UA / RU
Підтримати ZN.ua

Євро та нафта: у пошуках ґрунту під ногами

З початку нинішнього року курс єдиної європейської валюти, як і котирування чорного золота, яке поступово втрачає свій блиск, "радують" публіку то запаморочливим зростанням, то не менш видовищним падінням. Мозаїка подій і тенденцій сьогодення традиційно пересичена різновекторними хитросплетіннями, та й економічні фактори нині тісно переплітаються з політичними.

Автор: Оксана Куренна

З початку нинішнього року курс єдиної європейської валюти, як і котирування чорного золота, яке поступово втрачає свій блиск, "радують" публіку то запаморочливим зростанням, то не менш видовищним падінням. Мозаїка подій і тенденцій сьогодення традиційно пересичена різновекторними хитросплетіннями, та й економічні фактори нині тісно переплітаються з політичними.

Перетягування через Атлантику

Основним фактором, який визначає динаміку курсу євро, як і раніше, залишаються ставки Європейського центрального банку та Федеральної резервної системи США. Змінюється тільки розміщення сил.

На початку року всі були переконані, що ставку ФРС буде підвищено вже в червні. Економіка США показувала хороші результати. Наприклад, у лютому в Сполучених Штатах приріст нових робочих місць становив 295 тис. (проти прогнозних 257 тис.). Рівень безробіття при цьому знизився до 5,5% (мінімум за останні сім(!) років). А зростання середньої погодинної оплати становило лише 0,1% (удвічі менше за прогнозні 0,2%). Таким чином, американський ринок праці підтвердив чудові темпи зростання при помірному збільшенні зарплат, що є ідеальним варіантом для тамтешнього центробанку.

Водночас високопоставлені представники Федерального резерву стали натякати, що зволікання з підвищенням відсоткових ставок за умов зміцнення ринку праці загрожує спровокувати рецесію.

Європа ж на той момент тільки запустила свою програму з викупу активів, до того ж паралельно знову стали набирати негативну амплітуду політичні події в Греції. На той час кредитори вже почали пересичуватися вічними обіцянками останньої надати план реформ. А Афіни, у свою чергу, почали шантажувати проведенням референдуму. Природно, євро за таких умов демонстрував стрімке падіння, досягнувши 12-річних мінімумів стосовно долара, і йому вже пророкували швидкий вихід на паритет (співвідношення з доларом 1:1).

Однак незабаром ситуація змінилася. Уже наступний (березневий) звіт щодо зайнятості в США виявився провальним, показавши приріст лише на 126 тис. робочих місць. Глава ФРС Джанет Йєллен натякнула, що термін підвищення ставок може бути й відкладено.

Потім вийшли слабкий звіт щодо ВВП США за перший квартал (+0,2% проти прогнозу +1,0 і 2,2% у попередньому періоді) і дані про березневе зростання дефіциту торговельного балансу до 51,37 млрд дол. (гірше від прогнозу в -41,2 млрд, а також майже в півтора разу більше за лютневий дефіцит у 35,89 млрд). У результаті прогнозні терміни підвищення ставки ФРС зсунулися на грудень, та й то в найкращому разі.

Тим часом свої макропрогнози переглянув Європейський центробанк, підвищивши їх для ВВП єврозони на 2015 р. до 1,5% (з 1,3%), а за індексом споживчих цін - до 0,1% (з -0,1%).

Крім того, у ЄС нарешті прискорилася інфляція (ех, нам би їхні проблеми!). На цьому тлі усі раніше розпочаті дії ЄЦБ, такі, як програма кількісного пом'якшення (QE), були визнані правильними та своєчасними. Глава ЄЦБ Маріо Драгі, зокрема, заявив, що програма QE проходить добре й буде реалізовуватися до вересня 2016 р. або ж доти, доки ЄЦБ не переконається, що інфляція стійко перебуває на шляху до цільової позначки (2%).

Тут можна застерегти, що саме дуже низький рівень інфляції стримує центральні банки провідних країн від підвищення дисконтних ставок. Тому дані виявилися дуже своєчасними, оскільки тепер у єврозони є реальна можливість не скотитися в дефляційну яму. Відповідно, терміни нормалізації монетарної політики ЄЦБ стають не такими позахмарними, а євро одержав заслужену підтримку.

Також певну підтримку єдиній валюті надав той факт, що дохідність за німецькими бондами досягла восьмимісячного максимуму, а спред між ними та американськими аналогами виявився мінімальним за останні чотири місяці.

Однак, попри досить бадьоре підвищення євро від березневих мінімумів, казати про висхідний тренд єдиної валюти не можна. По-перше, макроекономічні новини зі США знову радують інвесторів, а по-друге, у Європи є величезний головний біль у вигляді Греції.

І американські чиновники, і багато експертів і раніше казали, що другий квартал для Сполучених Штатів буде набагато успішнішим, ніж перший. Слабкість першого списували на несприятливі погодні умови. Нині ці припущення набувають цілком фізичної форми.

Так, нещодавно оприлюднена статистика США показала, що в травні приріст нових робочих місць у Штатах становив 280 тис. після 225 тис. місяцем раніше. Також звіт показав незначне зростання рівня безробіття (до 5,5%), тоді як середня погодинна зарплата збільшилася в травні на 0,3%. Словом, показники повертаються на рівні початку року.

Також опубліковані дані зафіксували скорочення дефіциту торговельного балансу США у квітні та зростання кількості нових робочих місць у приватному секторі американської економіки. Невеликий стримуючий вплив на відновлення ринку виявило падіння активності в невиробничому секторі.

