UA / RU
Підтримати ZN.ua

Звідки державі брати гроші під час війни?

Автор: Аліна Бойко

Війна триває. Міжнародні лідери оголошують про підтримку України з великих сцен, але за зачиненими дверима точиться боротьба за кожен голос на користь виділення фінансування. Обсяг підтримки зменшується, ризик її подальшого скорочення з кожним днем стає більш відчутним. Схвалення 56-го пакета допомоги Конгресом США відкладали місяцями. Для України шестимісячне очікування коштувало занадто дорого. З огляду на це та на розмір дефіциту державного бюджету України, а це понад 400 млрд грн, уряду доведеться йти на непопулярні кроки. Розглянемо докладніше деякі можливі джерела фінансування для покриття дефіциту бюджету під час війни.

Читайте також: У Держдепі уточнили, на що підуть додаткові 2 млрд доларів для України від США

Швидкі зміни: три ймовірні джерела наповнення державного бюджету

  1. Емісія грошових одиниць. Варіант емісії, або друку грошових одиниць, може здатися привабливим через його швидкість і доступність. Однак цей підхід неминуче призведе до девальвації національної валюти та знецінення доходів громадян і бізнесу. Україна 2023 року уникнула використання цього методу, усвідомлюючи його негативні наслідки.
  2. Збільшення податків. Підвищення податкового навантаження може стати тимчасовим рішенням для забезпечення бюджету додатковими ресурсами. У короткостроковій перспективі такий підхід допоможе забезпечити наповнення бюджету. Водночас потрібно пам'ятати, що це несе ризики збільшення тіньового сектору економіки і також негативно позначається на умовах ведення бізнесу.
  3. Внутрішні державні позики. Звернення до внутрішніх державних позик є одним із способів додаткового фінансування. Україна наразі використовує цей метод на обмеженому рівні, приблизно 4% від загальних потреб країни. Це вказує на потенціал для розширення цього джерела фінансування. Важливо забезпечити прозорість та ефективне використання цих ресурсів.

Читайте також: ЄС остаточно ухвалив план отримання Україною допомоги обсягом 50 млрд євро

Що може допомогти в довгу?

У середньо- і довгостроковій перспективі дефіцит державного бюджету має фінансуватися через збільшення доходів (за рахунок створення нових бізнесів і нових робочих місць) і зниження тіньового сектору економіки. Міністерство економіки України запустило різноманітні програми підтримки бізнесу, які сприяють підвищенню підприємницької активності. Водночас обсяги схем ухилення та уникнення оподаткування, за оцінками Інституту соціально-економічних трансформацій, становлять близько 460–700 млрд грн на рік. Реалізація цієї можливості потребує реального реформування системи адміністрування доходів, прозорої роботи митниці та боротьби з корупцією.

Окрім того, доходи від заморожених активів країни-агресорки та самі активи також мають бути джерелом фінансування дефіциту державного бюджету України. Але у цьому разі ми залежимо від рішень міжнародних партнерів.

Уряд України планує реформування податкової системи, включаючи підвищення акцизів і податкового навантаження на окремі товари, такі як паливо, алкоголь і тютюн. Заходи спрямовані на збільшення доходів бюджету та забезпечення фінансової стабільності в умовах війни. План потенційних змін зафіксовано в Національній стратегії доходів до 2030 року, схваленій Кабміном 27 грудня 2023 року.

Читайте також: Європа починає надавати Україні допомогу тільки коли та опиняється на межі поразки — The Guardian

Військовий збір для ФОП: бути чи не бути?

Не виключається ймовірність запровадити військовий збір для ФОПів. Наразі військовий збір становить 1,5%. Фізичні особи-підприємці його не сплачують. Водночас уряд розробляє законопроєкт про запровадження обов'язкової сплати військового збору платниками єдиного податку. Хоча така новація щодо приватних підприємців (ФОП) суперечить самій концепції спрощеної системи оподаткування, яка передбачає мінімальні податки та звітність, в умовах воєнного стану це потенційний сценарій розвитку подій.

Реформування спрощеної системи оподаткування — питання чутливе. Мікро- та малий бізнес — це основа підприємництва й економічної стійкості країни. В Україні зареєстровано понад 2 мільйона ФОПів. Лише за останні 12 місяців — з 1 лютого 2023-го по 1 лютого 2024-го, українці створили рекордну кількість ФОПів за останнє десятиліття — близько 315 тисяч.

Читайте також: Громади як гаманець держави? Або де брати гроші на війну

Система оподаткування ФОП проста і зрозуміла. Фізичні особи-підприємці сплачують зі своїх доходів єдиний податок, ЄСВ (у період воєнного стану та 12 місяців після його завершення сплата ЄСВ добровільна за умови, що стаж за цей період не буде нараховано при несплаті) і ПДВ у разі, якщо платник єдиного податку перебуває на загальній системі оподаткування.

Водночас є проблема з використанням цього статусу великим бізнесом для податкової оптимізації. І у цьому напрямі уряд визначив такі кроки, як реформування застосування спрощеної системи оподаткування шляхом виключення юридичних осіб, запровадження запобіжників для зменшення зловживань, підвищення порогу реєстрації платників ПДВ і збільшення ефективних ставок податків до рівня загального режиму.

Читайте також: Нові податки: чий саме гаманець найбільше підтримає державу?

Вирішення проблеми дефіциту бюджету та вдосконалення податкової системи потребує стратегічних рішень. Зазначені шляхи, такі як емісія грошових одиниць, підвищення податків і внутрішні державні позики, — quick wins, але вони мають потенційні недоліки, серед яких девальвація валюти та збільшення тіньового сектору економіки. Стабільне фінансування дефіциту бюджету має бути спрямоване на збільшення доходів через розвиток бізнесу та створення робочих місць.