого повідомлялося про закупівлю трамваїв і тролейбусів, відкриття нових тролейбусних маршрутів. А в деяких дописах на підтримку очільника міста рапортували: «Мэр города Борис Филатов вместе со своей командой профессионалов сумел доказать, что общественный транспорт в Днепре — это удобно, комфортно и быстро!».
Проте за перші 100 днів із рапортами, трамваями і тролейбусами у Філатова якось не склалося. На превеликий жаль для городян. Зокрема, у місті з початку року зійшли з рейок кілька трамваїв. І це несе небезпеку для оточуючих: як власників транспортних засобів, так і пішоходів.
27 січня на мосту №1 у Дніпрі трамвай зійшов з рейок і протаранив позашляховик. 29 січня на Кайдацькому мосту зійшов з рейок трамвай №19. На щастя, обійшлося без постраждалих. 7 лютого на площі Старомостовій трамвай зійшов із рейок, і цього разу постраждала жінка, яка просто стояла на зупинці.
У КП «Дніпровський електротранспорт» це пояснюють застарілістю трамвайних колій. Отже, для міста закуповують трамваї, яким майже немає де їздити, бо колійна мережа перебуває в незадовільному стані.
При цьому слід зазначити, що трамваї сходили з рейок і на центральному маршруті №1, який перебуває, мабуть, чи не в найкращому стані.
Поточного року у місті заплановано замінити понад 4,5 км полотна. На це у бюджеті (зі змінами) закладено щонайменше 100 млн грн: на капремонт ділянки по вулиці Миколи Руденка — вулиці Ульянова (до бульвару Батальйону «Дніпро»), а також на капремонт 15 перехресть.
Не вдалося Борису Філатову за минулу каденцію зробити давно обіцяний тролейбусний маршрут на житловий масив «Перемога-6». У бюджеті громади на 2021 рік (зі змінами) заплановано 43 млн грн на будівництво тролейбусної лінії для подовження тролейбусних маршрутів до провулка Добровольців.
11 вересня 2020-го мер усе-таки пообіцяв, що «найближчим часом» буде завершено реконструкцію стадіону імені Петра Лайка. Дійсно, коли 2019-го уклали договір на реконструкцію стадіону, то терміном виконання робіт було зазначено кінець минулого року.
Однак ще у квітні 2020-го, тобто до заяви мера про завершення робіт найближчим часом, департамент благоустрою та інфраструктури Дніпровської міськради уклав із генпідрядником додаткову угоду, якою серед іншого було подовжено термін виконання робіт до кінця 2021 року. Тобто, коли мер давав перед виборами обіцянку про строки, найшвидше, він знав, що до виборів не встигнуть. А в січні поточного року строк виконання робіт подовжили вже до кінця 2022-го.
У принципі, якщо дивитися в масштабах сторіччя, то навіть п’ять років можна вважати «найближчим часом».
У червні Борис Філатов, оглядаючи перебіг капітального ремонту однієї з амбулаторій, повідомив: «Ремонт плануємо закінчити у вересні». Проте за фактом у строки не вклалися і відкрили її пізніше. Зокрема про відкриття вхідної групи амбулаторії після капітального ремонту Дніпровська міськрада повідомила у лютому 2021 року.
Також міський голова в серпні минулого року обіцяв, що до кінця 2021-го вирішать «усі питання, пов’язані з тим, щоб довести нині існуючу Льодову арену до ідеального стану». Почекаємо, звичайно.
Деякі обіцянки міський голова давав й щодо вирішення питань, які озвучували йому мешканці безпосередньо під час зустрічей у розпал виборчої кампанії.
«Аппарат посчитал, в том числе мои личные встречи с избирателями, — это порядка 500 миллионов гривен. Это все: от ремонтов жилого фонда заканчивая внутриквартальными дорогами. Мы на это должны изыскать средства и мы их изыскиваем. Может быть, мы не все успеем сделать в этом году, но однозначно это сделаем в ближайшем обозримом будущем», — сказав Борис Філатов в інтерв’ю програмі «Васильевский остров».
Стосовно доріг одразу варто уточнити: якщо у рік виборів на їх ремонт виділили 630 млн грн, то цього року — лише 400 млн. Але Філатов каже, що в цій каденції дещо змінилися пріоритети, і наголошує, що обіцяв виборцям більше уваги приділяти зеленим зонам.
Конкретну програму кандидата в мери Філатова з обіцянками та часовими рамками у відкритому доступі знайти не вдалося. Але відомо, з якою програмою йшла на вибори дніпровська міська організація партії «Пропозиція», яка й висувала в мери Бориса Філатова. У програмі — мінімум конкретики, без цифр і дат.