Правда, підсумки засідання ФРС, що відбулося цього тижня,
17 червня, дещо збентежили. Ні, нічого катастрофічного не сталося. Просто інвестори розраховували на чіткий сигнал від глави ФРС Джанет Йєллен, що ставки буде підвищено у вересні. А почули досить стандартний набір фраз, мовляв, усе добре, але поспішати не слід.

У результаті прогнозні терміни підвищення ставок у США знову попередньо залишаються вересневими, а долар трохи, але не критично здав позиції стосовно всіх валют. До речі, з найсвіжіших статданих можна зазначити зростання роздрібних продажів в Америці, яке у травні становило 1,2% порівняно з 0% у квітні. Без урахування продажів автомобілів показник зріс на 1,0% порівняно з 0,1%. А індекс ділового оптимізму ФРБ Філадельфії в червні збільшився до 15,2 проти прогнозу 8,0 та 6,7 у травні. Отже, поки що другий квартал виправдовує очікування.

Афінська підніжка

Природно, євро знову почав втрачати ґрунт під ногами. Певний позитив був від нібито вирулювання ситуації з Грецією, але він миттєво розвернувся назад 5 червня ц.р. До цієї дати офіційні Афіни мали виконати свої зобов'язання перед МВФ, щоб уникнути настання дефолту та низки незворотних наслідків, включаючи вихід країни з єврозони.

Цілий тиждень перед цим грецька влада клятвено всіх переконувала, що зобов'язання буде виконано. Чиновники ЄС навіть насмілилися заявити, що дефолту в країні не буде зі стовідсотковою ймовірністю. Але греки не шукають легких шляхів, тому 5 червня інвестори одержали "приголомшливу" новину: Греція звернулася до МВФ із проханням перенести виплати, які передбачалися, на кінець місяця. Уперше з 1980-го країна не змогла вчасно погасити свої зобов'язання.

У цей момент "чомусь" подумалося, що скоро ми почуємо новини з Москви із цього приводу. Власне, так і сталося: російські ЗМІ затрубили про домовленість їх президента та грецького прем'єра зустрітися особисто на Петербурзькому міжнародному економічному форумі (пройде з 18 по 20 червня ц.р.). І оскільки виплати кредиторам Афіни мають здійснити 30 червня, очевидне й найбільш імовірне джерело, з якого вона розраховує їх одержати. Ну-ну…

До речі, 18 червня міністр фінансів РФ (хоча за язика його ніхто не тягнув) раптом вирішив усіх повідомити, що Греція у них нічого не просить, і взагалі в бюджеті грошей немає. А партнерство з нею цікавіше, якщо країна у мирі та дружбі з усіма партнерами тощо.

Тим часом європейці почали дуже сильно напружуватися відносно Греції. У четвер, 11 червня, глава Європейської ради Дональд Туск досить прямо заявив, що час переговорів минув, пора б приймати конкретні рішення, і хтось має сказати, що ігри закінчилися. Греки з цього приводу поки що зберігають похмуре мовчання, тоді як перспектива дефолту знову стає реальною.

Більш того, Німеччина вже почала розглядати варіанти можливого банкрутства Греції. Канцлер Меркель натякнула, що сильний євро зараз буде лише заважати, а МВФ досить різко заявив, що на жодні поступки не піде і 30 числа бажає побачити свої гроші без зволікань. Тим часом у грецькій пресі пишуть, що Єврокомісія та ЄЦБ начебто розробляють якийсь документ, що має полегшити грекам життя. Кажуть про позачергове засідання у неділю, 21 червня. Загалом, складається враження, що весь цей цирк триватиме, власне, як мінімум до 30 червня.

Євро, у свою чергу, бовтається без особливої тенденції, очікуючи розв'язання всієї цієї історії. І доти, доки ситуація не проясниться, розраховувати на чіткий тренд щодо євро не доводиться. Хоча, наприклад, Bank of America Merrill Lynch бачить євро на паритеті вже до кінця цього року.

Нафта також збирається вниз

Особливої уваги заслуговує й ринок нафти. Тим паче, що минулого тижня відбулася довгоочікувана зустріч ОПЕК. На цьому тлі ринок практично проігнорував той факт, що запаси сирої нафти в США падають шостий тиждень поспіль.

Міністри паливної промисловості країн ОПЕК висловилися оптимістично відносно стратегії високих обсягів видобутку в боротьбі за частку ринку. Ірак розглядає питання підвищення рівня видобутку в недалекому майбутньому, показник Саудівської Аравії перебуває на рекордних максимумах, Лівія також може наростити виробництво, а Іран може підвищити обсяги експорту, як тільки з нього буде знято санкції. До речі, Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) заявило, що пропозиція нафти від ОПЕК перебуває на максимальному рівні з серпня 2012 р.

У підсумку нафта зросла в ціні, оскільки ОПЕК прийняла рішення зберегти обсяги її видобутку на поточному рівні. Та навряд чи це зростання буде стійким.

Згідно з прогнозом МЕА, видобуток нафти за межами ОПЕК у 2015 р. також збільшиться. Зростання становитиме 1 млн бар./день - до 57,55 млн. Прогноз підвищено на 195 тис. бар./день порівняно з очікуваннями квітня. Прогноз попиту на нафту ОПЕК збільшено на 100 тис. бар./день - до 29,4 млн.

В опублікованому 11 червня звіті Світовий банк знизив на 2015-й прогнози зростання як світової економіки (до 2,8% проти 3%, озвучених у січневій доповіді). Не радує Китай, який, будучи другим у світі споживачем нафти, також понизив прогноз відносно зростання ВВП на цей рік (із 7,5 до 7,%). Словом, ми знову можемо побачити зниження котирувань "чорного золота" в район 50 дол. за барель.