Початок поточного тижня стане дуже важливим для посилення політики міжнародних санкцій проти Росії. По-перше, 20 липня має відбутися четверта зустріч контактної групи з питань оборони України у форматі Рамштайн. По-друге, ЄС майже готовий узгодити вже сьомий пакет обмежень проти РФ. Однак послідовної ланцюгової реакції всього світу на злочинну діяльність РФ, що фактично стала найбільшою терористичною державою світу, досі немає. Щоб ситуація змінилася принципово, необхідно включити Російську Федерацію до «чорного списку» ФАТФ (міжнародної групи з протидії відмиванню злочинних доходів та фінансуванню тероризму).
За інформацією Міністерства фінансів США, низка країн (серед яких Китай, Індія, Туреччина, Бразилія, Казахстан, Грузія, Сербія, Ізраїль, Киргизстан, Вірменія, Мексика, Сінгапур, Південна Африка, Нікарагуа, Таджикистан, ОАЕ та Узбекистан) досі допомагають Росії уникати санкцій. Тому міжнародні зусилля, спрямовані на притягнення РФ до відповідальності за злочини проти мирного людства та підрив основ міжнародного порядку, мають не тільки тривати, а й ставати інтенсивнішими.
Один із важливих напрямів такої роботи — аналіз, оцінка та притягнення держави-агресора до відповідальності за злочини у сфері фінансування тероризму (РФ, яка розпочала війну в Україні, фактично фінансує тероризм на національному рівні). У цьому контексті вагомим кінцевим результатом стане включення РФ до так званого «чорного списку» ФАТФ.
Що вже реалізовано
- РФ виключено з MONEYVAL і загалом із Ради Європи.
25.02.2022 року зупинено членство РФ в Раді Європи, зокрема і в її робочому органі — Комітеті експертів Ради Європи зі взаємної оцінки заходів протидії відмиванню коштів та фінансування тероризму (MONEYVAL). 16.03.2022 року Комітет міністрів Ради Європи прийняв рішення виключити РФ з організації (перше таке рішення в історії Ради Європи), як наслідок країна-агресор також перестала бути членом MONEYVAL після 25 років роботи в Комітеті, до якого вона приєдналася 1997 року.
- РФ усунуто від участі у виконанні будь-яких керівних чи консультативних ролей або участі у прийнятті важливих рішень ФАТФ.
Заявами від 04.03.2022 року у зв’язку з подіями в Україні та від 17.06.2022 року щодо РФ ФАТФ підтвердило що:
- дії РФ суперечать основним принципам Групи і є грубим порушенням зобов’язань щодо міжнародного співробітництва та взаємної поваги, згідно з якими члени організації погодилися впроваджувати і підтримувати Стандарти ФАТФ;
- РФ більше не може виконувати жодних керівних чи консультативних ролей або брати участь у прийнятті рішень із встановлення стандартів, процесів експертної оцінки ФАТФ, питань управління та членства, а також не може надавати оцінювачів, рецензентів чи інших спеціалістів для процесів експертної оцінки ФАТФ.
Також варто нагадати про плідну роботу української фінансової розвідки (Держфінмоніторингу) над питанням включення РФ до «чорного списку» ФАТФ і виключення РФ з числа її країн-членів, та про відповідні звернення керівництва українського парламенту (від 22 березня) і міністра фінансів України (від 27 травня). Аналогічні пропозиції містив і квітневий План дій щодо посилення санкцій проти Росії (так званий План Єрмака—Макфола).
З «сірого» — у «чорний список»
Чому включенню Росії до списку ФАТФ приділяється така увага?
Хоча широка громадськість не дуже обізнана з діяльністю Цільової групи з розробки фінансових заходів щодо боротьби з відмиванням грошей (ФАТФ), та це найважливіша і найвпливовіша організація у світі, яка займається стандартами боротьби з відмиванням грошей і протидії фінансуванню тероризму (БВГ/ФТ). Досить сказати, що Група, заснована G7 у 1989 році, сьогодні налічує 37 країн-членів та дві організації-члени (одна з яких — ЄС), а понад 200 членів ООН підписали свої зобов’язання щодо впровадження у власні юрисдикції її рекомендацій, націлених на запобігання організованій злочинності, корупції, відмиванню грошей і тероризму.