Команда обіцяє продовжувати діджиталізацію медичного простору, осучаснювати освітній процес, завершити будівництво метрополітену та сформувати сучасну інфраструктуру для громадського транспорту, велосипедистів, електромобілів тощо, модернізувати житлове господарство, навести лад у дворах і на вулицях, діджиталізувати управління містом.
Та чи будуть кошти для виконання цих досить розмитих обіцянок і чи знайде мер 500 млн грн на інфраструктурні проєкти, про які заявляв після зустрічей із виборцями?
Від профіциту до дефіциту
Бюджет громади на 2021 рік ухвалили в строк, ще в грудні, на рівні 14,3 млрд грн, а обсяг видатків — 13,6 млрд. На перший погляд, є деякий запас на випадок, якщо міська скарбниця наповнюватиметься не за планом.
У міськраді відразу зазначали, що бюджет спрямований насамперед на убезпечення захищених статей. Це дало можливість закрити питання, пов’язані з нарахуванням зарплат і соціальних виплат. Грошей же для реалізації першочергових проєктів, пов’язаних із капітальними реконструкціями, заклали на рівні 2,3 млрд грн — це так звані кошти розвитку. Але згодом виявилося, що коштів на зазначені статті дуже не вистачає.
На сесії наприкінці січня вже цього року міськрада залучила до бюджету розвитку запозичень на 2,8 млрд грн. Зокрема, у АТ «Альфа-Банк» взяли в борг 365 млн грн, у АТ «Державний ощадний банк» — 1,5 млрд, у АТ «Таскомбанк» — 400 млн, а у ПАТ АБ «Укргазбанк» — 560 млн грн.
Таким чином, бюджет розвитку збільшився до 5,1 млрд грн, а загальний обсяг видатків бюджету — до 16,5 млрд, тобто дефіцит бюджету становить 2,1 млрд. Тут потрібно сказати, що ковід і політика Центру, який не справляється з епідемією, досить сильно обрізали всі місцеві бюджети. А останні «скромні» прохання президента до мерів про необхідність підтримати бізнес під час локдауну, що насувається, не вселяють оптимізму місцевій владі по всій країні. Обіцяні Зеленським компенсації в два рази виглядають цинічною фантазією Центру, який активно перекладає відповідальність за епідемію і пов'язані з нею економічні ризики на громади. І Дніпро тут не виняток. Плюс об'єктивне зниження надходження податків до місцевого бюджету від бізнесу і містоутворюючих підприємств, які вже й так постраждали від ковіду.
Таким чином, станом на кінець лютого поточного року дефіцит бюджету Дніпра збільшився ще на 200 млн грн. Загальний обсяг видатків становить 16,7 млрд грн. Ще до прохань президента Філатов бачив порятунок ситуації тільки в кредитуванні. Про що, власне, відкрито заявляв.
«Город — это большая корпорация. Всегда (города) кредитовали. Я просто очень хорошо знаю опыт Харькова, который, кстати, нам часто ставят в пример. Покойный Геннадий Адольфович, скажем так, вообще кредитов набрался, как собака блох. В этом нет никаких проблем. Город является одним из самых, скажем так, кредитополучателей. И в состоянии обслуживать эти кредиты, и банки государственные идут нам навстречу, и я не вижу в этом никаких проблем», — прокоментував ситуацію із залученням кредитів мер Дніпра.
Тож коштів на виконання обіцянок 2021 року теоретично має вистачити, але за рахунок кредитів, які треба буде віддавати. Зокрема, Геннадій Кернес дійсно залишив Харків із чималими боргами, які доведеться віддавати за рахунок податків містян. Тому за умовами кредитів та ефективністю використання цих коштів треба постійно стежити і жителям міст, і опозиційним депутатам.
Велика кадрова оптимізація
Про те, що в бюджеті не вистачає коштів, можна судити й по великій оптимізації, яка розгорнулася в перші сто днів правління Філатова.
Наприкінці січня депутати Дніпровської міськради ухвалили на сесії рішення про реорганізацію медичних закладів шляхом об’єднання. У департаменті охорони здоров’я міськради зазначили, що у результаті цього будуть великі потужні медичні багатопрофільні об’єднання. Вони зможуть отримувати більші обсяги фінансування від Національної служби здоров'я України (НСЗУ), щоб «надавати медичні послуги пацієнтам Дніпра на високому рівні».