Група відстежує прогрес країн у дотриманні рекомендацій та заходів, яких вони вживають для БВГ/ФТ, а також перевіряє, як країни адаптують свою нормативну базу і фінансову систему, оцінює фактичне виконання рекомендацій, зокрема через ведення двох контрольних списків, які видаються тричі на рік:
- юрисдикції, які перебувають під посиленим моніторингом, активно співпрацюють з ФАТФ для усунення стратегічних недоліків у своїх режимах БВГ/ФТ («сірий список»). Група не закликає вживати посилених заходів належної перевірки до цих юрисдикцій, але заохочує своїх членів і всі юрисдикції брати до уваги факт їх потрапляння до списку;
- юрисдикції високого ризику, що мають значні стратегічні недоліки у своїх режимах протидії відмиванню грошей, фінансуванню тероризму та розповсюдженню зброї масового знищення («чорний список»). До них Група закликає застосовувати посилену належну обачність, а в найбільш серйозних випадках — вживати контрзаходів для захисту міжнародної фінансової системи від відповідних ризиків, що виходять із цих країн.
Більшість фінансових установ світу — від місцевих банків та локальних платіжних систем до МВФ і Світового банку — покладаються на ці списки для своїх перевірок відповідності.
Токсична репутація
Може здатися, що потрапляння РФ до «сірого списку» не загрожує їй великими ризиками. Але, по-перше, «сірий список» має досить значні й іноді недооцінені наслідки. Країна, котра потрапила до «сірого списку», зіштовхується з кількома проблемами. Це зниження рейтингів, негативний вплив на потенційні іноземні інвестиції та на відносини з міжнародними банками й фінансовими установами через негативну репутацію, зокрема потрапляння суб’єктів господарювання під менш сприятливі комерційні умови; вищі вимоги до відповідності та ретельніші заходи моніторингу (інколи банки припиняють відносини з клієнтами, які перебувають у юрисдикціях із високим ризиком, по суті, щоб заощадити на значних витратах на дотримання вимог), інші економічні тиски, такі як торговий дефіцит і зростання інфляції.
Фахівці МВФ дослідили, що внесення до «сірого списку» негативно позначається на потоках капіталу країни, величина ефекту в середньому становитиме мінус 7,6% ВВП. Наприклад, приблизні втрати економіки Пакистану від внесення до «сірого списку» становили 38 млрд дол. США.
Саме з цих причин Туреччина, що потрапила до «сірого списку» в жовтні 2021 року, вживає значних заходів, аби зміцнити свій національний режим БВГ/ФТ.
По-друге, практика роботи ФАФТ базується на такому собі поступальному русі реагування — від підвищеної уваги до певної країни з боку Групи з наступним включенням її до «сірого списку», і лише потім, якщо така країна уникатиме співпраці, ігноруватиме рекомендації та не усуватиме проблем, вона потрапить до «чорного списку».
Доповнення й виключення з цих списків відбуваються після ретельних та інтенсивних взаємних оцінок. Тобто миттєве потрапляння Росії до «чорного списку», навіть з огляду на її грубе порушення загальних принципів ФАТФ, малоймовірне (понад те, за певних обставин процедура може бути зупинена або повністю заблокована РФ чи її прибічниками — членами Групи шляхом застосування права вето на рішення Пленарного засідання).
Тому більш виправданою та виваженою політикою може стати, як важливий етап досягнення головної мети — включення країни-агресора до «чорного списку», — попереднє включення її до «списку сірого». Підставою для цього можуть послужити: неналежне функціонування національного органу фінансового контролю та правоохоронної системи, погіршення з боку РФ стану міжнародної співпраці, зокрема у площині заморожування взаємної правової допомоги та відповідей на міжнародні запити.
Не слід також забувати, що питання включення Росії до списків ФАТФ тісно координується з іншими важливими кроками антиросійської міжнародної санкційної політики, а саме: визнання РФ країною-спонсором тероризму з боку уряду США та майже автоматичним потраплянням Росії до списку ЄС «третіх країн з високим рівнем ризику» для цілей боротьби з відмиванням грошей і фінансуванням тероризму.
Синергія зазначених рішень створить потужний удар по репутації Росії, яка стане максимально токсичною для будь-якого бізнесу, інвестування та допомоги (гіршою за Північну Корею), значно звузить поле для маневрів із країнами, які досі допомагають їй уникати відповідальності та санкцій.
Більше статей В'ячеслава Черкашина читайте за посиланням.