«В такой стране, как Эстония, в которой тоже проживает порядка миллиона людей, у них всего одна больница вообще на всю страну. Большая, многопрофильная. Мы изучили очень предметно опыт... Я понимаю, наши земляки волнуются, что сократят медперсонал. Это не так. В первую очередь мы будем сокращать админперсонал. Огромное количество больниц, везде главврач, везде медицинский директор, везде административно-хозяйственная часть, везде бухгалтерия», — пояснив мер Дніпра в інтерв’ю передачі «Грані».
Цікаво, що в протоколі депутатської комісії з питань охорони здоров’я, яка погодила винесення проєктів рішень щодо об’єднання медзакладів на розгляд сесії, зазначено, що всі питання підтримані «одноголосно». Хоча депутатка від ЄС Тетяна Ричкова і депутат від «Слуги народу» Юрій Скребець не підтримали проєктів. Тобто ці проєкти підтримано більшістю членів комісії, але голосування по факту не було одностайним, як це зазначено в протоколі. Можливо, зазначені депутати вивчали інший досвід і все ж таки прораховують ризики. Безумовно, пошук мером рішень, як скоротити видатки, не втративши якості, заслуговують на схвалення. Однак в умовах медичної реформи та децентралізації, які через хаотичну політику центральної влади досить сильно дисонують, потрібні серйозний експертний аналіз і розрахунки.
І якщо про об’єднання лікарень говорили у місті ще до місцевих виборів, то інформація про масове скорочення чиновників стала більшою несподіванкою. На тій же сесії, на якій ухвалили рішення про оптимізацію медзакладів, Борис Філатов анонсував позачергову сесію. І вже 10 лютого 2021 року депутатський корпус ухвалив рішення про скорочення чверті чиновників мерії, на 655 штатних одиниць. А низку комунальних підприємств об’єднали між собою. Мер Дніпра наголосив: це вже другий етап оптимізації, і її продовжуватимуть.
Цікаво, що оптимізація передбачала і скорочення чисельності працівників КП «Дніпровська міська студія телебачення» на десять штатних одиниць. Але наступної сесії пункт про скорочення працівників зазначеного комунального підприємства прибрали. А й справді, неправильно скорочувати людей, які мають активно розповідати містянам про успіхи мера. От тільки головне, щоб ці успіхи були.
Не зачепила оптимізація, судячи з усього, й головний рупор мера — КП «Організаційно-аналітична служба» Дніпровської міськради. Понад те, комунальне підприємство вже провело черговий тендер на висвітлення діяльності Дніпровської міської ради в мережі Інтернет за 4,4 млн грн.
На сесії також об’єднали міські адміністрації Індустріального і Самарського районів — тут утворюється Лівобережна адміністрація Дніпровської міської ради, а до Центральної адміністрації доєднали Чечелівську. Це теж привело до скорочення чиновників райвиконкомів.
24 лютого депутати ухвалили рішення про реорганізацію деяких дитячо-юнацьких спортивних шкіл. Зокрема, шість спортивних шкіл заплановано ліквідувати як юридичні особи та приєднати до інших спортивних шкіл. При реорганізації мають бути збережені весь тренерсько-викладацький склад і кількість вихованців. Реорганізація торкнеться лише адміністрації закладів.
За перші 100 днів для депутатів міськради вдвічі зменшили депутатські фонди. Якщо за 2020 рік (а тоді переобирали міську раду) кожен депутат міг розподілити 4,3 млн грн, то у 2021-му — лише 2,3 млн. Але це все одно значно більше, ніж у Києві, де депутатські фонди зросли до 1 млн грн.
Підсумовуючи, зауважу, що умови для розвитку Дніпра за перші 100 днів роботи Бориса Філатова тільки покращилися. Знов отримавши владу, в тому числі й завдяки доступу до бюджетних ресурсів, мер міста почав з упорядкування бюджету, куди центральна влада вже «запускала руку» торік у розпал епідемії. Міська влада пішла шляхом залучення кредитів і розпочала з непопулярної оптимізації комунальних закладів і підприємств. Це дасть змогу продовжити заплановані капітальні реконструкції та ремонти у місті, а також теоретично сприятиме виконанню більшості обіцянок, даних мером під час виборчої кампанії. Якщо сам мер, звичайно, поставив перед собою такі цілі.
Рух ЧЕСНО для спецпроєкту із ZN.UA «100 днів роботи мера» також проаналізував, як виконували обіцянки мер Києва Віталій Кличко, мер Херсона Ігор Колихаєв і мер Івано-Франківська Руслан Марцінків.